Постанова

від 12.07.2023 по справі 308/2958/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/2958/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 липня 2023 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кондор Р.Ю., Готра Т.Ю.,

з участю секретаря: Зубашкова М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2023 року у справі № 308/2958/22 (Головуючий: Малюк В.М.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, у якому просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 538880 виданий 24.01.2008 року ОСОБА_1 та зареєстровани й в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2110100000-0108070000064 та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради Гечка Катерини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.08.2018 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:11:002:0094, площею 0,02 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

22 березня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про забезпечення позову, мотивуючи тим, що що ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності - частки, належить житловий будинок, загальною площею 40.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:11:002:0094, площею 0.02 га, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №538880 виданий 24.01.2008 року Ужгородською міською радою.

Підставою для його видачі слугувало свідоцтво про право на спадщину за законом №3-1699 видане Відповідачу 11.06.2007 року державним нотаріусом Ластівка А.В. Однак, всупереч рішенню Апеляційного суду Закарпатської області від 07.04.2009 року та положень національного законодавства, ОСОБА_1 за відсутності будь-яких правових підстав, здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:11:002:0094 в порядку спадкування згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №3-1699 від 11.06.2007 року в цілому, а не в частині як це вбачалося згідно рішення суду.

Таким чином, між сторонами дійсно виник спір щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:11:002:0094 та визнання права власності на вказану земельну ділянку, а відтак існує обґрунтоване припущення про те, що спірна ділянка може бути відчужена ОСОБА_1 як одноосібним власником, на користь третіх осіб до набрання законної сили судовим рішенням за результатом вирішення даного спору, що істотно утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення поданої ОСОБА_2 позовної заяви, а відтак і ефективний захист, поновлення порушеного права позивача.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на частини земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:11:002:0094, площею 0,02 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1623221921101, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №538880, виданий 24.01.2008, видавник: Ужгородська міська рада, із забороною її відчуження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на частини земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:11:002:0094, площею 0,02 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1623221921101, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №538880, виданий 24.01.2008, видавник: Ужгородська міська рада, із забороною її відчуження.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування ухвали як така, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неправильністю встановлення обставин, які мають значення для справи внаслідок неправильної оцінки доказів, оскільки ухвала прийнята без жодного доказу наданого позивачем про те, що відповідач має намір відчужити земельну ділянку. Визначені заходи забезпечення позову вважає в будь якому випадку не спів мірними. Крім цього, в ухвалі немає жодної згадки про зустрічне забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_2 - адвокат Радь І.І. апросить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, оскільки висновки суду наведені в ухвалі щодо наявності підстав для забезпечення позову є правомірними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Бухтоярова Р.О., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_2 - адвоката Радь І.І., який просить ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами Цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на ствердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

ОСОБА_2 у позовній заяві вказує на те, що згідно інформаційної довідки № 299364926 від 14.02.2022 року, йому на праві спільної часткової власності - частки, належить житловий будинок, загальною площею 40.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:11:002:0094, площею 0,02 га право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .

У свою чергу позивач вважає, що Державний акт на право власності на земельну ділянку, на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним, а рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на зазначену ділянку скасуванню.

Тобто, даний спір стосується безпосередньо земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:11:002:0094, на якої, позивач просить накласти арешт.

Сам по собі факт звернення ОСОБА_2 до суду з відповідним позовом свідчить про наявність спору між сторонами, а оскільки предметом спору є нерухоме майно (земельна ділянка), захід забезпечення позову визначений судом є співмірними з заявленими вимогами.

Зважаючи на викладене, доводи та обґрунтування позовної заяви і заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на частини земельної ділянки.

Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо відсутності в ухвалі посилання про зустрічне забезпечення позову, то у даному випадку, враховуючи правовідносини, які склалися між сторонами не підпадають під ознаки обов`язкового зустрічного забезпечення позову передбаченого ч. 3 ст. 154 ЦПК України. Крім цього, вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності заяви відповідача, є правом суду, а не обов`язком.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи та не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 18 липня 2023 року.

Головуючий

Судді: