Постанова

від 18.07.2023 по справі 370/148/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 року місто Київ

справа № 370/148/22

провадження №22-ц/824/6090/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ «Полісся 2010»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010»

на рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 листопада 2022 року, ухвалене у складі судді Мазки Н.Б.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010 » про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 18 липня 2017 року, кадастровий номер № 3222780400:06:001:0038, площею 5,3583 га, укладений між ТОВ «Полісся2010» та ОСОБА_1 , зареєстрований 27 вересня 2017 року державним реєстратором Київської філії КП «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради, запис №225995223.

Позов обґрунтовано тим, що 18 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Полісся2010» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Борівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки № 3222780400:06:001:0038 та належить на праві власності позивачу. Договір укладено на 7 років.

Орендна плата виплачується особисто орендодавцю або уповноваженій ним особі, в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що на момент укладення договору у грошовій формі становить 3582,92 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до п.10 договору орендар може вносити орендну плату у натуральній формі, попередньо погодивши з орендодавцем, а саме: в такому разі орендар подає заяву та укладають акт про внесення орендної плати в натуральній формі, в якому визначають перлік, кількість або частку продукції, одержуваної із земельної ділянки, а також, за необхідності, інші умови (якісні показники, вартість тощо).

Положеннями п.12 договору, передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки щорічно (один раз на рік), не пізніше 30-го грудня поточного року.

27 вересня 2017 року державним реєстратором Київської філії КП «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради, було здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 5,3583 га, кадастровий номер № 3222780400:06:001:0038 за ТОВ «Полісся2010».

З 2018 року ТОВ «Полісся 2010» припинило виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Порушення ТОВ «Полісся2010» не тільки обов`язку з виплат, а й строків виплати орендної плати за користування земельною ділянкою за весь строк дії договору є порушенням ст.526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання мають виконуватися належним чином, у передбачений договором термін та способи.

Через систематичне порушення ТОВ «Полісся 2010» умов договору, ОСОБА_1 , як законний власник земельної ділянки та орендодавець, не отримує щорічних виплат, передбачених договором оренди земельної ділянки, та внаслідок такого порушення значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Посилаючись на зазначені обставини і на підставі ст.ст. 651 ЦК України, ст.ст.13, 15, 24, 31, 32 Закону України «Про оренду землі» просила розірвати договір.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 10 листопада 2022 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 18 липня 2017 року, кадастровий номер № 3222780400:06:001:0038, площею 5,3583 га, укладений між ТОВ "Полісся 2010" та ОСОБА_1 , зареєстрований 27 вересня 2017 року державним реєстратором Київської філії КП «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради, запис №22595223.

Стягнуто з ТОВ " Полісся 2010" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ТОВ "Полісся 2010" через свого представника подало апеляційні скарги, в яких представник просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на неповно з`ясованих обставинах справи. Рішення винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що товариство як орендар виконував свої зобов`язання, що виникли з договору оренди землі, щодо виплати орендних платежів, що підтверджується видатковими касовими ордерами. Такі докази відповідач не міг надати суду першої інстанції, оскільки ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою не отримував, з матеріалами справи ознайомився 28 жовтня 2022 року, 14 листопада 2022 року направив відзив на позовну заяву, який судом не отриманий.

Позивачем не надано суду жодних доказів тому, що останній звертався до відповідача з вимогами щодо перегляду розміру орендної плати чи претензій щодо несплати чи невиплати в повному обсязі орендної плати.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ " Полісся 2010" - адвокат Кєєр О.С. доводи апеляційних скарг, які є аналогічними за змістом, підтримала, просила апеляційні скарги задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мірошник С.Б. заперечував проти доводів апеляційних скарг, просив апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційних скарг, які є аналогічними за змістом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 18 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Полісся 2010" укладено договір оренди землі (а.с.11-13).

Відповідно до п.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Борівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 3222780400:06:001:0038.

Земельна ділянка, площею 5,3583 га, кадастровий номер 3222780400:06:001:0038, яка знаходиться на території Борівської сільської ради Макарівського району Київської області, належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного акту про право власності серії ЯЖ №592135 від 20 травня 2009 року (а.с.18-19).

Відповідно до п.8. договір укладено на 7 (сім) років.

Орендна плата виплачується особисто орендодавцю, або уповноваженій ним, згідно діючого законодавства особі, в розмірі 6% (шість відсотків) від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що на момент укладення договору у грошовій формі становить 3582,92 гривні, що врегульовано положеннями п.9 договору.

Разом з цим, положеннями п.10 договору передбачено, що орендар може вносити орендну плату у натуральній формі, попередньо погодивши з орендодавцем, а саме: в такому разі орендар подає заяву та укладають акт про внесення орендної плати в натуральній формі, в якому визначають перелік, кількість або частку продукції, одержуваної із земельної ділянки, а також, за необхідності, інші умови (якісні показники, вартість, тощо).

Положеннями п.11 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Положеннями п.12 договору, передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки щорічно (один раз на рік), не пізніше 30-го грудня поточного року.

Разом з цим положеннями п.13 договору передбачено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Згідно із п.20 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк два дні після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передавання.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, 27 вересня 2017 року державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради, було здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 5,3583 га, кадастровий номер 3222780400:06:001:0038 за ТОВ «Полісся 2010», запис №22595223 (а.с.20).

Згідно відомостей Головного управління ДПС у Київській області №50720/610-36-12-03 від 14 грудня 2021, суми виплачених ОСОБА_1 доходів мали місце в період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2021 року (а.с.15-16).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що через систематичне порушення ТОВ «Полісся 2010» умов договору, позивач, як законний власник земельної ділянки та орендодавець, не отримує щорічних виплат, передбачених договором оренди земельної ділянки, та внаслідок такого порушення значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає з огляду на наступне.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про орендну землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в орендну земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом "в" частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В апеляційній скарзі відповідач вказував на те, що протягом всього строку оренди відповідач сумлінно виконував свої зобов`язання за договором, зокрема сплачував орендну плату, використовував земельну ділянку згідно її цільового призначення. З 2018 по 2022 роки позивач ОСОБА_1 отримувала орендну плату готівкою з каси підприємства, на підтвердження чого були надані видаткові касові ордери.

Обґрунтовуючи подання вказаних доказів до апеляційної скарги, представник відповідача - адвокат Кєєр О.С. зазначала про те, що ТОВ "Полісся 2010" вперше дізналося про наявність судової справи №370/148/22 тільки 26 жовтня 2022 року, а вона як представник товариства ознайомилася з матеріалами справи лише 28 жовтня 2022 року.

Рекомендовані листи на ім`я товариства були направлені лише у вересні 2022 року на адресу: АДРЕСА_1 та начеб-то отримані товариством 7 вересня 2022 року. Але товариство не отримувало жодних судових повідомлень, оскільки станом на 7 вересня 2022 року господарську діяльність здійснювало за іншою адресою, так як рішенням №79 від 13 січня 2022 року одноособового учасника ТОВ "Полісся 2010 " було вирішено змінити місцезнаходження товариства на адресу: 08001, Київська область, Бучанський район, смт. Макарів, вул. Ярослава Мудрого, 59-Б (протокол надається). Такі ж відомості внесені 17 січня 2022 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Можливість для висловлення своєї позиції по справі, побудови правової позиції та її доведення перед судом, надання доказів та висловлення заперечень по суті спору по справі №370/148/22 у відповідача з`явилася тільки починаючи з 28 жовтня 2022 року після ознайомлення із матеріалами справи, та 14 листопада 2022 року представником ТОВ "Полісся 2010" було направлено відзив позивачу та до суду, що підтверджується штампом АТ «Укрпошта» від 14 листопада 2022 року, який не було вручено суду під час доставки.

Як убачається з матеріалів справи, представник відповідача ТОВ "Полісся 2010" - адвокат Кєєр О.С. після ознайомлення з матеріалами справи 28 жовтня 2022 року, заперечуючи проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , подала 15 листопада 2022 року на електронну пошту суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечила обставини, зазначені позивачем щодо не виконання товариством систематично взятих на себе зобов`язань по сплаті орендної плати.

Частиною 3 ст. 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З метою недопущення порушення принципу змагальності сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що поданий відповідачем відзив та докази підлягають врахуванню під час вирішення даної справи по суті спору.

Враховуючи обставини, якими представник відповідача обґрунтовує подання доказів на стадії апеляційного розгляду, наявні підстави для їх прийняття.

На підтвердження проведення оплати представник відповідача ТОВ " Пролісок 2010" - адвокат Кєєр О.С. до відзиву на позов додала видаткові касові ордери від 28 грудня 2018 року про сплату ОСОБА_1 орендної плати за 2018 рік в розмірі 5287 грн., видатковий касовий ордер від 30 грудня 2019 року про сплату орендної плати за 2019 рік в розмірі 5287,80 грн. (а.с.46), видатковий касовий ордер від 31 грудня 2020 року про сплату орендної плати за 2020 рік в розмірі 5500 грн., видатковий касовий ордер від 21 липня 2021 року про сплату орендної плати за 2021 рік в розмірі 10 000 грн. (а.с.47).

Таким чином, із наданих відповідачем видаткових касових ордерів вбачається, що ТОВ "Полісся 2010" здійснювало оплату орендної плати у відповідності до укладеного договору, а саме п.12 договору.

Надані відповідачем докази, зокрема видаткові касові ордери спростовують доводи позивача щодо порушення орендарем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки, а також висновки суду першої інстанції щодо доведеності позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ТОВ " Полісся 2010" звертаючись до суду з апеляційною скаргою сплатив судовий збір у розмірі 1362 грн., тому вказані витрати повинні бути йому компенсовані за рахунок позивача ОСОБА_1 ..

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» задовольнити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 листопада 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1362 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова складена 20 липня 2023 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус