Постанова

від 04.07.2023 по справі 754/6359/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи: №754/6359/22

номер провадження №22-ц/824/6097/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Білич І.М.

суддів Лапчевська О.Ф., Слюсар Т.А.

при секретарі Рагушіній І.В.

за участю: скаржника ОСОБА_1

представника скаржника - адвоката Моргун Д.М.

представника позивача - адвоката Лисенка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В.,

у цивільній справі №754/6359/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» до ОСОБА_1 про стягнення простроченої заборгованості та завданих матеріальних збитків за договором фінансового лізингу

та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» про визнання договору фінансового лізингу №КВ925 недійсним,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2022 року ТОВ «Авентус Лізинг» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 за результатами розгляду якого просило стягнути заборгованість за договором фінансового лізингу № КВ-925 від 10 грудня 2020 року у розмірі 37 491 грн. 64 коп. та збитки внаслідок пошкодження об`єкту - автомобіль Hyundai Sonata в сумі 199 997 грн. 75 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що 10 грудня 2020 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу № КВ-925 за умовами якого, позивач набуває у власність та передає відповідачу в платне володіння та користування з правом викупу об`єкт лізингу - автомобіль Hyundai Sonata, а останній зобов`язується прийняти його та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов договору. Позивач своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, свої зобов`язання за вказаним договором, придбавши об`єкт вартість якого складала 366 945 грн. 50 коп. та передавши його у користування відповідачу. Натомість, відповідач не виконував свої зобов`язання за договором щодо сплати коштів за графіком, визнаним сторонами. У лютому 2022 року, з ініціативи позивача, договір фінансового лізингу було розірвано в односторонньому порядку. Сума заборгованості за договором станом на 04 серпня 2022 року становить 37 491 грн. 64 коп. 10 лютого 2022 року позивачем було вилучено з володіння відповідача об`єкт лізингу, який перебував у неналежному технічному стані. Відповідно до звіту про оцінку майна, вартість матеріального збитку з урахуванням, ринкової вартості колісно-транспортного засобу станом на 18 лютого 2022 року становив 199 997 грн. 75 коп. У зв`язку з наведеним, просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Авентус Лізинг» за результатами розгляду якого, просив визнати договір фінансового лізингу № КВ-925, укладений під впливом помилки, недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину повернувши йому сплачені грошові кошти за вказаним договором.

В обґрунтування доводів зустрічних позовних вимог зазначаючи, що 10 грудня 2020 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу № КВ-925 за умовами якого, лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння та користування з правом викупу автомобіль Hyundai Sonata вартістю разом з ПДВ 366 945 грн. 50 коп. Лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов договору. Умовами договору передбачено, що лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) не тільки вартості об`єкта лізингу та комісію лізингодавця за наданий в лізинг об`єкт лізингу, а й інші складові. Так, товариство взяло на себе обов`язок страхування об`єкту лізингу. Однак, ні договорів страхування ні правил страховика позивачу за зустрічним позовом надано не було. Більше того, після ДТП за участю об`єкту лізингу, товариство повідомило про відсутність договорів страхування, за виключенням ОСЦПВ. При цьому, позивач за зустрічним позовом був впевнений, що товариством укладено договір страхування КАСКО, враховуючи технічний стан автомобіля, що відповідало б умовам договору. Вважав, що у договорі товариством навмисно виписані умови таким чином, щоб ввести другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення. При цьому, позивач за зустрічним позовом не володіє інформацією чи була це умисна дія, чи мало місце недбалість. Вказує, що згідно графіку платежів, наданого акту звірки за період: 03 вересня 2019 року - 04 серпня 2022 року та квитанції про сплату коштів згідно договору № КВ-925 від 10 грудня 2020 року, товариство отримало від нього кошти на загальну суму 274 195 грн. 70 коп. Враховуючи наведене, просив його позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29 грудня 2022 року позовні вимоги ТОВ «Авентус Лізинг» до ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Лізинг» заборгованість за договором фінансового лізингу № КВ-925 від 10 грудня 2020 року у розмірі 37491,64грн та збитки внаслідок пошкодження об`єкту - автомобіль HYUNDAI SONATA, VIN - код НОМЕР_1 - вартість матеріального збитку з урахуванням ринкової вартості колісно-транспортного засобу на дату огляду від 18 лютого 2022 року, завданого власнику автомобіля в сумі 199 997 грн. 75 коп. а всього: 237 489 грн. 39 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визнати договір фінансового лізингу № КВ925, укладеним під впливом помилки, недійсним.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання ним повідомлення про розірвання договору лізингу в односторонньому порядку. Висновок суду першої інстанції про те, що технічний стан автомобіля відповідав вимогам технічної документації, є необґрунтованим, оскільки доказів на підтвердження зазначеного, матеріали справи не містять. Крім того, із зазначеного висновку не можливо встановити, якій саме технічній документації відповідав автомобіль. Вказує, що автомобіль постійно ламався, що призвело до неможливості його експлуатації. Умовами договору лізингу передбачено обов`язок товариства укласти договір КАСКО, чим керувався скаржник при укладенні договору лізингу. Проте, договір КАСКО товариством укладено не було. Відсутність договору страхування, призвело до неможливості своєчасного повернення автомобілю належний стан. Зазначає, що на момент звернення його до суду із зустрічним позовом, товариство отримало від нього платежі на загальну суму 456 436 грн. 37 коп., в той час, як вартість автомобіля складала 366 945 грн. 50 коп. Разом з тим, згідно акту звірки взаємних розрахунків, сума заборгованості скаржника за період з 03 вересня 2019 року по 04 серпня 2022 року становить 37 491 грн. 64 коп., що свідчить про зловживання правом. З вказаного також вбачається намагання стягнути зі скаржника не заборгованість, а вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля у сумі 199 997 грн. 75 коп. При цьому, розміру збитку підтверджується звітом про оцінку майна, що є неналежним доказом у справі. Наведене, на думку скаржника, свідчить про наявність цілеспрямованої дії товариства сприяти здійсненню помилки скаржником, з метою дочекатися обставин, які можна буде використати для власної користі. Вказує, що при укладенні договору лізингу, ним було допущено помилку щодо прав та обов`язків сторін, а також щодо властивостей та якості майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

10 березня 2023 року від ТОВ «Авентус Лізинг» на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу з якого вбачається, що останнє не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Зазначаючи, що скаржником не заперечується факт добровільного укладення договору лізингу. Скаржник мав достатньо часу для ознайомлення з його умовами та укладення договору майнового страхування. Скаржник помилково ототожнює інститут правовідносин страхування із технічним станом автомобіля. Вимоги скаржника щодо неналежного стану автомобіля, помилково звернуті до товариства, оскільки воно не є продавцем транспортного засобу. На момент передачі автомобіля, скаржник не висував жодних вимог щодо його технічного стану. Вважав, що позивачем за зустрічним позовом обрано невірний спосіб захисту права, а саме, не враховано обов`язковість застосування до спірних правовідносин двохсторонньої реституції.

19 квітня 2023 року від скаржника на адресу суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу у якій останній зазначає, що товариством не спростовано жодного аргументу апеляційної скарги. Вказуючи, що питання проведення експертизи ним не ставилося, оскільки суд не може взяти до уваги мотиви незгоди із розміром збитку. Вважаючи, що товариством навмисно виписані умови договору таким чином, щоб ввести другу сторону в оману. Таким чином, наявні підстави для визнання такого договору таким, що укладений під впливом помилки та виходячи з цього встановити його недійсність.

У судовому засіданні скаржник та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Представник позивача за первісним позовом заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір фінансового лізингу №КВ-925 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; зміст договору містить повну інформацію щодо всіх умов предмету лізингу, зобов`язань як з боку лізингодавця так і з боку лізингоодержувача та виконання самого договору. ТОВ «Авентус Лізинг» не було введено в оману ОСОБА_1 та останній не помилявся щодо обставин, які мали істотне значення для укладання договору.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності порушень відповідачем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Лізинг» укладено договір фінансового лізингу № КВ-92, предметом якого є автомобіль Hyundai Sonata, VIN - код НОМЕР_1 . Вартість предмету лізингу - 366 945 грн. 50 коп. (т. І а.с. 6-13).

Відповідно договору, лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти об`єкт лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору фінансового лізингу; вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, також інші платежі відповідно до умов договору, а також штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов`язані з використанням об`єкта лізингу виключно на рахунки лізингодавця; зберігати предмет лізингу в справному стані і виконувати всі умови експлуатації предмету лізингу згідно з вимогами виробника предмету лізингу і ПДР в тому числі вчасно проводити регулярне технічне обслуговування предмету лізингу відповідно до сервісних книжок.

10 грудня 2020 року ТОВ «Авентус Лізинг» та ОСОБА_1 підписано акт прийому-передачі предмету лізингу до договору фінансового лізингу № КВ-925 від 10 грудня 2020 року (т. І а.с. 16).

Згідно квитанції від 10 грудня 2020 року, ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Авентус Лізинг» авансовий платіж за договором фінансового лізингу у сумі 128 430 грн. 93 коп. (т. І а.с. 139).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 03 вересня 2019 року - 04 серпня 2022 року за договором фінансового лізингу № КВ-92 від 10 грудня 2020 року, станом на 04 серпня 2022 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за вказаним договором у сумі 37 491 грн. 64 коп. (т. І а.с. 90-91).

10 лютого 2022 року ТОВ «Авентус Лізинг» направило на поштову адресу ОСОБА_1 цінним листом з описом вкладення письмове повідомлення, у якому повідомило про одностороннє розірвання договору фінансового лізингу № КВ-92 від 10 грудня 2020 року та запропоновано останньому самостійно погасити прострочену заборгованість визначену графіком платежів від 10 лютого 2022 року (т. І а.с. 23, 24).

10 лютого 2022 року уповноваженими особами ТОВ «Авентус Лізинг» складено акт повернення (вилучення) майна з фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № КВ-92 від 10 грудня 2020 року у зв`язку з відмовою (розірванням) за ініціативою лізингодавця (т. І а.с. 21).

На момент вилучення об`єкт лізінгу перебував у неналежному технічному стані, внаслідок ДТП.

Відповідно до звіту про оцінку майна, вартість матеріального збитку з урахуванням, ринкової вартості колісно-транспортного засобу на дату огляду - 18 лютого 2022 року завданого власнику автомобіля Hyundai Sonata становила 199 997 грн. 75 коп. (т. І а.с. 27-58).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частиною 1 ст. 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (ч. 1 ст. 798 ЦК України).

Згідно положень ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими згідно з актами цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться в змішаному договорі, якщо іншого не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі № 335/15805/17 (провадження № 61-7595св22) зазначено, що тлумачення ст.229 ЦК України дозволяє стверджувати, що: під помилкою розуміється неправильне, помилкове, таке, що не відповідає дійсності уявлення особи про природу чи елементи вчинюваного нею правочину. Законодавець надає істотне значення помилці щодо: природи правочину; прав та обов`язків сторін; властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність; властивостей і якостей речі, які значно знижують можливість використання за цільовим призначенням. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним на підставі ст.229 ЦК України повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також те, що вона має істотне значення; під природою правочину слід розуміти сутність правочину, яка дозволяє відмежувати його від інших правочинів. Причому природа правочину охоплюватиме собою його характеристику з позицій: а) оплатності або безоплатності (наприклад, особа вважала, що укладає договір довічного утримання, а насправді уклала договір дарування); б) правових наслідків його вчинення (наприклад, особа вважала, що укладає договір комісії, а насправді це був договір купівлі-продажу з відстроченням платежу); помилка, яка істотним чином впливає на формування волі сторони правочину, повинна існувати на момент його вчинення. Схематично вплив обставин, які мають істотне значення можливо відобразити таким чином: «немає істотної помилки - відсутнє вчинення правочину». Незнання закону не включено до переліку помилок, яким надається істотне значення. Це по суті є відображенням ще римського принципу ignorantia juris nocet (з лат. - незнання закону шкодить); поза віднесенням до обставин, які можуть бути розцінені як такі, що мають істотне значення, знаходиться мотив правочину. Мотив правочину - це стимул його вчинення і дозволяє встановити, чому саме особа вчинює правочин. Тому мотив, за яким вчинено правочин, правового значення не має. Хоча й законодавець і вказує на допустимість надання мотиву правочину значення істотної помилки у випадках, встановлених у законі. Проте таких випадків на рівні норми закону законодавець не передбачив.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Звертаючись до суду із зустрічними позовними вимогами про визнання договору фінансового лізингу укладеного під впливом помили недійсним, ОСОБА_1 посилався на те, що згідно п. 5.1 договору, з метою зменшення ризиків володіння та користування автомобілем, на вимогу однієї із сторін, автомобіль може бути застрахований за ризиками страхування КАСКО. Виходячи з наведеного, позивач за первісним позовом був впевнений, що ТОВ «Авентус Лізинг» уклав договір страхування КАСКО, враховуючи технічний стан автомобіля. Проте, зазначений договір укладено не було. Вважає, що товариством навмисно виписано умови договору таким чином, щоб ввести другу сторону в оману.

Так, згідно п. 5.1 договору фінансового лізингу № КВ-925 від 10 грудня 2020 року предмет лізингу, зазначений у договорі, обов`язково повинен бути застрахований протягом всього терміну дії договору за ризиками страхування цивільної відповідальності (ОСЦПВ) та, з метою зменшення ризиків володіння та користування предметом лізингу, на вимогу однієї зі сторони може бути застрахований за ризиками страхування КАСКО, про що зазначається у договорі (при цьому дія договору страхування (КАСКО) припиняється на наступний день з дати, зазначеної як останній лізинговий платіж згідно з графіком платежів).

З вказаного вбачається, що пунктом 5.1 договору, закріплено право сторін, а не обов`язок лізингодавця, на укладення договору КАСКО на вимогу однієї із сторін. Зазначений пункт договору викладено чітко та зрозуміло та не допускає різного тлумачення.

Проте, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Авентус Лізинг» з вимогою про укладення договору КАСКО, матеріали справи не містять.

Також, слід зазначити, що відповідно до п. 12.4 договору, сторони підтвердили, що досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі, що вартість предмета лізингу та розмір лізингових платежів можуть змінюватися відповідно до умов договору. Сторони повністю усвідомлюють зміст умов договору, погоджуються з ними і повністю усвідомлюють значення і наслідки своїх дій за договором.

ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови.

З вказаного вбачається, що ОСОБА_1 був достатньо обізнаним щодо правової природи договору фінансового лізингу, і після погодження його умов, бажав укласти його з ТОВ «Авентус Лізинг».

Посилаючись, як на підставу своїх вимог, на укладення оспорюваного правочину внаслідок помилки, ОСОБА_1 , у розумінні положень ст. 229 ЦК України, не довів належними та допустимими доказами наявність у його діях помилки при укладенні договору фінансового лізингу, оскільки п. 5.1 договору викладено чітко та зрозуміло, сторони підтвердили, що повністю усвідомлюють зміст умов договору, погоджуються з ними і повністю усвідомлюють значення і наслідки своїх дій за договором, що серед іншого свідчить про обізнаність ОСОБА_1 , розуміння та усвідомлення значення своїх дій, природи оспорюваного правочину і його правових наслідків.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання договору фінансового лізингу укладеним під впливом помилки, недійсним.

Звертаючись до суду з позовом, в частині, що стосується стягнення вартості матеріального збитку завданого ТОВ «Авентус Лізинг», товариство посилалось на те, що автомобіль Hyundai Sonata на час його вилучення перебував у неналежному стані, внаслідок ДТП яка сталася з вини ОСОБА_1 , при цьому, всі ризики щодо його пошкодження, відповідно до умов договору, покладаються на лізингоодержувача.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг» з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувача ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором. Предмет лізингу та/або пов`язані з виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов`язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 1.4 загальних умов договору фінансового лізингу, сторони погоджуються, що будь-які несправності, технічні або інші дефекти предмета лізингу, є ризиком лізингоодержувача. Лізингодавець не несе жодних втрат у зв`язку з вищевказаними несправностями. Такі несправності або дефекти не звільняють лізингоодержувача від належного виконання ним своїх зобов`язань за договором, включаючи оплату лізингових платежів.

Пунктом 6.5 договору визначено, що у будь-якому разі лізингоодержувач зобов`язаний компенсувати будь-які документально підтверджені витрати, що понесені лізингодавцем на виконання умов цього договору (у тому числі судові, позасудові) та несплачені (некомпенсовані) лізингоодержувачем, та витрати, які не понесені лізингодавцем, проте мають бути ним здійснені для відновлення технічного стану предмету лізингу відповідно до п. 8.8. Загальних умов договору.

Відповідно до п. 8.8 договору, у разі розірвання (припинення) договору з підстав визначених цим договором, лізингоодержувач зобов`язаний оплата повернути предмет лізингу у справному стані з усіма його складовими частинами, обладнанням та документами, у тому числі отриманим згідно з актом прийому-передачі. Якщо предмет лізингу повертається в неналежному стані, про що зазначається у акті повернення (вилучення), лізингоодержувач зобов`язаний на вимогу лізингодавця, відшкодувати понесені/очікувані витрати лізингодавця по відновленню технічного стану предмета лізингу до рівня зносу при нормальних умовах експлуатації.

Відповідно до п. 6.7. договору, будь-які збитки, завдані невиконанням, неналежним виконанням стороною своїх зобов`язань за умовами договору, підлягають відшкодуванню винною стороною в повному обсязі. Відшкодування збитків не звільняє сторону від виконання умов договору, в тому числі, але не обмежуючись, не звільняє від сплати штрафних санкцій за загальними умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу, 10 лютого 2022 року ТОВ «Авентус Лізинг», направило на його поштову адресу цінним листом з описом вкладення повідомлення про одностороннє розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу, у якому, зокрема, зазначило, що 10 лютого 2020 року у зв`язку із систематичним невиконанням лізингоодержувачем прийнятих на себе зобов`язань за договором власник об`єкту лізингу вступив у володіння транспортним засобом. Станом на момент подання даного повідомлення сума заборгованості за договором фінансового лізингу не погашена, що унеможливлює подальше продовження фінансового лізингу за цим договором.

Згідно акту повернення (вилучення) майна з фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № КВ-925 від 10 грудня 2020 року, складений 10 лютого 2022 року, автомобіль Hyundai Sonata знаходився у непрацездатному стані.

Та обставина, що вищевказаний автомобіль перебував у неналежному стані на час його вилучення, ОСОБА_1 не заперечувалось.

Відповідно до звіту про оцінку майна, вартість матеріального збитку з урахуванням, ринкової вартості колісно-транспортного засобу на дату огляду від 18 лютого 2022 року завданого власнику автомобіля Hyundai Sonata становила 199 997 грн. 75 коп.

Отже, виходячи з вищевказаних умов договору та враховуючи наявність доказів на підтвердження матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу у зв`язку з його пошкодженням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 вартості матеріального збитку у розмірі 199 997 грн. 75 коп..

Звертаючись до суду з позовом, в частині, що стосується стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, ТОВ «Авентус Лізинг» посилалось на неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним договором.

Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Згідно п. 2.1 договору лізингу, всі платежі за користування предметом лізингу лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх плати відповідно до графіка платежів.

Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати на користь лізингодавця лізингові платежі: авансовий платіж не пізніше дати та у розмірі визначених у графіку внесення лізингових платежів, до моменту підписання акту прийому-передачі предмета лізингу у володіння та користування; наступні лізингові платежі, кожен з яких складається з відшкодування частини вартості предмета лізингу, комісії (винагороди) лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу та інші платежі в т.ч. платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу.

Згідно п. 8.12 договору, вилучення предмета лізингу, припинення (відмова від договору) не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів згідно з договором. Сторони досягли згоди, що у разі односторонньої відмови лізингодавця від договору (розірвання договору) лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізингодавцю всі належні до сплати та несплачені лізингові платежі згідно з графіком платежів.

Із акту звірки взаємних розрахунків за період з 03 вересня 2019 року - 04 серпня 2022 року за договором фінансового лізингу № КВ-92 від 10 грудня 2020 року вбачається, що станом на 04 серпня 2022 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за вказаним договором у сумі 37 491 грн. 64 коп.

10 лютого 2022 року ТОВ «Авентус Лізинг» направило на поштову адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом повідомлення про одностороннє розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу, у якому, зокрема, запропонувало самостійно погасити прострочену заборгованість, визначену графіком платежів, яка становить 36 906 грн. 04 коп. та 585 грн. 60 коп. інші витрати (страхування).

Проте, доказів на підтвердження сплати ОСОБА_1 вказаної заборгованості, матеріалів справи не місять.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Лізинг» заборгованості за договором фінансового лізингу у сумі 37 491 грн. 64 коп.

Посилання скаржника на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання ним повідомлення про розірвання договору лізингу в односторонньому порядку, не спростовує висновки суду першої інстанції, оскільки п. 8.4.1 договору фінансового лізингу сторони погодили, що він вважається розірваним (припиненим) на 10 календарний день з дня надіслання відповідного письмового повідомлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача. Письмове повідомлення про одностороннє розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу було направлено ТОВ «Авентус Лізинг» на поштову адресу ОСОБА_1 цінним листом з описом вкладення 10 лютого 2022 року. Таким чином, станом на 10 календарний день з дня направлення, договір вважається розірваним. При цьому, факт неотримання лізингоодержувачем письмового повідомлення, не може свідчити про відсутність підстав для його розірвання, виходячи з умов договору.

Посилання скаржника на те, що автомобіль постійно ламався, що призвело до неможливості його експлуатації, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач за первісним позовом не є продавцем транспортного засобу, а відповідно не може нести відповідальність за його технічний стан. Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що на момент передачі автомобіля, скаржник висував вимоги чи претензії щодо його технічного стану.

Посилання скаржника на необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо того, що технічний стан автомобіля відповідав вимогам технічної документації, проте доказів зазначеного, матеріали справи не містять, не може бути безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки не призвело до неправильного вирішення справи спору.

Посилання скаржника на те, що на момент звернення його до суду із зустрічним позовом, товариство отримало від нього платежі на загальну суму 456 436 грн. 37 коп., в той час, як вартість автомобіля складала 366 945 грн. 50 коп. не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оцінюється судом критично, виходячи з того, що у своїй зустрічній позовній заяві скаржник зазначав про те, ТОВ «Авентус Лізинг» отримало від нього кошти на загальну суму 274 195 грн. 70 коп. Тобто, сума коштів отримана, на думку скаржника, лізенгоодержувачем, зазначена скаржником у апеляційній скарзі та зустрічній позовній заяві, значно різниться.

Посилання скаржника на те, що звіт про оцінку майна не є належним доказом у справі, є безпідставним, оскілки жодних доказів на спростування зазначеного звіту, скаржником не надано, обґрунтованих доводів щодо його неналежності, не наведено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування з доводів викладених в апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 липня 2023 року.

Суддя - доповідач:

Судді: