Окрема ухвала

від 18.07.2023 по справі 922/2592/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

"18" липня 2023 р.Справа № 922/2592/23

ОКРЕМА УХВАЛА

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126; фактична адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10; код ЄДРПОУ: 42206328) до Приватного підприємства "ГІМ" (61032, м. Харків, селище Плиткове, 13; код ЄДРПОУ: 30412714) про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

16.06.2023 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ГІМ", в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "ГІМ" заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №010336 від 01.01.2019 у розмірі 207 316,06 грн., пеню у розмірі 50 556,40 грн., 3% річних у розмірі 5 518,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 24 188,58 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 4 313,69 грн.

Відповідно до вимог частини1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п.3);

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п.4);

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п.5);

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8);

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10).

Подаючи позов до суду позивач визначив ціну позову у розмірі 287 579,04 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу №010336 від 01.01.2019 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати спожитої електричної енергії за період з березня по липень 2022 року, у зв`язку із чим позивач нарахував відповідачу пеню за період з 14.04.2022 по 16.02.2023, 3% річних за період з 14.04.2022 по 30.04.2023, інфляційні витрати за період з червня 2022 року по квітень 2023 року.

Визначаючи правові підстави позову позивач посилається на статті 525, 526, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України.

На виконання вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивач в позовній заяві підтвердив, що ним іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подано.

Розглянувши позовну заяву з додатками суд встановив, що вона відповідає процесуальним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а відтак суд на підставі статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 прийняв позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Приватного підприємства "ГІМ" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №010336 від 01.01.2019 у розмірі 207 316,06 грн., пені у розмірі 50 556,40 грн., 3% річних у розмірі 5 518,00 грн. та інфляційних витрат у розмірі 24 188,58 грн. до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі №922/2592/23.

Розгляд справи №922/2592/23 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

11.07.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява (вх.№18085 від 11.07.2023) про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "ГІМ" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість у сумі 42 185,72 грн., а саме: по пені у сумі 20 331,55 грн., 3% річних у сумі 3 610,36 грн. та індексу інфляції у розмірі 18 243,81 грн., а також стягнути судовий збір у сумі 2 684,00 коп.

Оскільки згідно вимог пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, суд ухвалою від 14.07.2023 вирішив заяву (вх.№18085 від 11.07.2023) представника Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про зменшення розміру позовних вимог задовольнити та, відповідно, розгляд справи продовжувати з урахуванням зменшення позовних вимог.

Водночас, під час розгляду питання про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про зменшення позовних вимог суд встановив наступне.

29.12.2022 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "ГІМ" заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №10336 від 01.01.2019 в розмірі 245 393,32 грн., з яких: за електричну енергію за період з березня по липень 2022 року у сумі 207 316,06 грн., пеня за період з 14.04.2022 по 30.09.2022 у розмірі 30 224,85 грн., 3% річних за період з 14.04.2022 по 30.09.2022 у розмірі 1907,64 грн., індекс інфляції за період з червня по вересень 2022 року у розмірі 5 944,77 грн., а також судовий збір.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу №010336 від 01.01.2019 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати спожитої електричної енергії за період з березня по липень 2022 року, у зв`язку із чим позивач нарахував відповідачу пеню за період з 14.04.2022 по 30.09.2022, 3% річних за період з 14.04.2022 по 30.09.2022, інфляційні витрати за період з червня по вересень 2022 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.04.2023 у справі №922/2707/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "ГІМ" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" суму у розмірі 209 223,70 грн., з яких: заборгованість за електричну енергію за період з березня по липень 2022 у сумі 207 316,06 грн. разом з ПДВ, 3% річних за період з 14.04.2022 по 30.09.2022 у розмірі 1 907,64 грн.), а також суму судового збору у розмірі 3138,44 грн. В частині стягнення інфляційних збитків в сумі 5 944,77 грн. та 30 224,85 грн. пені - в позові відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 02.05.2023.

Проте, заяву про зменшення розміру позовних вимог у справі №922/2592/23 представником позивача обґрунтовано частковою сплатою відповідачем після відкриття провадження у справі заборгованості по договору про постачання електричної енергії №010336 від 01.01.2019 за спірний період, а саме: платіжним дорученням №@2РL834179 від 22.06.2023 на суму 50 000,00 грн. було сплачено заборгованість за березень 2022 у повному обсязі та квітень 2022 частково.

Також, як зазначив представник позивача в заяві про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з вищенаведеною оплатою від 22.06.2023 позивачем був зроблений перерахунок суми боргу, під час якого було виявлено арифметичну помилку у розрахунку загальної суми боргу за договором №010336 від 01.01.2019, у зв`язку з чим сума заборгованості зменшилась.

Суд констатує, що арифметичною помилкою є помилка у визначенні результату підрахунку, а саме: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр чи спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки тощо.

В даному ж випад позивачем було подано ідентичний позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №10336 від 01.01.2019 за електричну енергію за період з березня по липень 2022 року у сумі 207 316,06 грн., пені за період з 14.04.2022 по 30.09.2022 у розмірі 30 224,85 грн., 3% річних за період з 14.04.2022 по 30.09.2022 у розмірі 1907,64 грн. та індексу інфляції за період з червня по вересень 2022 року у розмірі 5 944,77 грн. до одного й того ж самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відтак позивач, зазначаючи в позовній заяві по справі №922/2592/23 відповідно до вимог п.10 ч.3 ст.162 ГПК України про неподання ним іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, ввів суд в оману.

При цьому, як було встановлено судом, рішення у справі №922/2707/22 набрало законної сили 02.05.2023 та в той же день на його примусове виконання було видано відповідний наказ.

Відповідно до вимог статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Водночас, частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №902/201/19, постанова КГС ВС від 15.10.2019 по справі №908/1090/18).

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 19.12.2019 по справі №520/11429/17, преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.11.2019 по справі №922/643/19.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова КГС ВС від 10.12.2019 по справі №910/6356/19).

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин (постанова КАС ВС від 15.10.2019 по справі №813/8801/14).

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (постанова КЦС ВС від 17.12.2019 по справі №641/1793/17).

За загальними правилами кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).

Статями 2, 14 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип диспозитивності у господарському процесі.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов`язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов`язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі.

Відтак, саме на позивача покладено обов`язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, при розгляді справи повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, і не застосовує самостійно для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, якщо позивач не обґрунтовує ними свої вимоги з наданням відповідних доказів, і застосування цих норм призводить до зміни предмета позову або обраного способу захисту прав та інтересів.

Отже, враховуючи відображений у Господарському процесуальному кодексі України принцип диспозитивності господарського судочинства, господарський суд при розгляді позову обмежений з`ясуванням наявності правових підстав для захисту права позивача саме з наведених ним у позові підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Також, згідно ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте позивач ані в позовній заяві, ані в заяві про зменшення позовних вимог не повідомив суд про наявність рішення у справі №922/2707/22, яке станом на день подання позивачем цього позову набрало законної сили.

Водночас, позивачем в порушення вимог п.4 ч.2 ст.42 та ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України не було подано до суду належних доказів, зокрема, рішення у справі №922/2707/22, яке набрало законної сили.

Зазначені дії позивача у даній справі могли призвести до подвійного стягнення з відповідача суми боргу, порушення принципу процесуальної економії, порушення єдності судової практики, а також до повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність недоліків в діяльності Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" при зверненні до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "ГІМ" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №010336 від 01.01.2019 та під час розгляду цієї справи.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (п.3 ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.4 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.246 Господарського процесуального кодексу України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

У відповідності до частин 6, 7 статті 246 Господарського процесуального кодексу України, окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Враховуючи викладене, виявлення недоліків в діяльності Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" при зверненні до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "ГІМ" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №010336 від 01.01.2019, які виразились у не наданні позивачем до суду інформації та/або доказів наявності рішення у справі №922/2707/22 про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №10336 від 01.01.2019 за електричну енергію за період з березня по липень 2022 року у сумі 207 316,06 грн., пені за період з 14.04.2022 по 30.09.2022 у розмірі 30 224,85 грн., 3% річних за період з 14.04.2022 по 30.09.2022 у розмірі 1907,64 грн. та індексу інфляції за період з червня по вересень 2022 року у розмірі 5 944,77 грн., яке набрало законної сили, а також у поданні позивачем ідентичного позову до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали та її надіслання до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" для вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли виявленим судом недолікам.

Керуючись статтями 2, 42, 43, 162, 164, 232-235, 246 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Направити Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" окрему ухвалу у справі №922/2592/23 з метою вжиття відповідних заходів щодо усунення встановлених цією окремою ухвалою недоліків в діяльності Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" при зверненні до Господарського суду Харківської області з позовом та під час розгляду цієї справи.

2. Про вжиті заходи повідомити Господарський суд Харківської області у десятиденний строк з дня отримання цієї окремої ухвали.

3. Звернути увагу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на необхідність усунення зазначених в окремій ухвалі виявлених судом недоліків в діяльності Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" та запобігання їх повторенню у майбутньому.

4. Попередити Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" про встановлену відповідальність за невиконання вимог суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст.256 ГПК України.

Ухвалу підписано 18.07.2023.

Суддя Пономаренко Т.О.