"23" квітня 2024 р.
Справа №150/212/23
Провадження по справі №2-о/150/1/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2024 с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої: судді Цимбалюк Л.П.
при секретарі: Савковій С.А.,
з участю:
присяжних Марцісь О.А. та Петрушенко А.П.,
з участю учасників цивільного процесу:
заявника ОСОБА_1 та його представника - адвоката Совгири Л.В.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріалицивільної справиза заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа відділ опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів - Подільського району Вінницької області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з клопотанням про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити над ним опіку. Обгрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 не може в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та тим самим може поставити себе у скрутний матеріальний стан, стати жертвою недобросовісних людей.
Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Совгира Л.В., яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 10.08.2023 №212 (а.с. 70), в судовому засіданні свої вимоги підтримують та просять їх задоволити.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.64 ЦПК України).
Суд не вбачає за можливе та доцільне проводити допит в судовому засіданні особи, відносно якої вирішується питання про визнання недієздатним, оскільки, згідно висновку судово психіатричного експерта №58 від 01.02.2024 за психічним станом ОСОБА_2 не здатний особистодати пояснення по суті справи.
Заінтересованою особою не забезпечено явку повноважного представника в судове засідання, Чернівецькою селищною радою Могилів - Подільського району Вінницької області подано заяву про розгляд справи у відсутність представника, вимоги, заявлені ОСОБА_1 , визнаються.
Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизна их або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У статті 129Конституції України закріпленіосновні засадисудочинства,які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до пункту 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Звернення позивача до українського суду є єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало би позбавлення такого права взагалі, тобто заперечувало б саму сутність такого права.
Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судувого розгляду.
Згідно ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ч.2 п.1ст.293 ЦПК України).
Стаття 299 ЦПК України визначено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.
Глава 2 ЦПК України врегульовано саме порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Частиною 1 статті 39 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст.3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних зі станом її психічного здоров`я (ч. 1 ст. 7 Закону).
Під час розгляду справи про визнання фізичної особи недієздатною суд, встановивши, що існують достатні дані, які свідчать про психічний розлад, призначив судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану особи (ч.1 ст.239 ЦПК України).
Згідно з висновком судово психіатричної експертизи №58 від 01.02.2024, проведеної Вінницькою філією судово психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді розумової відсталості помірного ступеня із відхиленнями у поведінці (F71.8). Внаслідок свого захворювання ОСОБА_2 позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує стороннього догляду та встановлення над ним опіки.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним, оскільки належними доказами по справі підтверджено, що в силу свого захворювання він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно ч. 1ст.41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ч.1 ст.300 ЦПК України,суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно зі ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.
Згідно ч.5 ст.63 ЦК України фізичній особі може бути призначено одного або декількох опікунів чи піклувальників.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є членом сім`ї заявника ОСОБА_1 , що стверджується копією рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 16.11.2023 по справі №150/534/23, відповідно до якого встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з 20.10.1980 по даний час. Вище вказане судове рішення набрало законної сили 19.12.2023.
Заявник постійно піклується про ОСОБА_2 , здійснює за ним постійний догляд.
Заявник ОСОБА_1 володіє повною цивільною дієздатністю, та має можливість виконувати обов`язки опікуна.
Чернівецькою селищною радою Могилів Подільського району Вінницької області надано згоду на призначення опікуном ОСОБА_2 заявника по справі - ОСОБА_1 , який фактично здійснює за ним догляд.
Таким чином, суд приходить до висновку про відповідність інтересам недієздатного ОСОБА_2 призначення його опікуном заявника по справі ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заявником відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна.
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Також суд звертає увагу, що приписами ст.300 ч.ч.5-9 ЦПК України встановлено, що рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
З метою дотримання зазначених положень ЦПК України, суд зобов`язаний визначити строк дії даного рішення, який не може перевищувати двох років.
На підставі ст. 30,39,60,63 ЦК України Керуючись ст.ст.15, 16, 36, 39, 41, 60, 64 ЦК України,ст.ст.2, 10, 78-80, 89, 247, 263, 293, 294, 299-300 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .
Встановити над ОСОБА_2 опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 .
Встановити строк дії даного рішення два роки з моменту набрання ним законної сили.
Роз`яснити заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п`ятнадцяти днів до закінчення строку дії даного рішення.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК
Присяжні: А.П. ПЕТРУШЕНКО
О.А. МАРЦІСЬ
Суд | Чернівецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2024 |
Оприлюднено | 24.04.2024 |
Номер документу | 118544435 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них: про визнання фізичної особи недієздатною |
Цивільне
Чернівецький районний суд Вінницької області
Цимбалюк Л. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні