Постанова

від 17.09.2024 по справі 910/11154/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа№ 910/11154/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Королюк А.О., самопредставництво,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Скайлайн"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 (повний текст складено 01.12.2023)

у справі № 910/11154/23 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Скайлайн"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Гарантований покупець"

про стягнення 86 061,41 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Скайлайн" (далі - ТОВ "Солар Скайлайн", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач) про стягнення 86 061,41 грн шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що внаслідок прийняття НКРЕКП протиправної постанови, яка була скасована у судовому порядку, позивачу завдано шкоди, оскільки на підставі пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтеративних джерел енергії, в редакції постанови НКРЕКП від 15.01.2021 №46, Гарантований покупець нарахував вартість врегулювання небалансу електричної енергії за період з січня 2021 року по лютий 2022 року на суму 373 044,95 грн, яку позивач оплатив у розмірі 334 693,99грн. Проте, як стверджує позивач, оскільки формулу, на підставі якої фактично було здійснено розрахунок, скасовано у судовому порядку, відповідний розрахунок необхідно здійснювати на підставі норм пункту 9.3 глави 9 Порядку, що діяв станом на 15.01.2021 до прийняття відповідачем неправомірної, на переконання позивача, постанови, а розмір врегулювання небалансу електричної енергії мав становити 248 632,58 грн, у зв`язку з чим ним заявлено до стягнення суму шкоди в розмірі 86 061,41 грн (334 693,99 грн - 248 632,58 грн). Правовою підставою позовних вимог визначено приписи статей 1173, 1175 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 про відкриття провадження у справі №910/11154/23 залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", третя особа).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/11154/23 у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними) для застосування до органу державної влади такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди. Так, суд першої інстанції звернув увагу, що за період з січня 2021 року по лютий 2022 року третьою особою, а не відповідачем було нараховано, а позивачем сплачено відшкодування вартості небалансів електричної енергії саме у відповідності до умов Договору, укладеного між Державним підприємством "Гарантований покупець" та позивачем, а отже, відповідні платежі не можуть вважатись збитками, які були завдані позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача.

При цьому суд першої інстанції в ухваленому рішенні на підставі досліджених доказів та встановлених обставин виснував, що підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджений постановою від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, діяв у спірний період та втратив чинність лише з 08.09.2022 (з дати набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі № 640/4069/21), і саме з цього періоду його застосування є нечинним, а отже визнав необґрунтованими доводи позивача про втрату чинності вказаного підпункту з моменту його прийняття (з 15.01.2021).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Солар Скайлайн" 21.12.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/11154/23 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Так, узагальнені доводи позивача зводяться до того, що підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, не підлягає застосуванню під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП "Гарантований покупець", яка відшкодовувалася продавцями за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи ДП "Гарантований покупець", за періоди з моменту прийняття оскарженого підпункту (16.01.2021) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/4069/21 (08.09.2022).

Таким чином, за доводами скаржника, Господарський суд міста Києва дійшов до помилкових та необґрунтованих висновків, які дозволяють відповідачу уникнути наслідків прийняття ним протиправного нормативно-правового акту та ще й можуть призвести до завдання позивачу шкоди, у вигляді застосування зазначеного НПА, який встановлює неправомірний порядок розрахунку відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії, платником якого є позивач.

Отже, апелянт вважає, що висновок Господарського суду міста Києва про відсутність протиправності у діях відповідача повністю спростовано судовими рішеннями у справі №640/4069/21.

При цьому позивач, у свою чергу, робить посилання на спеціальну норму, яка регулює відшкодування шкоди саме спеціальним суб`єктом - органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування в зв`язку з прийняттям нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований.

Таким чином, факт прийняття відповідачем підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, і є тією протиправною нормою, що власне була скасована судом, однак за час дії призвела до значної шкоди, що є підставою для відшкодування такої шкоди.

Окрім цього, апелянт зазначив про грубе порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права щодо застосування судової практики при розгляді цієї справи.

