Ухвала

від 18.07.2023 по справі 910/11154/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

18.07.2023Справа № 910/11154/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Скайлайн» (22542, Вінницька область, Липовецький район, село Росоша (з), вулиця Шевченка, будинок 44)

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок 19)

про стягнення 86 061,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Скайлайн» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач) про стягнення 86 061,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 15.01.2021 року відповідачем було прийнято постанову № 46 «Про затвердження змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641», підпунктом 8 пункту 1 якої внесено зміни до формули визначення частки вартості врегулювання небалансу в розрахунковому періоді. Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 16.07.2021 у справі № 640/4069/21, що залишене без змін постановою Верховного Суду від 08.09.2022, підпункт 8 пункту 1 означеної постанови відповідача визнав протиправним і нечинним. З урахуванням зазначених підстав, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення шкоди у вигляді різниці між небалансами, вирахуваними за формулою, що діяла до 15.01.2021 року та небалансами, фактично сплаченими за формулою, що визнана судом нечинною.

Одночасно з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Скайлайн» було подано клопотання про витребування у Державного підприємства «Гарантований покупець» доказів, а саме:

- відношення суми відхилень фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії всіх продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи Гарантованого покупця, від їх прогнозованого погодинного графіка відпуску електричної енергії в розрахунковому періоді до суми відхилень фактичних погодинних показників відпуску електричної всіх продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи Гарантованого покупця, від їх прогнозованого погодинного графіка відпуску електричної енергії в розрахунковому періоді, які мають позитивне значення за період часу з 16.01.2021 року по 08.09.2022 року;

- відношення суми відхилень фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії всіх продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи Гарантованого покупця, від їх прогнозованого погодинного графіка відпуску електричної енергії в розрахунковому періоді до суми відхилень фактичних погодинних показників відпуску електричної всіх продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи Гарантованого покупця, від їх прогнозованого погодинного графіка відпуску електричної енергії в розрахунковому періоді, які мають негативне значення за період часу з 16.01.2021 року по 08.09.2022 року.

Дослідивши позовну заяву, суд встановив, що подана остання відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Пунктом 4 частини 2 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом враховано, що у даній справі ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в силу частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг і характер доказів у справі, а також значення справи для сторін, з огляду на необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України та з метою недопущення порушення передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальних прав учасників справи, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, з урахуванням такого.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У рішенні Конституційного Суду України 15-рп/2004 від 02.11.2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Суд вважає, що правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у даному спорі, справедливе вирішення цього спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження

Положеннями статті 181 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Також, у позові Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Скайлайн» викладено клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державного підприємства «Гарантований покупець».

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.

Частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Враховуючи предмет та підстави позовних вимог, беручи до уваги те, що Державне підприємство «Гарантований покупець» є стороною договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом від 29.07.2019 № 471/01 на виконання умов якого позивач здійснював продаж електричної енергії за «зеленим тарифом», суд дійшов висновку про залучення такої особи до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

При цьому, розглянувши клопотання позивача про витребування додаткових доказів у Державного підприємства «Гарантований покупець», суд дійшов висновку про задоволення такого клопотання, з урахуванням такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів (частина 3 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

З урахуванням вищевказаного, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та витребуваня у Державного підприємства «Гарнатований покупець» відповідних доказів.

Керуючись статтями 12, 50, 81, 176, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/11154/23.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на 16.08.23 р. о 15:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-в, корпус Б, зал № 8.

4. На підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучити до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; код ЄДРПОУ 43068454).

5. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи, яким необхідно при собі мати документи, що підтверджують їх повноваження відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України.

6. Витребувати у Державного підприємства «Гарантований покупець»:

- інформацію про відношення суми відхилень фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії всіх продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи Гарантованого покупця, від їх прогнозованого погодинного графіка відпуску електричної енергії в розрахунковому періоді до суми відхилень фактичних погодинних показників відпуску електричної всіх продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи Гарантованого покупця, від їх прогнозованого погодинного графіка відпуску електричної енергії в розрахунковому періоді, які мають позитивне значення за період часу з 16.01.2021 року по 08.09.2022 року;

- інформацію про відношення суми відхилень фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії всіх продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи Гарантованого покупця, від їх прогнозованого погодинного графіка відпуску електричної енергії в розрахунковому періоді до суми відхилень фактичних погодинних показників відпуску електричної всіх продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи Гарантованого покупця, від їх прогнозованого погодинного графіка відпуску електричної енергії в розрахунковому періоді, які мають негативне значення за період часу з 16.01.2021 року по 08.09.2022 року.

7. Встановити Державному підприємства «Гарантований покупець» строк для подання витребуваних доказів або пояснень щодо неможливості подання таких доказів до 16.08.2023 року.

8. Позивачу надати суду у підготовчому засіданні оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).

9. Встановити відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзивів на позовну заяву, оформлених відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачам копій відзивів та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзивів до суду.

10. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзивів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

11. Встановити третій особі строк - до початку підготовчого засідання, призначеного на 16.08.2023 року, для надання пояснень щодо позову та відзивів в порядку статті 168 Господарського процесуального кодексу України з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову. Одночасно надіслати позивачу та відповідачу копії пояснень та доданих до них документів. Докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

12. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду до початку підготовчого засідання, призначеного на 16.08.2023 року, через відділ діловодства господарського суду міста Києва з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

13. Звернути увагу учасників справи на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

14. Попередити учасників справи про те, що у разі, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, позов може бути залишений без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

15. Попередити учасників справи, що відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

16. Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2021).

17. Попередити учасників справи, що при невиконанні процесуальних обов`язків, зокрема ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторону, до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України.

18. Повідомити учасникам справи щодо можливості подання процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

19. Повідомити учасникам справи, що з 05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

20. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

21. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя В.С. Ломака