Постанова

від 06.07.2023 по справі 908/626/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року

м. Київ

Справа № 908/626/22(908/1840/22-908/1841/22-908/1843/22-908/1844/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна": Заматова Р. В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка": Дічка В. С. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б. - головуючого, Верхогляд Т. А., Чередка А. Є.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Фермерське господарство "Пінк Агро"

про визнання недійсним договору поруки б/н від 08.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся"

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Док Авто Старт"

про визнання недійсним договору поруки б/н від 30.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся"

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор"

про визнання недійсним договору поруки б/н від 01.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся"

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор"

про визнання недійсним договору поруки б/н від 08.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся"

у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. Товариство 1 за умов фактичного нездійснення (припинення) ним на протязі 7-ми місяців ведення господарської діяльності та наявності в нього заборгованості перед контрагентами (близько 39 млн грн) менш ніж за два роки до відкриття судом провадження у справі про його банкрутство, уклало договори поруки із Товариством 2, згідно яких поручилося за виконання третіми особами наявних в них зобов`язань перед Товариством 2 щодо сплати грошових коштів за договорами безпроцентної поворотної фінансової допомоги та договором поставки.

2. Треті особи наявні в них зобов`язання перед Товариством 2 не виконали, з урахуванням чого Товариство 2 звернулося в межах справи про банкрутство Товариства 1 із заявою з грошовим вимогами до боржника мотивованою неналежним виконанням третіми особами наявних в них грошових зобов`язань перед Товариством 2 за договорами безпроцентної поворотної фінансової допомоги та договором поставки, для забезпечення виконання зобов`язань за якими між Товариством 1 та Товариством 2 були укладені договори поруки.

3. Товариство 3 (Кредитор), яким було ініційовано відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, оспорило у межах справи про банкрутство договори поруки, зокрема, як такі, що укладені на шкоду кредиторам задля нарощування штучної заборгованості та унеможливлення задоволення вимог кредиторів.

4. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви Товариства 3 про визнання договорів поруки недійсними з посиланням на недоведення позивачем порушення його права чи інтересу оспорюваними договорами поруки, укладеними за два роки до порушення провадження у справі про банкрутство Товариства 1, яке відкрито не за заявою боржника чи Товариства 2. До того ж договори поруки не виконувалися Товариством 1, а на час звернення з позовами до суду, судом не розглянуті і не визнані грошові вимоги Товариства 2 та воно не набуло статусу кредитора у справі про банкрутство боржника.

5. Апеляційний господарський суд наведені висновки суду першої інстанції визнав помилковими та задовольнив вимоги заяви Товариства 3, визнавши недійсними договори поруки з огляду на їх укладення боржником на шкоду кредиторам.

6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу Товариства 2, має вирішити питання про те:

- чи можуть бути визнані недійсними укладені боржником договори поруки згідно яких він за умов фактичного припинення ним здійснення господарської діяльності та наявності в нього заборгованості перед контрагентами (близько 39 млн грн) менш ніж за два роки до відкриття судом провадження у справі про його банкрутство, поручився перед Товариством 2 за виконання третіми особами наявних в них зобов`язань щодо сплати грошових коштів за договорами безпроцентної поворотної фінансової допомоги, поставки?

- ким мають бути відшкодовані понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання позову, за подання апеляційної скарги та недоплачений судовий збір апелянтом у разі ухвалення рішення про визнання недійсними договорів поруки, укладених між Товариством 1 (поручитель, відповідач 1) та Товариством 2 (кредитор, відповідач 2)?

7. Суд вважає правомірним та обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду щодо наявності в оспорюваних договорах ознак фраудаторного правочину та визнання їх недійсними, однак помилковим покладення понесених позивачем витрат зі сплати судового збору за подання позовних заяв, апеляційної скарги та недоплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги виключно на відповідача 2, виходячи з такого.

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог та заперечень

8. Господарським судом Запорізької області здійснюється провадження у справі № 908/626/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (далі - ТзОВ "Агріі Україна", ініціюючий кредитор, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся" (далі - ТзОВ "Зірка-Полісся", боржник, відповідач 1) про банкрутство, відкрите ухвалою від 04.07.2022.

9. 20.09.2022 ТзОВ "Агріі Україна" звернулося до Господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/626/22 про банкрутство боржника із позовами до ТзОВ "Зірка-Полісся" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (далі - ТзОВ "Полетехніка", відповідач 2, скаржник) про визнання недійсними договорів поруки, в яких просило:

- визнати недійсним договір поруки від 08.07.2020 б/н, укладений між ТзОВ "Зірка-Полісся" та ТзОВ "Полетехніка" для забезпечення виконання обов`язку Фермерського господарства "Пінк Агро" (далі - ФГ "Пінк Агро", (залучене до участі у справі в якості третьої особи на підставі ухвали від 20.09.2022) щодо сплати грошових коштів за договором про надання безпроцентної фінансової допомоги від 08.07.2020 № ЛБ-92/2020 укладеним між ТзОВ "Полетехніка" та ФГ "Пінк Агро";

- визнати недійсним договір поруки від 30.07.2020 б/н, укладений між ТзОВ "Зірка-Полісся" та ТзОВ "Полетехніка" для забезпечення виконання обов`язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор ИТ" (далі - ТзОВ "СП "Колор ИТ"), яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Док Авто Старт", далі - ТзОВ "Док Авто Старт" (залучене до участі у справі в якості третьої особи на підставі ухвали від 20.09.2022) щодо сплати грошових коштів за договором поставки від 30.07.2020 № ПЛ-009/2020 укладеним між ТзОВ "Полетехніка" та ТзОВ СП "Колор Ит";

- визнати недійсним договір поруки від 01.12.2020 б/н, укладений між ТзОВ "Зірка-Полісся" та ТзОВ "Полетехніка" для забезпечення виконання обов`язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор" (далі - ТзОВ "СП "Колор", залучене до участі у справі в якості третьої особи на підставі ухвали від 20.09.2022) щодо сплати грошових коштів за договором про надання безпроцентної фінансової допомоги від 01.12.2020 № ЛБ-96/2020 укладеним між ТзОВ "Полетехніка" та ТзОВ "СП "Колор";

- визнати недійсним договір поруки від 08.07.2020 б/н, укладений між ТзОВ "Зірка-Полісся" та ТзОВ "Полетехніка" для забезпечення виконання обов`язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор" (далі - ТзОВ "СП "Колор", залучене до участі у справі в якості третьої особи на підставі ухвали від 20.09.2022) щодо сплати грошових коштів за договором про надання безпроцентної фінансової допомоги від 01.12.2020 № ЛБ-91/2020 укладеним між ТзОВ "Полетехніка" та ТзОВ "СП "Колор".

10. Позовні вимоги ТзОВ "Агріі Україна" мотивовані укладенням оспорюваних договорів поруки із заінтересованими та пов`язаними між собою особами, без спрямування на настання реальних наслідків поруки, під час нездійснення (припинення) ведення на протязі 7-ми місяців господарської діяльності боржника та наявності в нього значної заборгованості перед контрагентами (близько 39 млн грн) задля штучного створення боргу та формування фіктивної кредиторської заборгованості ТзОВ "Зірка-Полісся", наслідком чого є зменшення обсягу грошових коштів, які мають бути спрямовані на погашення кредиторських вимог, та порушення прав ініціюючого кредитора (ТзОВ "Агріі Україна"), що свідчить про невідповідність зазначених договорів критеріям розумності, добросовісності та їх фраудаторність, оскільки вони фактично направлені на штучне збільшення розміру боргових зобов`язань боржника.

11. Нормативно-правовим обґрунтуванням поданих позовних заяв визначено приписи статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), статей 13, 16, 203, 215, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

12. ТзОВ "Полетехніка" (відповідач 2) заявлені позовні вимоги ТзОВ "Агріі Україна" не визнало, зазначивши, зокрема, що оспорювані договори поруки відповідають вимогам ЦК України, а наведені ініціюючим кредитором аргументи в якості підстав для визнання їх недійсними ґрунтуються виключно на суб`єктивному тлумаченні підстав визнання правочинів недійсними без надання жодного належного доказу порушення відповідачами положень статей 203, 215, 234 ЦК України, що свідчить про відсутність ознак недійсності наведених договорів поруки.

13. Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Бурцева І. Ю. заявлені банком вимоги підтримала в повному обсязі, зазначивши, зокрема, що оспорювані договори поруки не відповідають критеріям розумності, добросовісності та є фраудаторними - направленими на штучне створення кредиторської заборгованості боржника, оскільки на момент укладення договору відповідач 1 був обізнаним про наявність у нього заборгованості перед кредиторами та відсутність ведення ним господарської діяльності, а відповідач 2 - про наявність заборгованості відповідача 1 перед ним й іншими його контрагентами та міг передбачити неспроможність відповідача 1 погасити заборгованість за договорами про надання безпроцентної фінансової допомоги, поставки, для забезпечення виконання зобов`язань третіх осіб за якими було укладеного договори поруки.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

14. 08.07.2020 між ТзОВ "Полетехніка" (позикодавець) та ФГ "Пінк Агро" (позичальник) укладено договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № ЛБ-92/2020, згідно з яким сторони домовились, що позикодавець надає позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

14.1. За договором ФГ "Пінк-Агро" отримало від ТзОВ "Полетехніка" фінансову допомогу в розмірі 4 171 012,34 грн, суму якої перераховано за платіжним дорученням від 08.07.2020 № 8469, а згодом згідно з додатковою угодою від 29.12.2020 № 1 - додатково фінансову допомогу в розмірі 290 000,00 грн за платіжним дорученням від 29.12.2020 № 9124.

14.2. Крім того, 08.07.2020 між ТзОВ "Полетехніка" (кредитор) та ТзОВ "Зірка-Полісся" (поручитель) було укладено договір поруки б/н, згідно якого ТзОВ "Зірка-Полісся" поручається за зобов`язаннями ФГ "Пінк Агро" щодо сплати грошових коштів за основним договором, під яким розуміється договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 08.07.2020 № ЛБ-92/2020, укладений між ТзОВ "Полетехніка" та ФГ "Пінк Агро".

15. Також 08.07.2020 між ТзОВ "Полетехніка" (позикодавець) та ТзОВ "СП "Колор" укладено договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № ЛБ-91/2020, згідно з яким позикодавець надає позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

15.1. У відповідності до цього договору ТзОВ "СП "Колор" отримало фінансову допомогу в розмірі 777 016,80 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 08.07.2020 № 8470.

15.2. Крім того, 08.07.2020 між ТзОВ "Полетехніка" (кредитор) та ТзОВ "Зірка-Полісся" (поручитель) було укладено договір поруки б/н , згідно якого ТзОВ "Зірка-Полісся" поручається за зобов`язаннями ТзОВ "СП "Колор" щодо сплати грошових коштів за основним договором, під яким розуміється договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 08.07.2020 № ЛБ-91/2020, укладений між ТзОВ "Полетехніка" та ТзОВ "СП "Колор".

16. 30.07.2020 між ТзОВ "Полетехніка" (продавець) та ТзОВ "СП "Колор ИТ", яке наразі змінило назву на ТзОВ "Док Авто Старт" (покупець) укладено договір поставки № ПЛ-009/2020, яким врегульовані відносини з поставки товару (сільськогосподарської техніки, насіння для сівби, засобів захисту рослин), який визначається в специфікаціях до цього договору.

16.1. Згідно із специфікацією від 30.07.2020 № 001 ТзОВ "Полетехніка" поставило на користь ТзОВ "СП "Колор ИТ" товар на суму 10 999 999,98 грн, що підтверджується видатковою накладною від 31.07.2020 № 31765, згідно із специфікацією від 27.08.2020 № 002 ТзОВ "Полетехніка" поставило на користь ТзОВ "СП "Колор ИТ" товар на суму 1 320 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 31.08.2020 № 37287.

16.2. Крім того, 30.07.2020 між ТзОВ "Полетехніка" (кредитор) та ТзОВ "Зірка-Полісся" (поручитель) було укладено договір поруки б/н, згідно якого ТзОВ "Зірка-Полісся" поручається за зобов`язаннями ТзОВ "СП "Колор ИТ" щодо сплати грошових коштів за основним договором, під яким розуміється договір поставки від 30.07.2020 № ПЛ-009/2020, укладений між ТзОВ "Полетехніка" та ТзОВ "СП "Колор ИТ".

17. 01.12.2020 між ТзОВ "Полетехніка" (позикодавець) та ТзОВ "СП "Колор" (позичальник) укладено договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № ЛБ-96/2020, згідно з яким позикодавець надає позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

17.1. На підставі договору безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 01.12.2020 № ЛБ-96/2020ТОВ ТзОВ "СП "Колор" отримало фінансову допомогу в розмірі 910 000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 03.12.2020 № 45012.

17.2. Крім того, 01.12.2020 між ТзОВ "Полетехніка" (кредитор) та ТзОВ "Зірка-Полісся" (поручитель) було укладено договір поруки б/н , згідно якого ТзОВ "Зірка-Полісся" поручається за зобов`язаннями ТзОВ "СП "Колор" щодо сплати грошових коштів за основним договором, під яким розуміється договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 01.12.2020 № ЛБ-96/2020, укладений між ТзОВ "Полетехніка" та ТзОВ "СП "Колор".

18. Суди попередніх інстанцій установили, що матеріалами справи підтверджується виконання зобов`язань за основними договорами зі сторони ТзОВ "Полетехніка",

19. Водночас, як установили суди попередніх інстанцій, з умов договорів та матеріалів справи слідує виникнення заборгованості за основними договорами у контрагентів ТзОВ "Полетехніка" внаслідок невиконання ними грошових зобов`язань за цими договорами у визначені строки.

20. Також відсутні докази виконання договорів поруки ТзОВ "Зірка-Полісся" (поручителем), яке за умовами пунктів 3.1 договорів, які є аналогічними, зобов`язалося у разі порушення (прострочення) боржником обов`язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов`язок боржника перед кредитором у строк десять днів з дати такого порушення (прострочення). Виконання здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

21. 04.07.2022 Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі № 908/626/22 про банкрутство ТзОВ "Зірка-Полісся", визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТзОВ "Агріі Україна" до боржника у сумі 9 252 115,46 грн, з яких: 7 872 701,18 грн основний борг та 1 379 414,28 грн неустойка, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Бурцеву І. Ю.

22. 04.07.2022 на офіційному вебсайті "Судова влада України" здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено (номер публікації 68915).

23. 01.08.2022 до суду першої інстанції надійшла заява ТзОВ "Полетехніка" з кредиторськими вимогами до боржника від 01.08.2022 б/н, в якій кредитор просить суд прийняти відмову від забезпечення грошового зобов`язання ТзОВ "Зірка-Полісся" перед ТзОВ "Полетехніка" у сумі 2 067 741,41 грн за фінансовими аграрними розписками від 27.07.2019, зареєстрованими за № 2114 та № 2115, визнати заявлені грошові вимоги до боржника на загальну суму 40 345 922,31 грн, які складаються з 37 399 551,98 грн основного боргу, 1 144 288,27 грн пені, 697 791,08 грн штрафу, 955 790,98 грн товарного кредиту, 148 500,00 грн третейських витрат.

24. На момент ухвалення оскаржених судових рішень у цій справі розгляд заяви ТзОВ "Полетехніка" з кредиторськими вимогами до боржника триває.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

25. 28.11.2022 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення у справі № 908/626/22(908/1840/22-908/1841/22-908/1843/22-908/1844/22) яким повністю відмовив у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Агріі Україна" про визнання недійсним договорів поруки від 08.07.2020 б/н, від 30.07.2020 б/н, від 01.12.2020 б/н та від 08.07.2020 б/н.

26. Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведенням ТзОВ "Агріі Україна" порушення його права чи інтересу оспорюваних договорами поруки, оскільки вони укладені протягом 2020 року, тому не можна визнати вплив їх укладення на порушення прав кредиторів у справі про банкрутство ТзОВ "Зірка-Полісся", яке відкрито в липні 2022 року за заявою ТзОВ "Агрії Україна", не за заявою самого боржника чи ТзОВ "Полетехніка". До того ж, договори поруки не виконувались зі сторони ТзОВ "Зірка-Полісся" та активи ТзОВ "Зірка-Полісся" на виконання цих договорів не вибували з володіння боржника, в тому числі й на перевагу певних кредиторів чи на шкоду безпосередньо ТзОВ "Агрії Україна". Окрім того, на час заявлення позовів та їх розгляду по суті, суд не розглянув та не визнав грошові вимоги, які заявлені ТзОВ "Полетехніка" в межах справи про банкрутство ТзОВ "Зірка-Полісся" та ТзОВ "Полетехніка" на цей час не набуло статусу кредитора у справі про банкрутство.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

27. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 05.04.2023 рішення Господарського суду Запорізької області від 28.11.2022 у справі № 908/626/22(908/1840/22-908/1841/22-908/1843/22-908/1844/22) скасував та ухвалив про задоволення позовних вимог ТзОВ "Агріі Україна" в повному обсязі. Визнав недійсними договори поруки від 30.07.2020 б/н, від 08.07.2020 б/н, від 01.12.2020 б/н, від 08.07.2020 б/н, укладені між ТзОВ "Полетехніка" та ТзОВ "Зірка-Полісся". Стягнув з ТзОВ "Полетехніка" на користь ТзОВ "Агріі Україна" 9 924,00 грн судового збору за подання позовних заяв та 3 721,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнув з ТзОВ "Полетехніка" на користь ГУК у Дніпропетровській обл./Шевченківський р-н судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 11 164,50 грн.

