ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
18 липня 2023 року Справа 160/5055/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши заяву засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» про розгляд справи з викликом сторін, закриття провадження у справі та про відвід експерта у справі за позовом Міністерства юстиції України до засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, про припинення випуску друкованого засобу масової інформації,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2020 року Міністерство юстиції України пред`явило позов до засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, в якому просило суд:
- припинити випуск Газети «Мир», зареєстрованої Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України 18 липня 2002 року, свідоцтво 6370, Серія КВ, засновником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Суворов», яке знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, площа Героїв Майдану, 1 (ЄДРПОУ 30192312).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21.12.2021 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
24.01.2022 року дана справа надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Дєєву М.В.
01.02.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу №160/5055/20, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
13.04.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі №160/5055/20 до одержання результатів експертизи.
17.05.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом одержано результати вказаної експертизи.
23.05.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі №160/5055/20 з 24.05.2023 року, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строк вчинення процесуальних дій до 16.06.2023 року.
10.07.2023 року від засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» надійшла заява про проведення судового засідання, для поставлення питань експерту.
Перевіривши матеріали справи та вирішуючи заяви позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд зазначає, що ухвалою суду у даній справі вирішено питання щодо порядку розгляду справи та відмовлено відповідачу у проведені судового засіданні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що повторно подана відповідачем заява підлягає поверненню на підставі ч.2 ст. 167 КАС України без розгляду, оскільки судом вже було вирішено аналогічну заяву.
Також, 10.07.2023 року від засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» надійшла заява про закриття провадження у справі, в обґрунтування якої зазначено, що позов подано неналежним позивачем.
Стосовно вказаних доводів відповідача про те, що Міністерство юстиції України не наділене законодавчим правом звернення до суду з позовами про припинення випуску друкованих ЗМІ, то суд відхиляє такий довід та як зокрема зазначено Верховним Судом у постанові від 21.12.2021 року у справі 160/5055/20, що саме Міністерство юстиції України є тим суб`єктом владних повноважень, на якого державою покладено обов`язок як здійснення контролю за діяльністю друкованих засобів масової інформації як суб`єктів інформаційної діяльності, так і звернення до суду із відповідними позовами.
Також суд відхиляє доводи відповідача про необхідність закриття касаційного провадження «з огляду на його безпідставність», адже КАС України не передбачає процесуальної можливості для закриття касаційного провадження з указаних підстав. Правові умови для закриття провадження, передбачені статтею 238 КАС України; їхній перелік є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає. Відповідачем у своїй заяві не наведено належного обґрунтування, передбаченого статтею 238 КАС України.
До аналогійних висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 року у справі 160/5055/20.
З огляду на вказане, суд вважає, що подана відповідачем заява про закриття провадження у справі з підстав звернення до суду неналежним позивачем підлягає поверненню на підставі ч.2 ст. 167 КАС України без розгляду, як очевидно безпідставної.
Крім того, 12.07.2023 року від засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» надійшла заява про відвід експерта та визнання експертного висновку недопустимим, в обґрунтування якого вказано, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 38 КАС України експерт не може брати участі в адміністративному процесі, якщо він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від учасників справи. З тексту Статуту Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім, Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України однозначно виявляється, що дана експертна установа перебуває в службовій залежності від позивача. Отже, згідно вимог процесуального закону працівники Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України не мають права проводити експертизу, якщо стороною у справі є представники Міністерства юстиції України.
Частинами 1 - 3 ст. 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частинами 9, 10, 12 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 38 КАС України, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі в адміністративному процесі та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, визначених у частині першій статті 36 цього Кодексу. Експерт, спеціаліст чи перекладач, крім того, не може брати участі в адміністративному процесі, якщо:
1) він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від учасників справи;
2) він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;
3) з`ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.
Згідно з положеннями частини 1 ст. 38 КАС України експерт не може брати участі в адміністративному процесі та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, визначених у частині першій статті 36 цього Кодексу.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що особа, яка заявляє відвід, у даному випадку експерту, має навести конкретні обставини, які можуть свідчити про наявність підстав для відводу. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу відводу, вони повинні бути доведеними.
Надаючи оцінку підставам для відводу експерта, зазначеним відповідачем в заяві, а також обставинам, які, на їх думку, свідчать про наявність підстав для відводу, суд зауважує таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст.68 КАС України, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатись судом або залучатись учасником справи. Експерт зобов`язаний з`явитися до суду за викликом суду та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Частиною 4 Закону України «Про судову експертизу» визначено гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку.
Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: - визначеним законом порядком призначення судового експерта; - забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; - існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; - створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; - кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; - можливістю призначення повторної судової експертизи; - присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Фактично, заявлений відповідачем відвід експертів, обумовлено незгодою відповідача зі змістом та висновками такої експертизи.
Щодо підстави для відводу передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 38 КАС України, суд зауважує, що матеріали адміністративної справи не містять відомостей, що експерти перебувають в службовій або в іншій залежності від учасників справи.
При цьому об`єктивних даних, які б вказували на те, що експерти прямо чи опосередковано заінтересовані в результаті розгляду справи, або що наявні інші обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності експерта, матеріали справи не містять, а стороною відповідача відповідні докази не надано.
Суд зазначає, що в ході розгляду питання про відвід не встановлено даних, які б свідчили про порушення при проведенні експертизи гарантій незалежності експерта та правильності його висновку, визначених частиною 4 Закону України «Про судову експертизу».
Більш того, суд наголошує, що гарантія правильності висновку експерта закріплена і в положеннях КАС України, зокрема ст. 111, якою передбачено проведення додаткової та повторної експертизи.
Крім того, суд зазначає, що висновок є одним із доказів в справі, який не має для суду заздалегідь встановленої сили та буде оцінюватися судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 90 КАС України.
За вище наведених мотивів, суд дійшов висновку, що заява відповідача про відвід експерта та визнання експертного висновку недопустимим є необгрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 12, 36, 39, 52, 90, 121, 248, 257, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяви засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» про розгляд справи з викликом сторін, закриття провадження у справі повернути без прийняття до розгляду.
У задоволенні заяви засновника газети «Мир» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворов» про відвід експерта та визнання експертного висновку недопустимим відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2023 |
Оприлюднено | 20.07.2023 |
Номер документу | 112260913 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні