Ухвала

від 13.07.2023 по справі 523/3567/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/3567/20

Провадження №2/523/65/23

У Х В А Л А

"13" липня 2023 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.

за участі секретаря судового засідання Іванченко В.О.,

представника позивача адвоката Переходова М.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі клопотання відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою суду від 10.03.2020 року та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та первісним відповідачем ( ОСОБА_3 ) 24.05.2018 року було укладено договір позики, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко А.В. За умовами договору відповідач отримала в борг грошову суму в розмірі: 704187 гривень, що за курсом НБУ станом на 24.05.2018 року становить: 27000 доларів США, які зобов`язалась повернути до 24.07.2018 року. У визначений строк відповідач грошові кошти не повернула у зв`язку з цим, позивач змушений звернутись до суду з позовом.

На підставі викладеного просить стягнути з відповідача на користь позивача: суму основного боргу у розмірі: 704187 гривень, штраф 14083 грн., 74 коп., 3% річних у розмірі: 33627 грн. 34 коп., інфляційні витрати у розмірі: 68403 грн., сплачений судовий збір, а також витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 травня 2023 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Переходова Миколи Віталійовича про заміну відповідача на правонаступника.

Залучено до участі в справі в якості правонаступника первісного відповідача - ОСОБА_1 .

Роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 4 ст. 51 ЦПК України, за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

В підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою суду від 10.03.2020 року та закриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі відповідач зазначив, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Відповідач зазначив, що він дійсно звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, свідоцтво не отримав, що свідчить про відсутність у нього зобов`язання задовольнити вимоги позикодавця за договором позики. Крім іншого, зазначив, що за життя ОСОБА_3 , повернула позичальнику суму боргу у розмірі 23000 доларів США, а відтак сума боргу становить лише 4000 доларів США. На підставі викладеного просить закрити провадження справі.

Щодо клопотання про скасування заходів забезпечення позову зазначив, що спадкування здійснюється на підставі заповіту або за законом. Вказав, що він 01.06.2023 року звернувся до приватного нотаріуса з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , однак, за даними електронного реєстру, наявна ухвала про заборону суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна, а саме на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка розташована за тією ж адресою, що входять до спадкового майна.

У зв`язку з цим, відповідач зазначив, що він позбавлений права, передбаченого ст. 1296 ЦК України на отримання свідоцтва про право на спадщину, а відтак є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Представник позивача адвокат Переходова Микола Віталійович заперечував проти задоволення клопотань, зазначив, що спір між сторонами існує, і тому підстав для закриття провадження у справі не має. Щодо скасування заходів забезпечення позову представник відповідача зазначив, що позивач та він, як представник позивача в цілому не заперечує проти оформлення за відповідачем спадкового майна, однак, відповідач не запропонував варіантів зміни заходів забезпечення позову, а тому дане клопотання є необгрунтованим, оскільки у разі його задоволення, рішення суду виконати буде не можливим, оскільки відповідач може здійснити відчуження об`єктів нерухомості на користь третіх осіб.

Заслухавши думку учасників провадження, відповідача, який просив його клопотання задовольнити, представника відповідача, який просив відмовити в задоволенні клопотання, дослідивши матеріали справи на предмет доцільності задоволення заявлених клопотань, суд дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Проте, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Саме такі висновки викладені в Постанові Верховного суду від 20.09.2021 року у справі 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

З огляду на матеріали справи, за з урахуванням думки представники позивача висловленої щодо відсутності предмету спору, судом встановлено, що спір між сторонами існує. Твердження відповідача щодо не можливості отримання свідоцтва про право на спадщину та таким чином, не можливість задоволення вимог кредитора, як підстава закриття провадження у справі, є власним тлумаченням відповідача законодавства України.

З огляду на зазначене, клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Крім іншого, в ході судового розгляду відповідач зазначив, що позичальник за життя сплатила зачну частину боргу, у зв`язку з цим, суд звертає увагу учасників провадження щодо того, що Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (с. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Щодо клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.03.2020 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Вжито заходи по забезпеченню позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за розпискою, а саме, до вирішення справи по суті, накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:02:001:0112, що належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонено суб`ктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна, на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:02:001:0112.

Отже, ухвалою суду задоволено клопотання позивача про забезпечення позову до вирішення справи по суті.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені в ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому скасування вжитих заходів до ухвалення виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 154 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

З огляду на клопотання про скасування заходів забезпечення позову та усних пояснень судом встановлено, що відповідачем позов не визнається, крім іншого, відповідач посилається на часткове виконання боргових зобов`язань, однак належних та допустимих доказів цього не надав.

З даного приводу, суд вважає за доцільне роз`яснити, що приписами ч. 1 ст. 156 ЦПК України передбачена можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з`ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов`язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.

Відповідачем в ході розгляду справи та безпосередньо в самому клопотанні не зазначено про наявність можливості здійснення заміни раніше прийнятого заходу на інший, самі лише посилання на те, що неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з накладенням арешту не можуть бути безумовною підставою скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідачем не надано доказів про те, що потреба в забезпеченні позову відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З матеріалів справи вбачається, що обставини, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, не припинилися та не змінилися.

Судом також встановлено, що на даний час між сторонами продовжує існувати спір, що вирішується в даній справі, а відтак, з метою запобігання можливого утруднення виконання рішення суду, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 149, 150, 151, 153, 189, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі залишити без задоволення.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.03.2020 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала, в частині відмови вскасуванні заходів забезпечення позову, може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Повна ухвала суду складена 17.07.2023 року.

Суддя: