Рішення

від 24.07.2023 по справі 617/2101/20

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/2101/20

Номер провадження 2/948/465/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю секретаря Григораш В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТАГРО» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області Ющенко Вікторії Геннадіївни про скасування рішення державного реєстратора та припинення права оренди,

в с т а н о в и в :

рішенням від 29.05.2023 Машівський районний суд Полтавської області відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТАГРО» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області Ющенко Вікторії Геннадіївни про скасування рішення державного реєстратора та припинення права оренди (а.с.88, 103-106 т.2).

02.06.2023 від представника відповідача ФОП ОСОБА_1 - адвоката Прасолова І.В., надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТАГРО» на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 80 000,00 грн (а.с.91,92 т.2).

Заява мотивована тим, що при ухваленні рішення суд не вирішив питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач. У відзиві на позов відповідачем було зроблено заяву про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про розгляд заяви повідомлені належним чином та завчасно (а.с. 128-134 т.2).

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТАГРО» - адвокат Геріх О.І. 12.06.2023 подала заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що понесені відповідачем, мотивовану тим, що заявлена сума є неспіврозмірною, не відповідає об`єму виконаних робіт представником відповідача, критерію реальності та розумності. Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «САНТАГРО» на сьогодні не має змоги працювати, оскільки орендовані ним земельні ділянки знаходяться в десяти кілометрах від кордонів з російською. федерацією, територія була окупована та досі перебуває під обстрілами, не розмінована. Відповідач ФОП ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає та на думку позивача підпис останнього в Звіті та Додатковій угоді відрізняються від підпису в оспорюваним правочинах. За договором про професійну правничу допомогу ОСОБА_1 мав здійснити попередню оплату та тільки після цього адвокат мав надавати послуги (а.с.121-124 т.2).

Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

У відзиві на позов (а.с.147-152 т.1) представник відповідача ФОП ОСОБА_1 - Прасолов І.В. повідомив про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача до суду надав: договір про надання професійної правничої допомоги від 05.03.2021, ордер на надання правничої допомоги адвокатом Прасоловим І.В. (а.с.105-108 т.1), додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 05.04.2021, звіт №1 про приймання-передавання надання послуг від 31.05.2023 (а.с.90-64 т.2), відповідно до яких вартість послуг за договором про надання професійної правничої допомоги складає 80 000,00 грн, які будуть сплачені протягом місяця після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, адвокатом було надано такі послуги: вивчення наданих матеріалів та заслуховування пояснень, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз нормативного матеріалу та вивчення судової практики, надання роз`яснень клієнту, підготовка та подання відзиву на позов, підготовка та подання клопотання про витребування доказів та направлення запиту, підготовка та подання клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку, представництво в суді, складання та направлення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Крім того, суд враховує те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом Прасоловим І.В. професійної правничої допомоги відповідачу -1 у цій справі, а також заяву представника позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, понесених іншою стороною, зважаючи на критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відповідачу -1 підлягають відшкодуванню в розмірі 20 000,00 грн.

Суд зауважує, що адвокатом в звіті не зазначено вартість наданих послуг по договору, зокрема щодо надання консультацій, складання заяв по суті тощо, натомість у відзиві вказано орієнтовну вартість послуг в розмірі 20 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270, 353 ЦПК України, -

у х в а л и в :

ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТАГРО» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області Ющенко Вікторії Геннадіївни про скасування рішення державного реєстратора та припинення права оренди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТАГРО» на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С. М. Косик