Постанова

від 27.06.2023 по справі 283/760/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №283/760/21 Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О.

Категорія 8 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільнусправу №283/760/21 за позовом Коростенської окружноїпрокуратури вінтересах державив особіГоловного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області,Малинської міськоїради Житомирськоїобласті,Державної архітектурно-будівельноїінспекції Українидо ОСОБА_1 про витребуванняземельної ділянкита знесеннясамовільно збудованихспоруд, за апеляційною скаргою Житомирської обласної прокуратури на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 9 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Тимошенка А.О.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року виконувач обов`язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 26 лютого 2019 року, останній набув у власність комплекс будівель і споруд АДРЕСА_1 . Згідно з договором вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,6 га ( кадастровий номер 1823486800:04:000:0110). Попереднім власником цієї земельної ділянки був ОСОБА_3 , який на підставі договору купівлі-продажу від 26 лютого 2019 року продав її ОСОБА_1 .

Проведеною перевіркою встановлено, що комплекс будівель фактично розташований не лише на зазначеній земельній ділянці, а частково накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1823486800:04:000:0108, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Малинський лісгосп АПК».

Однак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про те, що належний відповідачеві комплекс будівель розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1823486800:04:000:0128.

Підставою виникнення права власності на вказане майно зазначено рішення Пиріжківської сільської ради №13 від 7 квітня 2016 року та державний акт про право власності на земельну ділянку, виданий Пиріжківською сільською радою 25 вересня 2001 року

Однак, інформація Державного земельного кадастру свідчить про те, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 1823486800:04:000:0128, є ОСОБА_4 .

Прокурор стверджує, що земельна далянка з кадастровим номером 1823486800:04:000:0128 фактично розташована в с. Баранівка Малинського району, була сформована 13 жовтня 2020 року й саме ОСОБА_2 у встановленому законом порядку у власність не виділялася.

Отже, ОСОБА_2 не був власником земельної ділянки 1823486800:04:000:0128, на якій, як зазначено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, розташований комплекс будівель і споруд №1, площею 867,3 кв.м., на території Пиріжківської сільської ради.

Окрім того, відповідно до архівної довідки Малинської районної державної адміністрації від 5 березня 2019 року, Пиріжківською сільською радою не приймалося рішення №13 від 7 квітня 2016 року про присвоєння поштової адреси комплексу будівель і споруд, прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 , а у 1997 році Пиріжківською сільськю радою проведено лише одну сесію 8 сесію 22 скликання від 27 липня 1997 року, на якій не вирішувалося питання щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110.

Допитані під час досудового розслідування ОСОБА_5 ( голова Пиріжківської сільськї ради) та ОСОБА_6 ( інженер-землевпорядник) не підтвердили факт оформлення права власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку експерта від 10 грудня 2019 року №1/3-356 за результатами проведення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів у кримінальному провадженні підпис від імені ОСОБА_5 у державному акті про право власності на земельну ділянку, виданому на ім`я ОСОБА_3 , виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 не набув законного права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, відтак не мав правових підстав продавати її за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 .

Таким чином, встановлено, що державні акти на право приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1823486800:04:000:0128 та 1823486800:04:000:0110 є підробленими, отже ОСОБА_1 без достатніх правових підстав набув у власність вказаний комплекс будівель та земельну ділянку, на якій розташоване зазначене нерухоме майно.

Прокуратурою також встановлено, що на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області повідомлення про початок будівельних робіт та декларацію про готовність до експлуатації комплексу будівель і споруд №1, площею 867, 3 кв.м., не направлялося.

Враховуючи вищезазначене, виконувач обов`язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури просив витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Малинської міської ради земельну ділянку із кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, площею 0,6000 га, яка розташована поблизу с. Пиріжки Малинського району та призначена для ведення особистого селянського господарства.

Також просив зобов`язати ОСОБА_1 відновити становище, яке існувало до порушення права у використанні земельної ділянки з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, площею 0,6000 га, шляхом знесення розташованих на ній самовільно збудованих споруд.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 9 грудня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник керівника Житомирської обласної прокуратури, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд безпідставно зазначив про те, що висновок експерта за результатами проведення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів є неналежним доказом.

Суд залишив поза увагою архівну довідку, видану Малинською районною державною адміністрацією 5 березня 2019 року, якою підтверджується та обставина, що Пиріжківською сільською радою 7 квітня 2016 року не приймалося рішення про присвоєння поштової адреси комплексу будівель і споруд за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 .

Поза увагою суду залишились й покази ОСОБА_5 ( голови Пиріжківської сільської ради) та ОСОБА_6 ( інженера-землевпорядника), надані ними під час досудового розслідування, якими вони спростували факт передачі у приватну власність вказаних земельних ділянок.

У своїх поясненнях Малинська міська рада зазначила про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельні ділянки на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області, з кадастровими номерами 1823486800:04:000:0110 та 1823486800:04:000:0108, не виділялися.

Вказані докази у сукупності свідчать про те, що ОСОБА_3 не набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110 й не мав правових підстав здійснити її відчуження на користь ОСОБА_1 .

Вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції про неможливість витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 з огляду на ту обставину, що він є добросовісним набувачем.

Оскільки Пиріжківська сільська рада не вчиняла дій щодо розпорядження земельною ділянкою у спосіб, передбачений законом, відчуження цього майна відбулося поза волею територіальної громади.

В межах кримінального провадження здійснено огляд місця події, яким встановлено, що частина будівель вказаного майнового комплексу розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, площею 0,6000 га, яка на підставі підробленого державного акта належала ОСОБА_3 , та у подальшому була відчужена ОСОБА_1 , а частина будівель і споруд розташована на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 1823486800:04:000:0108, яка належить до земель лісового фонду та перебуває у користуванні ДП « Малинський лісгосп АПК».

Отже, захищаючи право власності відповідача на обґрунтовуючи його добросовісність, суд не надав оцінку тим обставинам, що відповідач не мав перешкод у доступі до законодавства та в силу об`єктивних, видимих природних властивостей земельної ділянки, на якій зростає ліс, проявивши розумну обачність, міг та повинен був знати про те, що спірна земельна ділянка й майновий комплекс розташовані посеред земель лісогосподарського призначення , які не можуть використовуватися для будівництва об`єктів нерухомості.

Вважає, що висновок суду про необхідність оскарження державного акта на право власності на земельну ділянку, є помилковим, адже спірна земельна ділянка неправомірно вибула з власності Малинської міської ради й у даному випадку належним способом захисту є витребування цієї земельної ділянки.

В судовому засіданні прокурор підтримала апеляційну скаргу та звернула увагу на ту обставину, що в матеріалах справи наявний збірний кадастровий план, який безумовно підтверджує ту обставину, що частина нерухомого майна розташована на земельній ділянці лісового фонду.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до приписів частини першої статті 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України передбачено, що у разі, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявна в матеріалах справи інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчить про те, що ОСОБА_2 належали на праві власності нежитлові будівлі, загальною площею 867,3 кв.м., які розташовані на території Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області, комплекс будівель і споруд №1. До складу цього комплексу входить: баня площею 93,8 кв.м., гостьовий будинок площею 119,1 кв.м., будинок пасічника площею 22,8 кв.м., гостьовий будинок площею 90,9 кв.м., вольєр площею 389,2 кв.м., погріб площею 26,5 кв.м., сарай площею 74,7 кв.м., сарай площею 50,3 кв.м.

У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також зазначено, що вказаний комплекс будівель і споруд розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1823486800:04:000:0128, яка призначена для ведення підсобного сільського господарства. Дата та час державної реєстрації вказано: 14 квітня 2016 року. Підставою виникнення права власності на це нерухоме майно зазначено: рішення Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області від 7 квітня 2016 року; довідка ТОВ Малинське бюро технічної інвентаризації від 13 квітня 2016 року №15, державний акт на земельну ділянку ЖТ № б/н, виданий Пиріжківською сільською радою 25 вересня 2001 року.

26 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_2 продав відповідачеві нежитлові будівлі, загальною площею 867,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . До вказаного комплексу входять наступні приміщення: баня площею 93,8 кв.м., гостьовий будинок площею 119,1 кв.м., будинок пасічника площею 22,8 кв.м., гостьовий будинок площею 90,9 кв.м., вольєр площею 389,2 кв.м., погріб площею 26,5 кв.м., сарай площею 50,3 кв.м., сарай площею 74,7 кв.м.

Однак, у договорі зазначено, що вказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці площею 0,6000 га, кадастровий номер 1823486800:04:000:0110.

Судом також встановлено, що право власності на земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, було зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, виданого Пиріжківською сільською радою 26 грудня 1997 року згідно з рішенням 17 сесії 22 скликання Пиріжківської сільської ради від 16 грудня 1997 року.

26 лютого 2019 року представник ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,6000 га, кадастровий номер 1823486800:04:000:0110, яка розташована за адресою: Житомирська область, Малинський район, Пиріжківська сільська рада.

Цього ж дня відповідну інформацію про зміну власника земельної ділянки внесено до Державного земельного кадастру.

Матеріали справи також свідчать, що земельна ділянка з кадастровим номером 1823486800:04:000:0128, на якій, як зазначено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, розташований спірний комплекс будівель і споруд, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 . Вказана обставина підтвердується інформацією Державного земельного кадастру. При цьому, дата державної реєстрації зазначена: 13 жовтня 2020 року.

На підтвердження тієї обставини, що вказаний комплекс будівель і споруд частково розташований на земельній ділянці лісогосподарського призначення, прокурор надав суду листи в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17 квітня 2018 року та 31 липня 2018 року, у яких зазначено, що за результатами обстеження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1823486800:04:000:0108, розташована за межами населеного пункту на території Пиріжківської сільської ради Малинського району, перебуває на праві постійного користування у ДП Малинський лісгосп АПК. Частина цієї земельної ділянки, орієнтовною площею 1.0 га, використовується для розміщення будинків з каліброваного брусу та як господарський двір ( тримання собак та свійських тварин). Оскільки неможливо встановити осіб, які використовують дану земельну ділянку, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області направлено клопотання до Головного управління Національної поліції в Житомирській області для встановлення осіб, що фактично використовують цю земельну ділянку.

Листом від 15 лютого 2019 року в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомив Коростишівську місцеву прокуратуру про те, що під час перевірки встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0867 га, лісогосподарського призначення, державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту, на території Пиріжківської сільської ради Малинського району, знаходяться нежитлові будівлі ( баня, два гостьові будинки, будинок пасічника, вольєр, погріб та два сараї), що згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14253383 від 14 квітня 2016 року належать ОСОБА_2 . Однак, право користування земельною ділянкою, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, не оформлене.

До позовної заяви також долучено протокол огляду місця події, складений в межах кримінального провадження 9 вересня 2020 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110.

До позовної заяви також долучені листи в.о. керівника Коростишівської місцевої прокуратури, адресовані Начальнику Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області , голові Малинської міської ради, в.о. голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України , у яких зазначено про те, що згідно з архівною довідкою Малинської районної державної адміністрації від 5 березня 2019 року документи Пиріжківської сільської ради (рішення, сесії, рішення виконкомів та розпорядження сільського голови ) щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки із кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, відсутні. Окрім того, на вказаній земельній ділянці самочинно побудовані приміщення.

Також суду надано копію висновку експерта за наслідками проведеної у кримінальному провадженні комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів від 10 грудня 2019 року №1/3-356.

Відповідно до зазначеного висновку підпис від імені ОСОБА_5 в графі підпис на другій сторінці акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЖТ, виданого ОСОБА_3 , ймовірно, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_6 в графі ( підпис) на третій сторінці акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЖТ, виданого ОСОБА_3 , ймовірно, виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою.

Рукописний запис ОСОБА_6 у графі (прізвище) на третій сторінці акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЖТ, виданого ОСОБА_3 , ймовірно, виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою.

Відбиток круглої печатки Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області на другій сторінці акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЖТ, виданого ОСОБА_3 , нанесений не печаткою Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області, експериментальні зразки якої надані на дослідження.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що кримінальне провадження, в межах якого була проведена зазначена експертиза, не закінчене, й не надано доказів того, що у цьому провадженні зроблені остаточні висновки, які суд зобов`язаний враховувати при вирішенні даного спору.

Судом також надано вірну правову оцінку листам, адресованим прокуратурі, а також листам прокуратури, направлених до відповідних державних органів щодо надання інформації стосовно спірної земельної ділянки, оскільки в цих документах лише зазначена певна інформація, яка потребує перевірки або ж ґрунтується на доказах, що були у розпорядженні прокуратури, але не були надані до суду при вирішенні цього спору.

Отже, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що вказане нерухоме майно розташоване на землях лісового фонду й земельна ділянка з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110 була передана у власність ОСОБА_3 з порушенням вимог законодавства.

Однак, суд помилково зазначив ще й про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що прокурором не заявлено вимогу про визнання недійсним державного акта про право власності на спірну земельну ділянку.

Так, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, від 22 січня 2020 року у справі №910/1809/18.

З огляду на викладене, під час розгляду справи за позовною вимогою про застосування належного способу захисту ( зокрема у спорі за віндикаційним позовом) відмова в позові з тих мотивів, що державний акт не визнаний недійсним або що він не оскаржений, не допускається. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Враховуючи вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, для витребування спірної земельної ділянки оспорювання державного акта на право власності на землю, виданого на ім`я ОСОБА_3 , не є ефективним способом захисту права власника.

Отже, посилання у рішенні на ту обставину, що прокурором не оскаржується вказаний державний акт, як на одну із підстав для відмови у задоволенні позову, є зайвим. Проте, зазначене не призвело до ухвалення незаконного рішення, оскільки суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Архівна довідка від 5 березня 2019 року, на яку міститься посилання у позові та в апеляційній скарзі, не була надана до суду першої інстанції. Неналежна якість долученої до позовної заяви копії протоколу огляду місця події позбавляє суд можливості встановити наявність на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомості.

Наявний в матеріалах справи збірний кадастровий план розташування комплексу будівель і споруд, складений під час проведення огляду місця події, містить інформацію про часткове розташування окремих будівель комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, яка зазначена ліси. Однак, вказана обставина не свідчить про те, що зазначене нерухоме майно розташоване на землях лісового фонду. Таксаційний опис цієї земельної ділянки суду не надано, клопотання про призначення відповідної судової експертизи, не було заявлене.

Під час розгляду справи Малинська міська рада пояснила, що Пиріжківською сільською радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області рішення про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 1823486800:04:000:0110, не приймалися. Були відсутні й рішення щодо зміни її цільового призначення для подальшої забудови ОСОБА_2 .

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, факт підробки підписів на державному акті про право власності на цю земельну ділянку, на даний час не доведений, кримінальне провадження триває. Експертний висновок не є категоричним й вказує лише на ймовірне порушення закону при видачі цього державного акта.

Отже, за відсутності належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 без достатніх правових підстав набув право власності на спірну земельну ділянку, визнання Малинською міською радою вищезазначених обставин, не може бути достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Таким чином, відсутні підстави для скасування рішення. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської обласноїпрокуратури залишитибез задоволення,а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 9 грудня 2022 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: