Постанова

від 07.07.2020 по справі 1.380.2019.003898

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003898 пров. № А/857/4132/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, головуючий суддя - Сасевич О.М., постановлене о 14:45 год. у м. Львові, повний текст складено 24.02.2020 року, у справі №1.380.2019.003898 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2019 року позивач - ТзОВ " Дослідно-механічний завод "Карпати" звернулося в суд з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.07.2019 року №0006854814, №0006864814.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки побудовані на припущеннях, непідтверджених належними доказами, з огляду на що, факти порушення ТзОВ ДМЗ Карпати податкового законодавства позивач вважає недоведеними, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню. Позивач стверджує, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки не виявлено інших доказів, обставин, фактів, які б прямо або опосередковано вказували на нереальність господарських відносин між ТзОВ ДМЗ Карпати та ТзОВ ПСМК Оріс , ТзОВ Колорі Трейд . Позивач також відзначає, що фактичне здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, були безперешкодно та невідкладно надані перевіряючим при здійсненні контрольного заходу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ТзОВ " Дослідно-механічний завод "Карпати" оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем надано первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами справи свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку. Твердження відповідача про нереальність господарських операцій з контрагентами не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами та ґрунтуються на припущеннях.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду протиправним та просив подану апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ ДМЗ Карпати , як юридична особа, зареєстроване Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради 11.01.2012 року. На податковий облік позивача взято 17.01.2012 року. У періоді, який перевірявся контролюючим органом, ТзОВ ДМЗ Карпати сплачувало податок на прибуток підприємств та було зареєстровано платником ПДВ, згідно з відповідним свідоцтвом від 25.01.2012 року.

ТзОВ ДМЗ Карпати було вчинено ряд правочинів щодо поставки товарів, що оформлено відповідними письмовими договорами.

А саме, укладено з ТзОВ Колорі Трейд договір поставки від 11.12.2017 року №26, за умовами якого ТзОВ Колорі Трейд зобов`язалося поставити позивачеві товар у кількості, в строки та по цінах, що вказані в специфікаціях (п.1.1 договору). Згідно з п.3.1 договору, поставка товару здійснюється постачальником за рахунок замовника. Згідно з п.4.2 договору, оплата за товар здійснюється відповідно до умов специфікацій.

Відповідно до специфікації від 13.08.2018 року №1 до договору поставки від 11.12.2017 року №26, сторони погодили поставку колісної пари б/в ремонтопридатної у кількості 16 шт. за ціною 19 800,00 грн. (у т.ч. ПДВ) за одиницю. Умови поставки - DDP, місце поставки - вул. Ходорівська, м. Новий Розділ, Львівська область.

Відповідно до специфікації від 17.09.2018 року №2 до договору поставки від 11.12.2017 року №26, сторони погодили поставку колісної пари б/в ремонтопридатної у кількості 17 шт. за ціною 19 800,00 грн. (у т.ч. ПДВ) за одиницю. Умови поставки - DDP, місце поставки - вул. Ходорівська, м. Новий Розділ, Львівська область.

На документування факту виконання такого договору поставки сторонами складено: прибуткову накладну від 13.09.2018 року №6290 на 16 одиниць колісної пари; видаткову накладну від 13.09.2018 року на 16 одиниць колісної пари; акт приймання-передачі від 14.09.2018 року на 16 одиниць колісної пари; прибуткову накладну від 17.09.2018 року №5955 на 17 одиниць колісної пари; видаткову накладну від 17.09.2018 року на 17 одиниць колісної пари; акт приймання-передачі від 17.09.2018 року на 17 одиниць колісної пари. Оплата за товар здійснена позивачем 12.09.2018 року та 19.09.2018 року, що засвідчується відповідними платіжними дорученнями.

Окрім того, як випливає з матеріалів справи, ТзОВ ДМЗ Карпати було укладено з ТзОВ ПСМК Оріс договір поставки від 23.05.2018 року №5, за умовами якого ТзОВ ПСМК Оріс зобов`язалося поставити позивачеві комплектуючі і запасні частини до залізничних вагонів, в номенклатурі, кількості, строки та по цінах, що вказані в специфікаціях (п.1.1 договору). Згідно з п.п.5.1, 5.2 договору, оплата за товар здійснюється безготівково, відповідно до умов специфікацій.

Згідно специфікації від 21.08.2018 року №6 до договору поставки від 23.05.2018 року №5, сторони погодили поставку 180 одиниць шайби тарільчастої, 13 одиниць циліндру гальмівного 188б, 40 одиниць тріангля в зборі, 30 одиниць авторежиму 265А1 на загальну вартість (у т.ч. ПДВ) 421 320,00 грн. Умови поставки - FCA, склад постачальника, умови оплати - передоплата, строк поставки - серпень-вересень 2018 року.

На документування факту виконання цього договору поставки сторонами складено: прибуткову накладну від 27.08.2018 року №5209 на увесь обсяг товару, визначеного в специфікації від 21.08.2018 року №6; видаткову накладну від 27.08.2018 року №12; акт приймання-передачі від 27.08.2018 року. Оплата за товар здійснена позивачем 18.09.2018 року, 25.09.2018 року, 28.09.2018 року, що засвідчується відповідними платіжними дорученнями.

В подальшому, Офісом великих платників податків ДФС України прийнято наказ від 23.05.2019 року №1124 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ДМЗ Карпати (ЄДРПОУ 37958251) , яким, на підставі п.п.20.1.4, 75.1.2, 78.1.1, п. 82.2 Податкового кодексу України вирішено провести з 27.05.2019 року тривалістю 15 робочих днів документальну позапланову виїзну перевірку позивача, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТзОВ ПСМК Оріс (ЄДРПОУ 37747487) за серпень 2018 року та ТзОВ Колорі Трейд (ЄДРПОУ 42078598) за вересень 2018 року (по деклараціях з ПДВ та відповідно їх відображення при формуванні показників фінансової звітності відповідних податкових періодів за 2018 рік та І квартал 2019 року, які є підставою для відображення у декларації з податку на прибуток за відповідні податкові періоди).

Відповідно до зазначеного наказу контролюючого органу, начальником Львівського відділення Офісу ВПП ДФС було виписано направлення на перевірку від 27.05.2019 року №148 та №149, яка була проведена з 27.05.2019 року по 14.06.2019 року.

За наслідком перевірки контролюючим органом було складено акт від 24.06.2019 року №116/28-10-48-14/37958251 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ДМЗ Карпати (ЄДРПОУ 37958251) , телефон (03261) 24540, телефакс (03261) 24540, електронна пошта dmzk@ukr.net, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТзОВ ПСМК Оріс (ЄДРПОУ 37747487) за серпень 2018 року та ТзОВ Колорі Трейд (ЄДРПОУ 42078598) за вересень 2018 року (по деклараціях з ПДВ та відповідно їх відображення при формуванні показників фінансової звітності відповідних податкових періодів за 2018 рік та І квартал 2019 року, які є підставою для відображення у декларації з податку на прибуток за відповідні податкові періоди) .

У зазначеному акті перевірки контролюючим органом було викладено відомості про порушення податкового (та іншого) законодавства, а саме позивачем допущено порушення:

- ст.1, п.2 ст.3, п.п.1, 2, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п.1.1, 1.2, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п.п.5-7, 10-12, 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 161 208,00 грн. за 2018 рік;

- п.п.198.1-198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 179 120,00 грн. за вересень 2018 року.

Зі змісту акта перевірки від 24.06.2019 року №116/28-10-48-14/37958251 видно, що контролюючий орган прийшов до висновку про нереальність і безтоварність документованих господарських операцій між позивачем та ТзОВ ПСМК Оріс і ТзОВ Колорі Трейд .

Позивач не погодився з висновками та мотивами акта перевірки та подав заперечення на акт (лист від 11.07.2019 року №13/1526). Проте, відповідач відхилив заперечення платника податків, про що повідомив останнього листом віл 15.07.2019 року №34910/10/28-10-48-14.

У зв`язку з чим, за результатами перевірки, начальником Львівського управління Офісу ВПП ДФС було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0006854814, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 241 812,00 грн. (у т.ч. за податковим зобов`язанням у сумі 161 208,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) сумі 80 604,00 грн.),

- податкове повідомлення-рішення від 16.07.2019 року №0006864814, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 179 120,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оцінюючи доводи позивача в частині наявності в нього мети придбання товарів, які були предметом спірних операцій, а також у частині можливості провадження позивачем реальної господарської діяльності, такі обставини самі по собі не можуть підтверджувати реальність всіх без винятку господарських операцій позивача. Наявність укладеного договору щодо виготовлення вагонів-хоперів, певного персоналу в штаті позивача, замовлення та проведення робіт із виготовлення елементів залізничного транспорту тощо, не є достатнім свідченням товарності конкретних операцій між ТзОВ ДМЗ Карпати , ТзОВ Колорі Трейд і ТзОВ ПСМК Оріс , реальність яких обґрунтовано поставлена контролюючим органом під сумнів.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст.44 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документам, що передбачені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.ч. 1-2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного визначення, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Як встановлено пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.

В силу п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 Податкового кодексу України з урахуванням положень ПК України.

Відповідно до п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст.136 Податкового кодексу України, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст.135 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Пунктом 177.4. статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У статті 198 ПК встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов`язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що предметом документованих господарських операцій із ТзОВ Колорі Трейд була поставка ремонтопридатних колісних пар для вантажних вагонів, що були у використанні, у загальній кількості 33 одиниці на сукупну вартість 653 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ), рік виготовлення яких є в проміжку від 1975 року до 2012 року. При цьому, вартість одиниці колісної пари є сталою та становить 19 800,00 грн.

Суд першої інстанції, погодився з позицією відповідача про те, що дата виготовлення колісних пар істотно відрізняється, що свідчить про неоднаковий технічний стан таких колісних пар як з огляду на давність їх продукції, так і з огляду на презюмований різний строк використання, виконання щодо них планових ремонтних заходів тощо.

Однак, колегія суддів зазначає, що такі висновки є передчасними, оскільки незважаючи на рік виготовлення колісних пар, визначальним фактом є відповідність їх технічному стану, крім цього відповідно до договору підряду на ремонт колісних пар від 10.01.2018 року №СВРЗ-05-05-18-03/Ю з додатками видно, що дата виготовлення колісних пар не впливає на вартість ремонтних робіт.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не здобуто доказів неоднакого технічного стану колісних пар через давність їх виробництва чи різний строк використання.

Слід зауважити, що дата виготовлення товару не свідчить про дійсну давність його експлуатації.

Також помилковими є висновки суду попередньої інстанції про те, що постачання відбувалося взагалі без участі представника покупця (ТзОВ ДМЗ Карпати ) на місці відвантаження товару (на потужностях постачальника), оскільки такі спростовуються актами прийому - передачі товару від 17.09.2018 року та від 14.09.2018 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність або відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортних накладних, документів щодо якості товару, а так само помилки у їх оформленні не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити, визначені законом.

Варто врахувати також те, що під час проведення господарських операцій, платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів, але реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Без наявності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, на думку колегії суддів не може бути достатнім лише посилання на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить у собі встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Під час даної справи судом не встановлено наявності вироків суду по відношенню до посадових осіб контрагентів позивача, а лише вказувала на наявність відкритих кримінальних проваджень та проведення досудового слідства, що безумовно не може вказувати при вирішенні даної справи на негативні наслідки для позивача, оскільки дані кримінальні провадження не стосуються товариства, не розкривають зміст розслідуваних податкових операцій та не вказують про безтоварність (нереальність) господарських операцій саме позивача з контрагентами/відсутність поставок за договорами та ненадання вищезазначених послуг.

Тобто, в матеріалах даної адміністративної справи відсутні вироки суду, які набрали законної сили, та якими встановлено здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ ПСМК Оріс , ТзОВ Колорі Трейд з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення господарських операцій з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само і ухилення від сплати податків за наслідками виконання господарських зобов`язань з боку позивача.

Обставини фіктивності (наявності інформації внесеної в інформаційні бази) та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, так само щодо невиконання ними своїх податкових обов`язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

Неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів підтверджується й іншими рішеннями Європейського суду з прав людини.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що викладений в акті перевірки відповідача висновок про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з вказаними в ньому контрагентами, що покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтується виключно на припущеннях податкового органу та він достатньо не опрацьований з відповідним документальним підтвердженням для спростування в судовому порядку наданих позивачем до суду першої інстанції первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами.

Посилання податкового органу на наявну (відображену) в акті інформацію, що була зібрана під час проведення перевірки без надання відповідного документального підтвердження та належного спростування доводів платника податків та первинної документації, що виникла за результатами взаємовідносин, не можуть бути підставою для поставлення під сумнів проведених господарських операцій між платниками податків. Доводи податкового органу про можливе отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкової звітності.

Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати" задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №1.380.2019.003898 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.07.2019 року №0006854814, №0006864814.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 10.07.2020 року.