Ухвала

від 21.07.2023 по справі 162/840/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 162/840/19 Провадження №11-кп/802/596/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закінчення підготовки та призначення

апеляційного розгляду

21 липня 2023 року місто Луцьк

Суддя - доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційні скарги прокурору у кримінальному провадженні - прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Любешівського районного суду Волинської області від 12 червня 2023 року та розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою від 20 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурору у кримінальному провадженні - прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Любешівського районного суду Волинської області від 12 червня 2023 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Любешів, Волинської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого.

Оскаржуваним вироком суду обвинуваченому ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше 60 днів.

20 липня 2023 року на адресу апеляційного суду від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтоване тим, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які і слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ат його подальшого неодноразово продовження, на даний час не змінились, а тому з метою їх запобігання та забезпечення належної поведінки останнього, просить продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. У відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави просить не визначати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК України суддя - доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок суду першої інстанції: вирішує інші клопотання, у тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.

Частинами 1, 3 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

В частині 3 статті 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно із частиною 4 статті 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Аналізуючи зміст заявленого прокурором клопотання, суддя - доповідач вважає прийнятними доводи прокурора про наявність ризиків, які були підставою для застосування та неодноразово продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у суді першої та касаційної інстанцій, що передбачені п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Обґрунтованість такого висновку стверджується даними про особу обвинуваченого який, будучи особою молодого віку, попередньо неодноразово судимий, судимості у встановленому законом порядку не зняті та непогашені, що є свідченням наявної у нього стійкої направленості на вчинення протиправної поведінки, до затримання та ув`язнення суспільно - корисною працею не займався, хоча має постійне місце проживання, проте у нього відсутні міцні соціальні зв`язки. Злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_6 у даному кримінальному провадження, у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків, нетяжких та тяжких, є корисливими злочинами проти власності, вчинені групою осіб із застосуванням фізичного насильства, у нічний час доби, санкція за вчинення найтяжчого із яких передбачає безальтернативний вид покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до шести років. Окрім того, вироком Любешівського районного суду Волинської області від 12 червня 2023 року, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень (проступків та злочинів) засуджений до покарання у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі, яке слід відбувати реально.

Хоча у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, також не надано медичної документації на підтвердження неможливості з медичних показань подальшого тримання його під вартою, і що такі умови несуть реальну загрозу для його життя та здоров`я.

Наведені у клопотанні прокурором підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого є належним чином обґрунтованими і вмотивованими, ризики, які слугували підставою для обрання та подальшого неодноразового продовження йому запобіжного заходу, на даний час, не змінились.

Оцінивши зазначені ризики, ураховуючи, що апеляційне провадження стосовно обвинуваченого не закінчено, вважаю продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до моменту вирішення судом апеляційної інстанції справи по суті, виправданим заходом.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається, оскільки злочин, передбачений ч. 4 ст. 152 КК України,вчинений із застосуванням насильства.

В порядку підготовки кримінального провадження до апеляційного розгляду суддею-доповідачем виконані вимоги ч. ч. 1, 3 ст. 401 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 196, 197, 401 КПК України Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до моменту вирішення судом апеляційної інстанції справи по суті.

Закінчити підготовчі дії до апеляційного розгляду кримінального провадження.

Розгляд кримінального провадження призначити на 10 годину 00 хвилин 05 жовтня 2023 року у приміщенні Волинського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: