Рішення

від 11.07.2023 по справі 906/266/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/266/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ліщенко Т.М. - адвокат, довіреність № 1 від 12.01.2023;

Хомутецький Я.В. - заступник директора з фінансових питань,

довіреність № 1/07 від 10.07.2023;

від відповідача: Луговський Ю.В. - адвокат, довіреність № 1 від 16.05.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро"

до Приватного підприємства "Оріон"

про стягнення 191833,33 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 191833,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору № В04/11 від 04.11.2022 ним оплачено поставлений відповідачем товар в сумі 1451999,99 грн. Проте, відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України не здійснив реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в повному обсязі (24200,00 грн.). Так, ним зареєстровано податкові накладні в ЄРПН лише на суму 50166,67 грн.

Відсутність фату реєстрації платником податку-постачальником товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права позивачу (покупцю) на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Саме сума цього податку, що не включена до податкового кредиту покупця внаслідок невиконання постачальником своїх обов`язків із своєчасної реєстрації податкової декларації, і є збитками покупця.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

29.05.2023 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, згідно яких доведено до відома суду, що відповідач продовжує процес оскарження рішення податкового органу щодо відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2023.

Також відповідач звертав увагу суду на те, що в даному випадку для відшкодування збитків відсутні всі чотири елементи цивільно-правового правопорушення. Так, доказом протиправних дій відповідач вважає акт (довідку) перевірки або рішення відповідного контролюючого органу, що складається за результатами перевірки. Відсутність вини відповідач підтверджує тим, що ним здійснені дії щодо реєстрації податкової накладної, проте контролюючий орган відмовив в реєстрації такої накладної.

Крім цього, відповідач відзначив, що в разі задоволення позову у справі №240/6668/23, та реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач зможе відновити своє порушене право та скористатись податковим кредитом в сумі 191833,33 грн. Відповідач в такому випадку не зможе поновити свої права.

01.06.2023 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли пояснення по справі з додатковими обґрунтуваннями позовних вимог.

11.07.2023 позивачем через підсистему "Електронний суд" подано клопотання про долучення до матеріалів справи запиту № 557529 від 10.07.2023 щодо отримання відомостей з ЄРПН, витяг з ЄРПН № 557529 від 10.07.2023, копію інформації з сайту Судова влада щодо руху апеляційної скарги у справі № 240/6668/23.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, відзначила, що податкова накладна станом на дату розгляду справи не зареєстрована В ЄРПН.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, вказував, що відсутні чотири складових цивільно-правового правопорушення, які є підставою для стягнення збитків. Наголошував, що протягом всього часу відповідач вчиняв дії для розблокування податкової накладної.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством "Оріон" (Постачальник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро" (Покупець/позивач) укладено Договір №В04/11 від 04.11.2022, відповідно до якого Постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання (Товар) відповідно до умов даного Договору (п.п. 1.1. Договору).

Найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна Товару зазначається у Специфікації, яка є Додатком №1 до Договору та є його невід`ємною частиною (п.п.1.2. Договору).

Згідно п.п. 1.3. Договору Постачальник гарантує, що Товар, який є предметом Договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися Товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України. (п.п. 1.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що оплата по даному договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості Договору, яка зазначена у Специфікації (Додаток №1) здійснюється Покупцем після укладення цього Договору, протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання Договору Сторонами та за наявності рахунку Постачальника, (п.п. 3.1.1. Договору);

- остаточний розрахунок здійснюється Покупцем до відвантаження Товару, (п.3.1.2. Договору).

Перехід права власності на Товар, що є предметом поставки за цим Договором, відбувається в момент підписання Сторонами видаткової накладної за умови повної оплати товару відповідно до умов цього Договору (п.п. 4.2. Договору).

Також сторонами у справі було підписано Специфікацію визначено, що Покупцю має бути поставлено: розкидач піску та солі RPS-1500-C в кількості 4 одиниць, причіп-платформа RPS-1500 в кількості 4 одиниць.

04.11.2022 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №0-00000085 на суму 1451999,99 грн.

На виконання умов Договору Позивачем було здійснено згідно рахунку-фактури оплату Товару в сумі 1451999,99 грн. (з ПДВ), зокрема:

100 999,99 грн. (платіжне доручення №5293 від 07.11.2022);

100 000,00 грн. (платіжне доручення №5302 від 08.11.2022);

100 000,00 грн. (платіжне доручення №5455 від 30.11.2022);

600 000,00 грн. (платіжне доручення №5527 від 09.12.2022);

551 000,00 грн. (платіжне доручення №5529 від 09.12.2022);

Згідно видаткової накладної №0-59 від 09.12.2022 відповідачем поставлено позивачу товар, обумовлений в Специфікації.

Відповідно до Витягу №1710284500031 з Реєстру платників податку на додану вартість ТОВ "СТ-Прозоро" є платником податку на додану вартість з 01.04.2017, індивідуальний податковий номер 411523910282.

Відповідно до Витягу №1806254500084 з Реєстру платників податку на додану вартість ПП "Оріон" є платником податку на додану вартість з 27.10.2011, індивідуальний податковий номер 313186306251.

