Рішення

від 17.07.2023 по справі 378/631/22

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/631/22

Провадження № 2/378/11/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2023 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

представника позивача: Невідомського О. Ю. ,

представника відповідачів: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення збитків та упущеної вигоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір», з посиланням на те, що 29 грудня 2012 року було укладено договори оренди землі, строком на 10 років, між ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» та власниками земельних ділянок: ОСОБА_3 земельної ділянки площею 3,8554 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0020, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, зареєстрований за № 322420004005964; ОСОБА_4 земельної ділянки площею 3,5951 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0019, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, який зареєстрований за № 322420004005949; ОСОБА_5 площею 3,2501 га, кадастровий номер 3224288000:04:002:0006, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, який зареєстрований за № 322420004005921.

06.04.2018 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою кадастровий № 3224288000:02:006:0019 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). 06.04.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою кадастровий №3224288000:02:006:0020 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). 01.09.2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою кадастровий №3224288000:04:002:0006 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

При цьому, відповідно до відомостей, зазначених в Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, відразу після розірвання вищезазначених договорів емфітевзису було укладено нові між тими ж особами, а саме: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224288000:02:006:0020, власником якої є ОСОБА_3 23.06.2021 було зареєстровано право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке надано ОСОБА_6 , номер запису про право в державному реєстрі прав: 43180516, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224288000:02:006:0019, власником якої є ОСОБА_4 23.06.2021 було зареєстровано нове право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке надано ОСОБА_6 , номер запису про право в державному реєстрі прав: 43179940. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224288000:04:002:0006, власником якої є ОСОБА_5 14.09.2021 було зареєстровано нове право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке надано ОСОБА_8 , номер запису про право в державному реєстрі прав: 44183322. 23.04.2021 позивач проводив польові роботи із внесення аміачно-селітрового міндобрива. При цьому невідомі особи від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перешкоджали згаданим роботам. 18.11.2019 з земельних ділянок, які належать на підставі права власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які перебували у законному користуванні позивача та які були підготовлені, засіяні, оброблені силами й за рахунок позивача, загальною площею 7,4505 га (кадастрові номери: 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019) ОСОБА_6 було протиправно зібрано врожай кукурудзи, що належав позивачу, про що якому стало відомо 19.11.2019.

У 2020 році ОСОБА_6 засіяв згадані вище земельні ділянки зерном кукурудзи.

06.04.2021 було виявлено проведення польових робіт ОСОБА_6 та іншими особами на спірних земельних ділянках загальною площею 7,4505 га.

Позивач поніс витрати у 2018-2019 роках на підготовку ґрунту до посіву кукурудзи, безпосередньо її посів, обробку майбутнього врожаю. ОСОБА_6 , переслідуючи протиправні особисті інтереси, за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зібрав належний позивачу врожай кукурудзи.

Позивач, у випадку відсутності протиправних дій вищевказаних осіб, що полягало в укладенні договорів емфітевзису, у перешкоджанні посівній кампанії, у перешкоджанні збору врожаю та у протиправному зборі належного позивачу врожаю кукурудзи ОСОБА_6 , міг і повинен був отримати відповідні доходи як у 2019 році (збитки), так і протягом 2020-2021 років (упущена вигода).

Розміри завданих позивачу збитків у 2019 році та упущеної вигоди у 2020-2021 роках встановлені в межах проведеної судово-економічної експертизи, висновок експерта № 63/22 за результатами судово-економічної експертизи від 23.09.2022: розмір збитків, які поніс позивач у 2019 році внаслідок неправомірних дій відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зі збирання належного позивачу врожаю на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019 загальною площею 7,4505 га становить 316442,00 грн.; розмір упущеної вигоди позивача в результаті не проведення позивачем у 2020-2021 роках господарської діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції (кукурудзи у 2020 році та соняшника у 2021 році) на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019 загальною площею 7,4505 га, становить 136 881,07 грн. (вирощування та збір врожаю проводив ОСОБА_6 ).

Позивач у 2021 році не зміг використовувати у своїй господарській діяльності також земельну ділянку з кадастровим номером 3224288000:04:002:0006, площею 3,2501 га по причині перешкоджання засіванню цієї земельної ділянки з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .. Внаслідок цих дій позивач не зміг отримати у 2021 році доходи, на які розраховував (упущена вигода) у розмірі 121010,90 грн..

Відповідачами взаємопов`язаними та спільними діями було завдано шкоду позивачу, яка виникла в розрізі трьох земельних ділянок, у зв`язку з чим за збитками (упущеною вигодою), по кожній з земельних ділянок відповідачі мають нести солідарну відповідальність. Крім того зазначив, що з відповідачів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України слід стягнути також інфляційні втрати та 3% річних.

Представник позивача з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 3. а. с. 3) просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 збитки у розмірі 163748, 81 грн., упущену вигоду в розмірі 70831,66 грн., інфляційні втрати - 71921,77 грн. та 3% річних - 14710,48 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 збитки в розмірі 152693,19 грн., упущену вигоду в розмірі 66049,41 грн., інфляційні втрати - 67065,92 грн. та 3% річних - 13717,29 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 упущену вигоду в розмірі 121010,90 грн. та вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Ставищенського районного суду від 1 грудня 2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого судового засідання (т. 2 а.с. 156-158).

Ухвалою Ставищенського районного суду від 22 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду ( т. 3 а.с. 30-31).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, та додатково пояснив, що у висновку експерта допущені помилки у розмірі заподіяння збитків та упущеної вигоди, які б, при вірному обрахуванні, призвели б до збільшення позовних вимог, проте він просить суд задовольнити позовні вимоги у розмірі зазначених у уточненій позовній заяві. Представник позивача подав до суду відповідь на відзив (т. 2 а.с. 204-206), у якому зазначив, що представник відповідачів безпідставно вказує на те, що строк дії договорів оренди укладених відповідачами з ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» закінчився 01.09.2019, оскільки вони укладені строком на 10 років, тобто по 29.12.2022, зареєстровані відповідно до норм законодавства України, які діяли в той час, про що свідчать відтиски печаток Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області та підписи відповідної посадової особи на кожному з договорів, що встановлено рішенням Ставищенського районного суду. Приховування фактичної кількості зерна кукурудзи, що було зібране з поля, площею 7,4505 га та заниження площі поля, з якого збиралося таке зерно здійснено з метою: зменшення кількості зібраного врожаю та заниження відповідальності перед позивачем. Саме тому врожайність поля № 7 (с. Ясенівка), в межах якого знаходилися земельні ділянки, загальною площею 7,4505 га у 2019 році відповідає даним, наведеним в висновку експерта № 63/22 за результатами судово-економічної експертизи від 23.09.2022. Щодо понесених витрат позивачем на сплату орендної плати зазначив, що відповідачі отримували орендну плату в натуральній формі. У 2019 році відповідачі відмовились від отримання орендної плати. На їх адресу направлялися відповідні повідомлення про нарахування орендної плати та можливість її отримання. У зв`язку з відсутністю волевиявлення щодо отримання орендної плати, остання нараховувалася і відповідачі можуть отримати її в будь-який час в натуральній формі або, написавши відповідну заяву з зазначенням банківських реквізитів - в грошовій формі.

У заяві свідка ОСОБА_9 зазначено, що вона працює на посаді заступника головного бухгалтера ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір». У 2019 році, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від отримання орендної плати та не повідомили банківські реквізити, на які можливо її перерахувати, на поштову адресу останніх цінними листами з описами вкладення було направлено листи-запрошення про виплату орендної плати. Після відмови вказаних осіб від отримання орендної плати, остання лише нараховувалася. Для її отримання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть в будь-який час звернутися до ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір». Належними та допустимими доказами того, що договори оренди укладені у 2012 році пройшли державну реєстрацію є: договори оренди землі від 29 грудня 2012 року, укладені між ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , на яких містяться реєстраційний номер та печатка реєстратора; акти від 1 вересня 2013 року приймання передачі об`єктів оренди площею: 3,8554 га, 3,5951 га, 3,2501 га, відповідно; рішення Ставищенського районного суду від 17.02.2021 у справі № 378/1454/19. Копії вказаних документів додані до матеріалів справи (т. 2 а. с. 208-210).

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву (т. 2 а.с. 178-180), в якому зазначив, що між відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були укладені договори оренди землі, на які посилається позивач, не 29 грудня 2012 року, а 1 вересня 2012 року і не на 10 років, а на 7 років. Факт підробки договорів шляхом заміни першої сторінки було встановлено двома експертизами що містяться у матеріалах справи № 378/1454/19, на яку посилається позивач. Отже дія цих договорів закінчилася 1 вересня 2019 року. Також з доданих доказів вбачається, що позивачем не долучено до матеріалів справи витягів про державну реєстрацію вищезгаданих договорів, що викликає сумнів в їх дійсності. Пред`являючи вимоги щодо відшкодування збитків спричинених йому у 2019 році позивач зазначає, що йому стало відомо про незаконне збирання врожаю кукурудзи з частини поля загальною площею 7,4505 га невідомими особами. Проте, позивачем не зазначено, яку кількість врожаю було зібрано відповідачем ОСОБА_6 .. Позивач в якості доказу, що підтверджує вище згадані обставини посилається на матеріали кримінального провадження, проте, не зважає на акт здачі-приймання від 03.12.2019 року робіт доданий до позову, де зазначається, кількість зібраної кукурудзи у 2019 році становило 19,41 т і навіть якщо врахувати що вологість цієї кукурудзи була базовою, та могла б бути проданою по середній ціні 150 дол. США при курсі 25,8 грн./дол., то відповідачем ОСОБА_6 було зібрано врожаю на 75078 грн. Із цього ж акту видно, що середня врожайність кукурудзи на цьому полі становила 4,89 т/га, що значно менше середньої врожайності по підприємству. Із цієї суми мала бути сплачена орендна плата відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та лише решту можна вважати упущеною вигодою, якщо позивачем буде доведено законність пред`явлених вимог. З огляду на це викликає сумнів додана до позову експертиза, як така що не базується на всебічному вивчені обставин справи та дотриманні принципу неупередженості. Сторона відповідачів вважає її недопустимим доказом, а витрати на неї такими, що не підлягають відшкодуванню. Відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 починаючи з 2018 року і по даний час не було отримано від позивача орендної плати. Тобто починаючи з 2019 року позивачами не виконувалися жодні договірні зобов`язання, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

У заяві свідка ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 193) зазначено, що останній почав використовувати спірні земельні ділянки з 2019 року шляхом засівання ячменю, проте позивач знищив його врожай та на його місці засіяв кукурудзу. В 2019 році через перешкоджання збирання врожаю позивачем, йому фактично вдалося зібрати кукурудзи із площі 3,97 га в кількості 19,41 т. У 2020-2022 роках він використовував вказані земельні ділянки за сільськогосподарським призначенням згідно укладених договорів емфітевзису між ним та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , через неврожай та перешкоджання діяльності в зв`язку із втручанням позивачем в обробіток, ним землі врожай використовувався на самоспоживання для відгодівлі ВРХ. На момент укладення договору емфітевзису з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 він переконався, що ніяких договорів не було зареєстровано в реєстрі між останніми та іншими особами. Попередні договори оренди, укладені 1 вересня 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на 5 років, діяли до 1 вересня 2018 року. На початку 2019 року він письмово повідомив позивача, що уклав договори з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та буде відновлювати межі.

У заяві свідка ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 194) зазначив, що він у 2019 році передав ОСОБА_6 власну земельну ділянку у користування на безоплатній основі згідно укладеного між ними договору емфітевзису, який використовував її протягом 2020-2022 років за призначенням. Орендної плати від ОСОБА_6 за користування земельною ділянкою протягом 2019-2022 років не отримував. Про будь-яку неможливість або заборону використання земельної ділянки йому не відомо. Він допомагав ОСОБА_6 при посівній компанії на безкоштовній основі.

У заяві свідка ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 195) зазначено, що ОСОБА_6 фактично почав використовувати земельну ділянку, яка йому належить з 2019 року згідно укладеного між ними договору емфітевзису, але через перешкоджання третіми особами в користуванні землею в повному обсязі почав збирати врожай на самоспоживання, а саме для утримання власного господарства лише з 2020 року. Вона не допомагала ОСОБА_6 у проведенні сільськогосподарських робіт і орендної плати від нього не отримувала.

У заяві свідка ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 196) зазначено, що він в 2019 році уклав з ОСОБА_5 договір емфітевзису належної їй земельної ділянки. Фактично почав використовувати земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5 у 2021 році, яку засіяв і зібрав з неї урожай для утримання власного господарства. На момент укладення договору емфітевзису між ним і ОСОБА_5 не існувало жодного договору, який би мав законну силу. Оскільки строк дії договору, на який посилається позивач закінчився у вересні 2018 року, тому реєстрація договору емфітевзису, укладеного між ним та ОСОБА_5 , відбувалося згідно чинного законодавства.

У заяві свідка ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 197) зазначено, що фактичне використання земельної ділянки ОСОБА_7 розпочалося в 2021 році на умовах, що були вказані в договорі емфітевзису, укладеного між нею та ОСОБА_7 .. Земельна ділянка використовувалася з метою сіяння та збирання врожаю у власних потребах, а саме для утримання господарства. Вона не допомагала у проведенні сільськогосподарських робіт, але була присутня на посівній кампанії. Орендної плати не отримувала, так як договір користування її земельною ділянкою був укладений на безкоштовній основі. Земельна ділянка знаходиться в її приватній власності, а визнаним користувачем є саме ОСОБА_7 , з яким раніше вона уклала договір емфітевзису. Строк договору оренди укладений з позивачем закінчився у вересні 2018 року.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ставищенського районного суду від 17 лютого 2021 року ЄУН 378/1454/19 провадження 2/378/4/21, яке набрало законної сили 1 грудня 2021 року, позов ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельними ділянками, визнання протиправними та скасування рішень реєстратора, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, - задоволено. Визнано недійсним договір № 2 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,8554 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .. Визнано недійсним договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,5951 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .. Визнано недійсним договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,2501 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 вересня 2018 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .. Визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора КП «Перевага» від 27.06.2018 року номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26869514, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №2 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,8554 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .. Визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора КП «Перевага» від 27.06.2018 року номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26869939, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,5951 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .. Визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора КП «Перевага» від 17.09.2018 року номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28009477, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,2501 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 вересня 2018 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .. Скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26869514 від 27.06.2018 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_6 площею 3,8554 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0020, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26869939 від 27.06.2018 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_6 площею 3,5951 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0019, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №28009477 від 17.09.2018 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_7 площею 3,2501 га, кадастровий номер 3224288000:04:002:0006, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» судовий збір в розмірі 3675 гривень, з кожного. В стягненні солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 гривень, - відмовлено (т. 3 а.с. 10-21).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Ставищенського районного суду від 17 лютого 2021 року ЄУН 378/1454/19 провадження 2/378/4/21, яке набрало законної сили 1 грудня 2021 року (т. 3 а.с. 10-21), встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

29 грудня 2012 року між ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_3 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,8554 га, в т. ч. ріллі 3,8554 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (т. 1 а.с. 42-45, 46).

29.12.2012 року між ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_4 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5951 га, в т. ч. ріллі 3,5951 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (т. 1 а.с. 47-50, 51).

29.12.2012 року між ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_5 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,2501 га, в т. ч. ріллі 3,2501 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (т. 1 а.с. 52-55, 56).

06.04.2018 року між власником земельної ділянки кадастровий №3224288000:02:006:0019 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

06.04.2018 року між власником земельної ділянки кадастровий №3224288000:02:006:0020 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір № 2 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

01.09.2018 року між власником земельної ділянки кадастровий №3224288000:04:002:0006 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ( т. 1 а.с 62-64).

У 2019 році вони відмовились від отримання орендної плати. Відповідач за зустрічними позовами направив на їх адресу відповідні повідомлення про нарахування орендної плати та можливість її отримання. У випадку не отримання ними орендної плати або неповідомлення про форму її отримання, орендна плата буде направлена на поштову адресу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у грошовій формі поштовим переказом. Проте, від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надійшло у встановлений термін жодної відповіді. Відповідач за зустрічними позовами направив орендну плату на адреси ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поштовим переказом (т. 2 а.с. 125-133, 211-234).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримували орендну плату від ТОВ «Інтерагроінвест» за оренду земельних часток (паїв), а потім від ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» за оренду земельних ділянок.

В судовому засіданні встановлено, що 1 вересня 2021 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали договір про розірвання договору № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), що підтверджується копією вказаного договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 66, 67-68).

22 червня 2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали договір про розірвання договору № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), що підтверджується копією вказаного договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 69, 70-71).

22 червня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 уклали договір про розірвання договору № 2 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), що підтверджується копією вказаного договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 72, 73-74).

За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (т. 1 а.с. 75-76, 77-78, 79-80) 23 червня 2021 року ФОП ОСОБА_10 зареєстровано обмеження у використанні земельних ділянок: кадастровий номер 3224288000:02:006:0020, площею 3,8554 га, яка належить ОСОБА_3 та кадастровий номер 3224288000:02:006:0019, площею 3,5951 га, яка належить ОСОБА_4 , а саме: право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_6 та 14 вересня 2021 ПП Рідан-БЦ зареєстровано обмеження у використанні земельної ділянки кадастровий номер 3224288000:02:006:0006, площею 3,2501 га, яка належить ОСОБА_5 - право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_7 .

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. На підтвердження здійснення вказаної діяльності протягом 2019 року позивачем до позовної заяви надано копії: видаткової накладної № 31 від 23 квітня 2019 року, видаткової накладної № 1807 від 29 травня 2019 року, видаткової накладної № 34 від 17 травня 2019 року, видаткової накладної № 1759 від 28 травня 2019 року, видаткової накладної № 1753 від 28 травня 2019 року, видаткової накладної № 2451 від 5 вересня 2018 року, видаткової накладної № 2400 від 4 вересня 2018 року, видаткової накладної № 3913 від 27 серпня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ04078 від 12 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ04057 від 11 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ04008 від 9 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ04040 від 10 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ04022 від 9 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03994 від 8 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03954 від 6 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03983 від 7 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03970 від 6 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03962 від 6 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03935 від 5 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03920 від 5 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03912 від 4 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03939 від 5 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03890 від 3 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03899 від 4 липня 2018 року, видаткової накладної № СТ-ЯСВ03890 від 3 липня 2018 року т. 1 а.с. 145- 161); договору поставки № 671 від 2 квітня 2018 року (т. 1 а.с. 162-165, 166, 167); договору купівлі-продажу № 03/19 від 19 березня 2019 року; договору № 01/М/2019 від 11 січня 2019 року (т. 1 а.с. 171-173, 174), договору купівлі продажу (поставки) № 009/19 від 11 січня 2019 року (т. 1 а.с. 175-178); копії генерального договору поставки нафтопродуктів № 28.01/2 від 28 січня 2019 року та специфікацій до нього (т. 1 а.с. 211-214, 215-217), звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року (т. 2 а.с. 83-85, 86), звіту про реалізацію продукції сільського господарства за 2019 рік (т. 2 а.с. 87-90), звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2019 року (т. 1 а.с. 91-102) витягом з книги вагаря (т. 2 а.с. 81-82).

На підтвердження здійснення вказаної діяльності протягом 2020 року позивачем до позовної заяви надано копії: Договору купівлі-продажу (поставки) товару на умовах відстрочення оплати від 16 квітня 2020 року з додатками до нього, договору оренди № 1911-20 від 13 серпня 2020 року (т. 1 а.с. 218-223, 224-230); договору оренди № 1911-20 від 13 серпня 2020 року та акту прийому-передачі від 13 серпня 2020 року (т. 1 а.с. 231-234-235); Договору поставки № 304 від 6 лютого 2020 року з Специфікаціями (т. 1 а.с. 236-239, 240-241); Договору поставки № 1-05/02/20 від 5 лютого 2020 року з додатками до нього (т. 1 а.с. 236-239, 240-241); контракту № 005PSG-20FC від 2 липня 2020 року (т. 2 а.с. 1-12); електронного декларування від 19 грудня 2020 року (т. 2 а.с. 13); доповнень № 50 від 12 листопада 2021 року та № 51 від 16 листопада 2021 року до договору № 15/01/2018-ПЗРК від 15 січня 2018 року (т. 2 а.с. 41-42); видаткової накладної № 495 від 12 лютого 2020 року, видаткової накладної № 32 від 6 лютого 2020 року, видаткової накладної № 31 від 5 лютого 2020 року, видаткової накладної № 30 від 4 лютого 2020 року, видаткової накладної № 111 від 1 квітня 2020 року, видаткової накладної № 23 від 1 квітня 2020 року, видаткової накладної № 726 від 16 квітня 2020 року, видаткової накладної № П0525002 від 25 травня 2020 року, видаткової накладної № П0717004 від 17 липня 2020 року (т. 2 а.с. 15-21, 39-40); актів про надання послуг № 5349 від 1 грудня 2020 року, № 5347 від 1 грудня 2020 року (т. 2 а.с. 24-25).

На підтвердження здійснення вказаної діяльності протягом 2021 року позивачем до позовної заяви надано копії: договору закупівлі товару на умовах DAP від 27 липня 2021 року № П21С0572 (т. 2 а.с. 43-46) ТОВ «Санолта» та ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» дійшли згоди про продаж ріпаку врожаю 2021 року, кількістю 200+/-10% тон на загальну суму 3700000 грн.; контракту № С-11941-10-03-2021-НН від 10 березня 2021 року (т. 2 а.с. 47-54); електронного декларування від 16 листопада 2021 року (т. 2 а.с. 55); договору поставки № 1-11/02/21 від 11 лютого 2021 року з додатками до нього (т. 2 а.с. 62-65, 66-68); видаткової накладної № ПО119003 від 19 січня 2021 року, видаткової накладної № 600 від 16 квітня 2021 року, видаткової накладної № 605 від 16 квітня 2021 року, видаткової накладної № 31 від 12 лютого 2021 року, видаткової накладної № 32 від 12 лютого 2021 року, видаткової накладної № 646 від 3 лютого 2021 року, видаткової накладної № 18 від 26 січня 2021 року, видаткової накладної № 14 від 25 січня 2021 року, видаткової накладної № 22 від 28 січня 2021 року, видаткової накладної № 21 від 27 січня 2021 року, видаткової накладної № 19 від 26 січня 2021 року (т. 2 а.с. 14, 22-23, 28-35); акту про надання послуг № 6974 від 31 грудня 2021 року (т. 2 а.с. 26-27), договору купівлі-продажу (поставки) товару на умовах 100% передоплати від 15 лютого 2021 року № 076/21 з додатками до нього від 5 березня 2021 року (т. 2 а.с. 56-59, 60-61), специфікації від 18 січня 2021 року до договору поставки № 28.01/2 від 28 січня 2019 року (т. 2 а.с. 69) звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (т. 2 а.с. 105-108), звіту про реалізацію продукції сільського господарства за 2021 рік (т. 2 а.с. 109-112), звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 року (т. 1 а.с. 113-124).

Відповідно до копій довідок від 30 серпня 2022 року за №№ 59, 60 (т. 2 а.с. 70, 71), виданих ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір», площа посівів на полі № 5, розташованому в адміністративних межах с. Ясенівка склала в 2021 році 45,8568 га; площа посівів на полі № 7, розташованому в адміністративних межах с. Ясенівка склала: в 2019 році - 55,2459 га; в 2020 році - 47,7954 га; в 2021 році - 47,7954 га.

З копій довідок, виданих ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» від 30 серпня 2022 року за № № 61, 63 (т. 2 а.с. 72, 73), наказів № 5 від 10 січня 2019 року, 10 січня 2020 року, 10 січня 2021 року та № 3 від 11 січня 2021 року (т. 2 а.с. 76-78, 79), судом встановлено, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_5 , кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006, загальною площею 3,2501 га, знаходиться в умовних межах поля № 5 с. Ясенівка, а земельні ділянки, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019, загальною площею 3,5951 га та кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020, загальною площею 3,8554 га, відповідно, знаходяться в умовних межах поля № 7 с. Ясенівка. Сторони в судовому засіданні не заперечили вказані обставини.

Позивачем проводилися сільськогосподарські роботи на полі № 7 в с. Ясенівка, що підтверджується копіями актів списання товарів: № 328 від 24 квітня 2019 року, № 259 від 29 травня 2019 року, № 133 від 24 квітня 2019 року, № 734 від 16 жовтня 2018 року, № 748 від 16 жовтня 2018 року, № 134 від 15 квітня 2019 року, № 157 від 22 квітня 2019 року, № 287 від 3 червня 2019 року на загальну суму 575110,97 грн. (т. 1 а.с. 179-186).

Відповідно до копії довідки, виданої ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» від 12 вересня 2022 року за № 65 (т. 2 а.с. 74) збір врожаю кукурудзи з поля № 7, розташованого в адміністративних межах с. Ясенівка Ставищенського ОТГ Білоцерківського району Київської області у 2019 році було розпочато 20.10.2019 та закінчено 24.10.2019.

З копії довідки, виданої ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» від 12 травня 2022 року за № 29 (т. 2 а.с. 75) встановлено, що позивачем в 2019 році на полі № 7 с. Ясенівка була посіяна кукурудза.

З копії довідки, виданої ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» 30 серпня 2022 року за № 58 (т. 2 а.с. 103) встановлено, що позивачем в 2021 році на полі № 7 с. Ясенівка був посіяний соняшник.

З заяв свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (т.2 а.с. 193-197) судом встановлено, що у 2019 році на земельних ділянках, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вирощену ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» кукурудзу зібрав ОСОБА_6 , а у 2020-2021 останній використовував дані земельні ділянки за сільськогосподарським призначенням. Земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5 у 2021 році використовував дану земельну ділянку за сільськогосподарським призначенням ОСОБА_7 ..

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивач на підтвердження вчинення перешкод у оренді ним спірних земельних ділянок саме відповідачами надав суду копії висновку про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 23 квітня 2019 року (т.1 а.с. 86-87), повідомлення директора ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» до Ставищенського відділення поліції від 31.10.2019, від 03.09.2020 та від 11.03.2021 про вчинення правопорушення (т. 1 а.с. 94-98, 125-128, 130-137), витягів з ЄРДР від 19.11. 2019 від 12.03.2021 (т. 1 а.с. 124,138), відповіді начальника поліції Ставищенського ВП №5 від 11.05.2022, 15.04.2021 на звернення Невідомського О. Ю. (т. 1 а. с. 129, а. с. 141), довідки про результати перевірки матеріалів ЄО №712 від 06.04.2021 (т. 1 а. с. 139), постанови начальника сектору дізнання відділення поліції № 5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Тупчія В.Ю. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 19 листопада 2019 року за № 12019110280000218, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (т. 1 а.с. 142-144), які суд оцінює критично та не бере їх до уваги, оскільки, з них не можливо встановити, що саме відповідачі чинили перешкоди у використанні спірних земельних ділянок, враховуючи, що згідно ст. 82 ЦПК України, саме вирок суду або ухвала про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Згідно ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Позивачем до позовної заяви додано копії письмових пояснень ОСОБА_6 від 23 квітня 2019 року (т. 1 а. с. 88-89), ОСОБА_4 від 23 квітня 2019 року (т. 1 а. с. 90-91), ОСОБА_1 від 23 квітня 2019 року (т. 1 а.с. 92-93); протоколів допиту ОСОБА_11 від 20.11.2019 (т. 1 а.с. 100-102), ОСОБА_12 від 13.12.2019 (т. 1 а.с. 114-117), ОСОБА_13 від 20.11.2019 (т. 1 а.с. 118-120), ОСОБА_1 від 20.11.2019 (т. 1 а.с. 121-123), ОСОБА_14 від 21.11.20189 проте, представником позивача не було подану до суду клопотання про допит даних осіб в якості свідків відповідно до вимог ст. 90 ЦПК України, а тому суд критично їх оцінює та не бере до уваги.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласниками та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Статтею 95 ЗК України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і на насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Власникам землі та землекористуваачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

З копії протоколу № 1 засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 31 травня 2019 року (т. 1 а.с. 81), встановлено, що вказана комісія, розглянувши заяви ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» щодо визначення сум заподіяних збитків, прийняла рішення рекомендувати ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 привести договірні відносини щодо даних земельних ділянок у відповідність до вимог чинного земельного законодавства, а саме дійти згоди через мирову угоду або ж звернутися до суду щодо визнання речового права на дані земельні ділянки.

Відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, а у разі вилучення (викупу) земельних ділянок - після прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок в межах їх повноважень у період до державної реєстрації підприємством, установою, організацією або громадянином речового права на земельну ділянку у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. ч 1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі і висновками експертів.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 6-7 ст. 102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

На підтвердження розміру завданих відповідачами збитків позивачем надано висновок експерта № 63/22 за результатами судово-економічної експертизи, складеного 23 вересня 2022 року ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» (т. 1 а.с. 187-209), відповідно до якого збитки ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» в результаті не проведення товариством у 2019 році збору належного йому врожаю кукурудзи на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0019, 3224288000:02:006:0020, загальною площею 7,4505 га (3,8554 га та 3,5951 га відповідно) становлять 316442 грн. (без ПДВ). Упущена вигода ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» в результаті не проведення товариством у 2020-2021 роках господарської діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції (кукурудзи у 2020 році та соняшника у 2021 році) на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0019, 3224288000:02:006:0020 загальною площею 7,4505 га (3,8554 га та 3,5951 га відповідно), становить 136881,07 грн. (без ПДВ). Упущена вигода ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» в результаті не проведення товариством у 2021 році господарської діяльності з вирощування кукурудзи на земельній ділянці з кадастровим номером 3224288000:04:002:0006, площею 3,2501 га, становить 121010,90 грн. (без ПДВ).

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та те що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та названі документи, які були досліджені експертом.

14 червня 2023 року у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про виклик в судове засідання та допит експерта, в якому позивач просить допитати експерта ОСОБА_15 , яка складала висновок за клопотанням позивача.

В судовому засіданні під час допиту експерта ОСОБА_15 щодо вказаного висновку зазначила, що нею була проведена судово-економічна експертиза, для проведення якої були взяті показники ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» з наданих на дослідження товариством документів, які узагальнено у відповідні таблиці. Проте, при перенесенні необхідних показників для проведення розрахунку середньої урожайності 1 га на полі № 7 у 2019 році (таблиця 5), розрахунку вартості середньорічної ціни 1ц продукції на полі № 7 у 2020-2021 роках (таблиця 11), розрахунку доходу на полі № 7 у 2020-2021 роках (таблиця 12), і при визначенні розміру не отриманих доходів у 2019 році та упущеної вигоди у 2020-2021 роках встановлений невірно, а відповідно і відповіді на перше і друге питання, поставлені перед експертом позивачем, помилково надані не вірно.

У судовому засіданні представник відповідачів просить суд висновок експерта від 23.09.2022 не брати до уваги, як належний доказ, оскільки експертом не враховано кількість зерна зібраного ОСОБА_6 у 2019 році з земельних ділянок, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , також, як пояснила у судовому засіданні експерт, у вищевказаному висновку експерта наявні помилки, які не усунуті шляхом проведення відповідної експертизи, та до нього не додані документи, на підставі яких була проведена судово-економічна експертиза. Разом з тим, суд не бере до уваги пояснення представника відповідачів щодо недопустимості в якості доказу висновку експерта з підстав не додання до нього документів, на підставі яких була проведена судово-економічна експертиза, оскільки ОСОБА_2 не доведено недостовірність відомостей перенесених з відповідних документів у висновок експерта, а судом даних обставин не встановлено.

Описка - це зроблена експертом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка у висновку експерта, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточненням ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу.

Судом встановлено, що експертом у наданому позивачем суду висновку експерта № 63/22 за результатами судово-економічної експертизи, складеного 23 вересня 2022 року при перенесенні необхідних показників для проведення розрахунку середньої урожайності 1 га на полі № 7 у 2019 році (таблиця 5), розрахунку вартості середньорічної ціни 1ц продукції на полі № 7 у 2020-2021 роках (таблиця 11), розрахунку доходу у 2020-2021 (таблиця 12) допущено помилки, а тому при визначенні розміру не отриманих доходів у 2019 році та упущеної вигоди у 2020-2021 роках встановлено невірно, а відповідно і розмір збитків у 2019 році та упущеної вигоди у 2020-2021 роках, щодо не використання позивачем земельних ділянок, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , встановлені не вірно.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у даному випадку у суду повноваження на ревізування висновку експерта № 63/22 за результатами судово-економічної експертизи, складеного 23 вересня 2022 року відсутні, а тому суд не може брати до уваги як доказ, вищевказаний висновок експерта в частині встановленого обґрунтованого розрахунку збитку та упущеної вигоди заподіяної відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ..

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку ні комісії з визначення розміру збитків, ні висновком експертом, завданих ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 збитків та упущеної вигоди.

Отже, суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» солідарно із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 упущеної вигоди в розмірі 121010 грн. 90 к. слід задовольнити, а в задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 збитків та упущеної вигоди слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 інфляційних втрат - 71921,77 грн. та 3% річних - 14710,48 грн. та солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 інфляційних втрат - 67065,92 грн. та 3% річних - 13717,29 грн. (т. 3. а. с. 3), то суд, враховуючи що ці вимоги є похідними від основних про стягнення збитків та упущеної вигоди, вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судовий збір слід стягнути з відповідачів на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 152, 157 ЗК України, ст.ст. 10-13, 76-83, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» упущену вигоду в розмірі 121010 (сто двадцять одна тисяча десять) гривень 90 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» судовий збір в розмірі 907 (дев`ятсот сім) гривень 34 копійки.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» судовий збір в розмірі 907 (дев`ятсот сім) гривень 34 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» (місцезнаходження: 03170 м. Київ вул. Янтарна, 5, код ЄДРПОУ 03359090);

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_7 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач: ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Повне рішення складено 21 липня 2023 року.

Суддя Т. Н. Скороход