Ухвала

від 20.07.2023 по справі 580/645/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

Справа № 580/645/18

Провадження № 51-4312 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на ухвалу Сумського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кльоновка Сімферопольського району АР Крим, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , раніше судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дзержинськ Донецької області, зареєстрованого у АДРЕСА_2 , раніше судимого,

ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Охтирка Сумської області, мешканця АДРЕСА_3 , раніше судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2019 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та кожному з них призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна. Вирішено цивільні позови, питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 25 грудня 2017 року приблизно о 22.00 год., маючи умисел на заволодіння грошовими коштами і майном потерпілих шляхом здійснення нападу, за попередньою змовою, на автомобілі марки «ВАЗ 2106», д. р. н. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_6 , приїхали до с. Олексіївка Лебединського району Сумської області й залишили автомобіль на відстані 1,5 км від села.

Взявши з собою ліхтарик, металевий ломик, одягнули на обличчя маски, на голови - кепки, шапки, капюшони, а на руки - рукавички з метою приховування зовнішності та унеможливлення їх впізнання, приховування слідів рук під час вчинення злочину, й прийшли до домоволодіння АДРЕСА_4 , де проживали ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

Далі ОСОБА_4 переліз через паркан домоволодіння, відімкнув хвіртку, забезпечивши таким чином проникнення до домоволодіння ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , та всі разом прийшли до вхідних дверей будинку.

Знаходячись поблизу вхідних дверей будинку, ОСОБА_4 побачив, що ОСОБА_7 відчинив двері будинку, схопив лопату, яка знаходилася на подвір`ї, та завдав нею удар по голові та плечі ОСОБА_7 , від чого останній впав. З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на вчинення розбійного нападу, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 пробігли до приміщення будинку, а ОСОБА_6 залишився з потерпілим ОСОБА_7 , якого згодом завів до середини будинку, тримаючи руками за тулуб.

Перебуваючи в будинку, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , у якого на той час в руках знаходився металевий предмет типу ломика, застосували до ОСОБА_8 , який перебував у будинку, насильство, небезпечне для життя та здоров`я потерпілого, яке полягало у стисненні його шиї руками та нанесення ударів руками, ногами, ломом по різних частинах тіла потерпілого.

З метою подолання спротиву потерпілих, ОСОБА_5 наніс по одному удару ломом ОСОБА_7 і ОСОБА_8 по голові, від чого останній втратив свідомість. Внаслідок ударів, заподіяних ОСОБА_9 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 спричинено тяжкі тілесні ушкодження.

Після цього ОСОБА_6 за допомогою мотузки, яку знайшов у приміщенні будинку, зв`язав ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , яких тримали ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Перемістивши потерпілих у сусідню кімнату, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, пред`явили ОСОБА_7 вимогу видати наявні у них грошові кошти.

ОСОБА_7 повідомив нападникам, що грошові кошти в сумі 1500 грн знаходяться в будинку, а кошти в сумі близько 15000 грн - у гаражі.

За попередньою змовою з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . ОСОБА_6 знайшов у будинку грошові кошти в сумі 1500 грн. Після цього ОСОБА_4 залишився у будинку з потерпілими, а ОСОБА_5 і ОСОБА_6 проникли до гаража, розташованого у дворі домоволодіння. При цьому ОСОБА_6 поряд з вхідними дверима слідкував за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_5 здійснював пошук грошових коштів.

У цей час ОСОБА_7 зміг звільнитись від мотузок, якими був зв`язаний, та втік з будинку. У зв`язку з цим обвинувачені були змушені залишити домогосподарство, заволодівши грошовими коштами в сумі 1500 грн і майном потерпілих, а саме різною сокиркою.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційні скарги захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задоволено частково.

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2019 року змінено, зокрема виключено з мотивувальної частини посилання суду на наявність тяжких наслідків, завданих кримінальним правопорушенням, у виді шкоди здоров`ю потерпілих, як обставини, яка обтяжує покарання, оскільки ця обставина охоплюється складом інкримінованого злочину. В іншій частині вирок суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що апеляційний суд, на його думку, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги про невмотивоване виключення місцевим судом із обвинувачення кваліфікуючої ознаки розбою, вчиненого організованою групою.

Зокрема не взяв до уваги посилання прокурора про те, що обвинувачені в судовому засіданні визнали винуватість у вчиненні злочину, у тому числі, на думку прокурора, і вчинення розбою у складі організованої групи. Крім цього, про вчинення злочину саме у складі організованої групи свідчить, на думку прокурора, показання обвинувачених щодо організації вчинення злочину, розподілу ролей, забезпечення транспортним засобом, забезпечення знаряддями і засобами вчинення злочину, використання засобів конспірації.

Крім цього, прокурор вважає що суд апеляційної інстанції усупереч положенням ч. 3 ст. 404 КПК України формально повторно дослідив окремі докази, не надавши їм належної оцінки в частині кваліфікації діянь засуджених як таких, які вчинені організованою групою.

Мотиви суду

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вбачає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги прокурора про те, що за встановлених судами обставин діяння засуджених потрібно кваліфікувати за ч. 4 ст. 187 КК України ще і за кваліфікуючою ознакою «розбій, вчинений організованою групою», колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими.

Суд першої інстанції засудив ОСОБА_4 за вчинення за попередньою змовою групою осіб розбою, поєднаного з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - за вчинення особами, які раніше вчинили розбій, за попередньою змовою групою осіб розбою, поєднаного з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення про відсутність такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину організованою групою, вказав на неузгодженість дій під час скоєння злочину, щодо підготовки до його вчинення, щодо планування нападу (план не обговорювався, дії мали спонтанний, хаотичний характер, засобом скоєння злочину була лопата, знайдена на подвір`ї потерпілих), щодо маскування (кожен вживав заходи до маскування самостійно, зокрема ОСОБА_6 використав медичну маску, ОСОБА_5 - жіночі панчохи, ОСОБА_4 - капюшон светра), щодо розподілу викраденого майна ( ОСОБА_6 без згоди інших співучасників витратив викрадені кошти на придбання пального для автомобіля), щодо обізнаності про ролі кожного із обвинувачених.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діяннях засуджених ознак, притаманних організованій групі, які визначені в ч. 3 ст. 28 КК України, вказавши, що стороною обвинувачення не доведені аспекти попереднього утворення та існування вказаної організованої групи, й показами самих обвинувачених це не підтверджується.

Апеляційний суд, перевіряючи вирок суду першої інстанції в цій частині за скаргою прокурора визнав доводи безпідставними, та навів відповідне обґрунтування.

Зокрема суд вказав, що організована група має такі ознаки: 1) в ній повинно бути не менше трьох осіб; 2) ці особи попередньо (тобто до початку виконання об`єктивної сторони складу першого злочину) зорганізувалися у стійке об`єднання. Стійкість групи визначається насамперед стабільністю її кадрового складу, згуртованістю навколо організатора (керівника) групи, наявністю єдиних намірів і цілей. Зорганізованість групи означає певну взаємодію її членів, розподіл функцій між ними в ході готування або вчинення злочину, спрямованість на досягнення запланованого злочинного результату згідно з планом, відомим усім учасникам групи; 3) організована група може бути створена для вчинення одного злочину, але здебільшого її метою є вчинення невизначеної кількості злочинів певної категорії: крадіжок, розбійних нападів, вимагань тощо. Організована група, на відміну від групи з попередньою змовою (без попередньої змови), утворюється не одномоментно, а впродовж тривалого часу.

Наявність таких обставин у кримінальному провадженні підлягає доказуванню і повинна підтверджуватись конкретними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Апеляційний суд обґрунтовано вказав на відсутність доказів того, що учасниками групи був розроблений, хоча б у загальних рисах, і схвалений план злочинної діяльності або вчинення конкретного злочину, розподіл ролей, наявність організатора (керівника), заходи щодо прикриття своєї діяльності тощо. При цьому фактичні обставини вчинення розбійного нападу свідчать про неузгодженість дій обвинувачених та необізнаність щодо ролі кожного з них.

Посилання прокурора на те, що засуджені в судовому засіданні повністю визнали винуватість у вчиненні злочину, у тому числі і за кваліфікуючою ознакою «вчинення організованою групою», не може бути достатньою підставою для визнання судом доведеною цієї обставини.

Крім цього, не дивлячись на визнання засудженими вини, в судовому засіданні вони вказували, що заздалегідь не домовлялися про свої дії, просто вирішили вчинити злочин, однак конкретних дій не обговорювали, одяг та знаряддя не готували; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не знали, що напад буде саме в той день; знаряддя злочину обирали спонтанно, маски ОСОБА_6 також самостійно придбав в аптеці без домовленості з іншими співучасниками злочину.

Також не вбачаються обґрунтованими доводи прокурора про порушення апеляційним судом положень ч. 3 ст. 404 КПК України. Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, апеляційний суд частково, за клопотанням прокурора, дослідив докази, надавши їм відповідну оцінку, виключив з мотивувальної частини вироку посилання на наявність тяжких наслідків у виді шкоди здоров`ю потерпілих як обставину, яка обтяжує покарання, і погодився з позицією суду першої інстанції про відсутність такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину організованою групою.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що повторне дослідження обставин провадження є правом, а не обов`язком апеляційного суду, яке здійснюється за умови переконання суду в тому, що таке дослідження в суді першої інстанції було здійснено неповно або з порушеннями.

Сумський апеляційний суд, переглянувши вирок в апеляційному порядку, дав належну оцінку доводам апеляційної скарги прокурора й обґрунтовано залишив її в цій частині без задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги та копій судових рішень не убачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на ухвалу Сумського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3