У зв`язку із отриманням відповідачем передплат 07.11.2022; 08.11.2022; 30.11.2022 року, останнім було направлено на реєстрацію податкову накладну № 5 від 07.11.2022 на суму 100 999,99 грн.; податкову накладну № 6 від 08.11.2022 на суму 100 000,00 грн. та податкову накладну № 19 від 30.11.2022 на суму 100 000,00 грн.

Реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена, а в подальшому згідно Рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №7764766/31318631, №7764762/31318631 від 02.12.2022, № 7855452/31318631 від 14.12.2022 податкові накладні №5 від 07.11.2022, №6 від 08.11.2022, №19 від 30.11.2022 були зареєстровані в ЄРПН.

Тобто відповідач здійснив реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ в розмірі 50 166,67 грн. із загальної суми ПДВ видаткової накладної №0-59 від 09.12.2022 у розмірі 242 000,00 грн., тоді як податкова накладна № 4 від 09.12.2022 на ПДВ в сумі 191 833,3 грн. не зареєстрована у встановленому законом порядку.

Також судом в ході розгляду справи встановлено що згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН №9276146060 від 22.12.2022, реєстрацію податкової накладної №4 від 09.12.2022 було зупинено з підстав того, що коди УКТЗНД/ДКПП товару/послуг 8479, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги. що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послути та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Тому ПП "Оріон" запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Як зазначав відповідач в клопотанні про зупинення провадження у справі, ним податковому органу подано пояснення з копіями документів, серед яких копії: договору №В04/11 від 04.11.2022, платіжної інструкції 5293 за 07.11.2022, платіжної інструкції 5302 за 08.11.2022, платіжної інструкції 5455 за 30.11.2022, платіжної інструкції 5527 за 09.12.2022, платіжної інструкції 5529 за 09.12.2022, видаткової накладної 0-59 від 09.12.2022, ТТН №09/В від 09.12.2022, 11 Н №Ю/В від 09.12.2022, договору заявки №КВ 1-09/12/2022, договору заявки №КВ2- 09/12/2022, акту прийому-передачі товару №09/12В від 09.12.2022, акту звірки з 01.11.2022 по 30.12.2022, свідоцтва про реєстрацію машини №202582, №202583, №202584, №202581, паспорта товару від №22442. №22443, №22444. №22445. сертифікату відповідності UA.P.000447-22 від 23.09.22.

Проте, податковим органом відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 09.12.2022, оскільки ПП "Оріон" неповний пакет документів, зокрема відсутні документи щодо права власності на товар відповідно до п.1.3, паспорт товару відповідно до п.2.2, розрахункові документи відповідно до п.3 договору від 04.11.2022 №В04/11, акт звірки з контрагентом та пояснення. Крім того наявна невідповідність поданих документів, а саме: ВН від 09.12.2022 №0-59 на суму ПДВ 242000,00 грн., тоді як ПН від 09.12.2022 №4 на суму ПДВ 191833,33 грн.

Відповідач, в свою чергу, звернувся до податкового органу зі скаргою щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної (а.с. 104).

Проте, за результатом розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної рішенням № 5332/31318631/2 від 17.01.2023 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін (а.с. 105).

В послідуючому відповідач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення ГУ ДПС у Житомирській області №7978151/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ПП "Оріон" № 04 від 09.12.2022 в ЄРПН (справа № 240/6668/23).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/6668/23 адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №7978151/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Проте, згадане вище рішення станом на дату розгляду справи не набрало законної сили. Тому і податкова накладна № 4 від 09.12.2022 не зареєстрована в ЄРПН.

Відсутність реєстрації зазначеної вище податкової накладної № 4 від 09.12.2022 по факту здійснення господарської операцій з поставки товару за видатковою накладною від 09.12.2022 року №0-59 позбавила Позивача можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ - 191 833,33 грн.

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем товару. Тому суд приходить до висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено саме на ПП "Оріон", як продавця товару за Договором в розумінні ст. 201 ПК.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.

За змістом пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Як вже зазначалось, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стаття 201 ПК передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 №21.

Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Господарським судом встановили, що ПП "Оріон" направило податкову накладну № 4 від 09.12.2022 для реєстрації в ЄРПН, однак їх реєстрація була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК, а в послідуючому і відмовлено в реєстрації даної податкової накладної.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК та ст. 224 ГК є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Відповідач не виконав всіх вимог ст. 201 ПК та Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, що призвело до відмови у реєстрації податкової накладної № 4 від 09.12.2022. У зв`язку з цим скаржник був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 191 833,33 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Крім цього, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно позиції Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через в і д м о в у п о д а т к о в о г о о р г а н у у ї х р е є с т р а ц і ї є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Також суд відзначає, що наявність рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/6668/23 від 29.05.2023 не спростовує позовних вимог, оскільки останнє не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

При цьому, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Оріон" (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 14, ід. код 31318631)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8-В, ід. код 41152392) збитки у розмірі 191833,33 грн., а також 2877,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.07.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек..)

+ на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2

+ в Електронний кабінет адвоката Ліщенко Т.М.

3 - відповідачу (рек.)

+ на ел. пошту: orion.buh@ukr.net

+ на ел. пошту адвоката Луговського Ю.В.: ІНФОРМАЦІЯ_1