Постанова

від 14.07.2023 по справі 752/9201/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 752/9201/23

провадження № 22-ц/824/10670/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР» про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Алексеєнка Олександра Сергійовича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року в складі судді Кордюкової Ж. І.,

встановив:

10.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР» про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.01.2020 між ФОП ОСОБА_2 , що діє від імені та дорученням ТОВ «АККОРД-ТУР» (туроператор) , та ОСОБА_1 укладено договір №14 на туристичне обслуговування.

На виконання умов договору ОСОБА_1 оплатила вартість замовленого туристичного продукту 38 735 грн.

Туроператор не виконав свої зобов`язання за договором, що змусило позивача звернутись до суду з позовом про розірвання договору, стягнення з ТОВ «АККОРД-ТУР» коштів в розмірі 38 735 грн, трьох процентів річних у розмірі 598,54 грн, втрат від інфляції в розмірі 1 371,71 грн, витрат на правову допомогу.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року у справі №752/27638/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, позов задоволено частково.

На виконання вказаного судового рішення відповідач 24.04.2023 сплатив на користь позивача суму боргу.

Позивач вважає, що оскільки рішенням суду від 19 липня 2022 року інфляційні втрати стягнуті за період з травня 2021 року по жовтень 2021 року та 3% річних за період з 08.05.2021 по 11.11.2021, то відповідач зобов`язаний сплатити інфляційні втрати та 3% річних за період з листопада 2021 року до дня виконання рішення суду.

Посилаючись на вказані обставини та вимоги ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просила стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 792,84 грн, суму інфляційних витрат - 5 884,33 грн. Також просила відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року цивільну справу передано для розгляду до Франківського районного суду м. Львова.

29.05.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Алексеєнко О. С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва.

Свої доводи мотивує тим, що предмет спору за зазначеним позовом випливає з невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором надання туристичних послуг від 21.01.2020 №14, що є за своєю суттю відносинами, що захищаються за Законом України «Про захист прав споживачів».

Визначаючи підсудність спору представник позивача посилався на ч. 5 ст. 28 ЦПК України, якою визначено, що позови про захист прав споживача можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання споживача або місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Враховуючи наведене, суд дійшов помилкового висновку, що дана цивільна справа не підсудна Голосіївському районному суду м. Києва.

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що даний позов стосується захисту прав споживачів, а тому пред`являється за зареєстрованим місцем проживання позивача, як споживача туристичних послуг.

Постановляючи ухвалу про передачу справу на розгляд до Франківського районного суду м. Львова, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не є спором про захист прав споживачів, а тому у позивача не виникає права на альтернативну підсудність. Отже розгляд даного позову належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, за місцезнаходженням відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звернулась до ТОВ АККОРД-ТУР» про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з повернення грошових коштів, які були стягнуті судовим рішенням у справі №752/27638/21.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року у справі №752/27638/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, позов задоволено частково. Розірвано договір туристичного обслуговування від 21 січня 2020 року №14, укладений між ФОП ОСОБА_2 , що діє за дорученням ТОВ «АККОРД-ТУР», та ОСОБА_1 . Стягнуто з ТОВ «АККОРД-ТУР» на користь ОСОБА_1 сплачені на виконання договору про надання туристичних послуг від 21 січня 2020 року №14 кошти в розмірі 38 735 грн, 3% річних у розмірі 598,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 371,71 грн. Стягнуто з ТОВ «АККОРД-ТУР» на користь держави судовий збір у розмірі 1 816,00 грн. У задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Після ухвалення судового рішення про розірвання договору туристичного обслуговування, яке набрало законної сили, між сторонами припинилися договірні правовідносини, між ними не існує споживчих правовідносин, а до грошового зобов`язання зі сплати коштів, наявність якого підтверджене судовим рішенням, застосовуються приписи статті 625 ЦК України у разі його невиконання або прострочення виконання. Тобто з моменту набрання рішенням законної сили на вказані правовідносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Доводи апеляційної скарги щодо пред`явлення позову відповідно до вимог ч. 5 ст. 28 ЦПК України і визначення підсудності справи з огляду на Закон України «Про захист прав споживачів» за місцем проживання споживача є необґрунтованими.

Дія Закону України «Про захист прав споживачів» не регулює дані правовідносини, так як у даному випадку ТОВ «АККОРД-ТУР» не виступає надавачем споживчих послуг, договірні правовідносини між сторонами припинені внаслідок розірвання договору, спір з приводу невиконання зобов`язань за договором вже вирішено судом.

Відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР» згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є адреса: місто Львів, вулиця Новий Світ, будинок 15, офіс 18.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Алексеєнка Олександра Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук