Ухвала

від 30.06.2023 по справі 569/11207/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/11207/23

1-кс/569/4459/23

УХВАЛА

30 червня 2023 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисників підозрюваного адвокатів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням - заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Радивилів Рівненської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, адвоката, раніше не судимого, з повною вищою освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджене прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням - заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з рішенням ради адвокатів Рівненської області від 24.12.2021 № 287 ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.01.2022 № 2070. ОСОБА_5 є керівником адвокатського бюро Ігоря Петровського (код ЄДРПОУ 44692898).

Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Водночас, ОСОБА_5 , будучи адвокатом, незважаючи на те, що на нього, відповідно до Закону України «Про двокатуру та адвокатську діяльність» покладено обов`язки діяти лише у межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України і Законами України, вчинив злочини за наступних обставин.

05.05.2023 ОСОБА_9 звернулася до адвоката ОСОБА_5 , як фахівця у галузі права, про надання правової допомоги у кримінальному провадженні № 12023181010000204, розпочатого 16.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 КК України, за фактом підкупу працівника патронажної амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 3 КНП «ЦПМСД «Північний» РМР» за внесення неправдивих відомостей до інформаційно-телекомунікаційної системи «Хелсі» щодо проходження вакцинації/профілактики від COVID-19, у якому слідчими Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області 05.05.2023 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , вилучено два мобільні телефони ОСОБА_9 , а також слідчим вручено повістку ОСОБА_9 про виклик її на 10 годину 10.05.2023 для проведення допиту.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється групою слідчих СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, які згідно зі ст. ст. 1, 13, 15 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п. 1 Примітки до ст. 364 та п. 2 Примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України є представниками влади, працівниками правоохоронного органу та службовими особами, які займають відповідальне становище.

У ході розмови, яка відбулась між адвокатом ОСОБА_5 та ОСОБА_9 близько 12 години 05.05.2023 в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, де ОСОБА_5 здійснює адвокатську діяльність, останній надав згоду на надання ОСОБА_9 правової допомоги у кримінальному провадженні № 12023181010000204, після чого між ними укладено договір про надання правової допомоги, а також обумовлено грошову винагороду за надання такої допомоги у розмірі 500 доларів США. Частину обумовленої суми грошової винагороди за надання правової допомоги у розмірі 200 доларів США ОСОБА_9 оплатила адвокату ОСОБА_5 того ж дня.

Після цього, у адвоката ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом обману під приводом начебто надання неправомірної вигоди слідчим СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження та на підбурення ОСОБА_9 до надання їм неправомірної вигоди, як способу подальшого заволодіння її грошовими коштами. При цьому, адвокат ОСОБА_5 не мав наміру передавати грошові кошти таким службовим особам у якості неправомірної вигоди.

Надалі, близько 17 години 09.05.2023 адвокат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, на виконання свого злочинного умислу, перебуваючи в офісному приміщенні, де він здійснює адвокатську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , задля створення у ОСОБА_9 бажання та рішучості надати неправомірну вигоду слідчим СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, використовуючи свій авторитет як фахівця в області права, користуючись її необізнаністю з процедурою та порядком проведення досудового розслідування, шляхом усного умовляння спонукав її до необхідності надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, а саме слідчим СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за невчинення, з використанням службового становища, дій в її інтересах, інтересах її чоловіка - ОСОБА_10 , а насправді мав намір заволодіти у такий спосіб її, тобто чужим для нього майном, шляхом обману, повідомивши в усній формі про те, що ОСОБА_9 має надати йому 3000 доларів США задля вирішення питання про непритягнення її та ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12023181010000204 та повернення вилученого під час обшуку майна, а саме двох мобільних телефонів.

З огляду на сформоване у ОСОБА_9 уявлення, що лише за умови надання нею неправомірної вигоди, слідчі СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області не вживатимуть заходів щодо притягнення її та чоловіка ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 354 КК України, повернуть їй вилучені мобільні телефони, маючи довіру до адвоката як фахівця в сфері права, ОСОБА_9 погодилася на пропозицію адвоката ОСОБА_5 про передачу грошових коштів.

Близько 14 години 31.05.2023 адвокат ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_2, з метою підтримання у ОСОБА_9 рішучості та бажання до надання неправомірної вигоди, продовжив переконувати її в необхідності надати неправомірну вигоду слідчим СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, однак повідомив, що внаслідок тривалої перерви обставини змінилися і розмір неправомірної вигоди збільшився, а точну суму він озвучить після узгодження з слідчими СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

У подальшому, близько 20 години 05 хвилин 01.06.2023, адвокат ОСОБА_5 , бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_9 , шляхом обману та підбурювання її до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, ініціював з нею зустріч на території автостоянки торгово-розважального центру «Чайка», що знаходиться по вулиці Гагаріна, 16 у м. Рівному та, перебуваючи в автомобілі марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , озвучив їй в усній формі остаточну суму неправомірної вигоди, а саме 4000 доларів США за непритягнення ОСОБА_9 , її чоловіка - ОСОБА_10 та її племінниці - ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12023181010000204 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 КК України, повернення двох мобільних телефонів, які були вилучені 05.05.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 та наполягав на необхідності якнайшвидшого надання вказаної суми неправомірної вигоди.

Надалі, близько 22 години 45 хвилин 02.06.2023 адвокат ОСОБА_5 , продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом обману та підбурювання її до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, прибув до будинку АДРЕСА_3 , у якому проживає ОСОБА_9 , з метою уточнення у неї готовності надати неправомірну вигоду в обумовленому розмірі 4 000 доларів США, при цьому активно переконуючи її у здійсненні такої дії з одночасним підсиленням страху перед потенційними наслідками кримінально-правового характеру для неї та її близьких у випадку ігнорування його протиправних порад, а тому ОСОБА_9 вимушено надала свою згоду.

Близько 14 години 55 хвилин 05.06.2023 адвокат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, на виконання свого злочинного умислу, перебуваючи в офісному приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_9 кошти у сумі 300 доларів США як останню частину обумовленої грошової винагороди за надання правової допомоги, а також половину від обумовленого розміру неправомірної вигоди, а саме 2000 доларів США, що за курсом НБУ становило 73 137,2 грн., які, як вважала ОСОБА_9 , призначались для надання в якості неправомірної вигоди службовим особам СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за непритягнення ОСОБА_9 , її чоловіка - ОСОБА_10 та її племінниці - ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12023181010000204 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 КК України, повернення двох мобільних телефонів, які були вилучені під час проведеного 05.05.2023 обшуку, хоча насправді не мав наміру передати вказані грошові кошти, а обернув на свою користь, тобто заволодів ними шляхом обману.

Одночасно, адвокат ОСОБА_5 ініціював укладення з ОСОБА_9 договору про надання правової допомоги із зазначенням у ньому суми гонорару у розмірі 4000 доларів США, маючи на меті таким чином приховати обставини здійснюваної протиправної діяльності та задля створення видимості законності отримання таких коштів, незважаючи на те, що ці кошти позиціонуються перед ОСОБА_9 як неправомірна вигода, яку необхідно надати службовим особам СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

ОСОБА_9 оплатила адвокату ОСОБА_5 грошову винагороду за надання адвокатом ОСОБА_5 правової допомоги у сумі 300 доларів США.

Після цього, близько 19 години 25 хвилин 06.06.2023 адвокат ОСОБА_5 , продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом обману та підбурювання її до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, прибув до будинку АДРЕСА_3 , у якому проживає ОСОБА_9 та у ході розмови запевнив ОСОБА_9 у тому, що задля вирішення вищевказаного питання зі слідчими СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області вона має надати другу частину неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США, щоб він мав можливість передати всю суму неправомірної вигоди у розмірі 4000 доларів США таким службовим особам.

У подальшому, близько 20 години 15 хвилин 27.06.2023 адвокат ОСОБА_5 бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, шляхом обману та підбурювання до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, прибув до будинку АДРЕСА_3 , у якому проживає ОСОБА_9 та перебуваючи в автомобілі марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , дав вказівку ОСОБА_9 помістити у підлокітник, що знаходиться між водійським та пасажирським сидіннями цього транспортного засобу, частину раніше обумовлено суми неправомірної вигоди, а саме 2000 доларів США, що за курсом НБУ становило 73 137,2 грн., які, як вважала ОСОБА_9 , призначались для надання в якості неправомірної вигоди службовим особам СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, хоча насправді не мав наміру передати вказані грошові кошти, а отже у такий спосіб він обернув їх на свою користь, тобто заволодів ними шляхом обману.

Як наслідок, 27.06.2023 о 12 год. 19 хв. адвоката ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

З огляду на встановлення додаткових фактичних обставин, які стосуються чітко спланованих кримінальних правопорушень, 29.06.2023 слідчим додатково зареєстровано кримінальні провадження:

№ 62023240030000067 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому;

№ 62023240030000068 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України закінчений замах на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданої їй влади.

Того ж дня кримінальні провадження № 62023240030000067 та № 62023240030000068 обєднані з кримінальним провадженням № 62023240030000050, залишивши їм реєстраційний номер останнього.

Враховучи достатні підстави, 28.06.2023 о 18 год. 04 хв. - адвокату ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369КК України.

Обґрунтованість підозри адвоката ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами.

Зокрема, адвокат ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюються у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, у сфері службової діяльності за скоєння якого законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

Незважаючи на те, що підозрюваному ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України на вказаній стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ним та іншими як фігурантами провадження так й іншими невстановленими особами, як вказаних так і інших злочинів, які, будучи обізнані про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину та його перебування на волі, можуть отримувати відомості про хід розслідування цього провадження.

Є всі достатні підстави вважати про те, що до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень причетні низка осіб, зокрема з числа Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та адвокатів, які діяли відповідно до розробленого завчасно злочинного механізму, при цьому чітко розподіливши між собою ролі та функції, з огляду на що вирішується питання про повідомлення їх про підозру задля дотримання вимог ст. 2 КПК України у частині притягнення інших учасників, які вчинили кримінальні правопорушення до кримінальної відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як вбачається з вищевикладеного, на цій стадії слідства здобуто відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх раніше здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення у латентній формі вищевказаних злочинів впродовж тривалого періоду часу, з особливою зухвалістю та цинізмом, використанням уразливого стану потерпілої, із залученням до вказаної протиправної діяльності співробітників поліції, іншого адвоката, із створенням документів, з внесеними у них неправдивими відомостями задля приховування своєї протиправної діяльності, у зв`язку з чим є необхідність у їх перевірці на предмет достовірності, належності, наданні їм належної правової оцінки та прийняття за їх результатом кінцевого процесуального рішення.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Радивилів Рівненської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, адвокат, раніше не судимий, з повною вищою освітою, одружений, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, а також у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину, за вчинення якого законом передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, а також у вчиненні ншого злочину, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованих злочинів, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.

Також, ОСОБА_5 проживає неподалік від прикордонної зони та, відповідно, ймовірно обізнаний про місця перетину державного кордону з Республікою Польща, які охороняються меншим складом прикордонних нарядів або у час коли наряд відсутній, що дасть можливість перетнути такий кордон без проблем та без документів або обрати поширений на даний час механізм виготовлення фальсифікованих документів, які можна використати для виїзду за кордон, і таким чином ухилятися від органів слідства та суду. Здійснити ці дії останній зможе у тому числі за допогомю осіб, які сприяли йому у вчиненні таких злочинів, оскільки його переховуванння, а відповідно ускладення можливості з`ясувати істину у цьому кримінальному провадженні є беззаперечним інтересом з їх сторони, а отже, у сукупності, він може за їх допомогою переховуватися у невідомому органу досудового розслідуванню місці з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що не сприятиме завданням кримінального судочинства у цілому.

Крім того, слі зазначити, що дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_12 доволі часто перетинає державний кордон України, що дає підстави вважати про наявність міцних соціальних зв`язків за межами України у сім`ї ОСОБА_13 . Також, у самого ОСОБА_5 є паспорт громадянина України для виїзду за кордон та останній у тому числі за допомогою виготовлення підроблених документів буде мати можливість перетгути державний кордон, а отже таким чином ухилити від слідства та суду.

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується наступним.

Адвокат ОСОБА_5 може знищити, спотворити документи (квитанції, записники, блокноти, інші документи, що стосуються вчинення ними таких дій, тощо), а також інші документи, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначених та інших кримінальних правопорушень. Наведене підтверджує зокрема той факт, що адвокат ОСОБА_14 під час вчинення злочину застосовував засоби конспірації, зокрема адвокат ОСОБА_14 та його колега адвокат ОСОБА_15 , яка у жодний спосіб не надавала правової допомоги ОСОБА_9 , спільно ініціювали укладення між адвокатом ОСОБА_16 та ОСОБА_9 договору про надання правової допомоги із зазначенням у ньому суми гонорару у розмірі 4000 доларів США, маючи на меті таким чином приховати обставини здійснюваної протиправної діяльності та задля створення видимості законності отримання таких коштів, незважаючи на те, що ці кошти позиціонувалися перед ОСОБА_9 як неправомірна вигода, яку необхідно надати службовим особам СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області задля вирішення питання за вказаних вище обставин.

Наявні матеріали кримінального провадження вказують на те, що адвокат ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з іншими службовими особами Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та адвокатом ОСОБА_15 , після отримання першої частини неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США вжили заходів щодо унеможливлення їх відшукання. До цього часу вони не відшукані та це потребує додаткового часу.

- незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків та іних осіб, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування. слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У такий спосіб, підозрюваний як особисто, такі і через інших осіб, будучи обізнаним із колом осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, шляхом умовлянь, чиненням тиску, погрозами та/або будь-яким іншим чином може вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, або взагалі відмови, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Наведене підтверджує той факт, що адвокат ОСОБА_5 вступив у злочинну змову здійснювати таку протиправну діяльність, а до складу такої групи було втягнено значну кількість осіб з числі й співробітників поліції, а перебування на волі ОСОБА_5 після вчинення злочинів і під час досудового розслідування може викликати страх перед потерпілою та іншими особами, адже підозрюваний користувався її вразливим становщем, попереджав про недопустимість відхилення від озвученої ним протиправної лінії поведінки щодо необхідності надання неправомірної вигоди, що може породити принцип безкарності в інших осіб, які також причетні до вчинення злочинів і створення ситуації, за якої необхідні законні запобіжники у вигляді заходів забезпечення не стримують віктимної поведінки осіб, що причетні до протиправної діяльності.

Саме тому, адвокат ОСОБА_5 , як колишній працівник поліції, зокрема слідчого підрозділу, користуючись своїм статусом і авторитетом серед населення, зв`язками у правоохоронних органах, буде мати мжливість впливати на свідків та потерпілу у різноманітних способах та формах, при цьому використовуючи приховані методи та засоби конспірації. Навіть припустити той факт, що до адвоката ОСОБА_5 буде обраний інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, останній за вказаних обставин зможе як особисто в усній формі, так і за допомогою різноманітних засобів зв`язку здійснювати тиск у вищевказаний спосіб.

На цій стадії досудового розслідування не допитано велику кількість осіб, а тому перебування на волі підозрюваного дасть можливість йому спілкуватися з цими особами, а також іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення такого злочину, що також може негативно вплинути на хід досудового розслідування у цілому і не буде відповідати завданням кримінального судочинства.

вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний, вчинив не один, а кілька злочинів. З урахуванням того, що наявні дані свідачать про те, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_5 , а також які досліджуються у цьому провадженні, вчинені у складі групи, з особливою зухвалістю та цинізмом, в умовах воєнного стану, із залученням великої кількості осіб, які здійснюють свою діяльність у правоохоронній системі та адвокатурі, орган досудового розслідування приходить до висновку про його схильність до вчинення злочинів у різноманітних сферах, наявності широкого кола знайомства серед осіб з числа співробітників правоохоронних та контролюючих органів і адвокатури, які за проханням/вказівками підозрюваного можуть здійснювати тиск у різних формах на свідків або інших учасників провадження, що може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваного.

Також, підозрюваний ОСОБА_14 вчиняв ці кримінальні правопорушення детально маскуючи їх під законну діяльність, яка повязана із здійсненням адвокатської діяльності, що не відповідало дійсності, оскільки чітко усвідомлюючи, що на нього поширюються гарантії адвокатського імунітету.

Однак, наявні у матеріалах провадження відомості вказують на те, що адвокат ОСОБА_17 , свідомо порушуючи ці норм законодавства спільно з іншими особами, зокрема адвокатом ОСОБА_15 та працівниками Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, діючи зі злочинною самовпевненістю порушували нормативні акти, що у подальшому і слугувало причинно-наслідковим зв`язком настанню негативних наслідків та дискредитації Національної поліції так і представників адвокатури серед населення.

Тому, з урахуванням вказаних фактів сторона обвинувачення вбачає, що ОСОБА_5 як особисто так інші особи за його дорученням можуть продовжувати вчинити новий злочин, у тому числі проти правосуддя чи іншої категорії.

Більше того, вказаний ризик тісно переплітається із ризиком, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Тому, з урахуванням вказаних фактів сторона обвинувачення вбачає, що підозрюваний може продовжувати вчиняти новий злочин чи інше суспільно-небезпечне діяння.

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, в яких підозрюється, може умисно симулювати хворобу, підробити або спотворити речі та документи і грошові кошти (перший транш неправомірної вигоди), які ще не відушукані стороною обвинувачення. Крім того, ОСОБА_14 вчиняв злочини, із використанням правил конспірації, застосування умовностей та брав участь в організації видачі та складанні документів, у які вносилися завідомо неправдиві відомості за вищевказаних обставин, що не відповідало дійсності.

Вказані ризики існують та є актуальними, оскільки на цей час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжкого умисного корупційного кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, та інших злочинів, зокрема в одержанні неправомірної вигоди із залученням співробітників поліції та іншого адвоката, а у сукупності такі злочини характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації, у зв`язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об`єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останні можуть перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

Також, вартує уваги факт проходження ОСОБА_16 служби на різних посадах у Національній поліції тривалий період часу, наявність в останнього численних зв`язків серед співробітників правоохоронних органів, які за проханням чи вказівками як його та інших фігурантів провадження можуть сприяти в уникненні від кримінальної відповідальності у різноманітних формах. А тому, є достатні підстави вважати, що як особисто, так і через колишніх колег по службі, спільно можуть вживатися заходи, пов`язані із здійсненням заходів, у тому числі шляхом зловживання службовим становищем у латентній формі, основною ціллю яких є запобігання здійснення кримінального судочинства у цілому, зокрема здійснення повного та об`єктивного досудового розслідування та судового розгляду.

Аналіз поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та інших повязаних з ним осіб, свідчить про стійкий намір запобігати встановленню органом досудового розслідування всіх фактичних обставин вчинюваних вищевказаних злочинів та таким чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема такі факти мають місце, оскільки останній одразу під час вилучення отриманої ним як другої частини неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США від ОСОБА_9 не дав показання щодо походження коштів, неодноразово відмовився давати показання, а особи - слідчий СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_18 та адвокат ОСОБА_15 уже дали показання, які повністю суперечать фактичним обставинам, тобто уже вони спільно вчинили заходи, які на їх думку унеможливлюють притягнення всіх осіб до кримінальної відповідальності та з`ясуванню істини у провадженні.

Ці факти дають достатні підстави вважати, що адвокат ОСОБА_14 , зазначені вище та інші невідомі особи, не тільки будуть намагатися ввести в оману орган досудового розслідування шляхом висування неправдивих версій, а навпаки умисно вчиняти дії задля запобігання виявлення всього злочинного механізму, до якого причетні й інші співробітники ГУНП в Рівненській області, що також є предметом дослідження у цьому провадженні.

Проходження служби в Національній поліції та дослідження у лікарській установі перед поміщення підозрюваного в ізолятор тимчасового тримання вказує на те, що стан здоров`я ОСОБА_5 дозволяє йому перебувати в місцях ув`язнення або позбавлення волі.

Слід врахувати той факт, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, є суспільно небезпечним діянням, що порушує функції державних органів, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб, а самі службові злочини так чи інакше пов`язані з корупційними проявами. Особливості способів службових злочинів полягають у тому, що вони застосовуються не як одиничні дії, а найчастіше у вигляді продуманої системи злочинної діяльності, яка здійснюється протягом тривалого періоду, для яких є характерна загальна особливість - основою їх способу є навмисне виконання (або невиконання) певних службових дій у вигляді розпоряджень, наказів, доручень, дозволів, заборон. Спосіб приховування службових злочинів нерідко є складовим елементом злочинної діяльності, здійснюваної відповідно до єдиного задуму, оскільки спосіб приховування їх передбачається заздалегідь.

На підставі викладеного орган досудового розслідування приходить до висновку про неможливість запобігати вищевказаним ризикам шляхом застосування стосовно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою (наприклад особисто порука, застава, домашній арешт, особисте зобов`язання) на цій стадії в інтересах найбільш повного, оперативного та ефективного досудового розслідування, оскільки лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_14 , має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

Слід також зауважити, що загальновідомим є факт відсутності в Національній поліції достатньої кількості електронних браслетів, а тому неможливо буде відслідкувати рух підозрюваного та перевіряти його наявність за місцем фактичного проживання, у разі застосування більш м`якшого запобіжного заходу.

Заразом, з метою забезпечення у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, суду за доцільно врахувати виняткову складність цього кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначених кримінальних правопорушень у латентній формі та з чіткими правилами конспірації їх організації як підозрюваним так і іншими особами, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, та на основі такої мотивації обрати підозрюваному ОСОБА_19 саме найсуворіший запобіжний захід, який зможе забезпечити найбільш повне, оперативне та ефективне досудове розслідування, та спроможне забезпечити належну процесуальну його поведінку, оскільки інші запобіжні заходи цього забезпечити не здатні.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи, а саме: характер, обставини і тяжкість кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Вбачається, що ОСОБА_14 вчиняв вищевказані протиправні дії тривалий період часу, а сам лише розмір цієї неправомірної вигоди становить майже 146 000 гривень.

Водночас, ОСОБА_14 фактично користується транспортним засобом марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску що належить його дружині на праві приватної власності та вартість якого становить близько 19400 доларів США.

Окрім цього, друдина підозрюваного - ОСОБА_20 має у своїй власності об`єкт нерухомого майна, а саме: житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , варість якого становить близько 38900 доларів США.

У сукупності, зазначене вище свідчить про високий рівень матеріального забезпечення ОСОБА_5 та його грошові активи, а також про те, що останній використовував як джерело доходів отримання від інших осіб неправомірних вигод, а тому, відповідно, є можливість внесення ним чи іншими особами застави в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застосування судом стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваними покладених на них обов`язків, у зв`язку з чим сторона обвинувачення при розгляді судом цього заходу забезпечення клопоче про збереження визначеного раніше розміру застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка не є завідомо непомірною для нього, а отже зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та належну процесуальну поведінку.

Покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із фігурантами провадження (свідками): потерпілою ОСОБА_9 ; свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , свідками ОСОБА_15 , працівниками Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, зокрема: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; є доцільним саме в такому обсязі, оскільки у разі внесення застави підозрюваний все-таки буде перебувати на волі та може вчинити дії, які вказані у вищевказаних обгрунтованих ризиках, а наявність таких обов`язків унеможливить настання негативних наслідків для кримінального судочинства у цілому.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою та при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави визнати її розмір 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисники заперечили з приводу задоволення клопотання частково. Просили обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, або зменшити розмір застави.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майор Державного бюро розслідувань перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023240030000050 від 17.05.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України та за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального Кодексу України (далі - КК України) та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

27.06.2023 о 20 год. 19 хв. адвоката ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

28.06.2023 о 18 год. 04 хв. - адвокату ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369КК України.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

На цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри адвоката ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Як вказує зміст Постанови об`єднаної палати Верховного суду, зміст диспозиції статті 369 КК України, та й у принципі ст. 190 КК України, був достатньо ясним і передбачуваним для особи, тобто ОСОБА_5 , який, як колишній працівник правоохоронного органу, зокрема представник слідчого підрозділу, а до того і адвокат із значиним юридичним стажом, не міг не усвідомлювати, що здійснювані ним дії за фабулою кримінального провадження є суспільно небезпечними кримінально караним діянням.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Стаття 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Правила адвокатської етики (надалі за текстом - Правила) затверджені 09 червня 2017 року Звітно-виборним з`їздом адвокатів України.

Відповідно до Преамбули Правил, ці Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката

Стаття 2 Правил передбачає, що дія цих Правил поширюється на:

всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії;

всіх адвокатів України, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку.

Відповідно до абз. 2 ст. 7 Правил адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами, а згідно з положеннями абз. 3 цієї ж статті адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Згідно зі ст. 12-1 Правил, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.

Приписами ст. 19 цих Правил передбачено, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до положень статті 25 Правил адвокату, крім іншого, категорично забороняється: використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби; використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво; використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він з вищою освітою, адвокат, одружений на утриманні має неповнолітню дітину, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369КК України за скоєння останнього при цьому законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду,. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369КК України за скоєння останнього при цьому законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.

Судом при обранні міри запобіжного заходу враховано підозрюваного ОСОБА_5 матеріальне становище, який раніше не судимий, одружений на утриманні має неповнолітню дитину, адвокат, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною 5 регламентовано: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Враховуючи викладені вище обставини, а також практики ЄСПЛ, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369КК України за скоєння останнього при цьому законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої,, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 160 розмірів прожиткових мінімумів, суд при обранні такого розміру має враховувати сімейний, майновий стан, а також стан його здоров`я, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 26 серпня 2023 року., вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із фігурантами провадження (свідками): потерпілою ОСОБА_9 ; свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , свідками ОСОБА_15 , працівниками Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, зокрема: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Радивилів Рівненської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, адвоката, раніше не судимого, з повною вищою освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, а саме до 20 год. 19 хв. 26.08.2023 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 20 год. 19 хв. 27.06.2023 року.

Встановити строк дії ухвали до 20 год. 19 хв. 26.08.2023 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 429 440 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із фігурантами провадження (свідками): потерпілою ОСОБА_9 ; свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , свідками ОСОБА_15 , працівниками Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, зокрема: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 20 год. 19 хв. 26.08.2023 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1