Постанова

від 14.06.2023 по справі 914/2039/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/2039/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Натаріної О.О,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-українська енергетична група" - Стець Р.Я.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія SP GAZ TRAIDING KFT" - Аврамов В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-українська енергетична група"

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.11.2022,

додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2022

та постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-українська енергетична група" (далі - ТОВ "Західна енергетична група")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія SP GAZ TRAIDING KFT" (далі - Компанія SP GAZ TRAIDING KFT)

про стягнення передоплати за договором купівлі-продажу,

Вступ

1. Під час розгляду цієї касаційної скарги Верховний Суд вирішував питання щодо підсудності господарському суду спору за участю іноземної юридичної особи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

2. У листопаді 2018 року ТОВ "Західна енергетична група" звернулося до суду з позовом до Компанії SP GAZ TRAIDING KFT про стягнення попередньої оплати товару, сплаченої за договором купівлі-продажу зріджених вуглеводневих газів від 14.05.2018 №SP GAZ-12 (далі - Договір) у розмірі 8075 євро.

3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, поставка товару відповідачем не здійснена, а на вимогу позивача попередню оплату не повернуто, що стало наслідком звернення останнього до суду з позовом у цій справі.

4. Ухвалою суду першої інстанції від 28.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.06.2019. Окрім цього, ухвалено звернутися до компетентного органу Угорщини із судовим дорученням для вручення документів Товариству з обмеженою відповідальністю КОМПАНИЯ SP CAZ TRAIDING KFT: Угорщина - 1054, Будапешт, Байчи - Шилински, 48.2, cm (Номер підприємства: 01-09-309779, Податковий номер: 25886977-2-41). Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів.

5. Ухвалою суду першої інстанції від 11.06.2019 провадження у справі було поновлено та призначено підготовче засідання на 12.06.2019. Ухвалою суду від 12.06.2019 підготовче засідання відкладено на 26.06.2019. Ухвалою суду від 26.06.2019 підготовче засідання відкладено на 17.07.2019.

6. 10.07.2019 відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), мотивуючи це існуванням арбітражного застереження, яке міститься в розділі 9 "Вирішення спорів" Договору, в якому сторони узгодили, що у випадку, якщо спір не можливо вирішити шляхом переговорів, сторони зобов`язані звернутись по даному питанню до Арбітражного суду Угорщини (п.9.2). Рішення вищезазначеного Арбітражного суду приймається обома сторонами і є остаточним та обов`язковим для обох сторін (п.9.3).

7. Позивач подав заперечення проти цього клопотання. В обґрунтування підсудності цієї справи Господарському суду Львівської області позивач послався на Зміни від 24.10.2018 №2 до Договору (далі - Зміни №2), якими змінено п. 9.2. Договору та викладено його у такій редакції: "Всі спори, розбіжності, або вимоги, які виникають з даного Договору, або у зв`язку з ним, у тому числі, які стосуються його виконання, порушення, припинення, або недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС), відповідно до його Регламенту, чи у господарському суді за місцем реєстрації покупця за вибором позивача. Матеріальне і процесуальне право, яке слід застосувати в процесі укладення, виконання, розірвання, або припинення зобов`язання по цьому договору є - право України".

8. 13.09.2019 відповідачем подано до суду першої інстанції клопотання про призначення судової технічної експертизи. Клопотання мотивовано тим, що Зміни №2 посадовими особами Компанії SP GAZ TRAIDING KFT не укладалися та не підписувалися. При візуальному огляді копії Змін №2 у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо оригінальності підпису директора компанії та печатки Компанії SP GAZ TRAIDING KFT, оскільки відтиск печатки, нанесений на копії зазначеного документа, суттєво відрізняється від оригінальної печатки відповідача.

9. Під час розгляду судом першої інстанції клопотання відповідача про призначення у справі судової технічної експертизи його представник надав, зокрема, такі пояснення, що відповідач не оспорює Договір та додатки до нього, а заперечує лише проти укладення Змін №2. Зазначене вказано в ухвалі суду першої інстанції від 16.10.2019.

10. Ухвалою від 12.12.2019 суд першої інстанції вирішив провести судову технічну експертизу документів, призначену ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.11.2019 у справі №914/2039/18. Проведення судової експертизи суд першої інстанції доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ).

11. Для вирішення експерту поставлено такі питання:

1) Яким способом виконано підпис Директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія SP GAZ TRAIDING KFT" Пламадяло Станіслава Юрійовича (власноручно, за допомогою писального приладу; за допомогою технічних засобів (факсиміле), тощо) на Змінах №2 від 24.10.2018 до Договору №SP GAZ-12 купівлі-продажу зріджених водородних газів від 14.05.2018?

2) Яким способом виконано підпис Директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія SP GAZ TRAIDING KFT" Пламадяло Станіслава Юрійовича (власноручно, за допомогою писального приладу; за допомогою технічних засобів (факсиміле), тощо) на:

- Договорі №SP GAZ-12 купівлі-продажу зріджених водородних газів від 14.05.2018;

- Додатку №1 від 15.05.2018 до Договору №SP GAZ-12 купівлі-продажу зріджених водородних газів від 14.05.2018;

- Додатку №2 від 30.05.2018 до Договору №SP GAZ-12 купівлі-продажу зріджених водородних газів від 14.05.2018;

- Змінах №1 від 01.07.2018 до Договору №SP GAZ-12 купівлі-продажу зріджених водородних газів від 14.05.2018?

3) Яким способом нанесено відтиск печатки (штампа) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія SP GAZ TRAIDING KFT" (шляхом проставлення оригінальної печатки (штампа); за допомогою технічних засобів (факсиміле печатки, ТОЩО)) на:

- Договорі №SP GAZ-12 купівлі-продажу зріджених водородних газів від 14.05.2018;

- Додатку №1 від 15.05.2018 до Договору №SP GAZ-12 купівлі-продажу зріджених водородних газів від 14.05.2018;

- Додатку №2 від 30.05.2018 до Договору №SP GAZ-12 купівлі-продажу зріджених водородних газів від 14.05.2018;

- Змінах №1 від 01.07.2018 до Договору №SP GAZ-12 купівлі-продажу зріджених водородних газів від 14.05.2018;

- Змінах №2 від 24.10.2018 до Договору №SP GAZ-12 купівлі-продажу зріджених водородних газів від 14.05.2018?

12. 20.07.2021 на адресу господарського суду із КНДІСЕ надійшов висновок експерта від 12.07.2021 №3167/20-33/21512-21520/21-33 за результатами проведення судової експертизи в господарській справі №914/2039/18 та повернуто матеріали справи.

13. Господарський суд Львівської області ухвалою від 29.07.2021 поновив провадження у справі.

14. Ухвалою від 17.01.2022 Господарський суд Львівської області залишив позов без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.226 ГПК. Мотивував тим, що п.9.2. Договору містить третейське застереження, а відповідач до початку розгляду справи по суті подав до суду заперечення проти вирішення спору в господарському суді. Суд також дійшов висновку, що Зміни №2 щодо зміни підсудності розгляду спорів посадовими особами Компанія SP GAZ TRAIDING KFT" не укладалися та не підписувалися, що підтверджено і висновком судової експертизи, яка проведена на підставі ухвали суду. Таким чином, в Договорі наявне третейське застереження про вирішення спорів між сторонами у Арбітражному суді Угорщини, яке є окремою угодою та не містить обмежень щодо строку його дії, є чинним та недійсним не визнавалося.

15. Західний апеляційний господарський суд постановою від 01.06.2022 ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.01.2022 скасував, справу направив для продовження розгляду. Вказав, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позов у цій справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК, не зазначив конкретної назви та місцезнаходження арбітражної установи, в якій має вирішуватися цей спір. В матеріалах справи відсутні докази того, що на території Угорщини існує Арбітражний суду Угорщини. Зазначення у договорі не точної назви арбітражної установи (Арбітражний суду Угорщини) без зазначення місцезнаходження останньої свідчить про те, що арбітражне застереження не може бути виконаним, внаслідок чого спір підлягає вирішенню господарським судом.

16. 14.09.2022 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Мотивував клопотання тим, що відповідно до статей 76, 77 Закону "Про міжнародне приватне право", договірний спір, у якому відповідачем є Компанія SP GAZ TRAIDING KFT - нерезидент України, яка не має на території України філій, представництв, рухомого чи нерухомого майна, а сам Договір був укладений у місті Будапешт і мав виконуватися на території Угорщини, не підлягає розгляду в господарських судах України. Послався на наявність між сторонами пророгаційної угоди відповідно до ст.23 ГПК (угоди сторін про передання спору на вирішення суду іншої держави), вважав, що спір має розглядатися судом Угорщини за місцезнаходженням відповідача, а отже провадження у справі має бути закрито на підставі п.1. ч.1 ст.231 ГПК.

17. Ухвалою від 13.10.2022 суд першої інстанції відмовив в задоволенні цього клопотання, при цьому послався на положення ст.22 ГПК та на відсутність між сторонами арбітражної угоди, що встановлено постановою суду апеляційної інстанції у цій справі від 01.06.2022. Закрив підготовче провадження у справі. Призначив розгляд справи по суті на 31.10.2022. У судовому засіданні 31.10.2022 розгляд справи відкладено на 14.11.2022 через неявку представника позивача.

18. В судовому засіданні 14.11.2022 представник відповідача заявив, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з тим, що справа не підсудна господарським судам України. Заслухавши пояснення сторін, суд першої інстанції закрив провадження у справі №914/2039/18 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

19. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не довів, що сторони Договору узгодили передачу спору, що виникає із вказаного правочину, до підсудності господарських судів України; враховуючи відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст.77 Закону "Про міжнародне приватне право" щодо виключної підсудності, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а повинен розглядатись компетентним судом Угорщини за місцезнаходженням відповідача.

20. Господарський суд Львівської області додатковим рішенням від 09.12.2022 частково задовольнив заяву представника Компанії SP GAZ TRAIDING KFT про стягнення з ТОВ "Західна енергетична група" судових витрат, а саме: витрати, пов`язані з оплатою вартості судово-технічної експертизи в розмірі 6 280,00 грн, та з оплатою професійної правничої допомоги в розмірі 50 000,00 грн та відшкодуванням витрат адвоката Аврамова В.П., пов`язані з його прибуттям до м. Львова для участі у судових засіданнях в розмірі 6 173,64 грн.

21. Західний апеляційний господарський суд постановами від 13.03.2023 ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2022 залишив без змін. Приймаючи оскаржувані постанови, виходив переважно з тих самих мотивів, що й суд першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

22. 24.04.2023 ТОВ "Західна енергетична група" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.11.2022, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2022 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

23. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник зазначає таке:

1) суд першої інстанції 14.11.2022 необґрунтовано закрив провадження у справі без повного з`ясування обставин та без наявності відповідного клопотання (заяви); при цьому, в підготовчому засіданні суд ухвалою від 13.10.2022 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі з аналогічних підстав і призначив справу до розгляду по суті; 14.11.2022 від відповідача не надходило заяв чи клопотань, що підтверджується відеозаписом засідання, однак суд, отримавши пояснення відповідача, яким було висловлено позицію, що провадження підлягає закриттю, по суті скасував свою ухвалу від 13.10.2022 шляхом повторного розгляду клопотання відповідача про закриття провадження (яке могло бути заявлено на цій стадії тільки за наявності поважних причин його неподання в підготовчому провадженні) і без забезпечення права позивача подати заперечення на таке клопотання; посилається на порушення приписів статей 73, 98, 169-170, 207, 209-210, 231 ГПК;

2) ухвалою від 23.01.2023 суд апеляційної інстанції задовольнив подане позивачем клопотання про виклик у судове засідання експерта для надання усних пояснень, втім в наступному судовому засіданні в порушення вимог статей 69, 98, 203, 270 ГПК продовжив розгляд справи без повідомлення та надання інформації щодо причин неявки в судове засідання експерта; у порушення вимог ст.203 ГПК суд апеляційної інстанції не з`ясував думку сторін щодо можливості за відсутності експерта розглядати справу, не постановляв відповідної ухвали про продовження розгляду справи чи відкладення її розгляду відповідно до вимог ст.202 ГПК (посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17, від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11 (914/1919/20);

3) під час апеляційного провадження, у порушення вимог ст.270 ГПК, суддя-доповідач не доповів зміст судового рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі в яких повинні встановлюватись і досліджуватись докази; не забезпечив можливість надати пояснення сторонам; це свідчить про те, що апеляційний перегляд взагалі не відбувся;

4) апеляційний суд ухвалив судове рішення, яке не відповідає вимогам ст.236 ГПК щодо законності та обґрунтованості; зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам ст.282 ГПК (не вказані основні вимоги апеляційної скарги, а також мотиви відхилення кожного аргументу) і містить численні неточності і невідповідності;

5) апеляційний господарський суд безпідставно застосував норми ст.277 ГПК (підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення), хоча мав би застосувати норми ст.280 ГПК;

6) апеляційний господарський суд не врахував, що, закриваючи провадження у справі відповідно до положень п.1 ч.1 ст.231 ГПК, суд першої інстанції не роз`яснив позивачеві згідно з ч.2 ст.231 ГПК до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи;

7) Зміни №2, які містять третейське застереження, є чинними, дійсними та не скасовані; суд встановив їх недійсність на підставі неналежного доказу (висновку експертизи);

8) висновок експертизи від 12.07.2021 є неналежним доказом, оскільки експерт самостійно здійснював пошук та відбір матеріалів для проведення експертизи, самостійно включив надав відповідь на запитання, яке суд не ставив, що викликає сумніви у його об`єктивності; висновок є неповним і неясним; відповідач не надав взагалі будь-яких документів, які б вказували про можливість використання факсиміле в його діяльності, це не було погоджено у Договорі, який не містить аналогів власноручного підпису сторін, чим порушено вимоги ст. 207 ЦК; саме відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорі та змінах до такого договору, і саме на нього покладається обов`язок довести, що таку печатку використано проти його волі; відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати (посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №918/780/18, від 06.11.2018 у справі №910/6216/17, від 05.12.2018 у справі №915/878/16, від 03.02.2020 у справі №909/1073/17, від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 20.12.2018 у справі №910/19702/17);

9) відповідач не дотримався вимог ч.8 ст.129 ГПК, а саме подав заяву про відшкодування судових витрат після ухвалення судового рішення; суд першої інстанції не врахував заперечення позивача проти заяви відповідача про відшкодування судових витрат, пов`язаних із правничою допомогою, а суд апеляційної інстанції припустився тих же процесуальних порушень.

24. 25.05.2023 надійшов відзив Компанії SP GAZ TRAIDING KFT, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

25. У відзиві Компанія SP GAZ TRAIDING KFT зазначає:

1) Компанія Зміни №2 від позивача не отримувала і їх не укладала, на підтвердження чого надала суду першої інстанції докази (заява свідка від 3010.2019, покази директора Компанії SP GAZ TRAIDING KFT), письмові та усні пояснення, а також ініціювала у суді першої інстанції проведення судової технічної експертизи документів;

2) висновки судового експерта КНДІСЕ свідчать про те, що Зміни №2 підписано іншим факсиміле, ніж інші документи, укладені сторонами спору;

3) судовий експерт КНДІСЕ, надаючи відповідь щодо відмінності відтиску факсиміле на Змінах №2 та інших документах, скористався правом, передбаченим ст.13 Закону "Про судову експертизу", тобто вказав на факти, що мають значення для справи і з приводу яких суд не ставив питання; щодо відтиску печатки Компанії SP GAZ TRAIDING KFT на Змінах №2 судовий експерт надав чітку відповідь на поставлене судом першої інстанції питання;

4) довід позивача про ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали на підставі неналежного доказу - висновку судового експерта КНДІСЕ від 12.07.2021 спрямований на здійснення переоцінки доказу, тоді як в силу приписів ст.300 ГПК суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, надавати перевагу одним доказам над іншими та додатково перевіряти їх;

5) після дворазового перегляду цієї справи апеляційним судом, численних дебатів та неодноразового надання сторонами письмових пояснень, скаржником в судах першої та апеляційної інстанції не ставилося питання проведення додаткової експертизи, адже згідно з ч.1 ст. 107 ГПК, якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу;

6) Західний апеляційний господарський суд у постанові від 01.06.2022 у цій справі лише зазначив про дефектність третейського застереження, але не вирішував питання підсудності цієї справи саме Господарському суду Львівської області; Господарський суд Львівської області, відмовляючи ухвалою від 13.10.2022 у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, фактично не розглянув підстави заявленого клопотання (виведення спору з-під компетенції національних судів) та мотивував своє рішення іншими обставинами, на яких подане клопотання не ґрунтувалося; у судовому засіданні, що відбулося в суді першої інстанції 14.11.2022, представник відповідача вказав на необґрунтовану відмову у задоволенні попереднього клопотання про закриття провадження у справі та заявив усне клопотання про закриття провадження з підстав непідсудності цього спору національному суду;

7) відповідач дотримався порядку заявлення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, адже у його клопотанні про закриття провадження у справі, поданого до суду першої інстанції 13.09.2022, міститься розділ щодо розподілу судових витрат, а також прохальна частина зазначеного клопотання містить вимогу про стягнення з позивача судових витрат; враховуючи, що зазначене клопотання судом першої інстанції в частині судових витрат не розглянуто, а стадії судових дебатів перед постановленням судом оскаржуваної ухвали не було, відповідач подав до суду заяву щодо розподілу судових витрат повторно протягом п`яти днів після постановлення судом зазначеної ухвали; позивачем подано до суду заперечення проти заяви відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу після ухвалення судом додаткового рішення з цього питання, разом з цим такі заперечення позивача були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

26. 13.06.2023 надійшла відповідь скаржника на відзив, у якому просить долучити пояснення до матеріалів справи та зазначає таке:

1) зміст касаційної скарги не містить доводів щодо переоцінки доказів у справі, не зводиться до заперечень обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи чи перегляду вже здійсненої оцінки доказів, оскільки судом взагалі не було надано всебічної, повної та об`єктивної оцінки доводам позивача, неповно з`ясовано фактичні обставин справи та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи;

2) суди попередніх інстанцій не дослідили докази щодо обміну сторонами примірниками Змін №2 поштовим зв`язком; не встановили обставин щодо обізнаності відповідача про Зміни №2;

3) суд першої інстанції не розглянув клопотання про виклик свідка;

4) відповідач не надав витребуваних судом першої інстанції доказів;

5) експертизою не встановлено, що Зміни №2 не завірені печаткою Компанії SP GAZ TRAIDING KFT чи не підписані його керівником, зважаючи на встановлені експертом відомості, що від імені керівника всі документи завірялись факсиміле підпису; відповідач не вказав, яке факсиміле є дійсним, те що у Договорі чи Змінах №2, або ж відповідач використовував декілька різних факсиміле в господарській діяльності;

6) суд першої інстанції відхилив заяву та клопотання позивача, подані 11.12.2019, про витребування доказів, необхідні для належного проведення експертизи, та про призначення експертизи; окрім заперечення на висновок експерта, позивач неодноразово подавав до судів попередніх інстанцій клопотання про виклик експерта для надання роз`яснень, що не було забезпечено судами; експериментальні та вільні зразки почерку та підписів керівника відповідача, і печатки відповідача не були використані експертом, що залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

27. Верховний Суд ухвалою від 15.05.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Західна енергетична група", а розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 14.06.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо укладення сторонами Змін №2 до Договору (наявності пророгаційної угоди)

28. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані рішення без повного і всебічного з`ясування обставин справи, без урахування наявності Змін №2 до Договору, якими визначено, що спір, який може виникнути на підставі Договору, підсудний Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС) або господарському суду за місцезнаходженням покупця за вибором позивача. Скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій надали правову оцінку Змінам №2, яка полягає в неукладеності сторонами цієї угоди, виходячи з висновку експерта КНДІСЕ, який є неналежним доказом.

29. Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника з огляду на таке.

30. Відповідно до ч.1 ст.366 ГПК підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

31. Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім випадків, передбачених у цій частині (ч.1 ст. 22 ГПК). Спори, передбачені п.3 ч.1 ст.20 цього Кодексу, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками (ч.2 ст. 22 ГПК).

32. Відповідно до положень ст. 23 ГПК у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави. Така угода називається пророгаційною.

33. Позивач, звернувшись з позовом до компанії-нерезидента до господарського суду, посилався на наявність пророгаційної угоди про передачу спору до господарського суду за місцезнаходженням покупця, яка закріплена у Змінах №2 до Договору.

34. Суди попередніх інстанцій встановили, що між Компанією SP GAZ TRAIDING KFT (продавець, зареєстрований в Угорщині, а саме: Угорщина - 1054, Будапешт, Байчи - Шилински, 48.2.em.) та ТОВ "Західна енергетична група" (покупець) укладено Договір.

35. Сторонами спору у п.9.2 Договору передбачено, що якщо спір не можливо вирішити шляхом переговорів, сторони зобов`язані звернутись з цього питання до Арбітражного суду Угорщини. Рішення вищезазначеного Арбітражного суду приймається обома сторонами і є остаточним та обов`язковим для обох Сторін (п.9.3 Договору).

36. Позивач стверджував, що сторони уклали Зміни №2, якими п.9.2 Договору викладено в такій редакції: "Всі спори, розбіжності, або вимоги, які виникають з Договору, або у зв`язку з ним, у тому числі, які стосуються його виконання, порушення, припинення, або недійсності, підлягають вирішенню в МКАС, відповідно до його Регламенту, чи у господарському суді за місцем реєстрації покупця за вибором позивача. Матеріальне і процесуальне право, яке слід застосувати в процесі укладення, виконання, розірвання, або припинення зобов`язання за Договором є - право України."

37. Компанія SP GAZ TRAIDING KFT зі свого боку заперечила факт укладення нею Змін №2.

38. Керівник Компанії SP GAZ TRAIDING KFT Пламадяло С.Ю. у заяві свідка від 30.10.2019 (серія бланка НОВ, №224345) зазначив, що ним Зміни №2 не підписувалися і відбитком печатки компанії не скріплювалися.

39. Зважаючи на такі заперечення відповідача та його клопотання, суд першої інстанції ухвалою від 29.11.2019 у цій справі призначив судову технічну експертизу документів, з метою дослідження спірних питань, які потребують спеціальних знань.

40. На виконання зазначеної ухвали суду першої інстанції судовий експерт КНДІСЕ, зокрема встановив, що угода - Зміни №2 містить відтиск іншого факсиміле із зображенням підпису директора Компанії SP GAZ TRAIDING KFT, ніж той, що має місце в інших угодах (Договір і додатки до нього), укладених сторонами спору.

41. Враховуючи висновок судового експерта КНДІСЕ, оцінивши надані сторонами докази окремо та у сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що Зміни №2 сторонами не укладалися. Цей висновок був підтриманий і судом апеляційної інстанції.

42. Скаржник не погоджується з цим фактом, встановленим судами попередніх інстанцій. Заперечення зводяться до того, що висновок експерта, на підставі якого суди встановили факт неукладення Змін №2, є неналежним доказом. Цей довід відхиляється Верховним Судом з таких підстав.

43. Відповідно до ст.76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

44. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

45. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №910/4055/18, від 16.04.2019 у справі №925/2301/14).

46. Відповідно до ст.77 ГПК обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

47. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19.

48. З п.2 ч.1 ст.13 Закону "Про судову експертизу" вбачається, що незалежно від виду судочинства судовий експерт має право вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

49. Згідно з абз.6 п.2.1 розд.II Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Мін`юсту від 26.12.2012 №1950/5) (діл - Інструкція) експерт має право указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.

50. Суд першої інстанції, доручаючи проведення судової експертизи у справі, призначеної ухвалою від 29.11.2019, у п.5 резолютивної частини ухвали від 12.12.2019 запропонував судовому експертові реалізувати надане йому право, передбачене ст.13 Закону "Про судову експертизу".

51. Судовий експерт, користуючись зазначеним правом, встановив відмінність між відтисками факсиміле із зображенням підпису директора Компанії SP GAZ TRAIDING KFT, що має місце у об`єктах дослідження - Змінах №2 та Договорі та додатках до нього.

52. Верховний Суд зазначає, що експерт правомірно скористався своїм правом, передбаченим п.2 ч.1 ст.13 Закону "Про судову експертизу" та абз.6 п.2.1 розд.II Інструкції, оскільки встановлений експертом факт має істотне (вирішальне) значення для встановлення судом обставини щодо укладення Змін №2. На важливість встановленого експертом факту вказує те, що суди попередніх інстанцій фактично визнали його достатнім для встановлення зазначеної обставини та поклали, зокрема, цей факт в основу свого висновку щодо неукладення сторонами Змін №2.

53. Верховний Суд зазначає, що у цьому випадку питання про те, яке факсиміле із зображенням підпису директора відповідача є оригінальним, не має значення, адже відповідач не заперечує проти укладення Договору і додатків до нього, які також містять відтиски факсиміле, які відрізняються від тих, що нанесені у Змінах №2, проти укладення яких відповідач заперечує.

54. Верховний Суд зауважує, що відповідно до ч.3 ст.207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

55. Тобто саме сторони правовідносин мають визначати питання щодо допустимості використання у їх господарських зносинах факсимільного відтворення підписів їх повноважних представників.

56. Отже, питання щодо можливості використання факсиміле у діяльності відповідача стосується питання права, а тому надання на нього відповіді знаходиться поза межами повноважень експерта. Наведене узгоджується з приписами абз.5 п.2.3 розд.II Інструкції, відповідно до яких експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.

57. Зважаючи на викладене, довід скаржника про необ`єктивність висновку судового експерта з огляду на надану ним відповідь на питання, яке судом першої інстанції не ставилося для дослідження, є безпідставним, а тому відхиляється.

58. Щодо питання стосовно відтиску печатки Компанії SP GAZ TRAIDING KFT у Договорі та додатках і змінах до нього Верховний Суд зазначає, що експерт надав чітку відповідь на поставлене судом першої інстанції питання (питання суду: "яким способом нанесено відтиск печатки (штампа) SP Gaz Trading Kft.?"; відповідь експерта: "штемпельною фарбою за допомогою рельєфних кліше штампів"). Водночас Верховний Суд зауважує, що саме позивач у клопотанні від 11.12.2019 запропонував суду, зокрема таке питання, роз`яснення якого, на його думку, потребувало висновку експерта.

59. Разом з цим довід скаржника про те, що відповідач мав довести факт протиправності використання печатки Компанії SP GAZ TRAIDING KFT чи її втрати, Верховний Суд вважає безпідставним, оскільки відповідач стверджує, що відтиск печатки, нанесений у Змінах №2, не є автентичним з відбитками печатки відповідача, що містяться у Договорі та додатках до нього, проти укладення яких останній не заперечує. Тобто відповідач стверджує, що у Змінах №2 використана взагалі інша печатка.

60. У цьому контексті Верховний Суд зазначає, що позивач, вважаючи, що висновок експерта є неповним, неясним або викликає сумнів у його правильності, мав змогу скористатися правом щодо порушення перед судами попередніх інстанцій питання про призначення додаткової або повторної експертизи на підставі ст.107 ГПК.

61. Втім позивач таким правом не скористався. У зв`язку з цим Верховний Суд звертає увагу на приписи частин 3, 4 ст.13 ГПК, які передбачають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

62. Отже, з метою досягнення для себе бажаного результату позивач мав реалізувати свої процесуальні права на тих стадіях судового провадження, на яких закон передбачає можливість зібрання відповідних доказів та встановлення на їх підставі обставин. Однак вчинення таких процесуальних дій знаходиться поза межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

63. За таких обставин Верховний Суд не вбачає допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник, яке б унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому відхиляє доводи скаржника стосовно того, що суди встановили факт неукладення сторонами Змін №2 на підставі неналежного доказу .

64. Крім того, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях (постанова суду апеляційної інстанції від 01.06.2022 та ухвала суду першої інстанції від 13.10.2022 у цій справі), оцінили умову, передбачену у п.9.2 Договору (без Змін №2), як арбітражне застереження (угоду).

65. Водночас, суди попередніх інстанцій у вказаних судових рішеннях дійшли висновку, що арбітражне застереження, передбачене у п.9.2 Договору, не може бути виконане, оскільки назва арбітражної установи "Арбітражний суд Угорщини" та відсутність інформації про місце проведення арбітражу не дають можливості визначити до якої саме арбітражної установи має звернутися сторона для вирішення спору, що виник з Договору. Цей висновок зроблений у постанові суду апеляційної інстанції від 01.06.2022 у цій справі, яка не була оскаржена у касаційному порядку. У касаційній скарзі такий висновок також не оскаржується.

66. Отже, як встановили суди попередніх інстанцій, між сторонами спору відсутня дійсна, чинна та виконувана арбітражна угода (застереження) про передачу спору, що виникає з Договору, на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. За таких умов, господарський суд мав вирішити питання щодо підсудності спору, відповідачем у якому є юридична особа - резидент іншої країни, тобто спору з іноземним елементом, господарському суду.

Щодо підсудності спору господарському суду (підстави закриття касаційного провадження)

67. Питання стосовно необхідності розгляду цього спору судами України чи судом іншої держави (Угорщини) стосується виведення спору з-під компетенції національних судів і за своєю правовою природою належить до питань визначення підсудності відповідного спору (близька за змістом правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №910/5430/18).

68. Параграфом 3 глави 2 ГПК урегульовано територіальну юрисдикцію (підсудність).

69. Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

70. Частиною 1 ст.45 ГПК передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

71. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст.365 ГПК).

72. Разом з тим під час розгляду справ у спорах за участю іноземних юридичних осіб господарським судам України необхідно виходити із встановленої ст.11 ГПК пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №925/467/20.

73. Згідно з ч.1 ст.366 ГПК підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

74. Питання, що виникають у сфері приватноправових відносинах з іноземним елементом (хоча б один учасники правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом "Про міжнародне приватне право".

75. Відповідно до ст.76 Закону "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;

6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;

8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;

9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;

10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;

11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;

12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

76. Підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів у рамках державно-приватного партнерства, укладених Кабінетом Міністрів України, згідно з якими нерухоме майно є об`єктом такого партнерства, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об`єкт; 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов`язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов`язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; 10) в інших випадках, визначених законами України (ст.77 Закону "Про міжнародне приватне право").

77. Суд, отримавши позов з вимогою до юридичної особи - нерезидента, повинен перш за все визначити, чи підсудна справа за участю іноземної особи судам України на підставі норм ГПК, Закону "Про міжнародне приватне право" (зокрема статі 76, 77 зазначеного Закону) та чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

78. Згідно зі ст.75 Закону "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі.

79. Як встановили суди попередніх інстанцій між сторонами відсутня угода про підсудність справи судам України, зокрема господарським судам, укладена відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закон "Про міжнародне приватне право" та ст.23 ГПК. Справа не підпадає під випадки виключної підсудності, визначені у ст.77 ГПК. Між Україною та Угорщиною відсутні міжнародні договори, які б визначали порядок визначення компетентного суду, тобто підсудність спорів з іноземним елементом державним судами обох країн.

80. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо підсудності спору у цій справі судам України з урахуванням вказаних норм статей 76, 77 Закону "Про міжнародне приватне право", дійшли висновку, що спір не підсудний судам України, зокрема господарським судам. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач - Компанія SP GAZ TRAIDING KFT є резидентом Угорщини, не має на території України філій, представництв, рухомого чи нерухомого майна, що виключає можливість застосування ст.76 Закону "Про міжнародне приватне право", а спір має розглядатися судом країни місцезнаходження відповідача.

81. Встановивши це, суд першої інстанції закрив провадження на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК, яка передбачає, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

82. Верховний Суд погоджується висновком судів попередніх інстанцій про те, що спір у цій справі за участю відповідача - нерезидента не підлягає вирішенню судами України, у тому числі в порядку господарського судочинства, а тому рішення судів попередніх інстанції про закриття провадження у справі п.1 ч.1 ст.231 ГПК є правильним.

83. Як правильно вказали суди, з урахуванням встановлених ними обставин справи, спір у цій справі має вирішуватися компетентним судом країни місцезнаходження відповідача (Угорщини). Зазначення судами попередніх інстанцій підсудності спору судам Угорщини спростовує довід скаржника про порушення судами ч.2 ст.231 ГПК (відсутність у рішення суду роз`яснення позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи).

Щодо повторного розгляду питання про закриття провадження у справі

84. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, вдався до повторного вирішення питання щодо закриття провадження у справі, яке вже вирішив ухвалою від 13.10.2022, що набрала законної сили, і без відповідного клопотання відповідача.

85. Верховний Суд відхиляє зазначений довід з огляду на таке.

86. Відповідач звертався до суду першої інстанції з клопотанням, яким просив закрити провадження у цій справі через наявність угоди між сторонами про підсудність такого спору судам Угорщини (пророгаційної угоди), при цьому стверджував, що відповідно до ст.23 ГПК, статей 76, 77 Закону "Про міжнародне приватне право" позов, пред`явлений до Компанії SP GAZ TRAIDING KFT, яка не є резидентом України (не має на території України філій, представництв, рухомого чи нерухомого майна), щодо повернення відповідачем попередньої оплати за договором, який був підписаний в Будапешті (Угорщина) і мав виконуватися на території Угорщини, не підлягає розгляду в судах України.

87. Однак суд першої інстанції ухвалою від 13.10.2022 відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача про закриття провадження у справі з підстав відсутності між сторонами чинної та виконуваної арбітражної угоди (застереження), пославшись на ст.22 ГПК.

88. Отже, суд першої інстанції постановив ухвалу від 13.10.2022, керуючись іншими мотивами, ніж ті, з яких відповідачем заявлялося клопотання про закриття провадження у справі.

89. Разом з цим, постановляючи оскаржувану ухвалу від 14.11.2022 вже на стадії розгляду справи по суті, суд першої інстанції взяв до уваги пояснення представників сторін по суті спору, з`ясовані обставини справи та досліджені докази, та, керуючись приписами статей 76, 77 Закону "Про міжнародне приватне право", дійшов висновку, що спір не підсудний господарським судам України у зв`язку із відсутністю відповідної угоди сторін щодо передачі спору на вирішення судам України та інших підстав, через які справи з іноземним елементом можуть бути підсудні судам України.

90. Отже довід скаржника про вирішення судом першої інстанції одного процесуального питання двічі з однієї підстави та фактичного "скасування" судом своєї попередньої ухвали не знайшов свого підтвердження.

Щодо інших процесуальних порушень

(1) Щодо заслуховування пояснень експерта

91. Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст.203 ГПК, оскільки не з`ясував думку представників сторін щодо можливості розгляду справи за відсутності експерта, якого викликав у судове засідання, за клопотанням позивача, а також не постановив ухвалу про продовження розгляду справи чи відкладення її розгляду, як того вимагає зазначена норма права. Внаслідок того, що суд апеляційної інстанції не з`ясував таку думку, позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право клопотати про призначення повторної судової експертизи, що було в безпосередньому зв`язку з поясненнями експерта.

92. Скаржник також вказує на право суду із власної ініціативи призначити судову експертизу для з`ясування питання, що потребує спеціальних знань. Водночас скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17, від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11 (914/1919/20);

93. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на таке.

94. Відповідно до ч.4 ст.69 ГПК експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

95. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку учасників справи про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з`явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з`явилася (ст.203 ГПК).

96. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.01.2023 задовольнив клопотання позивача та викликав у судове засідання, призначене на 20.02.2023, експерта КНДІСЕ для надання усних пояснень щодо висновку, складеного за наслідками проведеної судової технічної експертизи документів.

97. Судове засідання 20.02.2023 не відбулося у зв`язку з оголошеною у цей день повітряної тривоги на території Львівської області. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції ухвалою призначив судове засідання на 13.03.2023, про яке експерт не повідомлявся і на яке не викликався.

98. Враховуючи такі обставини, Верховний Суд зазначає, що дійсно, суд апеляційної інстанції не виконав вимоги ст.203 ГПК, однак, таке процесуальне порушення не є достатньою підставою для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, оскільки це порушення не призвело до тих наслідків, з якими приписи статі 310 ГПК пов`язують необхідність скасування судових рішень.

99. Разом з цим Верховний Суд зауважує, що необхідність у виклику експерта вбачав саме позивач, а не суд апеляційної інстанції. Однак, у судовому засіданні, яке відбулося 23.01.2023, на запитання головуючого судді щодо наявності у представників сторін додаткових пояснень, зокрема представник позивача повідомив про їх відсутність, хоча 23.02.2023 суд апеляційної інстанції надіслав на його електронну поштову адресу копію ухвали від 20.02.2023, у якій не було вказано про виклик експерта, та бачив його відсутність безпосередньо у судовому засіданні. Зазначене підтверджується фіксацією судового засідання.

100. Тобто, ініціюючи виклик експерта в судове засідання та враховуючи його невиклик у наступне засідання, і водночас зазначаючи у касаційній скарзі про залежність можливості призначення повторної судової експертизи від пояснень експерта, представник позивача не вважав за необхідне висловити свою думку стосовно цієї обставини. Така процесуальна поведінка представника позивача суперечить його попередній поведінці, що полягає у наголошенні на необхідності у роз`ясненні висновку експерта та у призначенні повторної судової експертизи. Непослідовна процесуальна поведінка позивача свідчить про недобросовісне використання процесуальних прав та зловживання процесуальними правами, що є неприпустимим.

101. Крім того, посилання скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17, від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11 (914/1919/20), які стосуються мети призначення судової експертизи у справі та випадків, у яких вона призначається, відхиляються, оскільки суд апеляційної інстанції не вирішував питання щодо призначення судової експертизи у цій справі та не вбачав у цьому необхідності.

102. За таких обставин, вказаний довід скаржника відхиляється.

(2) Щодо процесуальних порушень, допущених в ході судового засідання

103. Скаржник стверджує, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції суддя-доповідач не доповів зміст судових рішень, доводи апеляційної скарги, межі в яких повинні встановлюватись і досліджуватись докази; не забезпечив надання пояснень сторонами, чим порушив приписи ст.270 ГПК.

104. Верховний Суд ці доводи відхиляє з огляду на таке.

105. Відповідно до протоколів судових засідань від 23.01.2023 та від 13.03.2023 суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Західна енергетична група", дійсно, не дотримався вимог частин 5 і 6 ст.270 ГПК, а саме суддя-доповідач не доповів зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги позивача, а також суд не заслухав пояснення представників.

106. Однак, як заначено вище, у судовому засіданні, яке відбулося 23.01.2023, зокрема представник позивача не вважав за необхідне надати пояснення, зокрема по суті своєї апеляційної скарги, та погодився із твердженням головуючого судді, що пояснення вже надавалися. Наведене свідчить про те, що представник позивача не вважав за необхідне скористатися своїм правом та надати пояснення щодо підстав, з яких оскаржується ухвала суду першої інстанції. Вказане спростовує доводи скаржника.

107. Крім того, Верховний Суд зауважує, що оскаржуване судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2022 у справі №522/18010/18, від 28.09.2022 у справі №343/131/17, від 05.10.2022 у справі №757/72370/17 тощо).

108. Враховуючи те, що ТОВ "Західна енергетична група" взяло участь під час касаційного розгляду цієї справи, воно у повній мірі реалізувало своє право, зокрема на надання пояснень. Водночас Верховний Суд, врахував аргументи позивача, здійснив перевірку законності оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та дійшов висновку про те, що вони є правильним по суті.

109. Отже, вказані процесуальні порушення, допущені судом апеляційної інстанції, фактично усунуті за наслідками розгляду справи судом касаційної інстанції, який водночас не вважає ці порушення достатніми для скасування оскаржуваної постанови.

110. За таких обставин, Верховний Суд відхиляє вказаний довід скаржника.

(3) Щодо описок

111. Скаржник вказував на те, що зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст.282 ГПК, оскільки містить численні неточності і невідповідності, а також суд безпідставно застосував норму ст.277 ГПК, замість ст.280 ГПК;

112. Стосовно вказаного доводу скаржника Верховний Суд зазначає таке.

113. Суд апеляційної інстанції в описовій частині оскаржуваної постанови зазначив, що представник апелянта просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову, а у мотивувальній частині суд послався, зокрема на ст.277 ГПК, яка містить підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

114. Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції у повному тексті оскаржуваної постанови зробив очевидні описки, оскільки, по-перше, предметом перегляду не було питання щодо забезпечення позову, а по-друге, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відмовив у її задоволенні та залишив без змін ухвалу суду першої інстанції, а тому мав послатися на приписи ст.276 ГПК.

115. Однак, такі описки, допущені судом апеляційної інстанції у повному тексті оскаржуваної постанови, не вплинули на ухвалення правильного по суті рішення.

116. Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки (ч.1 ст.243 ГПК).

117. Верховний Суд звертає увагу, що допущення описки у судовому рішенні не може бути підставою для його скасування. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №905/947/21.

118. Підсумовуючи наведене вище, Верховний Суд зазначає, що в силу приписів ч.6 ст.310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

119. Водночас ч.2 ст.309 ГПК встановлює, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

120. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що в силу ч.2 ст.309 ГПК оскаржувана постанова апеляційної інстанції не може бути скасована, оскільки допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права, на які вказав скаржник, не спричинили настання наслідків, передбачених ст.310 ГПК.

Щодо оскаржуваних додаткових судових рішень про стягнення судових витрат

121. Скаржник стверджує, що відповідач порушив порядок звернення до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, передбачений ч.8 ст.129 ГПК, оскільки подав її після прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.

122. Верховний Суд відхиляє зазначений довід скаржника з огляду на таке.

123. Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

124. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.126 ГПК).

125. З ч.8 ст.129 ГПК вбачається, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

126. Верховний Суд зазначає, що у матеріалах справи міститься заява Компанії SP GAZ TRAIDING KFT про розподіл судових витрат, яка подана до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 09.08.2021 (до суду заява надійшла 13.08.2021), у якій відповідач просив стягнути з ТОВ "Західна енергетична група" судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою та проведенням експертизи. До зазначеної заяви додані відповідні докази.

127. Крім того, відповідач вказав у клопотанні про закриття провадження у справі, поданому до суду першої інстанції 14.09.2022 засобами електронного зв`язку про необхідність розподілу зазначених судових витрат. Аналогічну заяву відповідача суд першої інстанції зареєстрував 15.11.2022.

128. Верховний Суд вважає, що наведені обставини спростовують доводи скаржника щодо порушення відповідачем порядку, передбаченого ч.8 ст.129 ГПК.

129. Водночас скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги його заперечення проти заяви відповідача щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу, сформовані в системі "Електронний суд" 02.12.2022.

130. Дійсно, зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції вказує на те, що ТОВ "Західна енергетична група" не подавало заперечень проти заяви Компанії SP GAZ TRAIDING KFT про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

131. Разом з цим в матеріалах справи містяться заперечення ТОВ "Західна енергетична група" від 30.11.2022 щодо відшкодування відповідачеві витрат на правничу допомогу. Вказаний документ сформовано в системі "Електронний суд" 02.12.2022.

132. Однак суд першої інстанції приєднав заперечення ТОВ "Західна енергетична група" від 30.11.2022 до матеріалів справи 30.12.2022, про що свідчать відбиток штампу суду та резолюція судді.

133. Верховний Суд зауважує, що аналогічні аргументи, викладені ТОВ "Західна енергетична група" у запереченнях від 30.11.2022, були предметом дослідження під час розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги позивача на додаткове рішення суду першої інстанції. За наслідками розгляду такої скарги суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.

134. Отже, доводи скаржника про те, що його запереченням проти заяви щодо відшкодування судових витрат суди попередніх інстанцій не приділили увагу, не знайшли свого підтвердження під час розгляду касаційної скарги.

135. Отже, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій, якими вирішено питання щодо розподілу судових витрат Компанії SP GAZ TRAIDING KFT на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

136. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

137. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

138. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

139. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст.129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-українська енергетична група" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.11.2022, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2022 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі №914/2039/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець