Ухвала

від 14.09.2023 по справі 283/760/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 283/760/21

провадження № 61-12832ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 09 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у справі за позовом Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Малинської міської ради Житомирської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки та знесення самовільно збудованих споруд,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Житомирська обласна прокуратура засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 09 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 червня 2023 року в указаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає встановленим законом вимогам.

Касаційна скарга за формою та змістом не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України з відсиланням на пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Відповідно до вимог пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд наголошує на тому, що касаційна скарга не містить посилань як на підставу касаційного оскарження на пункти 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Нормативно-правове обґрунтування таких підстав також відсутнє, оскільки заявник не посилається на те, з застосуванням якої норми права не погоджується та який на його переконання взаємозв`язок такого застосування норми права судами попередніх інстанцій з правовими висновками Верховного Суду в контексті пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Таким чином, заявником не виконано у повному обсязі вимоги процесуального законодавства стосовно зазначення підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування.

Для усунення цього недоліку заявнику слід надати до суду нову редакцію касаційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи, яку оформити з врахування вимог цієї ухвали.

Касаційна скарга подана поза межами строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого посилається на те, що копії оскаржуваної постанови отримало через систему «Електронний суд» 26 липня 2023 року, в зв`язку з чим вважає, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить його поновити.

Відповідно до вимог статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскаржувана постанова прийнята 27 червня 2023 року. Останній день строку на касаційне оскарження припав на 27 липня 2023 року. Касаційна скарга подана 25 серпня 2023 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга подана в паперовій формі, проте, до неї не додано жодних доказів щодо дати отримання заявником копії оскаржуваного судового рішення в будь-який спосіб.

За таких обставин суд визнає причини пропуску строку неповажними та зазначає, що для усунення вказаного недоліку заявнику слід надати до суду докази отримання ним копії судового рішення або заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням інших причин пропуску строку, належним чином обґрунтованих доказами.

Крім того, за подання скарги не сплачений судовий збір.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви, скарги.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

З позовом до суду Коростенська окружна прокуратура звернулася у березні 2021 року та заявила вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір, який дорівнює 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2021 року був встановлений у розмірі 2 270,00 грн. За подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями статті 176 ЦПК України ціна позову у справах про витребування майна визначається вартістю майна.

До касаційної скарги не додано, а оскаржувані судові рішення не містять відомостей про вартість спірної земельної ділянки.

За таких підстав заявнику необхідно сплатити судовий збір за формулою: Б = (А х 1,5% + 2270) х 200%, де «А» - вартість спірної земельної ділянки.

На підтвердження сплати судового збору до суду слід надати платіжний документ на підтвердження перерахування коштів за вищевказаними реквізитами у передбаченому законом розмірі або документи на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та в контексті вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вищевказаних недоліків.

До касаційної скарги заявник також додав заяву про повернення помилково сплаченого судового збору, в обґрунтування якого посилається на те, що під час виготовлення платіжного документа було допущено описку в призначенні платежу, а саме зазначено інший номер справи. На підставі наведеного просить повернути йому суму помилково сплаченого судового збору у розмірі 9 080,00 грн.

Положеннями статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачено повернення помилково сплаченого судового збору шляхом постановлення ухвали суду.

Водночас, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, зокрема, податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, встановлена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.

Пунктами 3, 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Враховуючи зазначене вище, у задоволенні заяви Житомирської обласної прокуратури про повернення помилково сплаченого судового збору слід відмовити.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Житомирської обласної прокуратури про повернення помилково сплаченого судового збору.

Касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 09 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 червня 2023 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров