Рішення

від 20.07.2023 по справі 580/9316/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року справа № 580/9316/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ СМІЛЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

08.11.2021 ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позов до УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ СМІЛЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (20700, Черкаська обл., місто Сміла, вулиця Незалежності, будинок 37; код ЄДРПОУ 22799133) (далі відповідач) про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 111508,54грн (сто одинадцять тисяч п`ятсот вісім гривень п`ятдесят чотири копійки) за період з 05.09.2020 до 13.09.2021.

Додатково просила:

стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу;

допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.

В обґрунтування зазначила, що за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі №580/1338/21 її з 05.09.2020 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу торгівлі, підприємництва та захисту прав споживачів управління економічного розвитку. Під час розгляду вказаної справи не заявила позовної вимоги стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. До звільнення з посади 04.09.2020 працювала та отримувала заробітну плату у вказаному управлінні. Тому для повного відновлення порушеного права на працю звернулася зі вказаним позовом.

Ухвалою суду від 15.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.

09 грудня 2021 року суд зупинив провадження у справі №580/9316/21 до часу набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду в справі №580/1338/21. Також у хвалою суд відмовив у задоволенні клопотання (вх. від 08.12.2021 №49328/21) про розгляд справи в загальному позовному провадженні (у судовому засіданні з повідомленням сторін).

08.12.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виступає роботодавцем в частині сплати заробітної плати працівнику. Тому вважає позов таким, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а справа підлягає закриттю. У позивачки у розрахунковому періоді не було заробітної плати. Тому середньоденна заробітна плата згідно з постановою КМУ від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» в редакції на 04.09.2020 обчислюється з посадового окладу, який на дату звільнення працівника складав 5100,00грн. За його підрахунком у разі вирішення спору на користь позивачки сума, що підлягає стягненню, становить 60251,34грн.

Ухвалою від 16 червня 2023 року суд поновив провадження та продовжив судовий розгляд адміністративної справи №580/9316/21.

20.07.2023 ухвалою суд відмовив у задоволенні заяви (вх. №49324/21) відповідача про закриття провадження у справі.

Всі документи, що надійшли від учасників, суд долучив до матеріалів адміністративної справи, як докази.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх повідомленням та викликом суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

28.02.2020 позивачка призначена на посаду головного спеціаліста відділу торгівлі, підприємництва та захисту прав споживачів управління економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради (код ЄДРПОУ 22799133), їй присвоєно 13-й ранг посадової особи місцевого самоврядування.

02.03.2020 позивачка склала присягу посадової особи місцевого самоврядування та попереджена про спеціальні обмеження встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції» щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та її проходження, у зв`язку з чим є посадовою особою органу місцевого самоврядування.

04.09.2020 розпорядженням міського голови ОСОБА_2 № 190-к позивачку звільнено із займаної посади за нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності. Наведене розпорядження прийнято відповідно до п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 11, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п. 5 ст. 40 КЗпП України, акту від 17.08.2020 про встановлення факту перебування працівника на лікарняному за місцем проживання, враховуючи тимчасову непрацездатність позивачки. Не погоджуючись із наведеним розпорядженням позивачка оскаржила його до суду.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 06 вересня 2021 року, яке набрало законної сили 27.09.2022, в адміністративній справі № 580/1338/21 позов задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував розпорядження міського голови м. Сміли ОСОБА_2 , від 04 вересня 2020 року за № 190-к «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади головного спеціаліста відділу торгівлі, підприємництва та захисту прав споживачів управління економічного розвитку. Поновив ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу торгівлі, підприємництва та захисту прав споживачів управління економічного розвитку Смілянської міської ради з 05.09.2020. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допустив до негайного виконання.

Для виконання зазначеногорішення суду міський голова м.Сміли Черкаської області Сергій АНАНКО виніс розпорядження від 14.09.2021 №338-к про поновлення з 05.09.2020 позивачки на посаді.

У зазначеній вище справі позивачка не заявляла позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тому звернулася до суду зі вказаним позовом.

Табелями робочого часу підтверджується, що позивачка відпрацювала робочих днів за період:

квітень 2020 року 4 дні, лікарняні 7+9 днів, неявка з не з`ясованих причин 1 день;

травень 0 днів, лікарняних 19 днів;

червень 0 днів, лікарняні 2+17 днів, неявка з нез`ясованих причин 1 день;

липень - 0 днів, неявка з нез`ясованих причин 23 дні;

серпень 0 днів, неявка з нез`ясованих причин 20 днів;

вересень 0 днів, неявка з нез`ясованих причин 4 дні.

Згідно з довідкою відповідача позивачка працювала головним спеціалістом відділу торгівлі, підприємництва та захисту прав споживачів в управлінні економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради та її заробітна плата з 24.09.2019 до 04.09.2020 склала: вересень 2019 року 1678,58 грн, жовтень 2019 року 7050, 00грн, листопад 2019 року 5707,14 грн, грудень 2019 року 6714,28грн, січень 2020 року 6742,33грн, лютий 2020 року 5287,50грн, березень 2020 року 12711,92грн, квітень 2020 року 3299,89грн, травень 2020 року 5693,44грн, червень 2020 року 6104,80грн, липень 2020 року 0,00грн, серпень 2020 року 0,00грн. Всього 66150,39грн.

Згідно з довідкою відповідача від 22.11.2021 №486/04-22 заробітна плата позивачки за два останні календарні місяці роботи (липень та серпень 2020 року), які передували дню її звільнення, становить 0,00грн. За попередні 2 місяці (травень та червень 2020 року) зарплата 0,00грн. Кількість робочих днів за попередні 2 місяці, які передували дню звільнення становить 43 дні. Середньоденна заробітна плата: 5100,00грн х 2 = 10200,00грн : 43 дні = 237,21 грн.

Довідкою відповідача підтверджується, що заробітна плата позивачки з 01.01.2020 до 04.09.2020 склала:

січень 6742,33грн (оклад 3580,95грн, премія 1790,48грн, лікарн. соц. 1370,90грн);

лютий 5287,50грн (оклад 3525,00грн, премія 1762,50грн);

березень 12711,9грн (оклад 4700,00грн, ранг 300,00грн, надбавка 2500,00грн, премія 2350,00грн, лікарн. соц. 1861,92грн, однораз. премія 1000,00грн);

квітень 1518,09грн (оклад 895,24грн, ранг 57,14грн, надбавка 476,19грн, премія 8952,грн);

травень 0,00грн;

червень 890,00грн (лікарн. 890,00грн);

липень лікарн. 5879,94грн;

серпень 1174,00грн (лікарн. 1174,00грн);

вересень 10795,7грн (лікарн.соц. 5635,20грн, однор.прем. 5160,51грн).

Лікарняні і відпускні не входять до розрахунку середньоденної заробітної плати відповідно до постанови КМУ від 08.02.1995 №100.

Відповідно до контррозрахунку відповідача для суду сума для стягнення середнього заробітку за період з 05.02.2020 до 13.09.2021 становить 60251,34грн. Зазначено, що в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати. Тому середньоденна заробітна плата згідно з постановою КМУ від 08.02.1995 №100 (в редакції на 04.09.2020) обчислюється з посадового окладу, який на дату звільнення складав 5100,00грн. Посадовий оклад на 01.09.2020 5100,00грн х 2 місяці (липень + серпень 2020 року) = 10200,00грн : 43 дні (липень + серпень 2020 року) = 237,21 грн середньоденна зарплата. Кількість робочих днів за період з 05.09.2020-13.09.2021 254 дні. 237,21 х 254 дні = 60251,34грн. Лікарняні і відпускні не входять до розрахунку середньоденної заробітної плати.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядок №100).

Абзац другий ст.235 КЗпП визначає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до окремих положеннях п.2 розділу II Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

Суд установив, що позивачка звільнена з посади 04.09.2020. У період з серпня до липня 2020 року, що передують місяцю звільнення позивачки з посади її заробітна плата склала 0,00грн, за травень-червень 2020 року 0,00грн. У зазначених періодах позивачка знаходилася на лікарняних, що підтверджується табелями робочого часу. Отже, зазначені періоди виключаються з розрахункового періоду та середню заробітну плату необхідно обчислювати відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 зазначеного вище Порядку.

Тому розрахунок середнього заробітку позивачки, в який нею взято заробітну плату за лютий-березень 2020 року є необґрунтованим, зважаючи на вказані вище норми законодавства.

Відповідно до п.3 розділу III Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п.4 вказаного Порядку при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов`язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати;

м) заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;

н) винагороди державним виконавцям;

о) грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно з абз.3-5 п.4розділу III Порядку №100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Належними, достовірними та допустимими доказами встановлення позивачці посадового окладу в сумі 5100,00грн відповідач не підтвердив. Тому його розрахунок середнього заробітку позивачки з посадового окладу - 5100,00грн не обґрунтований та не врахований судом.

Оскільки за останні 2 місяці до звільнення позивачка не отримувала заробітної плати, суд для виконання абз.3-5 п.4розділу III Порядку №100 взяв для розрахунку мінімальну заробітну плату в сумі 6700 гривень, яка встановлена з 1 січня 2023 року ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Згідно з абз.2 п.8 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Отже, 6700,00грн (мінімальна заробітна плата) х 2 останні місяці, які передують даті звільнення позивачки з посади = 13400,00грн. Середньоденна заробітна плата позивачки становить: 13400,00грн / 43 дні (липень-серпень 2020 року) = 311,63грн. Період вимушеного прогулу позивачки у 2020 році з 05.09.2020 (перший неробочий та неоплачений) робочий день і до 13.09.2021 (до 14.09.2021 дати винесення розпорядження про поновлення позивачки на посаді за рішенням суду) становить 254 робочі дні: вересень 2002 року 18, жовтень 2020 року 20, листопад 2020 року 21, грудень 2020 року 22, січень 2021 року 19 днів, лютий 2021 року 20, березень 2021 року 22, квітень 2021 року 22, травень 2021 року 18, червень 2021 року 20, липень 2021 року 22, серпень 2021 року 21, вересень 2021 року - 9. Отже, сума коштів за вимушений прогул становить: 254*311,63грн = 79154,02грн.

Тобто, позовні вимоги обґрунтовані у вказаній вище частині та стягненню на користь позивачки за період з 05.09.2020 до 13.09.2021 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 79154,02грн. Щодо решти не підтверджений.

Судові рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць відповідно до пунктів 2-3 ч.1 ст.371 КАС України виконуються негайно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд урахував.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

З приводу професійної правничої допомоги суд установив, що 28.10.2021 позивачка уклала з адвокатом Холодняком В.М. договір про надання правничої допомоги, предметом якого є зобов`язання адвоката щодо надання правової допомоги у справі про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаним вище позовом. Згідно з підп.4.2. п.4 Договору вартість послуг адвоката за Договором становить 5000,00грн та сплачуються клієнтом під час підписання Договору, в разі якщо справа розглядається в суді значний проміжок часу, сторони мають укласти додаткову угоду до Договору щодо збільшення розміру гонорару адвоката.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат на правничу допомогу, які позивачка понесла та очікує понести під час судового розгляду, становить 2000,00грн.

Актом від 05.11.2021 виконаних робіт до зазначеного вище Договору підтверджується, що адвокат, як виконавець надав, а позивачка, як замовник прийняла такі послуги:

вивчення матеріалів, які стали підставою для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та консультація з цього приводу;

складено та роздруковано клопотання про витребування доказів (процесуальний документ);

складено та роздруковано позовну заяву (процесуальний документ) для подачі до Черкаського окружного адміністративного суду за вказаним вище позовом.

Зазначено, що сторони не мають одна до одної жодних претензій та роботи виконано на суму 2000,00грн.

Позивачка оплатила адвокату Холодняку В.М. за надання правничої допомоги під час підготовки і складення позовної заяви за її позовом 2000,00грн, що підтверджується квитанцією від 28.10.2021 №20-21.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно до ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною п`ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував, що відповідач не подав клопотання щодо зменшення витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію: «Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.»

Позовна заява підписана позивачкою, нею також завірені копії документів доданих до позовної заяви. Справа розглянута правилами спрощеного письмового провадження.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2000,00грн. Проте з огляду на результат вирішеного спору стягненню підлягають на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову (половина) 1000,00грн.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 122-123, 132-139, 191, 295, 370-371, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

Стягнути з УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ СМІЛЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (20700, Черкаська обл., місто Сміла, вулиця Незалежності, будинок 37; код ЄДРПОУ 22799133) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 79154,02грн (сімдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят чотири гривні нуль дві копійки) за період з 05.09.2020 до 13.09.2021.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ СМІЛЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (20700, Черкаська обл., місто Сміла, вулиця Незалежності, будинок 37; код ЄДРПОУ 22799133) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) частину понесених судових витрат, пов`язаних з наданням їй професійної правничої допомоги адвоката, в розмірі 1000,00грн (одна тисяча гривень нуль копійок). Решта не підлягає стягненню.

3. Копії рішення направити учасникам справи.

4. Рішення щодо присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць виконується негайно.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 20.07.2023.