Ухвала

від 13.07.2023 по справі 308/8769/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8769/20

1-кс/308/2918/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннязаступника начальникавідділу СУГУНП вЗакарпатській областімайора поліції ОСОБА_6 ,погодженого процесуальнимпрокурором заступником відділупрокурором -заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному проваджені, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 від 19.05.2020, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням погоджене процесуальним прокурором заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12020070000000129 від 19.05.2020, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України.

Як вказано у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , в період часу з 5 травня 2017 року по 09 жовтня 2019 року перебуваючи на посаді директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», являвся особою, яка обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно ч. 3 ст. 18 КК України, являвся службовою особою, при цьому вчинив злочини проти власності та у сфері службової діяльності, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , будучи наказом №10 від 05.05.2017 призначеним на посаду директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, достовірно знаючи та усвідомлюючи функціональні обов`язки, покладені на нього, а також мету та цілі діяльності Товариства визначені Статутом, в порушення вимог законодавства, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи, що будь-якими грошовими коштами чи майном внесеного до Статутного фонду ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» він не ризикує, в період з травня 2017 року по жовтень 2019 року розробив та реалізував план заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС».

Так, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, знаючи, що він особисто, як директор, не може підписати договір про поворотну фінансову допомогу, а саме договір про надання Товариством «АГРО КОМПЛЕКС» безвідсоткової поворотної фінансової допомоги фізичній особі ОСОБА_4 , як директор Товариства, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, надав довіреність від 23.05.2017 на право представляти інтереси Товариства заступнику директора Товариства - ОСОБА_9 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, директор Товариства ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у Товариства відсутні вільні обігові кошти, 23 травня 2017 року в місті Ужгороді, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, наказав представнику Товариства по довіреності ОСОБА_9 підготувати та підписати, як представнику ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2305 від 23 травня 2017 року, відповідно до якого Товариство надає фізичній особі ОСОБА_4 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 50000000,00 гривень із строком повернення до 23.05.2031 року, хоча п.8.2. Договору зазначено, що договір діє до 23.05.2020 року включно.

Знаючи, що згідно з ч. 3 ст. 238 ЦК представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, установлених законом, у зв`язку з чим Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2305 від 23 травня 2017 року є недійсним правочином, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи всупереч інтересам товариства, у період з 23 травня 2017 року по 15 жовтня 2019 року, під видом отримання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги шляхом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права отримав від Товариства так звану фінансову допомогу в сумі 39056239,13 гривень, з яких частково повернув на рахунки Товариства 4470076,30 гривень, і таким чином заволодів грошовими коштами товариства у сумі 34586162,83 гривень.

В наступному, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, знаючи, що він особисто, як директор, не може підписати договір про поворотну фінансову допомогу, а саме договір про надання Товариством «АГРО КОМПЛЕКС» безвідсоткової поворотної фінансової допомоги фізичній особі ОСОБА_4 , як директор Товариства, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, надав довіреність на право представляти інтереси Товариства заступнику директора Товариства - ОСОБА_9 .

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, директор Товариства ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у Товариства відсутні вільні обігові кошти, 20 квітня 2018 року в місті Ужгороді, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, наказав представнику Товариства по довіреності ОСОБА_9 підготувати та підписати, як представнику ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2004 від 20 квітня 2018 року, відповідно до якого Товариство надає фізичній особі ОСОБА_4 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 3000000,00 гривень із строком повернення до 20.04.2031 року.

Знаючи, що згідно з ч. 3 ст. 238 ЦК представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, установлених законом, у зв`язку з чим Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2004 від 20 квітня 2018 року є недійсним правочином, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи всупереч інтересам товариства, у період з 20 квітня 2018 року по 10 жовтня 2019 року, під видом отримання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги шляхом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права отримав від Товариства так звану фінансову допомогу в сумі 3869000,00 гривень, з яких частково повернув на рахунки Товариства 2570175,00 гривень, і таким чином заволодів грошовими коштами товариства у сумі 1298825,00 гривень.

Всього, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи всупереч інтересам товариства, у період з 23 травня 2017 року по 15 жовтня 2019 року, під видом отримання безвідсоткових поворотних фінансових допомог шляхом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права заволодів грошовими коштами товариства у сумі 35884987,83 гривень, які були перераховані з банківського рахунку № НОМЕР_1 відкритого ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» код ЄДРПОУ 37692302 в ПАТ АТ «Комерційний Інвестиційний банк» на банківський рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_2 відкритого в ПАТ АТ «Комерційний Інвестиційний банк» та зняті ним в касі банку, тобто заволодів коштами товариства в особливо великих розмірах.

Крім цього, встановлено, що у ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» у вказаний період з 23 травня 2017 року по 15 жовтня 2019 року були відсутні вільні обігові кошти для надання так званої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги ОСОБА_4 , тобто були відсутні грошові кошти, якими він міг заволодіти, такі грошові кошти перераховувались на його рахунки з двох джерел: за рахунок кредитних коштів, за користування якими товариством щомісяця повинні були сплачуватись відсотки та комісії за обслуговування кредитів; за рахунок коштів, що надходили за поставлену продукцію та надані послуги та, які не спрямовувались на погашення кредитної заборгованості.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, директор Товариства ОСОБА_4 , достовірно знаючи про відсутність вільних обігових коштів на рахунках Товариства, від імені Товариства 12 червня 2017 року в м. Ужгороді, в невстановлений час та при невстановлених обставинах, уклав договір кредиту за овердрафтом №02-1/Зо-88-17 з ПАТ «Комерційний Інвестиційний банк» із кредитним лімітом 2000000,00 гривень, у якому з урахуванням 25-ти додаткових угод ліміт кредитування було збільшено до 9840000,00 гривень та змінено кінцевий термін погашення кредиту у формі овердрафту до 17 грудня 2018 року, при цьому Кредитором нараховано додаткову плату за зміну умов договору на загальну суму 153400,00 гривень.

За рахунок кредитних коштів за Договором №02-1/Зо-88-17 з додатковими угодами до нього, ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» здійснено розрахунки за отримані товариством послуги на загальну суму 5391375,78 гривень та надано так звану поворотну фінансову допомогу ОСОБА_4 у сумі 9714289,05 гривень.

В результаті нецільового використання кредитних коштів за Договором №02-1/Зо-88-17 з додатковими угодами до нього, а саме внаслідок використання кредитних коштів на надання поворотної фінансової допомоги ОСОБА_4 , та використання коштів, що надходили за поставлену продукцію та надані послуги, які не спрямовувались на погашення кредитної заборгованості, а також використовувались на надання поворотної фінансової допомоги останньому, станом на 16.10.2019 Товариство не сплатило кредитній установі 2655675,39 гривень відсотків та 84352,46 гривень комісій, а всього 2740027,85 гривень.

У клопотанні зазначено, що таким чином, внаслідок нецільового використання ОСОБА_4 кредитних коштів для отримання ним поворотної фінансової допомоги, яку він використовував безоплатно для власних потреб, Товариство заборгувало кредитній установі 2740027,85 гривень, і на вказану суму Товариству спричинено збитки.

Крім цього, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, директор Товариства ОСОБА_4 , достовірно знаючи про відсутність вільних обігових коштів на рахунках Товариства, від імені Товариства 10 серпня 2017 року в місті Ужгороді, в невстановлений час та при невстановлених обставинах, уклав договір кредиту за овердрафтом №02-1/Зо-110-17 з ПАТ «Комерційний Інвестиційний банк» із кредитним лімітом на загальну суму 120000,00 доларів США, кінцевий термін надання та повного погашення заборгованості у якому визначено до 01.12.2017, а з урахуванням 9-ти додаткових угод ліміт кредитування було збільшено до 299000,00 доларів США та змінено кінцевий термін погашення кредиту у формі овердрафту до 17 грудня 2018 року, при цьому Позичальником, тобто Товариством «АГРО КОМПЛЕКС» сплачено додаткову плату за зміну умов договору на загальну суму 208451,07 гривень.

За рахунок кредитних коштів за Договором №02-1/Зо-110-17 з додатковими угодами до нього, ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» здійснено розрахунки за отримані товариством послуги на загальну суму 7291984,48 гривень та надано так звану поворотну фінансову допомогу ОСОБА_4 у сумі 461484,00 гривень, при цьому ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» щомісячно сплачувались відсотки за використання кредитних коштів.

Фактично, за користування кредитом у формі овердрафт за Договором №02-1/Зо-110-17 за період з 10 серпня 2017 року по 1 жовтня 2019 року Кредитором було нараховано відсотків на загальну суму 63487,08 доларів США, з яких позичальником сплачено 23548,41 долар США та 41888,67 доларів США не сплачено, в результаті чого станом на 01.10.2018 був сформований від`ємний залишок на поточному валютному рахунку Товариства на суму 299000,00 доларів США.

В результаті нецільового використання кредитних коштів за Договором №02-1/Зо-110-17 з додатковими угодами до нього, а саме внаслідок використання кредитних коштів на надання поворотної фінансової допомоги ОСОБА_4 , та використання коштів, що надходили за поставлену продукцію та надані послуги, які не спрямовувались на погашення кредитної заборгованості, а також використовувались на надання поворотної фінансової допомоги останньому, станом на 16.10.2019 Товариство не сплатило кредитній установі 1034944,00 гривень відсотків та 78526,54 гривень комісій, а всього 1113470,54 гривень, і на вказану суму Товариству спричинено збитки.

Для реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, задля забезпечення виконання кредитних зобов`язань перед ПАТ «Комерційний Інвестиційний банк» за рахунок майна Товариства, директор Товариства ОСОБА_4 без згоди загальних зборів Учасників Товариства, уклав з ПАТ «Комерційний Інвестиційний банк» Договір іпотеки від 01 вересня 2017 року, предметом іпотеки за яким є будівля майнового комплексу Елеватор, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, смт. Дружба, вул. Лесі Українки, буд. 7ф, яка належить ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно: індексний номер: 12000418 видане 31.10.2013 року Реєстраційною службою Теребовлянського районного управління юстиції.

В подальшому вказана будівля майнового комплексу Елеватор, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, смт. Дружба, вул. Лесі Українки, буд. 7ф, відповідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 31.03.2021 передана у власність ПАТ «Комерційний Інвестиційний банк» в рахунок виконання зобов`язань Товариства перед Банком за договором кредитної лінії №02-1/3л-18-17 від 09.06.2017 (зі змінами та доповненнями), Договором кредиту за овердрафтом №02-1/3о-88-17 від 12.06.2017 (зі змінами та доповненнями), Договором кредиту за овердрафтом №02-1/3о-110-17 від 10.08.2017 (зі змінами та доповненнями).

В наступному, ОСОБА_4 , будучи наказом №10 від 05.05.2017 призначеним на посаду директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, в порушення вимог законодавства, достовірно знаючи та усвідомлюючи функціональні обов`язки, покладені на нього, а також мету та цілі діяльності Товариства визначені Статутом, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно у власних інтересах та інтересах третіх осіб, з корисливим мотивом з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, достовірно знаючи, що він особисто являється одноособовим засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксинія» (код ЄДРПОУ 43085229), а чоловік його дочки ОСОБА_10 являється директором зазначеного Товариства «Аксинія», від імені ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», але в особистих інтересах, 20.08.2019 в невстановленому місці, в невстановлений час та при невстановлених обставинах, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксинія» договір купівлі - продажу транспортних засобів №2008-2019/ТЗ, за умовами якого Продавець за Договором зобов`язався передати Покупцю транспортні засоби в кількості 3 (три) одиниці, а саме: Причіп типу BLUMHARDT SAK/H-LM 40/24/79E, VIN- НОМЕР_3 , 1991 року випуску; Причіп типу ACERBI TP78P2A, VIN- НОМЕР_4 , 1998 року випуску; Напівпричіп, самоскид з суцільнометалевим невідкидним бортом крім заднього, марка BENALU, модель Т34С 1NL, ідентифікаційний № шасі НОМЕР_5 , 1989 року випуску, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його на встановлених цим Договором умовах.

Відповідно до п. 3.4. Договору, загальна вартість даного Договору становить 410000,00 (чотириста десять тисяч) гривень, у т. ч. ПДВ 31666,67 гривень.

Вказаний Договір купівлі-продажу транспортних засобів №2008-01-2019 було укладено 20 серпня 2019 року.

На виконання взятих на себе зобов`язань, Сторони підписали 20 серпня 2019 року Акт приймання-передачі №1, згідно якого Продавець передає, а Покупець приймає в користування наступні транспортні засоби: Причіп типу BLUMHARDT SAK/H-LM 40/24/79E, VIN- НОМЕР_3 , 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 та Причіп типу ACERBI TP78P2A, VIN- НОМЕР_4 , 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Наступного дня, а саме 21 серпня 2019 року, Сторони підписали Акт приймання-передачі №2, згідно якого Продавець передає, а Покупець приймає в користування транспортний засіб Напівпричіп, самоскид з суцільнометалевим невідкидним бортом крім заднього, марка BENALU, модель Т34С 1NL, ідентифікаційний № шасі НОМЕР_5 , 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 .

Згідно п. 3.6. Договору, Покупець мав оплатити Продавцю вартість Товару в строк не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів від дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару і відповідно до приписів п. 3.6. Договору оплата за продані транспортні засоби повинна була бути проведена Покупцем 20 та 21 вересня 2019 року відповідно, але розрахунок до цього часу не проведений, внаслідок чого спричинено збитки ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» у вигляді не надходження грошових коштів в сумі 410000,00 гривень за продані транспортні засоби.

Зазначені дії директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 та іншого учасника Договору свідчать про відсутність у них наміру створити реальні відносини, обґрунтованим є висновок про реальну наявність умислу в діях ОСОБА_4 , що в дійсності вказаний правочин вчинений без мети реального настання правових наслідків, та, зокрема, отримання оплати по зазначеному договору.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в цей же день, тобто 20.08.2019, ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Аксинія», обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, в порушення вимог законодавства, достовірно знаючи та усвідомлюючи функціональні обов`язки, покладені на нього, а також мету та цілі діяльності Товариства визначені Статутом, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно у власних інтересах та інтересах третіх осіб, з корисливим мотивом з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, достовірно знаючи, що він особисто являється одноособовим засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксинія» (код ЄДРПОУ 43085229), а чоловік його дочки ОСОБА_10 являється директором зазначеного Товариства «Аксинія», від імені ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», але в особистих інтересах, в невстановленому місці, в невстановлений час та при невстановлених обставинах, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксинія» договір купівлі - продажу сільськогосподарської продукції №2008-02-2019/КУК з терміном оплати до 20 грудня 2019 року.

Згідно вказаного договору, зерно кукурудзи врожаю 2018 року у кількості 748149,00 кг на загальну суму 3411482,00 гривні Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» було передана Товариству з обмеженою відповідальністю «Аксинія» за: складською квитанцією на зерно №57 від 21 серпня 2019 року серії АЧ №503057 у кількості 195000,00 кг; складською квитанцією на зерно №61 від 22 серпня 2019 року серії АЧ №503061 у кількості 185000,00 кг; складською квитанцією на зерно №64 від 22 серпня 2019 року серії АЧ №503064 у кількості 184500,00 кг; складською квитанцією на зерно №67 від 23 серпня 2019 року серії АЧ №503067 у кількості 183649,00 кг.

За отримане зерно кукурудзи врожаю 2018 року у кількості 748149,00 кг на загальну суму 3411482,00 гривні ТОВ «АКСИНІЯ» досі не сплатила ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» жодної копійки, внаслідок чого спричинено збитки ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» у вигляді не надходження грошових коштів в сумі 3411482,00 за відпущену сільськогосподарську продукцію.

Як вказано у клопотанні, зазначені дії директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 та іншого учасника Договору свідчать про відсутність у них наміру створити реальні відносини, обґрунтованим є висновок про реальну наявність умислу в діях ОСОБА_4 , що в дійсності вказаний правочин вчинений без мети реального настання правових наслідків, а, зокрема, отримання оплати по зазначеному договору.

Всього, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи повноваженнями, тобто використовуючи свої повноваження всупереч інтересам юридичної особи, спричинив збитки Товариству у сумі 7674980,39 гривень, із яких 3853498,39 гривень внаслідок нецільового використання ОСОБА_4 кредитних коштів для отримання ним поворотної фінансової допомоги, яку він використовував безоплатно для власних потреб, 410000,00 гривень у вигляді не надходження грошових коштів за продані транспортні засоби та 3411482,00 гривень у вигляді не надходження грошових коштів за відпущену сільськогосподарську продукцію.

Також , ОСОБА_4 , будучи наказом №10 від 05.05.2017 призначеним на посаду директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, достовірно знаючи та усвідомлюючи функціональні обов`язки, покладені на нього, а також мету та цілі діяльності Товариства визначені Статутом, в порушення вимог законодавства, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, як директор Товариства, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, надав довіреність від 23.05.2017 на право представляти інтереси Товариства заступнику директора Товариства - ОСОБА_9 .

В подальшому, 23 травня 2017 року в місті Ужгороді, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, ОСОБА_4 наказав представнику Товариства по довіреності ОСОБА_9 підготувати та підписати, як представнику ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2305 від 23 травня 2017 року, відповідно до якого Товариство надає фізичній особі ОСОБА_4 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 50000000,00 гривень із строком повернення до 23.05.2031 року, хоча п.8.2. Договору зазначено, що договір діє до 23.05.2020 року включно. Внаслідок чого ОСОБА_4 отримав від Товариства так звану фінансову допомогу в сумі 39056239,13 гривень, з яких частково повернув на рахунки Товариства 4470076,30 гривень, і таким чином заволодів грошовими коштами товариства у сумі 34586162,83 гривень.

Також, 20 квітня 2018 року в місті Ужгороді, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, наказав представнику Товариства по довіреності ОСОБА_9 підготувати та підписати, як представнику ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2004 від 20 квітня 2018 року, відповідно до якого Товариство надає фізичній особі ОСОБА_4 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 3000000,00 гривень із строком повернення до 20.04.2031 року. Внаслідок чого ОСОБА_4 , отримав від Товариства так звану фінансову допомогу в сумі 3869000,00 гривень, з яких частково повернув на рахунки Товариства 2570175,00 гривень, і таким чином заволодів грошовими коштами товариства у сумі 1298825,00 гривень.

В той же час, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном Товариства, зловживаючи своїми повноваженнями, маючи доступ до всіх документів Товариства, умисно заволодів документами - Договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2305 від 23 травня 2017 року та Договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2004 від 20 квітня 2018 року та привласнив їх в особистих інтересах, не забезпечив збереження їх на Товаристві, внаслідок чого позбавив Товариство можливості заявлення позовів в порядку господарського судочинства щодо визнання таких договорів недійсними.

Слідчий зазначає, що таким чином ОСОБА_4 , вчинив умисні дії, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо воно вчинене в особливо великих розмірах, ч. 2 ст. 364-1 КК України - зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам юридичної особи та ч. 1 ст. 357 КК України, заволодіння та привласнення документів, що знаходяться на підприємстві вчинене в особистих інтересах.

У клопотанні вказано на те, що 06.06.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 357 КК України.

Слідчий вказує на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 357 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.

Окрім того, у клопотанні вказано на те, що 12.06.2023 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 липня 2023 року включно із визначенням застави в розмірі 12078000,00 гривень.

Як вказано у клопотанні, разом з тим, у сторони обвинувачення, з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, є обґрунтована необхідність у продовженні строку досудового розслідування, для проведення ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема: вжити додаткових заходів для встановлення наявності у підозрюваного ОСОБА_4 , майна на яке можна накласти арешт у кримінальному провадженні, так як санкція ч. 5 ст. 191 передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна; у встановленому ст. ст. 290 291 КПК України порядку, надати доступ до матеріалів кримінального провадження підозрюваному та його захиснику; у встановленому ст. ст. 290 291 КПК України порядку, надати доступ до матеріалів кримінального провадження потерпілій та її представникам; скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування; при необхідності виконати інші необхідні слідчі дії необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування по даному кримінальному правопорушенні.

Слідчий зазначає, що перелічені вище слідчі та процесуальні дії мають доказове значення у провадженні, є необхідними для об`єктивного розслідування кримінального провадження та не є вичерпними, оскільки після їх проведення може виникнути необхідність у проведенні інших слідчих (розшукових) дій.

При цьому у клопотанні вказано на те, що в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, враховуючи його особливу складність, а також те, що в ході досудового розслідування, з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин вчинення вищеописаного кримінального правопорушення, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, підготовлено та буде подано до прокурора, уповноваженого розглядати питання продовження строку досудового розслідування клопотання про продовження строків досудового розслідування до 06 вересня 2023 року.

Слідчий зазначає, що беручи до уваги, вищевикладене, та враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які підтвердженні ухвалою слідчого судді, існують і на даний час, а тому виникла обґрунтована необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування.

При цьому у клопотанні вказано і на те, що однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне із яких відноситься до особливо тяжких злочинів за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, інше кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Слідчий зазначає, що враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити новий злочин чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У клопотанні вказано щодо наявності ризиків, а саме:

переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 має у користуванні паспорти громадянина України для виїзду за кордон, а також має у користуванні паспорти інших держав;

підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності не виключає можливості вчинення ним безпосередньо чи за посередництва інших осіб спроб незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, та інших учасників кримінального провадження, а також спроб знищення, спотворення чи підроблення документів, що можуть мати доказове значення;

не виключена можливість, що ОСОБА_4 може і в подальшому вчиняти кримінальні правопорушення.

Слідчий зазначає, що з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Як вказано у клопотанні, крім цього, продовжуючи застосування до ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий зазначає, що орган досудового розслідування вважає, що є обґрунтовані підстави для продовження застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки із вищеперерахованих обставин інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти вищеописаним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.

У клопотанні слідчий посилається на положення ст. п.9 ч. 2 ст. 131, ч.3 ст.132, п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України.

На переконання слідчого, наведені факти свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а саме особистої поруки, особистого зобов`язання, застави, домашнього арешту, а тому керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 та 199 КПК України, слідчий просить: продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, в межах строку досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою, зауважив, що на разі продовжують існувати ризики, що стали підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні окрім наведеного у клопотанні, просив слідчого суддю, при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою, врахувати тяжкість кримінального провадження, значний обсяг матеріалів досудового розслідування. Зокрема прокурор вказав на значний обсяг матеріалів кримінального провадження п`ятнадцять томів, з якими на даний час не ознайомлена сторона захисту. При цьому зауважив, що на даний час органом досудового розслідування розглядається питання щодо доцільності проведення одночасного допиту свідків у вказаному кримінальному провадженні. Окрім того, після цього також може виникнути необхідність у проведенні інших слідчих та процесуальних дій.

Прокурор зазначає, що на даний час досудове розслідування триває, завершити його в строк до 17.07.2023, не надається за можливе через об`єктивні обставини, які не залежать від органу досудового розслідування.

Разом із тим, прокурор, через наявність обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ст. 171 КПК України, вважає що є необхідність і для продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

Прокурор просив приєднати до матеріалів клопотання постанову першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_11 , про продовження строків досудового розслідування, та врахувати її при розгляді даного клопотання.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що відносно підозрюваного можливо обрати альтернативний запобіжний захід. При цьому просив врахувати, що на його утриманні є двоє неповнолітніх дітей 2007 та 2009 років народження до матеріалів клопотання захисником додано: свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей. Окрім того, захисник вказує на те, що ОСОБА_4 , має травму: забій лівої стоп; клиновидної кістки лівої стопи, ІІІ пальця лівої стопи. На підтвердження чого надав копію медичної довідки. Вказував про можливість зменшення розміру застави, оскільки підозрюваний не має можливості сплатити таку заставу визначену в ухвалі слідчого судді.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно дост.199КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу,повинно містити: 1)виклад обставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьтримання особипід вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

У відповідностідо ст.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується .

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів .

Строк триманняпід вартоюможе бутипродовжений слідчимсуддею вмежах строкудосудового розслідуванняв порядку,передбаченому цимКодексом.Сукупний строктримання підвартою підозрюваного,обвинуваченого підчас досудовогорозслідування неповинен перевищувати: 1)шести місяців-у кримінальномупровадженні щодонетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів .

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12020070000000129 від 19.05.2020, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України.

06.06.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні ним умисних дій, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо воно вчинене в особливо великих розмірах, ч. 2 ст. 364-1 КК України - зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам юридичної особи та ч. 1 ст. 357 КК України, заволодіння та привласнення документів, що знаходяться на підприємстві вчинене в особистих інтересах.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 357 КК України повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування: повідомленням про підозру; протоколом №01/17 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» від 04.05.2017 р.; наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» від 05.05.2017 №10 про виконання обов`язків директором ОСОБА_4 ; наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» від 15 жовтня 2019 року №22 про звільнення ОСОБА_4 з посади директора; заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» про вчинене кримінальне правопорушення від 19.05.2020; заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» про вчинене кримінальне правопорушення від 20.05.2020; постановою слідчого від 20 травня 2020 року про визнання потерпілим у кримінальному провадженні та залучення до провадження як представника потерпілої сторони; протоколами допитів свідка ОСОБА_12 , від 20.05.2020, від 29.07.2020 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 30.09.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.10.2020; заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 26.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 12.10.2021; заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» про вчинене кримінальне правопорушення від 09.05.2023; звітом про фактичні результати, за результатами проведення перевірки ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ПП «АУДИТ»; висновками експерта від 15.10.2020 №14/66, від 20.10.2020 №14/67, від 26.10.2020 №14/65, від 06.11.2020 №14/93, від 12.11.2020 №14/94 за результатами проведення судової економічної експертизи якими визначено розмір збитків ТОВ «Агро Комплекс»; протоколом № 01/17 від 04.05.2017 р.; договором від 04.05.2017 р. про купівлі-продажу частки в статутному капіталі (фонді) Товариства; Договору від 04.05.2017 р. про купівлі-продажу частки в статутному капіталі (фонді) Товариства; Договором про купівлю-продаж транспортних засобів «2008-01-2019 від 20 серпня 2019 року укладених між ТОВ «Агро Комплекс» та ТОВ «Аксинія»; Актами про приймання-передачу транспортних засобів до договору купівлі-продажу; Договором купівлі-продажу укладених між ТОВ «Агро Комплекс» та ТОВ «Аксинія» від 20 серпня 2019 року №2008-02-2019/КУК про продаж сільськогосподарської продукції (кукурудза), видатковими накладними до вказаного договору, копіями договорів про надання поворотної фінансової допомоги №2305 від 23.05.2017 та №2004 від 20.04.2018 року; копією договору про задоволення вимог іпотеко держателя від 31.03.0221 року між ТОВ «Агро Комплекс» та АК «Комерційний інвестиційний банк», згідно якого в рахунок виконання зобов`язань за договорами кредитної лінії передано нерухоме майно, елеватор.

12.06.2023 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 липня 2023 року включно із визначенням застави в розмірі 12078000,00 гривень.

Шляхом вільного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що Ухвалю Закарпатського апеляційного суду від 03.07.2023 ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2023 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишено без зміни.

Постановою першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_11 , продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 від 19.05.2020, у якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру, до трьох місяців, тобто до 06 вересня 2023 року.

Слідчий суддя вважає, що сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину. При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

На даний час прокурором та слідчим доведено, що завершити досудове розслідування до 17.07.2023 (в межах строку дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою) неможливо.

Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, є обґрунтована необхідність у продовженні строку досудового розслідування, для проведення ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема:

вжити додаткових заходів для встановлення наявності у підозрюваного ОСОБА_4 , майна на яке можна накласти арешт у кримінальному провадженні, так як санкція ч. 5 ст. 191 передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна; у встановленому ст. ст. 290 291 КПК України порядку, надати доступ до матеріалів кримінального провадження підозрюваному та його захиснику; у встановленому ст. ст. 290 291 КПК України порядку, надати доступ до матеріалів кримінального провадження потерпілій та її представникам; скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування; при необхідності виконати інші необхідні слідчі дії необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування по даному кримінальному правопорушенні.

При цьому слідчий суддя враховує значний обсяг матеріалів кримінального провадження 15 томів.

Також слід врахувати, що в межах кримінального провадження є необхідність у направлення відповідних запитів з метою встановлення наявного у підозрюваного ОСОБА_4 майна, з урахуванням санкції статті що йому інкримінується, яка передбачає покарання у виді конфіскації майна. Вказане потребує значного часу, через тривалий час отримання відповідей відповідних установ та служб.

На даний час досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває, проводяться слідчі та процесуальні дії, встановлюються обставини в межах вказаного кримінального провадження, здійснюється збирання доказів, - однак завершити досудове розслідування через проведення значного обсягу слідчий та процесуальних дій не надається за можливе.

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, також, що після ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, проведення одночасного допиту свідків (про що прокурор вказував у судовому засіданні) може виникнути необхідність у проведенні ряду інших слідчих та процесуальних дій.

Вказані слідчим у клопотанні слідчі та процесуальні дії мають доказове значення у провадженні, є необхідними для об`єктивного розслідування кримінального провадження та не є вичерпними, оскільки після їх проведення може виникнути необхідність у проведенні інших слідчих (розшукових) дій.

Окрім того, із врахуванням всіх зібраних у даному кримінальному провадженні доказів, в тому числі і вищенаведених, необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним та його захисником, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які направити до суду для розгляду по суті.

Слідчий суддя вважає, що на даний час є достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні ним умисних дій, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо воно вчинене в особливо великих розмірах, ч. 2 ст. 364-1 КК України - зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам юридичної особи та ч. 1 ст. 357 КК України, заволодіння та привласнення документів, що знаходяться на підприємстві вчинене в особистих інтересах.

Кримінальний процесуальний Кодекс Українивстановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

На даний час, виходячи із матеріалів клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, доведено що продовжують існувати ризики, що існували і на час обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

наявність ризику незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

ОСОБА_4 може в подальшому вчиняти кримінальні правопорушення, та наявність ризику того, що підозрюваний, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

можливості того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Оцінка яким уже надана в ухвалі слідчого судді при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час продовжують існувати та такі не зменшились.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також, те що продовжують існувати ризики, що були встановлені слідим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 18 запобіжні заходи, затримання особи Кримінального процесуального Кодексу України (надалі КПК України).

Відповідно дост.176КПК Українизапобіжними заходамиє: 1)особисте зобов`язання; 2)особиста порука; 3)застава; 4)домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З поданого клопотання вбачається, що строк дії ухвали про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави закінчується 17.07.2023 року.

Разом із тим, завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не вбачається за можливе, у зв`язку із наявними об`єктивними причинами, що наведені вище.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнанняйого винним, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, які існували на час обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу, та які продовжують існувати на даний час.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Отже, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та покарання, що підвищує ризик зникнення обвинувачених від правосуддя.

У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Окрім наявності обґрунтованої підозри, вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_4 , має постійне місце роботи де працює тривалий час та позитивно характеризується, постійно проживає у одному і тому ж населеному пункті, одружений, має двох неповнолітніх дітей (2007 та 2009 років народження), відомостей про неможливість перебування в умовах тримання під вартою ОСОБА_4 стороною захисту не надано.

Щодо доводів адвоката про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, то слід зазначити наступне:

Стаття 183 КПК Українивизначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На день розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою не зменшилися та не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає доведеним: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , у вчиненні ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність вищевказаних ризиків, а також неможливість їх запобігання при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

На переконання слідчого судді, застосування більш м`якого запобіжного заходу не унеможливить прояв встановлених слідчим суддею ризиків, та не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини, щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого суд з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу, тяжкістю злочину у вчиненні якого він обвинувачується. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя переконаний, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас,враховує,що ОСОБА_4 підозрюється увчиненні особливотяжкого злочину,а саме,у тому,що усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи повноваженнями, тобто використовуючи свої повноваження всупереч інтересам юридичної особи, спричинив збитки ТОВ «Агро Комплекс» за договором кредиту за овердрафтом від 10 серпня 2017 року у сумі 7674980,39 гривень, та надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги на загальну суму 461484, 00 грн., за договором кредиту за овердрафтом від 12 червня 2017 року на загальну суму 5291375,78 грн. та надання безпроцентної поворотної допомоги 9880021,05 грн.; внаслідок неповернення кредиту за договором кредитної лінії від 09 червня 2017 року на загальну суму 12619431,43 грн. станом на 09.10.2019 року; внаслідок укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги №2305 від 23.05.2017 та №2004 від 20.04.2018 року на загальну суму 35884987,80 грн.; 410000,00 гривень у вигляді не надходження грошових коштів за продані транспортні засоби та 3411482,00 гривень у вигляді не надходження грошових коштів за відпущену сільськогосподарську продукцію.

Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний також врахуватирозмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до матеріалів клопотання, за обставин зазначеного, ОСОБА_4 мав одержати частину наданої внаслідок укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги №2305 від 23.05.2017 та №2004 від 20.04.2018 року на загальну суму 35884987,80 грн., місцезнаходження вказаних коштів на даний час не встановлено, згідно протоколу допиту ОСОБА_4 вказує про те, що працює на посаді директора ТОВ «Аксинія», якому згідно договорів купівлі-продажу в період перебування на посаді ОСОБА_4 директором ТОВ «Агро Комплекс» було реалізовано ним же сільськогосподарську продукцію (кукурудзу) та транспортні засоби, кошти від яких не отримано ТОВ «Агро Комплекс», згідно листа ТОВ «Агро Комплекс» від 09.03.2021 року розмір заявленого статутного капіталу товариства за ОСОБА_4 складає 14400000 грн., що дорівнює 30 % капіталу. При цьому, при врахуванні майнового стану підозрюваного, слідчий суддя враховує, що місцезнаходження одержаних та наданої ОСОБА_4 внаслідок укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги №2305 від 23.05.2017 та №2004 від 20.04.2018 року на загальну суму 35884987,80 грн. коштів на даний час не встановлено.

При визначенні розміру застави слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення та спричинену ними шкоду, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось в ухвалі слідчого судді при обранні запобіжного заходу.

На думку слідчого судді саме визначений слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 , розмір застави здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку, є достатньою для створення належних умов проведення повноцінного судового розслідування та адекватною ступеню суспільної небезпеки вчиненого діяння та спричиненим цим діянням наслідкам.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Вказана норма застосовується і до вимог ухвали слідчого судді про продовження строків тримання під вартою.

Статтею113 КПК Українипередбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 114 КПК України, будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Згідно п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься розумність строків.

Засада розумності строків кримінального провадження випливає із завдання швидкого розслідування і судового розгляду, закріпленого в ст. 2 КПК України, і відповідає вимогам ст. 6 КЗПЛ, яка гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У МПГПП встановлено, що кожен має право на основі повної рівності бути судимим без невиправданої затримки» (п. «с» ч. 2 ст. 14). При цьому кожен заарештований або затриманий має право на судовий розгляд протягом розумного строк (ч. 3 ст. 9). Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув`язненню будь - яким чином, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1988 р., вимагає проведення судових розглядів в розумні строки після затримання, або звільнення суду (принцип 38).

Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримання процесу практично рівнозначна відмові в правосудді.

Відповідно до положень ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів і продовжується слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, а тому, зважаючи на право підозрюваного, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду, визначені ст. 28 КПК України розумні строки кримінального провадження, строк тримання під вартою ОСОБА_4 слід продовжити, у межах строку досудового розслідування, тобто до 06.09.2023 року включно.

З урахуванням наведеного вище клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.117,178,183,184,193-194,197,199,202,309,392,395КПК України,слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погодженого процесуальним прокурором - заступником відділу прокурором - заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному проваджені, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 від 19.05,2020, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави - чотирьох тисяч п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 12 078 000 грн. (дванадцять мільйонів сімдесят вісім тисяч гривень), з визначеними обов`язками у межах строку досудового розслідування, а саме до 06.09.2023 року, включно.

Ухвала можебути оскарженадо Закарпатськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1