Рішення

від 14.07.2023 по справі 320/3449/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2023 року справа №320/3449/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожайне-2018» до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Урожайне-2018» (далі позивач, ТОВ «Урожайне-2018») з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області, що є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2022 №326338.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуваною постановою на нього накладено штраф за перевищення встановлених габаритно-вагових норм. Водночас позивач зазначає, що транспортний засіб, який перевірявся, переданий у користування іншій особі, а тому позивач не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач також звертає увагу на перевезення у спірному випадку сипучого вантажу та його властивість вільно переміщуватися під час руху транспортного засобу, а тому неможливо встановити точний показник навантаження на кожну з осей транспортного засобу, а тому результати вимірювання не можна вважати достовірними.

Окрім цього позивач зазначає про невжиття відповідачем заходів щодо тимчасового затримання транспортного засобу та заборони його подальшого руху до внесення плати за його проїзд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано від сторін документи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 задоволено частково клопотання відповідача про продовження встановленого строку на надання відзиву та доказів по справу: продовжено Державній службі України з безпеки на транспорті процесуальний строк для виконання вимог ухвали суду від 18.04.2022 на п`ятнадцять календарних днів з дня отримання копії ухвали.

25.05.2022 до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відсутність методики зважування транспортних засобів, що здійснюють перевезення сипучих вантажів не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності. Відповідач зауважує, що при перевірці водій не повідомляв інспекторів про наявність договору оренди транспортного засобу, тоді як відповідно до законодавства усі необхідні документи мають бути надані саме під час проведення перевірки, а не на стадії судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 повернуто без розгляду заяву представника позивача - адвоката Ігнатова Євгена Євгеновича про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у цій справі вжито заходи забезпечення позову за клопотанням позивача: зупинено стягнення за оскаржуваною постановою.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

14.12.2021 посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області на підставі направлення на перевірку від 13.12.2021 №012540 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок на стаціонарному пункту габаритно-вагового контролю 203 км + 500 м автомобільної дороги М-14 Одеса МелітопольНовоазовськ було проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт №325431.

У зазначеному акті встановлено, що проведено перевірку транспортного засобу: автомобіль (тягач) MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп (напівпричіп) SDC НОМЕР_2 , що належить згідно товарно-транспортної накладної №М-021951 ТОВ «Новавтотранс-логістик», а згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - ТОВ «Урожайне-2018».

Відповідно до зазначеного акта посадові особи виявили порушення, а саме перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм на 7,78% на одиночну вісь 11,850 т при допустимих 11 т, без відповідного дозволу.

Окрім цього, під час перевірки 14.12.2021 складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0070975 від 14.12.2021, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0074174 від 14.12.2021, які підтверджують зміст виявлених порушень.

В акті перевірки також зазначено, що відповідальність за виявлене порушення передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Листом від 29.12.2021 №109925/19.1/24-21 Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки повідомило ТОВ «Урожайне-2018» про дату, час та місце розгляду справи по зазначеному вище акту, який відбудеться 18.01.2022.

Зазначений лист направлено на адресу ТОВ «Урожайне-2018» рекомендованим листом №0308301226602, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих направлень. Відповідно до інформації сервісу відстеження поштових відправлень поштового оператора рекомендований лист №0308301226602 вручено адресату 11.01.2022.

18.01.2022 Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області прийняв постанову №326338 про застосування до ТОВ «Урожайне-2018» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500,00 грн на підставі абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач, вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарських санкцій, звернувся з цим позовом до суду, в якому просить її скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

У силу вимог підпункту 27 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

При цьому, положеннями пункту 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

За правилами статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У відповідності до абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом частини першої статті 238, частини першої статті 239 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин першої, другої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону №2344-III, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання та у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Таким чином, системний аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту, під час перевезення вантажів, несуть перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до Правил дорожнього руху України.

Крім того, статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція, тощо).

Позивач зазначає, що він у цих правовідносинах не є перевізником, а лише власником транспортного засобу.

Вказане підтверджується товарно-транспортною накладною від 14.12.2021 №М-021951, відповідно до якої автомобільним перевізником є ТОВ "Новотранс-Логистик".

При цьому зазначена товарно-транспортна накладна надавалась водієм посадовим особам Укртрансбезпеки під час проведення перевірки, про що зазначається в акті перевірки. Копія товарно-транспортної накладної від 14.12.2021 №М-021951 надана суду серед документів, доданих до відзиву на позовну заяву. Отже, відповідач під час перевірки був обізнаний із тим, що автомобільним перевізником за товарно-транспортною накладною є ТОВ "Новотранс-Логистик", а власником транспортного засобу, а саме автомобіль (тягач) MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп (напівпричіп) SDC НОМЕР_2 згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу позивач, ТОВ «Урожайне-2018».

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факт того, що позивач не є автомобільним перевізником.

Посилання відповідача на ненадання водієм під час проведення перевірки усіх необхідних документів на підтвердження особи перевізника не є підставою для притягнення до відповідальності особи, яка не є таким перевізником. Автомобільним перевізником є особа, яка за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону N 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Необхідно враховувати, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону №2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб.

Автомобільний перевізник визначається ж на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. В даному випадку таким документом була товарно-транспортна накладна, в якій перевізником вказано ТОВ "Новотранс-Логистик", а не позивача. Проте відповідач застосував адміністративно-господарський штраф до позивача, як до особи, причетність якої до перевезення вантажу не підтверджена належними доказами.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 22.02.2023 у справі №240/22448/20.

У цій же справі Верховний Суд зазначає, що на місці здійснення габаритно-вагового контролю водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону №2344-III). Колегія суддів не заперечує того, що під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону №2344-III. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону №2344-III) накладається не на місці габаритно-вагового контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки (додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

У контексті зазначеного суд приймає до уваги доводи відповідача, що договір оренди транспортного засобу не був наданий водієм під час проведення габаритно-вагового контролю.

Разом з тим приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку №363 від 14.10.1997, визначено:

перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;

товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми, яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити), визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні визначають, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах.

Суд звертає увагу, що інформація про позивача взагалі не була зазначена у товарно-транспортній накладній, якою оформлено перевезення спірного вантажу. Натомість, у вказаній товарно-транспортній накладній саме ТОВ "Новотранс-Логістік" визначено автомобільним перевізником.

Таким чином, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у фахівців відповідача була наявна інформація щодо юридичної особи, яка здійснювала на комерційній основі перевезення вантажу.

Проте відповідач зосередив увагу тільки на реєстраційних документах на транспортний засіб та не перевірив належним чином зазначену у товарно-транспортній накладній інформацію про перевізника.

Суд повторно звертає увагу відповідача, що визначення автомобільного перевізника можливо на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу або інших первинних документів, в яких міститься інформація про перевізника. В обсязі встановлених обставин у цій справі таким документом була товарно-транспортна накладна, але відповідач неправильно встановив особу автомобільного перевізника позивача на підставі реєстраційних документів, які підтверджують лише право власності на транспортний засіб, а не встановлюють особу, яка здійснює перевезення.

Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що при передачі транспортного засобу за договором оренди інший особі орендарю видається тимчасовий реєстраційний талон, який засвідчує право відповідної особи на тимчасове користування транспортним засобом. Такий тимчасовий реєстраційний талон під час проведення габаритно-вагового контролю водієм не надавався.

Відсутність факту видачі тимчасового реєстраційного документа, який підтверджує право користування транспортним засобом, правового значення для вирішення спору не має, оскільки Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 №1197, та Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998, визначено у разі передання транспортного засобу в користування іншій особі сервісний центр МВС за бажанням власника транспортного засобу видає тимчасовий реєстраційний талон.

За висновком Верховного Суду у постанові від 06.07.2023 у справі №560/514/22 вжите словосполучення «за бажанням», означає, що на власника транспортного засобу у разі передачі права керування транспортним засобом іншій особі, не покладається обов`язок з оформлення тимчасового реєстраційного талону. Вирішення питання оформлення тимчасового реєстраційного талону чи ні законодавець залишив на розсуд самого власника.

Отже, законодавством прямо не передбачено обов`язок власника транспортного засобу отримати тимчасовий реєстраційний талон.

Підсумовуючи викладене, транспортний засіб у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у користування іншій особі, обставинами справи підтверджено, що позивач не провадив діяльність з перевезення, тобто не був автомобільним перевізником на транспортному засобі станом на дату проведення перевірки. При цьому відповідачу надавались належні документи, в яких зазначено особу перевізника, а тому під час розгляду справи відповідач мав повноваження перевірити зазначену інформацію та встановити належну особу, яку й необхідно притягнути до відповідальності.

Відтак у цьому випадку, позивач є неналежним суб`єктом господарювання, який повинен нести відповідальність за встановлені відповідачем порушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2022 №326338.

Решта доводів та заперечень сторін суд не досліджує, оскільки встановлення під час розгляду справи факту притягнення до відповідальності неналежної особи є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно із частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн за позовні вимоги майнового характеру на суму 8500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.01.2022 №20.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області, що є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті, про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2022 №326338.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожайне-2018» (ідентифікаційний код 43034876, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, 26) судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн.. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код відсутній, місцезнаходження: 03083, м. Київ, пр. Науки, 57).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.