Постанова

від 19.07.2023 по справі 922/2179/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/2179/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М

представники учасників справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича про ухвалення додаткового рішення (вх.№8137 від 13.07.2023) за результатами розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича (вх.№83Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2022 (суддя Л.С. Лаврова, повний текст складено 09.12.2022) у справі №922/2179/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ ТРАНССЕРВІС", Київська обл., місто Бориспіль;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА", місто Київ;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "МАТСН", Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг;

до 1. Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича, м. Харків;

2. Услугі Транспортове Крайове і Мендзінародове ораз Хандель Вечорек Богуміла (Uslugi Transportowe Krajowe і Miedzynarodowe оraz Handel Wieczorek Bogumila) (Вінцентов, 8, поштовий індекс 26-706, пошта Тчув, Польща (Wincentow 8, 26-706, Tczow, Polska);

про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у справі №922/2179/21 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича задоволено.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2022 у справі №922/2179/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2022 у справі №922/2179/21 скасовано.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Транс Сервіс" (вх.16659 від 20.12.2022) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АТЗТ ТрансСервіс на користь Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича 11746,65 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АТЗТ ТрансСервіс на користь Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видано накази.

13.07.2023 засобами поштового зв`язку від Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю АТЗТ ТрансСервіс понесених витрат на правову (правничу) допомогу в суді першої інстанції в сумі 6000,00 грн., оскільки це питання не було вирішено під час ухвалення постанови від 21.06.2023. Вказує, що Відповідач-1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою від 26.06,2023 року про компенсацію витрат на правову допомогу, які були здійснені під час розгляду справи в суді першої інстанції. Господарський суд Харківської області Ухвалою від 05 липня 2023 року по справі № 922/2179/21 вирішив повернути заяву без розгляду, оскільки питання компенсації заявлених витрат згідно такої заяви повинен розглядати суд апеляційної інстанції.

Крім того, ФОП Ємельянов просить поновити для відповідача-1 строк для надання доказів понесення витрат на правову допомогу та зазначає, що Відповідач-1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою від 26.06,2023 року про компенсацію витрат на правову допомогу, які були здійснені під час розгляду справи в суді першої інстанції. Господарський суд Харківської області Ухвалою від 05 липня 2023 року по справі №922/2179/21 вирішив повернути заяву без розгляду, оскільки питання компенсації заявлених витрат згідно такої заяви повинен розглядати суд апеляційної інстанції (вказану ухвалу заявник отримав 06.07.2023)

13.07.2023 витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду справи №922/2179/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 у справі №922/2179/21 прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича про ухвалення додаткового рішення до провадження. Для надання учасникам судового процесу можливості скористатися своїми процесуальними правами під час розгляду заяви в суді апеляційної інстанції, призначено розгляд заяви в судовому засіданні 19.07.2023 на 11:30 год. Явка учасників справи у судове засіданні визнана необов`язковою.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023, у зв`язку з відпустовою судді Гетьмана Р.А., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гребенюк Н.В., суддя Терещенко О.І.

19.07.2023 від позивача надійшли заперечення на заяву Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначає, що ФОП Ємельянов А.О. не було заявлено до закінчення судових дебатів про відшкодування витрат на правову допомогу у суді першої інстанції, тому не заявлення ФОП Ємельянов А.О. до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат на правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.

В судове засідання 19.07.2023 представники учасників справи не з`явились.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення з огляду на таке.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог, судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги не вирішено питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку про поновлення для відповідача-1 строку для надання доказів понесення витрат на правову допомогу необхідність ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Ємельянов А.О. у відзиві на позовну заяву що очікує понести витрати а професійну правничу допомогу на суму 6000,00 грн., докази будуть надані суду пізніше.

Судовою колегією встановлено, що правовідносини між ФОП Ємельяновим А.О. та адвокатом Лукою А.В. на момент розгляду справи в суді першої інстанції:

ордер на надання правничої (правової) допомоги ВС №1154609 від 14.07.2021;

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001429 від 04.04.2019,

Договір №16/05D про надання правової допомоги від 20.05.2019;

Додаток до Договору №16/05D про надання правової допомоги від 20.05.2019,

Рахунок-фактура №18 від 17.12.2021 на суму 2000,00 грн.,

Платіжна інструкція №680 від 05.01.2022 на суму 2000,00 грн. згідно рахунку-фактура №18 від 17.12.2021.

Акт здачі-прийняття наданих послуг (виконаних робіт) від 17.12.2021 року згідно рахунку-фактура №18 від 17.12.2021,

Рахунок-фактура №19 від 29.12.2021 на суму 2000,00 грн.,

Платіжна інструкція №681 від 05.01.2022 на суму 2000,00 грн. згідно рахунку-фактури №19 від 29.12.2021.

Акт здачі-прийняття наданих послуг (виконаних робіт) від 29.12.2021 року згідно рахунку-фактури №19 від 29.12.2021,

Рахунок-фактура на суму 2000,00 грн.,

Платіжна інструкція №716 від 22.02.2022 на суму 2000,00 грн. згідно рахунку-фактури №20 від 21.02.2023.

Акт здачі-прийняття наданих послуг (виконаних робіт) від 29.12.2021 року згідно рахунку-фактури №20 від 21.02.2023.

Детальний опис робіт виконаних адвокатом від 26.06.2023 року.

Відповідно до пункту 2.1 Договору пред`явлення позову, заяв, їх підписання, а також подання та підписання відзиву, заперечень на позов; повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову; знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, укладати мирову угоду, оскарження рішення, постанови державних органів та органів судового слідства та прокуратури, рішення суду, ухвали, постанови місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, місцевих і апеляційних господарських та адміністративних судів, оскаржувати у касаційному порядку ухвали та постанови Вищого господарського Суду України, а також ухвали та постанови апеляційних судів загальної юрисдикції до Верховного Суду України, пред`являти від імені Клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, пред`являти виконавчі документи до стягнення, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими законодавством України;

Відповідно до п 4.1 Договору Вартість послуг Адвокатського бюро зазначається в Додатках до цього Договору.

Відповідно до п 4.2 Договору Клієнт на протязі трьох днів з моменту підписання Договору, сплачує передплату за обумовлені Сторонами адвокатські послуги. Адвокатське бюро залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.

Оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок Адвокатського бюро або внесенню готівкою в касу Адвокатського бюро. (пункт 4.3 Договору).

В Додатку до Договору №16/05D про надання правової допомоги від 20.05.2019 на виконання пункту 4.1. Договору сторони погодили вартість послуг Адвокатського бюро. (т.3 а.с. 236).

Детальний опис робіт (наданих послуг) зазначений у Розрахунку вартості робіт виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат від 26.06.2023 року і складає 6 000,00 грн.

На підтвердження наданих послуг першим відповідачем надано такі документи: Рахунок-фактура №18 від 17.12.2021 на суму 2000,00 грн., Платіжна інструкція №680 від 05.01.2022 на суму 2000,00 грн. згідно рахунку-фактура №18 від 17.12.2021.Акт здачі-прийняття наданих послуг (виконаних робіт) від 17.12.2021 року згідно рахунку-фактура №18 від 17.12.2021, Рахунок-фактура №19 від 29.12.2021 на суму 2000,00 грн., Платіжна інструкція №681 від 05.01.2022 на суму 2000,00 грн. згідно рахунку-фактури №19 від 29.12.2021, Акт здачі-прийняття наданих послуг (виконаних робіт) від 29.12.2021 року згідно рахунку-фактури №19 від 29.12.2021, Рахунок-фактура на суму 2000,00 грн., Платіжна інструкція №716 від 22.02.2022 на суму 2000,00 грн. згідно рахунку-фактури №20 від 21.02.2023, Акт здачі-прийняття наданих послуг (виконаних робіт) від 29.12.2021 року згідно рахунку-фактури №20 від 21.02.2023.

Згідно зі ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині 2 ст.27 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність;

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись ЦК України;

- договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність;

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Так, ціна наданих адвокатом послуг узгоджена сторонами шляхом укладення Додатку до Договору №16/05D про надання правової допомоги від 20.05.2019.

При цьому розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У Постанові від 20.01.2021 по справі №357/11023/18 Верховний суд зазначив, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача, що ФОП Ємельянов А.О. не було заявлено до закінчення судових дебатів про відшкодування витрат на правову допомогу у суді першої інстанції, оскільки ФОП Ємельянов А.О. у відзиві на позовну заяву зазначає, що очікує понести у зв`язку з розглядом справи 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що надані першим відповідачем документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Вищевказані докази підтверджують фактичне понесення першим відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 6 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича про ухвалення додаткового рішення (вх.№8137 від 13.07.2023) задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АТЗТ ТрансСервіс (Україна, 08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 84, ідентифікаційний код особи 20583021) на користь Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича ( АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Видати наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст додаткової постанови складено 20.07.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.І. Терещенко