Постанова

від 12.07.2023 по справі 305/1263/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/1263/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 липня 2023 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Кондор Р.Ю.,

з участю секретаря: Зубашкова М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Блонський Михайло Андрійович на рішення Рахівського районного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 306/1263/21 (Головуючий: Марусяк М.О.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2021 року ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Блонський Михайло Андрійович звернулася в суд із позовом до Рахівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку мотивуючи тим, що позивачка являється власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке було набуте нею на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 жовтня 2010 року. Згідно свідоцтва, спадкоємцем частки майна покійного ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , була його дружина ОСОБА_4 , але у зв`язку з її смертю, ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина переходить до її доньки ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_1 . У подальшому, 19 березня 2021 року 1/2 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_1 .. Це будинковолодіння завжди належало спадкодавцям позивача та перебувало у їх володінні. У 2020 році позивач, разом зі своєю сестрою, звернулися до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Після розроблення технічної документації відповідно до вимог закону таку було подано на засідання постійної комісії Рахівської міської ради з питань регулювання земельних відносин та містобудування, на якому було розглянуто питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Протоколом №8 від 09.04.2021 року вирішено не виносити на розгляд сесії проект рішення про затвердження технічної документації землеустрою, у зв`язку з тим, що земельна ділянка позивача ОСОБА_1 має відношення (суміжна земельна ділянка, перетин, накладка, тощо) до земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , яка належить йому на підставі державного акту від 02.11.1998 р. №189. Із вкавзаного державного акту вбачається, що земельна ділянка видана для будівництва та обслуговування жилого будику, господрських споруд і будівель, площею 0,15 га. Проте, в додатку з кількісними характеристиками землі вказано, що така включає 0,08 га під сільськогосподарськими угіддями (кормові угіддя) та 0,07 га під будівлями, лісами та іншими угіддями, що суперечить один одному і виключає можливість віднесення такої земельної ділянки з цільовим призначенням. Земельна ділянка площею 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, хоча в межах міста максимальний розмір земельної ділянки, яка може бути виділена з відповідни цільовим призначенням становить 0,10 га. Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки зазначені, як користувачі від точки «А» до «Б» - гр. ОСОБА_6 , від точки «Б» до «В» - чагарник, від точки «В» до «А» - землекористувач гр. ОСОБА_7 . Проте, очевидно не було зазначено як суміжних землекористувачів спадкодавців позивача, чия земельна ділянка була захоплена. Отже, очевидним вбачається не лише порушення права власності (права користування) на земельну ділянку позивача, але і порушення порядку та норм земельного законодавства при видачі державного акту про право приватної власності на землю ОСОБА_2 ..

Позивач вважає, що державний акт на право приватної власності на землю серії I-№034878 від 02.11.1998 р. є незаконним та порушує її право на земельну ділянку, у зв`язку з тим. що з плану зйомки земельної ділянки та плану меж земельної ділянки, земельна ділянка позивача жодним чином не межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 і не може з такою межувати, оскільки до такої земельної ділянки теоретично навіть немає дороги, хоча слід враховувати що надана відповідачу земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку тобто повинна була б мати вихід до дороги. Натомість, очевидно з фотозйомки плану земельної ділянки позивача, що за нею відсутні будь-які будівлі та починається лісова місцевість. Отже без вилучення земельної ділянки у власника чи користувача передача такої відповідачу була здійснена з порушенням норм Земельного Кодексу України в редакції станом на 1998 рік, тому державний акт про право приватної власності на земельну ділянку є недійсним, оскільки порушує права позивача. Зважаючи на норми ст. 67 ЗК України, у відповідачів не було підстав для передання земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність відповідача для будівництва та обслуговування житлового будинку. Також позивач має обгрунтовані сумніви щодо дійсності оскаржуваного державного акту у зв`язку з ненаданням на адвокатський запит копії записів з Книги реєстрації державних актів про право власності на земельну ділянку, а також зважаючи на те, шо підпис інженера-землевпорядника на даному державному акті відрізняється його підписів на інших документах, які були надані позивачу за підписом цієї посадової особи. Про наявність спірного державного акту позивач дізналася лише отримавши протокол №8 від 09.04.2021 р. від Рахівської міської ради. До цього про існування такого державного акту позивачу відомо не було, тому строк позовної давності на звернення з позовом до суду позивачем не пропущений. Якщо суд вважає такий строк пропущений просили його поновити як такий, що пропущений з поважних причин. Це підтверджує відповіддю на адвокатський запит з архівного відділу Рахівської РДА, яка відмовила у наданні копії рішення Рахівської міської ради від 29.10.1998 року №85 у зв`язку з захистом персональних даних. Земельна ділянка, яка перебуває у користуванні позивача з її володіння не вибувала та відповідач жодного разу не з`являвся на місце та не заявляв вимог про усунення перешкод у користуванні його земельною ділянкою.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд визнати недійсними рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради 29.10.1998 року №85 «Про виготовлення державних актів на право приватної власності на землю, а також державних актів про право постійного користування землею в частині передачі у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,15 га, на території Рахівської міської ради, вул. Красне Плесо та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 034878 від 02.11.1998 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 189.

Ухвалою Рахзівського районного суду від 11 березня 2022 року залучено до участі у справі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як правонаступника померлого відповідача ОСОБА_2 .

Рішенням Рахівського районного суду від 19 жовтня 2022 року у задоволенні позову адвоката Блонського Михайла Андрійовича, в інтересах ОСОБА_1 до Рахівської міської ради, ОСОБА_8 , виконавчого комітету Рахівської міської ради про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Рахівської міської ради, державного акту про право власності на земельну ділянку відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Блонський М.А. подали апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як суд не врахував положення земельного законодавства, яке очевидно вказує на протиправність дій відповідачів при оформленні державного акту на земельну ділянку, а також неможливість позивачу захистити свої права в інший спосіб.

Заслухавши пояснення ОСОБА_9 та її представника ОСОБА_10 , які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_8 - адвоката Косаковського В.О., який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК україни визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до сужду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб або державний та суспільний інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або ос порені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову у їх задоволенні.

Встановлено, що ОСОБА_1 являється власником в цілій частині житлового будинку, загальною площею 73,50 кв.м., житловою площею, 41,95 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на 1/2 вищезазначеного будинку ОСОБА_1 набула у порядку спадкування за законом після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 04 жовтня 2010 року зареєстрованим в реєстрі за №2-778 та витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі за №24908000 від 04.10.2010 р..

Право власності на іншу 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 позивачка набула на підставі договору дарування частки будинку, згідно якого ОСОБА_5 , як дарувальник подарувала ОСОБА_1 , частку 1/2 житлового будинку.

Право власності у попередніх власників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на житловий будинкок, загальною площею 73,50 кв.м., житловою площею, 41,95 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виникло на підставі рішення Рахівського районного суду від 20 лютого 2007 року по справі №2-о-22/2007.

Відповідно до положень статтей 120 зК України та ст. 377 ЦК України особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником, або землекористувачем земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на якій знаходяться належний їй на праві приватної власності житловий будинок на тих саме умовах, на яких вона належала попереднім власникам житлового будинку - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які при житті мали відповідну документацію на побудову, перебудову житлового будинку, добудування до нього окремих споруд. Однак, у жодному документі не вказана площа земельна ділянка її конфігурація і у матеріалах справи відсутні відомості щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та присвоєння земельній ділянці, кадастрового номеру.

Рішенням виконавчого комітету Рахівської міської ради народних депутатів від 04.10.1994 року за №51 надано ОСОБА_2 у довічне володіння земельну ділянку, площею 1500 кв.м. для будівництва індивідуального житлового буджинку в АДРЕСА_1 і на підставі цього рішення ним отримано паспорт на забудову земельної ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Рахівської міської ради народних депутатів від 29.10.1998 р. за №85 "Про виготовлення державних актів на право приватної власності на землю, а також державних актів про право постійного користування землею" затверджено виготовлення державного акту на право приватної власності на землю гр. ОСОБА_2 та передано йому у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га на території Рахівської міської ради по вул. Красне Плесо.

Із даного державного акту, а саме відомостей про кількісну характеристику земель вбачається, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га - сілсьькогоспродарські угіддя та земельну ділянку площею 0,07 га - землі під будівлями, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 67 ЗК України.

При постановленні рішення, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази надані суду обґрунтовано вважав, що позивачем та її представником не надано жодного доказу або документа, які б підтверджували що частина земельної ділянки, яка перебувала у її користуванні та у користуванні батьків незаконно передано у власніть ОСОБА_2 , натомість, відповідачем надано докази, що вказана земельна ділянка з 1991 року перебувала у користуванні її матері та відповідно дружини, ОСОБА_2 - ОСОБА_11 , що стверджується договором на право тимчасового користування земельної ділянки та її конфігурації, яка є ідентичною плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акту на право приватної земельної ділянки І-ЗК №034878 від 02.11.1998 р. та відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду є законне та обґрунтоване і підстав для його зміни чи скасування не має.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Блонський Михайло Андрійович залишити без задоволення.

Рішення Рахівського районного суду від 19 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 21 липня 2023 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой