Ухвала

від 18.07.2023 по справі 150/212/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"18" липня 2023 р.

Справа №150/212/23

Провадження по справі №2-о/150/41/23

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

18 липня 2023 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Л.П. Цимбалюк, отримавши та вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів - Подільського району Вінницької області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИЛА:

До суду звернувся ОСОБА_1 із вище вказаною заявою, в якій просить визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ним опіку та призначити опікуном.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом 4 ЦПК.

Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України.

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України.

Право громадян на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст.55), Цивільному кодексі України (ст.16), Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (ст.4 ЦПК України).

В рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що статтею 6 Конвенції встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (частина 3 статті 296 Цивільного процесуального кодексу України).

Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

З цього законодавчо сформульованого поняття сім`ї випливає, що ознаками сім`ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.

В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.

Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.2 СК України Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому.

На сьогодні в законодавстві поняття «член сім`ї» застосовується в різних значеннях в залежності від сфери правовідносин. Так відповідно до частини 2 статті 64 Житлового кодексу УРСР до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Відповідно до пункту 1.26 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» членами сім`ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини). Таким чином, законодавець не встановив вичерпного переліку осіб, які належать до кола членів сім`ї наймача, але визначив критерії, за якими осіб, не пов`язаних шлюбними або родинними стосунками, віднесено до них (п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99). Судова практика взагалі розрізняє поняття «родичі» та «члени сім`ї» (ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Коментована стаття окреслює загальні ознаки, яким повинен бути зв`язок між фізичними особами для того, щоб вони вважалися сім`єю. До таких ознак належать: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом; взаємні права та обов`язки (хоча, на наш погляд, наявність взаємних прав та обов`язків - це скоріше наслідок сімейних відносин, ніж їх ознака). Разом з тим, ознаки членів сім`ї не можна розглядати окремо від підстав створення сім`ї, передбачених у частині 4 коментованої статті. Оскільки спільне проживання та побут та наявність взаємних прав та обов`язків можуть бути і у інших суб`єктів, які не є членами сім`ї (наприклад, проживання кількох студентів в одній кімнаті в гуртожитку).

Близькi члени родини (або близькі родичі) - законодавчий термін, що позначає родичів (членів сім`ї) особи, які мають особливі права та/або обов`язки через тісні стосунки з особою.

Законодавство України подає різні визначення цього та споріднених термінів.

Так, Кримінально-процесуальний кодекс України визначає поняття близькі родичі та члени сім`ї: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Кодекс законів про працю України подає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя.

Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» визначає, що близькі родичі - батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку визначає, що близькими родичами фізичної особи є діти, чоловік (дружина) чи шлюбний партнер особи, діти чоловіка (дружини) чи шлюбного партнера особи, утриманці фізичної особи або її чоловіка (дружини) чи шлюбного партнера.

Медичні норми клінічних випробувань визначають, що близькі родичі - чоловік (дружина), батьки, діти, рідні брати і сестри.

Закон України «Про запобігання корупції» визначає, що:

- члени сім`ї - чоловік (дружина) та діти до досягнення ними повноліття; а також усі особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

- близькі особи - члени сім`ї, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням суб`єкта.

Отож, член сім`ї (у сімейно-правовому аспекті) - це особа, яка має тісний правовий зв`язок із сім`єю, що ґрунтується на шлюбі, спорідненні, усиновленні, інших формах влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, характеризується спільністю життя та інтересів, наявністю взаємних прав і обов`язків, передбачених сімейним законодавством.

Поняття «проживання однією сім`єю» та «член сім`ї» не є тотожними.

Такого роду факти встановлюються в судовому порядку, однак, ОСОБА_1 не надано належним чином завірену копію судового рішення на підтвердження факту родинних відносин із ОСОБА_2 , чи то проживання з ним однією сім`єю.

У поданій заяві ОСОБА_1 посилається на те, що особа, яку він просить визнати недієздатною та встановити над нею опіку - ОСОБА_2 є його сусідом, який зареєстрований та проживає разом з ним на одному погосподарському номері по АДРЕСА_1 на підтвердження чого додано копію довідки №340, виданої виконкомом Чернівецької селищної ради Могилів - Подільського району Вінницької області (а.с. 11).

Окрім того, ОСОБА_1 зазначається про те, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає разом з ним на одному погосподарському номері протягом сорока трьох років, всі ці роки заявник здійснює догляд за ОСОБА_2 , який являється членом сім'ї. На підтвердження даних обставин заявником додається довідка №364, видана 15.05.2023 виконкомом Чернівецької селищної ради Могилів - Подільського району Вінницької області, відповідно до якої ОСОБА_2 , дійсно являється членом сім'ї ОСОБА_1 , інші особи, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_3 , відсутні.

Інших належних, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 є членом сім`ї заявника, чи то близьким родичем, заявником не надано.

Відсутність такого роду підтверджуючих даних унеможливлює встановити чи є ОСОБА_1 особою, яка у відповідності до положень статті 296 ЦПК України може бути заявником у справі даної категорії.

Правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун (с.41 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Отож призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Однак, до заяви не додано відповідне подання органу опіки та піклування, за наявності якого у відповідності до положень ч.1 с т.60 ЦК України можливе встановлення опіки.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За вище наведених обставин, в силу положень статті 185 ЦПК України приходжу до висновку про залишення заяви, поданої ОСОБА_1 без руху та надання визначеного законом терміну для усунення вище вказаних недоліків.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.175-177, 185, 352-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів - Подільського району Вінницької області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, - залишити без руху.

Надати заявнику п`ятиденний термін з дня отримання копії ухвали, - для виправлення недоліків заяви, що зазначені в ухвалі.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК