Ухвала

від 17.07.2023 по справі 203/2368/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1729/23 Справа № 203/2368/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2023 року про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023040000000355 стосовно

ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за участю:

прокурора ОСОБА_8

підозрюваної (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7 захисника ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені ухвалою слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2023 року задоволено клопотання слідчої слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором ОСОБА_8 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_7 до 05 серпня 2023 року.

Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 травня 2023 року, в розмірі 1 610 400 гривень 00 копійок залишено без змін.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого групою осіб, пов`язаного з незаконним переміщенням військовозобов`язаних через державний кордон в умовах воєнного стану, має статус підозрюваної в іншому, тотожному кримінальному правопорушенні, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про те, що вона має можливість переховуватись від суду та слідства, знищити, спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також продовжити свою протиправну діяльність, що свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1 4 ч. 1 ст. 177 КПК та про неможливість запобіганню вказаним ризикам, без застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя також врахував, що особисте зобов`язання, домашній арешт та застава не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, зважаючи на повідомлення особі про підозру у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у сприянні незаконному переміщенню інших осіб через державний кордон, що свідчить про наявність підвищеного ризику переховування особи від суду та слідства шляхом втечі за межі України, тому слід продовжити щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, врівноваживши його тяжкість альтернативою у вигляді застави.

Крім того, слідчий суддя врахував, що при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу підозрюваною через її захисників на підтвердження майнового стану її родини подано фотокопію довідки № 15-23 від 07 квітня 2023 року від ТОВ «СОЛІС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40412663), підписану директором ОСОБА_10 . На довідці також міститься відтиск печатки ТОВ «СОЛІС ТРЕЙД» з кодом ЄДРПОУ 40412663.

Відповідно до відкритих відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, юридична особа з ідентифікаційним кодом 40412663 має назву ТОВ «ДЕЙЛІ КОРПОРЕЙШН», а її керівником є ОСОБА_11 . Вказана юридична особа дійсно колись мала назву ТОВ «СОЛІС ТРЕЙД», але змінила її ще 24 вересня 2020 року.

Тривалий період між зміною назви підприємства (24.09.2020) та датою видачі довідки (07.04.2023) виключає можливість будь-яких технічних помилок при складанні довідки чи її фотокопії.

При визначенні можливих запобіжних заходів, слідчий суддя врахував, що особисте зобов`язання, домашній арешт та застава не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, дії підозрюваної та її захисту при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу (у тому числі подання завідомо недостовірних документів), а тому слід продовжити щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зважаючи на необхідність завершення призначених у кримінальному провадженні експертиз, слідчий суддя дійшов висновку про об`єктивну неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Враховуючи вищезазначене слідчий суддя вважав за необхідне продовжити щодо ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 серпня 2023 року, зважаючи на строки досудового розслідування.

Вирішуючи питання щодо раніше визначної застави, слідчий суддя взяв до уваги обставини кримінального правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_7 , зокрема, підвищений ступінь суспільної небезпеки умисного кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним перетином особами державного кордону під час дії воєнного стану, корисливий характер правопорушення, яке могло супроводжуватись одержанням підозрюваною безпідставного доходу, як наслідок, істотного поліпшення її майнового стану, що дозволяє дійти висновку про наявність виключного випадку, що зумовлює необхідність визначити розмір застави, вище максимального розміру, визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК.

Враховуючи майновий стан підозрюваної, яка є фізичною особою підприємцем, наявність зареєстрованого за нею транспортного засобу, а також використання нею автомобілів представницького класу (зареєстрованих на інших осіб), що підтверджується ухвалами слідчих суддів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська в яких вказано, що користується цими автомобілями саме ОСОБА_7 , інші дані про неї та її майновий стан, приймаючи до уваги можливу роль ОСОБА_7 , слідчий суддя залишив заставу, яка, на його думку, є достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК, в раніше визначеному розмірі 1 610 400 грн. 00 коп. Вказав, що слідчому судді не було повідомлено про існування будь-яких обставин, що стосуються визначення розміру застави, які не були предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи осіб, які її подали.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого скасувати, застосувати до підозрюваної запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208 000 гривень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання слідчого ґрунтується лише на припущеннях. Жодного належного доказу існування таких обставин в оскарженій ухвалі суд не наводить, чим порушує вимоги ст. 196 КПК. Це суперечить вимогам ст. 194 КПК, яка вказує на необхідність доведення прокурором всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, окремо.

Твердження про намір ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування та суду повинно базуватися, наприклад, на таких даних, як придбання проїзних документів, зняття з різного роду реєстраційних обліків, раптове звільнення з роботи, розпродаж майна тощо. Про можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню кримінального провадження може свідчити здійснення особою погрози, підкуп, умовляння свідків і потерпілих, схилення їх до дачі неправдивих показань; спроби викрадення, знищення, фальсифікації речових доказів і документів; вплив на спеціалістів та експертів тощо. Стороною обвинувачення таких даних не надано і обставини на підтвердження цих тверджень суду не наведені, що свідчить про формальність таких заяв.

Взагалі нічим не доведений такий ризик, як можливість ОСОБА_7 скоїти нове кримінальне правопорушення. Зазначає, що відповідно до ст. 49 Кримінального кодексу України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину, який інкримінується ОСОБА_7 становить 10 років. Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що його вчинила, ухилилася від досудового слідства або суду. Таким чином, ОСОБА_7 достеменно розуміє, що у разі її ухилення від слідства та суду, шляхом невиконання процесуальних обов`язків, покладених на неї, у разі обрання їй запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, вона буде змушена переховуватись від правосуддя на протязі усього життя, що негативним чином вплине на її життєві, родинні та соціальні зв`язки. Тому, ризик втрати нормального життєвого існування, є для ОСОБА_7 набагато більшим та вагомішим, аніж невиконання нею покладених процесуальних обов`язків та обмежень.

Вважає, що все вищезазначене спростовує необґрунтовані доводи щодо можливості переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду.

Стосовно неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, захисник зазначає, що взагалі не зазначені підстави неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, як це передбачено п. 3 ч.1 ст. 196 КПК. На підтвердження цього, сторона обвинувачення не додала жодного доказу. Зазначений тезис сторони обвинувачення про неможливість обрання ОСОБА_7 наприклад, запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту також є таким, що не підтверджується об`єктивними обставинами та матеріалами провадження. ОСОБА_7 має постійне місце мешкання на території м. Дніпра, стійкі соціальні зв`язки. Крім того, судом, наприклад, може бути обраний стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з носінням електронного засобу контролю, що фізично унеможливить вільне пересування останньої поза контролем правоохоронних органів та поза межі знаходження, які будуть визначені в ухвалі.

Призначаючи заставу у розмірі шістсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 610 400 грн, слідчим суддею було проігноровано положення КПК та не доведено в оскарженій ухвалі виключність такого випадку. Судом, при винесенні ухвали не взятий до уваги та не досліджений той факт, що ОСОБА_7 раніше не судима, за місцем мешкання характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв`язки, а також те, що сама ОСОБА_7 є особою, яка має поганий стан здоров`я та її утримання у слідчому ізоляторі буде мати вкрай негативні наслідки для її життя та здоров`я, крім того судом взагалі був не вивчений матеріальний статус родини ОСОБА_7 .

Сторона захисту вважає, що під час визначення розміру застави, суд не врахував тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , її роль у вчиненні інкримінованих злочинів, які не пов`язані із застосуванням насильства, а також не враховано дані про особу підозрюваної, її майновий стан, та інші дані, що містяться в матеріалах, які були долучені та досліджені під час розгляду.

Сторона захисту вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208 000 гривень достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні захисник та підозрювана підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити, вважали ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просили її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або зменшенням розміру застави.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК, слідчий суддя, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 23 червня 2023 року строк досудового розслідування кримінального провадженні № 12022040000000355 продовжено до 05 серпня 2023 року.

Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та зазначені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, не можуть бути визнані достатніми для скасування оскарженої ухвали з огляду на таке.

Обставина обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК була предметом судового контролю під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і висновки в цій частині, викладені в ухвалі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були предметом апеляційного перегляду за результатом чого постановлено ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року. Крім того, обґрунтованість підозри фактично не оскаржується в апеляційній скарзі захисника.

Перевіривши матеріали, долучені до клопотання слідчого, слідує, що наразі відсутні обставини, які спростовують висновки слідчого судді та апеляційного суду про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 і додаткових матеріалів на спростування таких висновків стороною захисту не надано.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строків тримання під вартою слідчий суддя обґрунтовано врахував, що при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12023040000000355 підозрюваною через її захисників на підтвердження майнового стану її родини подані документи, які мають ознаки підроблення.

Також слідчим суддею враховано при розгляді клопотання слідчого, що ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого групою осіб, пов`язаного з незаконним переміщенням військовозобов`язаних через державний кордон в умовах воєнного стану, має повідомлення про підозру в іншому умисному тяжкому кримінальному правопорушенні, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про те, що вона має можливість переховуватись від суду та слідства, знищити, спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також продовжити свою протиправну діяльність, що свідчать про наявність ризиків, передбачених пунктами 1- 4 ч. 1 ст. 177 КПК, які не зменшились і наразі продовжують існувати та яким неможливо запобігти без застосування до підозрюваної відповідного запобіжного заходу.

Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду слідчий суддя з належним врахуванням положень ст. 178 КПК, правильно обґрунтував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 9 років, відомості про особу підозрюваної, та дійшов до обґрунтованого висновку, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, об`єктивно існують, на даний час не зменшились, й правомірно продовжив строк тримання під вартою.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що тяжкість вчиненого злочину, у вчиненні яких підозрюється особа та суворість можливого покарання, яке може бути їй призначено у випадку визнання її винуватою у їх вчиненні, відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК не можуть бути єдиною підставою для прийняття рішення про продовження строку тримання під вартою, а тим більше для автоматичного продовження такого строку.

В той же час, характер, тяжкість інкримінованих злочинів та суворість ймовірного покарання, як за національним законодавством (ст. 178 КПК), так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці ризику переховування особи від суду.

Ризик переховуваннявід суду об`єктивнозбільшується зурахуванням ведення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду провадження дійшов висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК і тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Слідчий суддя також належним чином врахував фактор впливу на інших підозрюваних або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а тому без обмеження у пересуванні та комунікації, підозрювана об`єктивно зможе своїми порадами та вказівками координувати діяльність та поведінку інших підозрюваних.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Доводи сторони захисту про стан здоров`я підозрюваної, були предметом розгляду слідчим суддею, які отримали належну правову оцінку, з якою погоджується і апеляційний суд. Будь-яких доказів або медичних документів, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваної в умовах попереднього ув`язнення стороною захисту не надано.

Таким чином, посилання захисника на недоведеність існування ризиків у провадженні, на переконання апеляційного суду, є неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються доказами у провадженні, а тяжкість інкримінованого підозрюваній злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності та покарання, яке їй загрожує, у разі визнання винуватою, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені слідчим суддею ризики.

При визначенні можливих запобіжних заходів, слід врахувати, що стосовно підозрюваної ОСОБА_7 вже визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яку вона або інші особи можуть внести і у разі її внесення остання підлягає звільненню з під варти.

При цьому, слідчий суддя належним чином врахував обставини кримінального правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_7 , зокрема, підвищений ступінь суспільної небезпеки умисного кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним перетином особами державного кордону під час дії воєнного стану, корисливий характер правопорушення, яке могло супроводжуватись одержанням підозрюваною безпідставного доходу, як наслідок, істотного поліпшення її майнового стану, що дозволяє дійти до висновку про наявність виключного випадку, що зумовлює необхідність визначити розмір застави, вище максимального розміру, визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Врахував майновий стан підозрюваної, яка є фізичною особою підприємцем, наявність зареєстрованого за нею транспортного засобу, а також використання нею автомобілів представницького класу (зареєстрованих на інших осіб), що підтверджується ухвалами слідчих суддів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська в яких вказано, що користується цими автомобілями саме ОСОБА_7 , інші дані про неї та її майновий стан, приймаючи до уваги можливу роль ОСОБА_7 , слід залишити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, в раніше визначеному розмірі 1 610 400 грн. 00 коп.

Правильність визначення застави саме в такому розмірі підтверджується ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року. При цьому, слідчому судді не було повідомлено про існування будь-яких обставин, що стосуються визначення розміру застави, які не були предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

Зважаючи на необхідність завершення призначених у кримінальному провадженні експертиз, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про об`єктивну неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Враховуючи вищезазначене слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про продовження щодо ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 05 серпня 2023 року, строк якого не є значним та має бути достатнім для завершення досудового розслідування.

Як видно з матеріалів справи строк досудового розслідування та строк дії оскарженої ухвали слідчого судді закінчуються 05 серпня 2023 року, у зв`язку з чим прокурор, у випадку не продовження строків досудового розслідування, має вчинити одну з дій, передбачених ст. 283 КПК.

Відповідно до правових висновків, викладених в пунктах 4 та 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення, а ухвали слідчого судді без змін.

Керуючись статтями 177-178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2023 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної за ч. 3 ст. 332 КК залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4