28.02.2024 скаржником через підсистему "Електронний суд" подані додаткові пояснення, в яких він посилається на правильність обраного ним способу захисту порушених прав, оскільки 1) правовідносини сторін, з яких виник спір, стосуються прийняття відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протиправного нормативно-правового акта, який призвів до завдання позивачу шкоди; 2) саме положення статей 1173 (загальна норма для відшкодування завданої суб`єктом владних повноважень шкоди) та 1175 (спеціальна норма для відшкодування завданої суб`єктом владних повноважень шкоди шляхом прийняття нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований) Цивільного кодексу України підлягають застосуванню судом при вирішенні спірних правовідносин сторін; 3) ДП "Гарантований покупець", як виконавець регуляторних рішень НКРЕКП, не несе відповідальності за збитки, завданні рішенням НКРЕКП, так як не має повноважень впливати на їх прийняття чи зміну, а також можливості не виконувати їх, як і можливості компенсувати будь-яку шкоду, враховуючи свій порядок фінансування. Отже, вимоги про відшкодування, за твердженням скаржника, мають бути адресовані безпосередньо до НКРЕКП, який приймав протиправне рішення, спричинивши шкоду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 справу №910/11154/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11154/23; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Солар Скайлайн" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/11154/23 до надходження до суду матеріалів справи.

04.01.2024 матеріали справи №910/11154/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Солар Скайлайн" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/11154/23; справу призначено до розгляду на 28.02.2024 о 14 год 10 хв; запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлений судом строк.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 26.02.2024 по 08.03.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

З огляду на тимчасову непрацездатність головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.03.2024 по 18.03.2024 включно, процесуальні дії у справі не здійснювались.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 справу №910/11154/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Солар Скайлайн" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/11154/23, розгляд справи призначено на 14.05.2024 о 14 год 40 хв.

У судовому засіданні 14.05.2024 колегією суддів апеляційного господарського суду задоволено клопотання представника позивача, розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладено на 02.07.2024 о 15 год 20 хв, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 задоволено клопотання представника позивача, розгляд апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції у цій справі відкладено на 17.09.2024 о 14 год 00 хв.

Позиції інших учасників справи.

18.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов (надіслано поштою 15.01.2024) відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін з тих підстав, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідач вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ТОВ "Солар Скайлайн" з огляду на таке:

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 08.09.2022, задоволено позов ТОВ "Ресурсеконенерго", визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку №641. Отже, спірний пункт втратив чинність з моменту набрання рішенням місцевого адміністративного суду у зазначеній справі законної сили саме з 08.09.2022;

- в період з 16.01.2021 по 08.09.2022 підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, був законним, діяв та застосовувався до позивача, а тому аргументи позивача про те, що до моменту прийняття Верховним Судом рішення у справі №640/4069/21 (08.09.2022) ліцензіат зазнав начебто збитків є необґрунтованими, що було повно та всебічно з`ясовано судом першої інстанції;

- відсутні обумовлені законом усі елементи складу цивільного правопорушення, як підстави для притягнення НКРЕКП до цивільно-правової відповідальності, оскільки 1) в межах справи №640/4069/21 дії НКРЕКП протиправними не визнавались, тому доводи скаржника про неправомірність дій регулятора є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними, що було повно та всебічно встановлено судом першої інстанції, із дотриманням норм матеріального та процесуального права; 2) розрахунок розміру, начебто, завданої шкоди ґрунтується на вигаданих припущеннях, не відповідає та не узгоджується з положеннями чинного законодавства; 3) висновок експерта №48 не є належним, допустимим та достовірним доказом, так як викладені в ньому висновки зроблені із грубим порушенням норм Інструкції, законодавства України та відповідних Методик здійснення експертного дослідження; 4) за відсутності будь-яких протиправних дій НКРЕКП не вбачається прямого зв`язку із добровільно сплаченими позивачем коштами відповідно до платіжних інструкцій ДП "Гарантований покупець" та підписаними ліцензіатом без зауважень актами приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця; 5) у спірний період ДП "Гарантований покупець", а не відповідачем, було нараховано, а позивачем сплачено відшкодування вартості небалансів електричної енергії у відповідності до норм Закону України "Про ринок електричної енергії" та Порядку, а отже зазначені платежі не можуть вважатися збитками, які завдані позивачу внаслідок, начебто, неправомірних дій відповідача;

- наведена позивачем судова практика є нерелевантною по відношенню до спірних правовідносин.

У поданому 27.03.2024 до суду апеляційної інстанції запереченні на додаткові пояснення, відповідач зазначив, що скасування у судовому порядку пункту постанови НКРЕКП, ніяким чином не може вказувати на неправомірну поведінку останнього, як обов`язкову складову предмету доказування у спорі про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1175 Цивільного кодексу України, а тому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Третя особа не скористалася своїм правом подати письмові заперечення на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Явка представників сторін.

У судове засідання 07.05.2024 з`явився представник відповідача.

Позивач та третя особа не забезпечили участь своїх представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки у судове засідання не зверталися.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача та третьої особи.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив, просив відмовити у її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 29.07.2019 між ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець) та ТОВ "Солар Скайлайн" (виробник за "зеленим" тарифом) було укладено договір №471/01 (далі - Договір), за умовами якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язався продавати, а гарантований покупець зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

Означений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений відбитками печаток цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони визнають свої зобов`язання згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Комісії від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 Договору сторонами погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені НКРЕКП, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Пунктом 4.5 Договору унормовано, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.

За умовами пункту 4.6 Договору гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом.

Відповідно до пункту 7.4 Договору якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії і Регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач продав, а ДП "Гарантований покупець" купило всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, що підтверджується актами приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за січень 2021 року від 31.01.2021 на суму 2 793,30 грн, за лютий 2021 року від 28.02.2021 на суму 8 487,61 грн, за березень 2021 року від 31.03.2021 на суму 11 538,64 грн, за березень 2021 року від 17.08.2021 на суму 0,22 грн, за квітень 2021 року від 30.04.2021 на суму 32 836,80 грн, за травень 2021 року від 16.06.2021 на суму 40 013,92 грн, за червень 2021 року від 16.07.2021 на суму 51 259,27 грн, за липень 2021 року від 31.07.2021 на суму 14 872,55 грн, за серпень 2021 року від 16.09.2021 на суму 16 294,14 грн, за вересень 2021 року від 30.09.2021 на суму 11 505,11 грн, за жовтень 2021 року від 16.11.2021 на суму 16 694,23 грн, за листопад 2021 року від 16.12.2021 на суму 9 456,89 грн, за грудень 2021 року від 31.12.2021 на суму 1 963,75 грн, за січень 2022 року від 16.02.2022 на суму 35 330,05 грн, за лютий 2022 року від 16.03.2022 на суму 87 014,24 грн, за березень 2022 року від 10.06.2022 на суму 165 314,70 грн, за квітень 2022 року від 24.05.2022 на суму 159 654,64 грн, за травень 2022 року від 04.07.2022 на суму 81 233,88 грн, за червень 2022 року від 19.07.2022 на суму 90 339,70 грн, за липень 2022 року від 16.08.2022 на суму 221 071,21 грн, за серпень 2022 року від 30.09.2022 на суму 121 176,28 грн, за вересень 2022 року від 21.10.2022 на суму 74 099,28 грн, з урахуванням актів коригування за січень 2021 року від 25.10.2021 на суму 40,34 грн, за лютий 2021 року від 27.03.2023 на суму 0,73 грн, за березень 2021 року від 30.03.2023 на суму 16,33 грн, за березень 2021 року від 24.05.2021 на суму 22 805,04 грн, за квітень 2021 року від 07.04.2023 на суму 2 207,34 грн, за травень 2021 року від 10.04.2023 на суму 2 593,06 грн, за червень 2021 року від 26.08.2022 на суму 45,28 грн, за липень 2021 року від 14.04.2023 на суму -19,08 грн, за вересень 2021 року від 13.09.2022 на суму 0,50 грн, за жовтень 2021 року від 17.04.2023 на суму 77,76 грн, за листопад 2021 року від 27.09.2022 на суму 3,41 грн, за грудень 2021 року від 29.09.2022 на суму - 1,98 грн, за січень 2022 року від 17.03.2023 на суму 11,86 грн, за лютий 2022 року від 16.02.2023 на суму 5 203,64 грн, за березень 2022 року від 30.09.2022 на суму - 26 532,73 грн, за квітень 2022 року від 17.02.2023 на суму - 8 370,42 грн, за травень 2022 року від 16.03.2023 на суму - 1 979,17 грн, за червень 2022 року від 20.03.2023 на суму 1 455,08 грн, за липень 2022 року від 22.03.2023 на суму - 407,03 грн, за серпень 2022 року від 21.02.2023 на суму 1 574,81 грн та за вересень 2022 року від 09.06.2023 на суму - 53,00 грн.

15.01.2021 НКРЕКП прийнято постанову № 46 "Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641", а саме: затверджено Зміни до постанови Комісії від 26.04.2019 року № 641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом" (далі - Зміни).

Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку НКРЕКП пункти 9.2-9.4 замінено п`ятьма новими пунктами. Зокрема, за пунктом 9.2 Порядку продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.

Відповідно до пункту 9.3 Порядку, в редакції станом на 16.01.2021, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB (далі - відшкодування), у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за наведеною у цьому пункті формулою (далі - Формула).

Згідно з абзацом 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку (у редакції станом на 16.01.2021) у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.

Разом із тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі № 640/4069/21, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 08.09.2022, визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою Комісії від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Зазначаючи про те, що на підставі визнаної протиправною та нечинною постанови НКРЕКП позивач сплатив ДП "Гарантований покупець" за період з січня 2021 року по лютий 2022 року на 86 061,41 грн більше вартості небалансів електричної енергії, ніж мав би сплатити, якби відповідач не приймав протиправної постанови, ТОВ "Солар Скайлайн" звернулося до господарського суду з цим позовом.

У позовній заяві ТОВ "Солар Скайлайн" зазначило, що розмір завданої шкоди розраховано як різницю між небалансами, вирахуваними за формулою, що діяла до 15.01.2021 (248 632,58грн), та небалансами, фактично сплаченими за протиправною формулою (334 693,99грн) у спірний період. На підтвердження свого розрахунку позивачем було надано до матеріалів справи висновок експерта №38 від 21.08.2023 за результатами проведення судової економічної експертизи, складений судовим експертом Перепелюк С.В.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. До збитків віднесено: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За приписами статті 1173 Цивільного кодексу України, відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. У разі наявності лише незаконної бездіяльності державного органу без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави для її відшкодування.

Згідно зі статтею 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до статті 1175 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що відповідальність за шкоду, завдану в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, настає незалежно від вини цього органу. Водночас для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх інших елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (рішення, дії чи бездіяльність) особи, що завдала шкоду; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме протиправної поведінки особи, що завдала шкоду, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого потерпілого або третіх осіб). Тобто, відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають зазначеного прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993).

Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

Поряд з цим, однією із засад здійснення господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, у статті 76 Господарського процесуального кодексу України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, при зверненні до суду з позовом про відшкодування збитків, які завдано юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, позивачем повинно бути доведено факт саме нанесення такою неправомірною діяльністю матеріальної шкоди позивачу та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та діяльністю відповідача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належним чином доказово не було обґрунтовано наявності всіх складових предмету доказування у спорі про стягнення шкоди, завданої юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований.

При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що судом касаційної інстанції неодноразово, зокрема у постанові від 17.01.2022 у справі №910/1904/20 вказано, що неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.

Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 вказала, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач є суб`єктом правовідносин з виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом, правове регулювання яких здійснюється Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2016.

Частинами 1, 6, 7 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

Згідно з частиною 4 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробники зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ними акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії з урахуванням особливостей, встановлених частиною шостою статті 71 цього Закону для виробників за "зеленим" тарифом та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Пунктом 9.2 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 встановлено, що продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу відповідно до Закону та цього Порядку.

У пункті 9.3 вказаного Порядку було визначено, що обсяг відшкодування продавцем або споживачами за "зеленим" тарифом гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу в розрахунковому періоді розраховується за формулами, які наведено у пункті.

15.01.2021 НКРЕКП було прийнято постанову № 46 "Про затвердження Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 квітня 2019 року №641", а саме затверджено Зміни до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 №641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом".

Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку пункти 9.2-9.4 замінено п`ятьма новими пунктами, зокрема, за пунктом 9.2 Порядку продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.

Відповідно до пункту 9.3 Порядку, в редакції станом на 16.01.2021, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою (далі - формула), що наведена у цьому пункті.

Згідно з абзацом 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку у редакції станом на 16.01.2021, у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.

З матеріалів справи вбачається, що за період з січня 2021 року по лютий 2022 року ДП "Гарантований покупець" було нараховано позивачу суму відшкодування вартості врегулювання небалансів електричної енергії на підставі пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (у редакції станом на 16.01.2021) у розмірі 373 044,95 грн, яка була сплачена позивачем частково у розмірі 334 693,99грн.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №640/4069/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсекоенерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третіх осіб - Державне підприємство "Гарантований покупець", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрекоенергосистеми", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрі Енерджі", Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Квант Енерджи", Товариство з обмеженою відповідальністю "Приморська енергогенеруюча компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнік Велика Добронь", Приватне підприємство "Техсервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" про визнання протиправним та нечинним рішення в частині.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у вказаній справі позов задоволено; визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою від 08.09.2022 Верховного Суду у справі №640/4069/21 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсекоенерго" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 задоволено повністю; постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021.

Колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги, що частиною 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Частинами 1, 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття (частина 1 статті 359 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, з наведеного вбачається, що підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, втратив свою чинність 08.09.2022 (дата ухвалення постанови Верховного Суду).

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача на відмінність у правових наслідках визнання нормативно-правового акта недійсним та нечинним, яка фактично полягає у моменті виникнення відповідних правових наслідках.

До того ж, визнання протиправним та нечинним у судовому порядку пункту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ніяким чином не може вказувати на неправомірну поведінку останнього, як обов`язкову складову предмету доказування у спорі про стягнення шкоди на підставі статті 1175 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що саме чинність підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, в частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, у період дії спірних правовідносин з січня 2021 року по лютий 2022 року і була підставою нарахування ДП "Гарантований покупець" відшкодування вартості небалансів електричної енергії за певною формулою.

При цьому слід зауважити, що за період з січня 2021 року по січень 2022 року третьою особою, а не відповідачем було нараховано, а позивачем сплачено відшкодування вартості небалансів електричної енергії саме у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, а отже, відповідні платежі не можуть вважатись збитками, які були завдані позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача.

З огляду на досліджені докази та встановлені у даній справі обставини, здійснивши їх оцінку у відповідності до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди, тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Аргументи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, стосовно необхідності повернення до попереднього регулювання спірних правовідносин, при застосуванні яких очевидною є переплата позивачем вартості врегулювання небалансів, що і є завданою йому шкодою в заявленому до стягнення розмірі, та підтверджується, зокрема, висновком експерта № 38 від 21.08.2023, колегією суддів апеляційного господарського суду відхиляються, з огляду на те, що вказаний висновок не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України в частині доведення саме наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Решта викладених в апеляційній скарзі доводів не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги ТОВ "Солар Скайлайн".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Позивачем не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Скайлайн" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/11154/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/11154/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/11154/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 11.10.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

К.В. Тарасенко