Ухвала

від 05.07.2023 по справі 367/1449/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1449/15-ц

Провадження №6/367/6/2023

УХВАЛА

Іменем України

05липня 2023року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі судових засідань Балинській О.С.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву ОСОБА_4 про роз`яснення судового рішення та зміну порядку виконання рішення суду,-

в с т а н о в и в:

26 червня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про роз`яснення судового рішення та зміну порядку виконання рішення суду. Заяву обґрунтовує тим, що Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07.12.2015 року було частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ,3-і особи виконавчий комітет Бучанської міської ради Київської області, Садове товариство «Берізка», Управління Держземагенства у м. Буча Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та особистою власністю. Даним Рішенням постановлено: «Зобов`язати ОСОБА_5 перенести паркан,який встановлений між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в бік своєї земельної ділянки з АДРЕСА_2 на 1,09 метри і в тилу земельної ділянки в сторону своєї ділянки на 1,39 метри відповідно до меж встановлених Державним актом на право власності на земельну ділянку,виданого на ім`я ОСОБА_5 та відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-1-1335/15 від 21.08.2015 р., звільнивши 0,0032 га земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_4 . Зобов`язати ОСОБА_5 здійснити перебудову зведеної добудови (накриття) до будинку АДРЕСА_2 шляхом зменшення ухилу площини (крутизни) накриття, влаштування на ньому снігоуловлювачів та переобладнання системи організованого водовідведення атмосферних опадів з даного будинку, яка б забезпечувала належне організоване відведення атмосферних опадів з будівлі та унеможливлювала їх стікання на територію сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_1 . Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 8000 грн.».

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16.02.2016 року вказане вище судове рішення було залишене без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_6 - без задоволення.

На підставі названого рішення суду Ірпінський міський суд Київської області видав ОСОБА_4 2 (два) виконавчі листи які були передані у Бучанський відділ ДВС Головного управління юстиції в Київській області ще в березні 2016 року і на підставі даних виконавчих документів були відкриті виконавчі провадження. Але до цього часу рішення суду не виконано. ОСОБА_4 зверталася із скаргами до начальника Бучанського відділу ДВС, Прокурора Київської області та до начальника Головного територіального управління юстиції у Київській області із скаргами на незаконні дії державного виконавця Бучанського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області Говорова П.В. В.о. начальника Бучанського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області скасував незаконні постанови державного виконавця, а виконавчі листи направив для подальшого примусового виконання. Втім, рішення суду так і не було виконане.

Заявник зазначає, що відповідач ОСОБА_5 створює штучні перешкоди в перенесенні паркану між ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно до рішення суду від 07.12.2015 року і саме із-за цього дане рішення не виконане по суті, то в цій частині рішення суду повинно бути судом роз`яснене та змінений порядок виконання даного рішення суду в частині перенесення паркану.

На підставі зазначеного, заявник просила суд роз`яснити рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.12.2015 року в частині перенесення паркану між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме роз`яснити перенесення існуючого паркану передбачає лише перенесення нового паркану чи і встановлення нового паркану? Також просила змінити порядок виконання рішення суду від 07.12.2015 року в частині перенесення паркану між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , поклавши обов`язок перенесення даного паркану на ОСОБА_4 із стягненням витрат за перенесення паркану на ОСОБА_5 .

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 просила змінити порядок виконання рішення суду від 07.12.2015 року в частині перенесення паркану між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Вимогу щодо роз`яснення рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.12.2015 року в частині перенесення паркану між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не підтримала та просила залишити без розгляду.

У судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували щодо даної заяви. Пояснили, що ОСОБА_5 за станом здоров`я наразі не може з`явитись до суду. А до цього часу неможливо було виконати рішення у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень, а згодом через введення на території України воєнного стану.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що заява ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07.12.2015 року було частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ,3-і особи виконавчий комітет Бучанської міської ради Київської області, Садове товариство «Берізка», Управління Держземагенства у м. Буча Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та особистою власністю. Даним Рішенням постановлено: «Зобов`язати ОСОБА_5 перенести паркан,який встановлений між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в бік своєї земельної ділянки з АДРЕСА_2 на 1,09 метри і в тилу земельної ділянки в сторону своєї ділянки на 1,39 метри відповідно до меж встановлених Державним актом на право власності на земельну ділянку,виданого на ім`я ОСОБА_5 та відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-1-1335/15 від 21.08.2015 р., звільнивши 0,0032 га земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_4 . Зобов`язати ОСОБА_5 здійснити перебудову зведеної добудови (накриття) до будинку АДРЕСА_2 шляхом зменшення ухилу площини (крутизни) накриття, влаштування на ньому снігоуловлювачів та переобладнання системи організованого водовідведення атмосферних опадів з даного будинку, яка б забезпечувала належне організоване відведення атмосферних опадів з будівлі та унеможливлювала їх стікання на територію сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_1 . Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 8000 грн.».

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16.02.2016 року Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.12.2015 року було залишене без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_6 - без задоволення.

ОСОБА_5 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з заявою про відстрочку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ,3-і особи виконавчий комітет Бучанської міської ради Київської області,садове товариство «Берізка»,управління Держземагенства у м.Буча Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та особистою власністю. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04.08.2016 року у задоволенні заяви було відмовлено.

ОСОБА_5 звернувся до суду Ірпінського міського суду Київської області з заявою про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ,3-і особи виконавчий комітет Бучанської міської ради Київської області,садове товариство «Берізка», управління Держземагенства у м. Буча Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та особистою власністю. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15.05.2017 року заяву було повернуто заявнику.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31.05.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 було задоволено частково, Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15.05.2017 року було скасовано та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

21.09.2017 року Ірпінським міським судом Київської області було відкрито провадження за заявою представника ОСОБА_5 ОСОБА_2 проперегляд занововиявленими обставинамирішення Ірпінськогоміського судуКиївської областівід 07.12.2015року усправі №367/1449/15-ц. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 29.07.2019 року було відмовлено взадоволенні зазначеної заяви та залишено судове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.12.2015 року у справі № 367/1449/15-ц в силі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 09.09.2019 року було відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.12.2015 року.

Таким чином, Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.12.2015 року набрало законної сили 09.09.2019 року.

Бучанським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області на підставі виконавчого листа, виданого Ірпінським міським судом Київської області 23.03.2016 року, було відкрито виконавче провадження ВП №50628172.

Постановою головного державного виконавця Собякіної О.В. Бучанського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області від 28.12.2016 року виконавчий лист №367/1449/15-ц, виданий Ірпінським міським судом Київської області 23.03.2016 року, було повернуто стягувачу, з підстав, що до відділу надійшла ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 06.12.2016 року, якою було «заборонено будь-яким юридичним та фізичним особам незалежно від їх форм власності вчиняти будь-які дії по перенесенню паркану на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 , яка межує з земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 ».

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17.01.2017 року ухвала суду від 06.12.2016 року була скасована і винесена нова ухвала про відмову ОСОБА_5 в задоволенні заяви про забезпечення поданого ним позову.

Таким чином, судом встановлено, що по теперішній час не виконано рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена також конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав та свобод людини і основоположних свобод» від 17 липня 1997 року. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської конвенції з прав людини. Судове рішення підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року за №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, встановлення або зміну способу й порядку виконання суду, потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність іншого майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, іншій надзвичайні події тощо).

Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встанови ти чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відповідності до ч. 1 ст. 36 Закону «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Чинним законодавством не передбачено чіткого та вичерпного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення). Однак, до обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення процесуальне законодавство відносить наступні: хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо), але відповідно ці обставини не є вичерпними.

У пункті 9 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 8 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» зазначено: «Зміна способу та порядку виконання рішення полягає у визначеній законодавством послідовності і змісті вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також у реалізації прав і обов`язків суб`єктів виконавчого провадження. Тобто, у судом застосовуються інші (нові) заходи реалізації рішення суду за умови неможливості його виконання у спосіб та в порядку, який був передбачений раніше у цьому рішенні. При цьому, спосіб виконання рішення визначається в межах встановлених Цивільним кодексом способів захисту цивільних прав, наприклад припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим. Під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з`ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення».

Також, у підпункті 7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» прослідковується аналогічне визнання підстав для зміни способу та порядку виконання рішення. При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і полягає в заміні одного заходу примусового виконання іншим, а також у зміні черговості дій, направлених на виконання рішення суду. При цьому, ухвалюючи рішення про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд не вправі змінювати сам зміст цього рішення або його суть.

Така жправова позиціяміститься упостанові Верховногосуду від10червня 2019року усправі №350/426/16-ц, постанові Верховного суду від 27 червня 2018 року у справі № 713/1062/17, постанові Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 523/7319/16-ц.

Як вбачається з заяви, заявник просить змінити порядок виконання рішення суду від 07.12.2015 року в частині перенесення паркану між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , поклавши обов`язок перенесення даного паркану на позивачку ОСОБА_4 із стягненням витрат за перенесення паркану з відповідача ОСОБА_5 О

Втім,суд прийшовдо висновку,що задоволеннязаяви прозміну порядкувиконання рішеннясуду від07.12.2015року вчастині перенесенняпаркану міжземельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 саме позивачкою із стягненням витрат з відповідача фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, судом не встановлено. А саме ухилення відповідача від виконання судового рішення не дає підстав вважати, що рішення суду неможливо виконати.

На підставізазначеного,суд вважає, що заява ОСОБА_4 про зміну порядку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Проте суд звертає увагу заявника, що згідно із статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за невиконання судового рішення. З огляду зазначене, заявник не позбавлена можливості звернутись до відповідних правоохоронних органів для захисту своїх порушених прав, що спричинені невиконанням рішення суду по справі 367/1449/15-ц.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З огляду на те, що в судовому засіданні представник заявника відмовилась від вимоги щодо роз`яснення судового рішення в частині перенесення паркану між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , суд залишає дану вимогу без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258-261, 353, 435 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_4 в частиніроз`яснення рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.12.2015 року залишити без розгляду.

У задоволеннізаяви ОСОБА_4 в частинізміни порядкувиконання рішенняІрпінського міськогосуду Київськоїобласті від 07.12.2015 року відмовити.

Повний текст ухвали буде складено протягом 5 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини ухвали.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Я.В. Шестопалова