Рішення

від 18.07.2023 по справі 752/8688/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8688/22

Провадження № 2-др/752/106/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.07.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Колдіної О.О.

з участю секретаря - Ящука Д.О.,

розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту раку про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту раку про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди .

07.06.2023 р. у даній справі ухвалено рішення, відповідно до якого позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ Національного інституту раку (правонаступником якого є Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» №107-К від 20.06.2022 р.; поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на посаді начальника відділу господарчого забезпечення Національного інституту раку, правонаступником якого є Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку»; стягнуто з Державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку» (ЄДРПОУ 02011976) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 115309 гривень 40 копійок, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, судовий збір в розмірі 65 гривень 49 копійок. Також судом вирішено питання про стягнення з Державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку» (ЄДРПОУ 02011976) в дохід держави судовий збір в розмірі 1137 гривень 89 копійок.

12.06.2023 р. представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, понесену стороною позивача в розмірі 88500 гривень.

Представник позивача не з`явився в судове засідання, надіславши клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача подала до суду письмову заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яку вона підтримала в ході судового розгляду, посилаючись на неспівмірність розміру витрат ціні позову, предмету позову, складності справи даної категоії.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати, суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні судового рішення судом не вирішувалось питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано Договір про надання правової допомоги від 04.07.2022 р., укладений з АО «С.Д.К.Партерс», Додатковий договір № 1 до договору, яким визначено вартість однієї нормо-години правої допомоги 3000 гривень, Акт приймання-передачі наданих послуг від 09.06.2023 р. відповідно до якого з урахуванням витраченого часу загальна вартість допомоги становить 88500 гривень.

Представником відповідача подана заява про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки їх розмір є завищеним з порівняно з цінами на ринку юридичних послуг у даній категорії справ, вартість наданої позивачу правової допомоги в частині ознайомлення з наданими матеріалами, проведення правового аналізу документів, розроблення та узгодження правової позиції, складання позову є неспівмірними зі складністю справи, завищеними та не відповідають критеріям реальності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд частково погоджується з доводами відповідача щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу розміру витраченого часу на її надання.

Відповідно до відомостей, викладених в Акті прийому наданих послуг адвокатом витрачено на надання правничої допомоги в судових засіданнях 16 годин, що з врахуванням вартості нормогодини становить 48000 гривень.

Однак, відповідно до протоколів судових засідань кількість часу, який адвокат фактично витратив на перебування в судовому засіданні, становить 4 год. 16 хв., що з врахуванням вартості послуг складає 12800 гривень.

Крім того, суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №№ 905/1795/18, 922/2685/19, в яких зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір визначений стороною та його адвокатом є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що розмір витрат, визначений адвокатом, за підготовку позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовку клопотань в межах судового розгляду є неспівмірним враховуючи складність справи даної категорії, оскільки трудові спори віднесені законом до справ, які розглядаються в порядку спрощеного провадження, а ціна нормогодини є завищеною в порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу та визначити його в сумі 30000 гривень, що є співмірним складності справи, витраченому адвокатом часу, розміру заявлених позовних вимог та виду наданих послуг.

Керуючись ст.270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту раку про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Доповнити рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 07.06.2023 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту раку про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку» (ЄДРПОУ 02011976) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 гривень.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, встановленого цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення .

Суддя