28. Апеляційний господарський суд визнав помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності в оспорюваних договорах поруки ознак фраудаторних правочинів, зазначивши, що укладення відповідачами 1, 2 договорів поруки та прийняття боржником на себе зобов`язань щодо солідарної відповідальності за третіх осіб за виконання ними зобов`язань у значному розмірі (18 468 029,12 грн) свідчить про нелегітимність мотивів укладення таких договорів, а дії відповідачів не містять прозорої економічної мети, а навпаки пов`язані зі зменшенням платоспроможності ТзОВ "Зірка-Полісся" та є сумнівними в частині їх розумності та добросовісності, з урахуванням чого набувають ознак фраудаторного правочину передбаченого абзацом 2 частини першої статті 42 КУзПБ.

29. Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що сам факт не розгляду судом першої інстанції та не визнання заявлених в межах справи про банкрутство ТзОВ "Зірка-Полісся" грошових вимог ТзОВ "Полетехніка", яке не набуло статусу кредитора сторони у справі про банкрутство, не може бути перешкодою для звернення ТзОВ "Агрії Україна" з позовними заявами про визнання недійсними договорів, оскільки можливість визнання угод недійсними відповідно до статті 42 КУзПБ не пов`язане із заявленням кредиторських вимог до боржника за цими угодами.

30. Також апеляційний господарський суд вирішив питання розподілу судових витрат за результатом перегляду справи в апеляційному порядку, поклавши на відповідача 2 відшкодування витрат зі сплати судового збору, в тому числі відшкодування на користь спеціального фонду Державного бюджету недоплачену апелянтом (ТзОВ "Агрії Україна") суму судового збору за три позови немайнового характеру.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

31. 26.04.2023 ТзОВ "Полетехніка" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023, в якій просить оскаржене судове рішення апеляційного господарського суду скасувати та справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції на стадію прийняття рішення про порушення апеляційного провадження.

Рух касаційної скарги

32. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/626/22 (908/1840/22-908/1841/22-908/1843/22-908/1844/22) визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 28.04.2023.

33. 01.05.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою залишив касаційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків.

34. Ухвалою від 12.06.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 908/626/22 (908/1840/22-908/1841/22-908/1843/22-908/1844/22) за касаційною скаргою ТзОВ "Полетехніка" на оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, призначив розгляд касаційної скарги на 06.07.2023, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 26.06.2023, відмовив у задоволенні клопотання ТзОВ "Полетехніка" про зупинення виконання постанови апеляційного господарського суду від 05.04.2023.

35. У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В. В. у відпустці, автоматизованою системою суду для розгляду справи № 908/626/22 (908/1840/22-908/1841/22-908/1843/22-908/1844/22) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023, яку суд ухвалою від 04.07.2023 прийняв до провадження та постановив здійснити її розгляд у раніше визначену дату та час.

36. У судове засідання 06.07.2023 з`явилися представники ТзОВ "Агріі Україна" та ТзОВ "Полетехніка", які надали усні пояснення щодо поданої касаційної скарги у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження

(ТзОВ "Полетехніка")

37. ТзОВ "Полетехніка" в якості підстави касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду визначає приписи пункту 4 частини другої статті 287, пункту 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням чого в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема, таке:

- постанова суду апеляційної інстанції прийнята виключно з пояснень позивача та не містить будь-яких посилань на докази, які свідчили б про завдання шкоди ТзОВ "Агріі Україна" або порушення приписів статей 203, 215, 234 ЦК України, або укладення фіктивних договорів, або нелегітимності мотивів укладення таких договорів, або відсутності прозорої економічної мети договорів;

- апеляційний господарський суд залишив поза увагою, що апеляційна скарга ТзОВ "Агріі Україна" не містила належного обґрунтування, була безпідставною, не містила посилань в чому полягає незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції;

- суд апеляційної інстанції в тексті постанови відобразив відповідь ТзОВ "Агріі Україна" на відзив та заяву ТзОВ "Агріі Україна" відносно апеляційних скарг, які фактично за змістом є доповненням та зміною апеляційної скарги, та залишив поза увагою клопотання скаржника про застосування до наведеної відповіді на відзив та заяви позивача наслідків пропуску процесуальних строків;

- апеляційний господарський суд прийняв постанову за відсутності сплати ТзОВ "Агріі Україна" судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, передбаченому діючим законодавством. Крім того, суд апеляційної інстанції в порушення приписів статей 47, 129 ГПК України не здійснив розподіл судового збору між двома відповідачами;

- висновки суду щодо фраудаторності договорів поруки не відповідають фактичним обставинам справи. Позивачем не надано жодних доказів умислу на укладення фіктивних правочинів, доказів порушення статей 203, 215 ЦК України під час укладення договорів поруки;

- суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що позивач в якості правової підстави заявлених вимог не посилається на приписи статті 42 КУзПБ, а обґрунтовує їх як заінтересована особа в розумінні частини третьої статті 215 ЦК України, яка не є стороною цих договорів.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

38. Відзиви на касаційну скаргу позивача (письмові пояснення тощо) від учасників справи не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

39. Вирішуючи наведені в пункті 6 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.

Щодо наявності підстав для визнання договорів поруки недійсними

40. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

41. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

42. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

43. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

44. Спірним питаннями у цій справі, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання оспорюваних договорів поруки недійсними.

45. За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

46. Позовні вимоги ТзОВ "Агріі Україна" ґрунтуються на аргументах, зокрема, щодо укладення оспорюваних договорів поруки із заінтересованими та пов`язаними між собою особами, без спрямування на настання реальних наслідків поруки, у період припинення (нездійснення) господарської діяльності боржника, наявності в нього значної заборгованості перед контрагентами (близько 39 млн грн) з метою збільшення заборгованості ТзОВ "Зірка-Полісся" та як наслідок унеможливлення задоволення вимог кредиторів, зокрема ініціюючого кредитора, яким є ТзОВ "Агріі Україна".

47. Тобто вимоги скаржника ґрунтуються на аргументах, які з-поміж іншого обґрунтовані з посиланням на приписи статей 13, 16, 203, 215, 234 ЦК України щодо наявності в оспорюваних правочинів ознак фраудаторного правочину.

48. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі N 904/2979/20 тощо.

49. Отже правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

50. Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).

51. У цій справі позов про визнання недійсним договору подала особа, яка не була стороною цього договору - заінтересована особа (кредитор). Кредитор як особа, в якої наявний інтерес у справі про банкрутство - збільшення ліквідаційної маси боржника та задоволення за рахунок неї його грошових вимог до боржника, має право на звернення до суду з заявою про визнання недійсним правочину боржника, який було вчинено до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів (див. подібний за змістом висновок щодо права кредитора на оскарження правочину боржника викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 904/1907/15).

52. Суд звертає увагу на те, що наразі вже сформована усталена судова практика про можливість оскарження правочину вчиненого боржником з метою завдання шкоди кредиторам (фраудаторного правочину) особою (не стороною правочину), чиї майнові інтереси порушує такий правочин, якщо ця особа доведе, що особа, яка уклала договір та відчужила за ним майно, свідомо погіршила свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором.

53. У правовідносинах банкрутства такий інститут врегульовано спеціальними нормами статті 20 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), статті 42 КУзПБ (від 21.10.2019).

54. Водночас не виключається також визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) (див. висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).

55. КУзПБ (Закон про банкрутство до 21.10.2019) є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника (див. постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

56. У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положень ЦК України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20).

57. Категорія фраудаторності у процедурі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами. Тому можливість оспорення правочину боржника у межах справи про банкрутство є одним із юридичних інструментів гарантування збільшення ліквідаційної маси боржника та як результат захисту інтересів кредиторів шляхом максимально можливого задоволення їх вимог.

58. Отже, кредитор як особа, в якої наявний інтерес у справі про банкрутство - збільшення ліквідаційної маси боржника та задоволення за рахунок неї його грошових вимог до боржника, має право на звернення до суду з заявою про визнання недійсним правочину боржника з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.

59. Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

60. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

61. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

62. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

63. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

- особа (особи) "використовувала/використовували право на зло";

- наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

- враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

64. Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

65. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

66. Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

67. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

68. Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

69. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (див. висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

70. Боржник, який відчужує майно, вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності, після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

71. Такі дії боржника можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

72. Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

73. Суд звертає увагу, що метою доброчесного боржника повинне бути добросовісне виконання всіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надання своєчасного та справедливого задоволення (сатисфакції) прав і правомірних інтересів кредитора, зокрема у процедурі банкрутства.

74. Категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що частина друга статті 96 ЦК України вимагає, щоби юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тобто, боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов`язку перед кредитором. У зв`язку з цим можна розмежувати також критерії фраудаторності: об`єктивний - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості; суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання.

75. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

76. Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

77. Правочини за участю боржника, які допомагають реалізувати таку мету, мають ознаки фраудаторності, незалежно від того, чи такий правочин є двостороннім (одностороннім) чи багатостороннім (у якому буде задіяно низку учасників, об`єднаних єдиною неправомірною метою).

Щодо суті заявлених вимог та доводів касаційної скарги

Щодо договору поруки від 30.07.2020 б/н

78. У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що для забезпечення вимог укладеного між ТзОВ "Полетехніка" (продавець) та ТзОВ "СП "Колор ИТ" (покупець) договору поставки від 30.07.2020 № ПЛ-009/2020, ТзОВ "Зірка-Полісся" (боржник) не маючи жодних господарських або фінансових відносин з покупцем, уклало з ТзОВ "Полетехніка" договір поруки від 30.07.2020 б/н, за умовами пункту 1.2 якого поручилося за ТзОВ "СП "Колор ИТ" зі сплати усіх належних кредиторові сум: вартості товару, пені, штрафів, збитків, процентів за користування коштами, інших платежів.

79. Згідно з пунктом 2 специфікації від 30.07.2020 № 001 ТзОВ "СП "Колор ИТ" повинен був здійснити перший платіж у сумі 77 000,00 грн з ПДВ, що складає 0,7 % вартості товару, у строк до 30.07.2020.

80. Однак, як установив апеляційний господарський суд, незважаючи на те, що ТзОВ "СП "Колор ИТ" не здійснив попередню оплату, ТзОВ "Полетехніка" поставило на користь ТзОВ "СП "Колор ИТ" товар на суму 10 999 999,98 грн, що підтверджується видатковою накладною від 31.07.2020 № 31765.

81. Також апеляційний господарський суд установив, що незважаючи на непроведення ТзОВ "СП "Колор ИТ" попередньої оплати товару та несплату ним вартості попередньої поставки у липні 2020 року товару на суму 10 999 999,98 грн й неповернення його, ТзОВ "Полетехніка" на підставі специфікації від 27.08.2020 № 002 поставило на користь ТзОВ "СП "Колор ИТ" товар на суму 1 320 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 31.08.2020 № 37287.

82. Апеляційний господарський суд урахував, що останнім днем оплати товару по специфікації № 001 було 30.08.2020, а по специфікації № 002 - 30.09.2020, проте ТзОВ "Полетехніка" протягом двох років не мало претензій ані до ТзОВ "СП "Колор ИТ", ані до ТзОВ "Зірка-Полісся" та не подавало позовів про стягнення суми боргу та штрафних санкцій з боржника та/або поручителя, товар у покупця, який залишився власністю продавця в силу пункту 4.2. договору поставки (право власності переходить до покупця після здійснення 10 % оплати товару) не витребовувало.

83. Окрім того, суд апеляційної інстанції встановив, що станом на 30.07.2020 (момент укладення договору поруки від 30.07.2020 б/н) у ТзОВ "Зірка-Полісся" (боржника) вже існувала заборгованість, яка дорівнює кредиторським вимогам ТзОВ "Агріі Україна" в сумі 19 646 570,00 грн та заявленим, але не визнаним кредиторськими вимогами ТзОВ "Полетехніка" на загальну суму 19 810 150,78 грн (заборгованість за трьома судовими рішеннями, які наявні у відкритому доступі в ЄДРСР), загальною сумою боргу 39 456 720,78 грн. До того ж, відповідно до бухгалтерських документів, станом на кінець 2019 року, початок 2020 року ТзОВ "Зірка-Полісся" припинило свою господарську діяльність (розмір податкового кредиту є незмінним, становить 1 356 686,00 грн).

84. Також згідно встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, на момент укладення покупцем договору поставки з продавцем, а також на момент укладення договору поруки від 30.07.2020 б/н, загальна сума боргу ТзОВ "СП "Колор ИТ", яку стягнуто у судовому порядку складала близько 37 млн грн.

Щодо договорів поруки від 08.07.2020 б/н, від 08.07.2020 б/н, від 01.12.2020 б/н

85. Апеляційний господарський суд установив, що 08.07.2020 та 01.12.2020 ТзОВ "Зірка-Полісся" не маючи з ФГ "Пінк Агро" та ТзОВ "СП "Колор" жодних господарських або фінансових відносин, уклало з ТзОВ "Полетехніка" договори поруки б/н, за якими поручається за ФГ "Пінк Агро" та ТзОВ "СП "Колор" щодо сплати грошових коштів: суми фінансової допомоги, пені, штрафів, збитків, процентів за користування коштами, інших платежів (пункти 1.1., 1.2. договорів поруки).

86. Із установлених апеляційним господарським судом обставин справи вбачається, що ТзОВ "Полетехніка" перерахувало на рахунки ТзОВ "СП "Колор" 777 016,80 грн за платіжним дорученням від 08.07.2020 № 8470 та 910 000,00 грн за платіжним дорученням від 03.12.2020 № 45012, а на рахунок ФГ "Пінк Агро" - 4 171 012,34 грн за платіжними дорученнями від 08.07.2020 № 8469, які ні позичальниками, ні поручителем протягом визначених договорами строків (пункти 3.1, 3.2. договорів про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги, пункт 3.1. договору поруки) позикодавцю не повернуті.

87. Однак, як установив суд апеляційної інстанції, незважаючи на неповернення ФГ "Пінк Агро" та ТзОВ "Зірка-Полісся" протягом 4-х місяців (з 08.07.2020 по 23.07.2020) суми отриманої позики, 29.12.2020 між ТзОВ "Полетехніка" та ФГ "Пінк Агро" було укладено додаткову угоду до договору від 29.12.2020 № ЛБ-92/2020, згідно пункту 1 якої безпроцентна поворотна фінансова допомога була збільшена на 290 000,00 грн до 4 461 012,34 грн та згідно з платіжним дорученням від 29.12.2020 № 9124 ТзОВ "Полетехніка" перерахувало на рахунок ФГ "Пінк Агро" 290 000,00 грн.

88. Апеляційний господарський суд урахував, що за умовами пункту 2 цієї додаткової угоди ФГ "Пінк Агро" зобов`язалося повернути отриману суму позики (290 000,00 грн), яка фактично була надана на один день, до 31.01.2021, однак отримана додаткова сума позики не була повернута, як і не повернуті інші перераховані на рахунок позичальників суми безпроцентної поворотної фінансової допомоги.

89. Окрім того, суд апеляційної інстанції встановив, що на момент укладення договору від 29.12.2020 № ЛБ-92/2020 загальна сума боргу ФГ "Пінк Агро" перед ТзОВ "Полетехніка" складала близько 12 млн грн (18 млн грн загальна сума боргу з урахуванням інших контрагентів), на момент укладення договорів від 08.07.2020 № ЛБ-91/2020 та від 01.12.2020 № ЛБ-96/2020, загальна сума боргу ТзОВ "СП "Колор" перед контрагентами (у т. ч. перед ТзОВ "Полетехніка") складала 25,7 млн грн, що підтверджується судовими рішеннями, наявними у відкритому доступі в ЄДРСР.

90. Отже, як свідчить сукупність встановлених апеляційним господарським судом обставин справи, боржник за наявності у нього непогашеної заборгованості перед контрагентами (39 456 720,78 грн), припинення здійснення ним своєї господарської діяльності, уклав оспорювані договори поруки для забезпечення виконання зобов`язань третіх осіб перед ТзОВ "Полетехніка" за договорами поворотної фінансової допомоги, поставки (в яких на момент укладення договорів вже була наявна заборгованість перед ТзОВ "Полетехніка" та контрагентами (ТзОВ "СП "Колор ИТ" - близько 37 млн грн, ФГ "Пінк Агро" - близько 18 млн грн та ТзОВ "СП "Колор" - 25,7 млн грн), що не відповідає меті здійснення підприємницької діяльності.

Щодо підстав недійсності оспорюваних договорів поруки

91. Суд акцентує увагу, що будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення.

92. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

93. Однак, за обставин справи, яка переглядається, боржник не тільки не отримав прибутку, а навпаки, всупереч власним фінансовим інтересам, набув зобов`язання зі сплати заборгованості за третіх осіб, а тому оспорювані договори не відповідають критеріям розумності, не мають на меті добросовісне виконання зобов`язань.

94. Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

95. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло"). За цих умов недійсність договору як приватно-правова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

96. Утім, суд першої інстанції наведене залишив поза увагою та без урахування. Тому висновки місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для визнання договорів поруки недійсними є необґрунтованими, такими, що не відповідають обставинам справи.

97. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заявлених вимог ТзОВ "Агріі Україна" про визнання договорів недійсними та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ініціюючого кредитора задовольнив та визнав недійсними договори поруки, укладені між ТзОВ "Зірка-Полісся" та ТзОВ "Полетехніка".

98. Аргументи ТзОВ "Полетехніка" мотивовані тим, що оскаржена постанова прийнята з посиланням на пояснення позивача, недоведенням позивачем укладення договорів поруки на перевагу певних кредиторів, не спростовують наведених висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання оспрюваних договорів поруки недійсними з підстав визначених статтями 3, 13 ЦК України, у наданні оцінки чого апеляційним господарським судом досліджувалися ознаки фраудаторності договорів, спрямування їх наслідків укладення на завдання шкоди кредиторам боржника.

99. Суд звертає увагу, що добросовісність та розумність як принципи цивільного обороту (стаття 3 ЦК України) мають лежати в основі дій/бездіяльності всіх учасників обороту. Діяльність у підприємницькій сфері за загальним правилом має бут спрямована на отримання правомірного прибутку учасниками господарських відносин. Усі учасники господарських відносин повинні ухилятися від здійснення дій, що очевидно спрямовані на іншу мету, зокрема, виведення активів вже неплатоспроможного учасника господарського обороту. Таке виведення активів може здійснюватися шляхом безпосереднього очевидно нееквівалентного продажу/обміну майна особи, при якому здійснюється несправедливе зменшення майна особи як основи господарювання, так і шляхом набуття обов`язків шляхом укладення договору поруки за боргами третіх осіб, які є формально самостійними учасниками господарського обороту.

100. Вступаючи у договірні відносини щодо поруки по боргах третіх осіб, сторони такого договору поруки, з урахуванням категорії "підприємницького ризику" та фраудаторності, у розрізі регулювання відносин неплатоспроможності повинні розкрити суду ті реальні мотиви, з яких вони виходили при укладенні спірного правочину, які б підтверджували реальні ринкові наміри сторін цього правочину щодо отримання прибутку при здійсненні звичайної ринкової діяльності (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.03.2023 № 910/15232/20 (910/18130/21) та від 23.03.2023 № 910/15232/20 (910/18169/21)).

101. Боржник, який вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності (зокрема дії з укладення договорів поруки за яким набуває додаткових зобов`язань) після виникнення у нього зобов`язань перед кредиторами діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредиторів.

102. Правопорядок не може залишати поза реакцією наведені дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог таких кредиторів (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

103. Також безпідставними є доводи скаржника щодо помилкового посилання суду апеляційної інстанції на припис статті 42 КУзПБ, яку позивач не визначав в якості правової підстави заявлених вимог, оскільки на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 916/556/19, від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

104. Окрім того, суд відхиляє доводи скаржника, які в цілому зводяться до переоцінки обставин справи та ґрунтуються на аргументах щодо ухвалення оскарженого судового рішення за відсутності доказів, які свідчили б про завдання шкоди ініціюючому кредитору, порушення приписів статей 203, 215, 234 ЦК України, укладення фіктивних договорів, нелегітимності мотивів укладення таких договорів чи відсутності прозорої економічної мети договорів, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи тощо, оскільки за приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

105. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

106. За наведеного, суд не надає юридичний аналіз аргументам скаржника щодо наданої судами попередніх інстанцій оцінки доказів у справі.

107. Решта доводів скаржника не спростовують наявності в оспорюваних договорів ознак фраудаторного правочину як таких, що укладені на шкоду кредиторам, яким є ТзОВ "Агріі Україна".

108. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

109. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Щодо відшкодування понесених позивачем витрат зі сплати судового збору за подання позову, за подання апеляційної скарги та недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги

110. Апеляційний господарський суд за результатом розгляду апеляційної скарги ТзОВ "Агріі Україна" дійшов висновку про покладення у відповідності до статті 129 ГПК України витрат зі сплати судового збору за подання позовних заяв, апеляційної скарги та недоплаченого апелянтом судового збору за три вимоги немайнового характеру на ТзОВ "Полетехніка" (відповідача 2).

111. Проте суд вважає наведені висновки апеляційного господарського суду за результатом розподілу судових витрат помилковими, такими, що зроблені з порушенням норм статей 41, 45, 129 ГПК України.

112. Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

113. За частиною першою статті 129 "Розподіл судових витрат" ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

114. Частиною першою статті 41 ГПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

115. За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

116. Частиною п`ятою статті 41 ГПК України визначено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство.

117. КУзПБ розмежовує коло осіб, які є учасниками та сторонами у справі про банкрутство. Окрім того, КУзПБ передбачено розгляд в межах провадження у справі про банкрутство спорів за участю боржника, зокрема, спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником (частина друга статті 7 КУзПБ)

118. Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).

119. У справі, що переглядається предметом судового розгляду є вимоги пред`явлених ТзОВ "Агріі Україна" в межах справи про банкрутство позовних заяв про визнання недійсними договорів поруки, укладених між ТзОВ "Зірка-Полісся" та ТзОВ "Полетехніка".

120. Тобто сторонами спору, що розглядається в межах справи про банкрутство боржника, в цьому разі фактично є: ТзОВ "Агріі Україна" (позивач, ініціюючий кредитор у справі про банкрутство) ТзОВ "Зірка-Полісся" (відповідач 1/боржник, поручитель за договорами поруки) та ТзОВ "Полетехніка" (відповідач 2, кредитор за договорами поруки).

121. Однак, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та поклав понесені ТзОВ "Агріі Україна" (позивач за пред`явленими у справі про банкрутство позовами) витрати зі сплати судового збору за подання позовних заяв в сумі 9 924,00 грн та витрат за подання апеляційної скарги в сумі 3 721,50 грн лише на ТзОВ "Полетехніка" (відповідача 2), в той час як такі витрати з урахуванням положень частини першої статті 45, частини першої статті 129 ГПК України мали бути покладені на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто на відповідачів 1, 2, якими є ТзОВ "Зірка-Полісся" та ТзОВ "Полетехніка".

122. З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо розподілу понесених ТзОВ "Агріі Україна" витрат зі сплати судового збору за подання позовів та апеляційної скарги є помилковим, а доводи скаржника щодо безпідставного покладення таких витрат лише на відповідача 2 обґрунтованим.

123. Так само помилковим є висновок апеляційного господарського про покладення лише на відповідача 2 недоплаченого позивачем як апелянтом недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 11 164,50 грн, в той час як з урахуванням ухвалення рішення про повне задоволення вимог позовів ТзОВ "Агріі Україна" недоплачений судовий збір міг бути покладений судом або на позивача з подальшим покладенням на відповідачів 1, 2, або на відповідачів 1, 2 (див. подібні підходи щодо покладення недоплаченого позивачем судового збору на позивача з подальшим покладенням на відповідача або відразу покладення недоплаченого судового збору на відповідача, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 904/5978/14, від 04.02.2020 у справі № 905/2448/17, від 20.02.2020 у справі № 914/185/18, від 04.08.2020 у справі № 916/1454/19, від 05.07.2021 у справі № 910/12556/20, від 05.08.2021 у справі № 911/1070/20).

124. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТзОВ "Агріі Україна" та визнання оспорюваних договорів поруки недійсними. Однак, незважаючи на правильність вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд здійснив неправильний розподіл судових витрат зі сплати судового збору за подання позовних заяв, подання апеляційної скарги та недоплаченого судового збору апелянтом лише на відповідача 2.

125. Ураховуючи наведене, касаційна скарга ТзОВ "Полетехніка" підлягає задоволенню судом частково.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

126. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

127. Частинами першою, третьою, четвертою статті 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

128. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у цій справі підлягає зміні в частині стягнення з ТзОВ ?Полетехніка? судового збору за подання позову та апеляційної скарги, виклавши її мотивувальну частину щодо стягнення судового збору в редакції цієї постанови, а абзаци п`ятий, шостий резолютивної частини в такій редакції:

?Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Зірка-Полісся? (вул. Незалежної України, буд. 37, м. Запоріжжя, 69019, ідентифікаційний код - 39533760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Агріі Україна? (вул. Васильківська 14, офіс 513, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код - 38948033) 4 962 грн 00 коп. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору за подання позовних заяв та 1 860 грн 75 коп. (одну тисячу вісімсот шістдесят гривень 75 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Полетехніка? (вул. Зарічна, буд. 55а, м. Пологи, Запорізької області, 70600, ідентифікаційний код - 34217047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Агріі Україна? (вул. Васильківська 14, офіс 513, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код - 38948033) 4 962 грн 00 коп. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору за подання позовних заяв та 1 860 грн 75 коп. (одну тисячу вісімсот шістдесят гривень 75 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Зірка-Полісся? (вул. Незалежної України, буд. 37, м. Запоріжжя, 69019, ідентифікаційний код - 39533760) на користь ГУК у Дніпропетровській обл./Шевченківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 37988155, Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA678999980313131206082004628 судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 5 582 грн 25 коп. (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні 25 коп.). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Полетехніка? (вул. Зарічна, буд. 55а, м. Пологи, Запорізької області, 70600, ідентифікаційний код - 34217047) на користь ГУК у Дніпропетровській обл./Шевченківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 37988155, Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA678999980313131206082004628 судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 5 582 грн 25 коп. (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні 25 коп.)".

Висновки щодо застосування норм права

129. Договори, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

130. Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

131. Боржник, який вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності (зокрема дії з укладення договорів поруки за яким набуває додаткових зобов`язань) після виникнення у нього зобов`язань перед кредиторами діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредиторів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 908/626/22 (908/1840/22-908/1841/22-908/1843/22-908/1844/22) змінити в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Полетехніка? судового збору за подання позову та апеляційної скарги, виклавши її мотивувальну частину щодо стягнення судового збору в редакції цієї постанови, а абзаци п`ятий, шостий резолютивної частини в такій редакції:

?Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Зірка-Полісся? (вул. Незалежної України, буд. 37, м. Запоріжжя, 69019, ідентифікаційний код - 39533760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Агріі Україна? (вул. Васильківська 14, офіс 513, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код - 38948033) 4 962 грн 00 коп. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору за подання позовних заяв та 1 860,75 грн (одну тисячу вісімсот шістдесят гривень 75 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Полетехніка? (вул. Зарічна, буд. 55а, м. Пологи, Запорізької області, 70600, ідентифікаційний код - 34217047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Агріі Україна? (вул. Васильківська 14, офіс 513, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код - 38948033) 4 962 грн 00 коп. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору за подання позовних заяв та 1 860 грн 75 коп. (одну тисячу вісімсот шістдесят гривень 75 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Зірка-Полісся? (вул. Незалежної України, буд. 37, м. Запоріжжя, 69019, ідентифікаційний код - 39533760) на користь ГУК у Дніпропетровській обл./Шевченківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 37988155, Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA678999980313131206082004628 судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 5 582 грн 25 коп. (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні 25 коп.). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Полетехніка? (вул. Зарічна, буд. 55а, м. Пологи, Запорізької області, 70600, ідентифікаційний код - 34217047) на користь ГУК у Дніпропетровській обл./Шевченківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 37988155, Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA678999980313131206082004628 судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 5 582 грн 25 коп. (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні 25 коп.)".

3. Видачу наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк