Ухвала

від 20.07.2023 по справі 953/24301/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 953/24301/21-ц

провадження № 61-10331ск 23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» про поновлення на роботі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 01 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 січня 2023 року залишено без змін.

06 липня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (передано 11 липня 2023 року), у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також, у порядку частини другої статті 406 ЦПК України, ОСОБА_1 наводить свої обґрунтування щодо необхідності скасування ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2022 року про відмову у задоволенні заяви про відвід судді.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник взагалі не посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також

не зазначено конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Крім того, як убачається із тексту касаційної скарги, заявник не погоджується із рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій та просить їх скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції, що не узгоджується з нормами статті 409 ЦПК України.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги та її копію відповідно до кількості учасників справи, із посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження та уточненням її прохальної частини відповідно до норм статті 409 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про

що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 червня 2023 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько