Постанова

від 18.07.2023 по справі 441/180/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 441/180/22 Головуючий у 1 інстанції: Ференц О.І.

Провадження № 22-ц/811/444/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ніткевича А.В.

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Матяш С.І.

з участю представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 адвоката Заремби Валерія Валерійовича на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 17 січня 2023 року в складі судді Ференц О.І. в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Городоцька міська рада Львівського району Львівської області, Приватне підприємство «Інформаційний кадастровий центр», державний реєстратор відділу №1 ГУ Держгеокадастру у Львівській області Фостяк Н.С. про скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

встановив:

У лютому 2022 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просила скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463 га, кадастровий номер 4620910100:29:017:0147, для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 із скасуванням запису щодо вказаної земельної ділянки в Поземельній книзі.

Вимоги обґрунтовувала тим, що позивачка є власницею будинку АДРЕСА_2 . У 2020 році розпочала приватизацію земельної ділянки для обслуговування власного будинку, при виготовленні технічної документації встановила, що її сусідка ОСОБА_3 всупереч рішенню Городоцького районного суду Львівської області від 27.03.2015 та рішенню Городоцької міської ради № 2105 від 10.07.2014, при приватизації земельної ділянки для обслуговування належного їй будинку, протиправно надала недостовірну інформацію ліцензованій земельній фірмі ПП «Інформаційний кадастровий центр» стосовно площі земельної ділянки, яку мала намір приватизувати, включивши в таку площу земельну ділянку, яка є заїздом загального користування, і як наслідок було проведено державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 4620910100:29:017:0147, що порушує її права і може порушувати права інших осіб в майбутньому.

На її вимогу ОСОБА_3 не внесла відповідні зміни в технічну документацію, що унеможливлює скасування державної реєстрації земельної ділянки в позасудовому порядку.

Окрім того зазначила, що 16.01.2021 позивачка зверталась до Городоцької міської ради Львівської області, яка подала лист начальнику відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі, в якому просила скасувати державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки з тих підстав, що в кадастровий план включено частину земельної ділянки, що є землями загального користування (проїздом), а також протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини ОСОБА_3 . Між тим, вказану вимогу відділом Держгеокадастру виконано не було. Листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 26.08.2021 її доньці відмовлено у скасуванні в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4620910100:29:017:0147 з місцем розташування в АДРЕСА_1 з тих підстав, що виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру, здійснюється відповідно до ст.37 Закону України «Про державний земельний кадастр», тобто такі зміни можна внести лише після внесення відповідних змін в технічній документації ОСОБА_3 .

Однак, відповідачка ОСОБА_3 відмовляється добровільно внести зміни в технічну документацію. Просила про задоволення позову.

Оскаржуваним рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 17 січня 2023 року позов задоволено.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0.0463 га кадастровий номер 4620910100:29:017:0147, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, місце розташування АДРЕСА_1 , із скасуванням запису про дану земельну ділянку в Поземельній книзі.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_3 та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в користь ОСОБА_4 сплачену суму судового збору в сумі 992 грн. 40 коп., тобто по 496 грн. 20 коп. з кожного.

Рішеня суду оскаржила відповідачка ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Заремба М.М., вважає рішення незаконним у зв`язку із неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права судом першої інстанції.

В обґрунтування вимог скарги покликається на те, що позивачкою не було надано жодного доказу того, що не скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0463 кадастровий номер 4620910100:29:017:0147 для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 реально унеможливлює належне складення нею технічної документації на земельну ділянку, яку вона має намір приватизувати.

Натомість відповідачем-1 в суді першої інстанції було надано докази того, що вона з позивачкою не є суміжними землекористувачами, що підтверджено поданою в суд першої інстанції Технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , розроблені ПП «Інформаційний кадастровий центр». Зокрема, в Технічній документації наявний Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки від 25.10.2012, з якого вбачається, що означена земельна ділянка, якій в подальшому було присвоєно кадастровий номер 4620910100:29:017:0147 з трьох сторін (від А до Б, від Б до В, від В до Г) межує із землями загального користування, а з 4-ої сторони (від Г до А) межує із землями ОСОБА_5 .

Зазначає, що на час розгляду справи №441/2161/14-ц та ухвалення рішення від 27.03.2015, земельна ділянка з кадастровим номером 4620910100:29:017:0147 вже була сформована, що підтверджено доказами, наданими відповідачем-2, зокрема витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. При цьому, в рішенні суду в справі №441/2161/14-ц відсутня інформація, якою є загальна відстань між будинками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . Відповідачка звертала увагу суду на те, що стороною позивача не надано жодного належного доказу, що до складу земельної ділянки відповідачки ОСОБА_3 з кадастровим номером 4620910100:29:017:0147 повністю або частково увійшов проїзд загального користування, про який йшлося в рішенні в справі №441/2161/14-ц, що саме він в цьому місці, і що таким доказом міг бути виключно Генплан м. Городок Львівської області або детальний план території .

Зауважує, що відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» саме детальний план території визначає порядок організації транспортного і пішохідного руху.

Просить врахувати, що Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 в справі №707/815/19 розглядаючи подібний спір, дійшов висновку, що належним доказом існування в конкретному місці «Проїзду загального користування» є розроблений та затверджений генеральний план населеного пункту, план зонування територій та детальний план територій.

Однак, ні позивачкою, ні третьою особою не було надано суду доказів того, що Городоцькою міською радою відповідній частині земельної ділянки належним чином був визначений статус проїзду чи проходу.

Таким чином вважає, що відповідачами при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0463 га кадастровий номер 4620910100:29:017:0147 не було порушено прав позивачки ОСОБА_4 , за захистом яких вона звернулась до суду, а саме права на приватизацію нею земельної ділянки для обслуговування будинку АДРЕСА_2 , зокрема й щодо можливості здійснити розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 0,0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 .

Звертає увагу, що згідно із усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою Верховним Судом, відсутність порушеного права за захистом якого до суду звернувся позивач є окремою самостійною підставою для відмови в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Наголошує, що до початку розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем не було змінено або уточнено підстави позову. Отже, суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті зобов`язаний був з`ясувати, чи дійсно внаслідок проведення відповідачами державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0463га кадастровий номер 4620910100:29:017:0147 для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 позивач ОСОБА_4 позбавлена можливості приватизації земельної ділянки для обслуговування будинку АДРЕСА_2 . Крім того, перевірити чи дійсно ОСОБА_3 для здійснення державної реєстрації означеної земельної ділянки подала недостовірну інформацію до ГУ Держгеокадастру, зокрема щодо площі земельної ділянки, яку вона має намір приватизувати.

Однак, суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі дослідження обставин, якими позивачка обґрунтовувала свої вимоги, і незважаючи на явну та фактичну відсутність в даному спорі порушень прав позивачки, окремо досліджував, чи існують інші обставини, які могли стати підставами для скасування державної реєстрації із скасуванням запису щодо вказаної земельної ділянки в Поземельній книзі.

Зазначає, що речове право на земельну ділянку не було зареєстроване не з вини відповідачки ОСОБА_3 , оскільки вона вчиняла для цього всього належні дії, а внаслідок дій третьої особи Городоцької міської ради, яка відмовила в оформленні речового права.

Просить скасувати рішення Городоцького районного суду Львівської області від 17 січня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки ОСОБА_2 на підтримку доводів скарги, а також пояснення представника позивачки ОСОБА_1 на заперечення таких, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення зазначеним вимогам відповідає.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_4 є одноосібним власником житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.10).

Рішенням Городоцької міської ради Львівської області № 3036 від 20.10.2020 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4 на АДРЕСА_2 » позивачці ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0.0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 , за виготовленням якої їй рекомендовано звернутися до суб`єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою згідно із законом (а.с.13).

В свою чергу, відповідачка ОСОБА_3 є власником житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 .

Рішенням Городоцької міської ради № 644 від 24.02.2004 затверджено уточнену площу 0.0437 га, межі і розміри земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 (а.с.11).

В подальшому, рішенням Городоцької міської ради Львівської області № 2105 від 20.07.2014 відмовлено ОСОБА_3 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0.0463 га, що розташована в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, у зв`язку з включенням у межі земельної ділянки проїзду загального користування. У п. 2 рішення вирішено ОСОБА_3 привести технічну документацію, зазначену у п.1 даного рішення, у відповідність до площі і конфігурації, на яку давався дозвіл на розробку технічної документації згідно рішення міської ради №751 від 12.06.2012, вилучивши із меж земельної ділянки площу проїзду загального користування та перепогоджену технічну документацію подати на затвердження чергової сесії міської ради (а.с.12).

Крім цього, рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 27.03.2015 у цивільній справі № 441/2161/14-ц зобов`язано ОСОБА_3 демонтувати металеві стовпці кількістю шість штук та металеву сітку, яка складається із двох частин та які знаходяться в АДРЕСА_1 . Хмельницького між господарствами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ), зобов`язано ОСОБА_3 в подальшому не чинити перешкоди в користуванні проїздом шириною 4 м довжиною 12 м, що знаходиться в АДРЕСА_1 між господарствами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ). Як встановлено рішенням суду, відповідачка ОСОБА_3 самовільно захопила проїзд загального користування і, зокрема, перекрила його з двох боків, забетонувавши металеві стовпці та поставивши металеву сітку із АДРЕСА_1 , чим обмежила доступ позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 та інших мешканців до будинків по АДРЕСА_4 , 25, АДРЕСА_2 , порушила їхні права, які підлягають відновленню шляхом усунення перешкод в його користуванні і, зокрема, звільнення вказаного проїзду від металевих стовпців та сітки (а.с.14-16).

16.01.2021 ОСОБА_4 звернулася із заявою до міського голови Городоцької міської ради Львівської області про внесення питання про захоплення ОСОБА_3 проїзду загального користування на АДРЕСА_1 на розгляд земельної комісії та ініціювання звернення в районне управління Держгеокадастру про вилучення земельної ділянки ОСОБА_3 з реєстру ДЗК відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» (а.с.17-18).

В подальшому, Городоцька міська рада Львівської області звернулася до начальника відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі із клопотанням про виправлення технічної помилки, вчиненої під час державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4620910100:29:017:0147 із тієї підстави, що протягом року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника (а.с.19-20).

12.08.2021 ОСОБА_8 дочка позивачки, звернулася із заявою до начальника ГУ Держгеокадастру у Львівській області, в якій просила внести зміни до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 4620910100:29:017:0147, вилучивши частину земельної ділянки, що є проїздом загального користування шириною 4 м та довжиною 12 м, що знаходиться між домоволодіннями по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 (а.с.21-22).

Однак, листом № Ш-543/0-991/6-21 від 26.08.2021 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повідомило ОСОБА_8 , що оскільки рішенням сесії Городоцької міської ради № 2105 від 10.07.2014 ОСОБА_3 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, для усунення невідповідності, виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до ст.37 Закону України «Про державний земельний кадастр» (а.с.23-24).

Як вбачається із Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.01.2022, земельна ділянка з кадастровим номером 4620910100:29:017:0147 перебуває у комунальній власності, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.25).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою належним чином доведено порушення саме її прав при реєстрації спірної земельної ділянки, оскільки нескасована державна реєстрація унеможливлює належне складення нею технічної документації на земельну ділянку, яку вона має намір приватизувати. З урахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність скасування державної реєстрацію земельної ділянки площею 0.0463 га, кадастровий номер 4620910100:29:017:0147, для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 із скасуванням запису щодо неї у Поземельній книзі.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (стаття 2 ЗК України).

Відповідно до частини 1 статті 79, частини 8 і 9 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Як слідує з приписів статті 79-1 ЗК України, метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом (частина сьома статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Згідно із частиною першою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до пункту 4 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі, якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

Помилками у Державному земельному кадастрі, є, серед іншого, технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою) (пункт 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини десятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: - поділу чи об`єднання земельних ділянок; - якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; - ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Пунктами 50, 51, 57, 60, 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 1051 передбачено, що Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа.

Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку (зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку).

Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

У справі, що переглядається встановлено, що спір виник з проводу того, що ОСОБА_4 вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4620910100:29:017:0147, яку проведено на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, акту встановлення та узгодження зовнішніх меж 25.10.2012, оскільки при її виготовленні безпідставно включено до спірної земельної ділянки землі загального користування у вигляді проїзду.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 12 ЦПК України, частини 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України).

ГУ Держгеокадстру в Львівській області відмовляючи у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки не заперечував, що така реєстрація може бути скасована за рішенням суду. Разом з тим у відзиві на позовну заяву зазначив, що підставами для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є подання заявником документів не в повному обсязі, невідповідність поданих документів вимогам законодавства та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається реєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Здійснюючи реєстрацію земельної ділянки в Поземельній книзі, ГУ Держгеокадастру в Львівській області не звернув уваги на те, що площа земельної ділянки розмірі 0.0463 га не відповідає площі, визначеній рішенням Городоцької міської ради № 644 від 24.02.2004, яким затверджено уточнену площу 0.0437 га по АДРЕСА_1 .

Як було з`ясовано судом першої інстанції, в дану земельну ділянку увійшла земельна ділянка загального користування, яка не могла бути включена у площу земельної ділянки наданій ОСОБА_3 .

Мотиви апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано жодного доказу того, що не скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0463 кадастровий номер 4620910100:29:017:0147 для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 реально унеможливлює належне складення нею технічної документації на земельну ділянку, яку вона має намір приватизувати, на правильність висновків суду першої інстанції не впливає, оскільки включення спірної земельної ділянки в площу земельної ділянки ОСОБА_3 , яка не була їй надана жодних рішенням органу місцевого самоврядування, порушує права позивача на вільне використання земельної ділянки загального користування.

В ході перегляду судового рішення встановлено, що конфлікт з приводу користування земельною ділянкою, яка неправомірно включена у площу земельної ділянки ОСОБА_3 , яка так і не набула речового права на землю вже існує тривалий час, про що свідчить судове рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27.03.2015 у цивільній справі № 441/2161/14-ц.

У позивачане існуєіншого способузахисту свогопорушеного права,як зверненнядо судуіз вимогамипро скасуваннядержавної реєстраціїв поземельнійкнизі,після відмовиГУ Держгеокадаструв Львівськійобласті внестизапис проскасування державноїреєстрації зпідстав,визначених ч.10 ст. 24 Закону України«Про Державнийземельний кадастр»,згідно якогодержавна реєстраціяземельної ділянкискасовується державнимкадастровим реєстратором,який здійснюєтаку реєстрацію,у разі,якщо протягомодного рокуз дняздійснення державноїреєстрації земельноїділянки речовеправо нанеї незареєстровано звини заявника.

Аргументи апелянта про те, що речове право на земельну ділянку не було зареєстроване не з вини відповідача ОСОБА_3 , а внаслідок дій третьої особи Городоцької міської ради, яка відмовила в оформленні речового права, не дають підстав для висновку вважати, що права позивачки не порушені. ОСОБА_3 не надала доказів, які підтверджували незаконність рішення Городоцької міської ради Львівської області № 2105 від 20.07.2014 «Про відмову гр. ОСОБА_3 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка з позивачкою не є суміжними землекористувачами, а тому права позивача не є порушеними, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 27.03.2015 у цивільній справі № 441/2161/14-ц встановлено порушення прав позивачки на користування спірною земельною ділянкою.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду чи спростовували б докази надані позивачкою і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Згідно нормст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Керуючись статтями367-368,374,376,381-382 ЦПК України,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Заремба Валерій Валерійович - залишити без задоволення.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 17 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 липня 2023 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк