Ухвала

від 21.07.2023 по справі 1.380.2019.003898

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 липня 2023 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.003898

адміністративне провадження № К/990/25338/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №1.380.2019.003898 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» 10.07.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №1.380.2019.003898, ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги товариства задовольнити в повному обсязі.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання скаржником вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Так, як убачається зі змісту поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» касаційної скарги, підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, останнє, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначає:

пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 14.05.2019 у справі №813/1007/13-а, від 26.02.2019 у справі №818/153/16, від 12.02.2019 у справі №815/6731/17, від 24.01.2019 у справі №821/1697/17, від 11.12.2018 у справі №826/1277/18, від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 03.04.2018 у справі №2а-7462/10/2170, від 17.07.2019 у справі №826/18656/14, від 18.07.2018 у справі №805/4535/16-а, від 05.06.2018 у справі №815/57/14, від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 22.01.2019 у справі №904/887/18; від 16.01.2018 у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14, №2а-3404/12/1370, від 18.01.2018 у справі №2а-13944/12/2670, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 08.05.2018 у справі №814/937/15, від 12.12.2019 у справі №813/6500/14, від 05.12.2019 у справі №2а-0870/5489/11, від 28.05.2019 у справі №815/2960/17, від 15.10.2019 у справі №813/1066/16, від 23.07.2019 у справі №826/10852/18, від 21.05.2019 у справі №826/11026/15, від 03.09.2019 у справі №810/3790/17;

пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач наводить мотиви незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог товариства здійсненими по факту оцінки доказів й фактичних обставин справи, посилається на неправильне застосуванням судами положень, зокрема, підпункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, частини другої статті 77 КАС України та доводить, що судами при постановленні спірних рішень застосовано вказані норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування викладених у зазначених скаржником постановах.

Далі за змістом касаційної скарги позивач вказує, що судами попередніх інстанцій рішення прийняті без належного дослідження (вивчення) доказів та при повному ігноруванні доводів позивача, що як на його думку, вплинуло на правильність вирішення спору.

Так, системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

Натомість, вказуючи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду та цитуючи витяги з приведених у касаційній скарзі постанов, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» не наводить.

Так, положенням абзацу другого пункту 4 частини другої статті 330 КАС України унормовано, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Натомість, посилаючись на постанови Верховного Суду скаржник не зазначає взаємозв`язку із посиланням: 1) на норму матеріального права, яку неправильно застосовано судами (абзац, пункт, частина, стаття); 2) який саме висновок у ній викладено; 3) висновок суду апеляційної інстанції, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Посилаючись на постанови Верховного Суду, скаржник жодним чином не обґрунтовує у чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами, які він зазначає, і які були предметом розгляду касаційним судом. Також скаржник не наводить обґрунтування неправильного застосування судами норм права у взаємозв`язку із тими висновками, які стали підставою для відмови у задоволенні позову підприємства.

Верховний Суд наголошує, що формальна вказівка на постанови Верховного Суду, з відтворенням у касаційній скарзі частини цих постанов, щодо оцінки того чи іншого аргументу чи доводів сторін, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування та не доводить, що касаційна скарга відповідає пункту 1 частини другої статті 330 цього ж Кодексу.

Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень, якими позовні вимоги позивача було задоволено, не свідчить про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права у конкретно у цій справі.

Фактично, у касаційній скарзі позивач висловлює незгоду саме зі здійсненою судом апеляційної інстанцій оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв`язку з наданими на їх підтвердження доказами та доводить необхідність зміни такої (на його користь), що не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права (обов`язкової умови при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

Поряд з цим, Верховний Суд також завертає увагу скаржника, що суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 07.06.2023 урахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.03.2018 у справі №826/1588/13-а, від 04.12.2019 у справі №826/15729/17, від 09.04.2019 у справі №2а-6493/09, від 15.05.2020 у справі №823/1538/16, натомість позивачем не аргументовано у чому, на його думку, полягає помилковість застосування Восьмим апеляційним адміністративним судом цих позицій.

Таким чином, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що наведене скаржником обґрунтування не узгоджується із визначеною ним підставою касаційного оскарження - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги з точки зору наведення у ній обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України Верховний Суд зазначає, що посилаючись на положення означеної норми та стверджуючи про відсутність правового висновку Верховного Суду, жодного обґрунтування скаржник не наводить.

Так, згідно з вимогами КАС України обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, вказана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на відповіді норми (норму) права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Проте, таких умов у їх взаємозв`язку касаційна скарга не містить.

Поряд з цим, Верховний Суд окремо звертає увагу, що більшість доводів касаційної скарги пов`язані виключно з порушенням судами норм процесуального права щодо недослідження фактичних обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, які відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд. Проте такі доводи можуть бути прийнятними виключно за умови висновку про обґрунтованість підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а вимогами касаційної скарги має бути направлення справи на новий розгляд.

Невстановлення судом обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, виключно передбаченою пунктом 4 частини четвертої статті 328 та відповідним пунктом частини другої статті 353 КАС України, що, скаржником, у свою чергу, не реалізовано.

В контексті наведеного суд наголошує, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав (підстави) касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №1.380.2019.003898.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №1.380.2019.003898 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер