Ухвала

від 30.06.2023 по справі 569/11207/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/11207/23

1-кс/569/4471/23

УХВАЛА

30 червня 2023 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 (далі слідчий), погоджене старшим групи прокурорів,- прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 62023240030000050 від 17.05.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 27 ч.3 ст. 369 КК України та за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 Кримінального Кодексу України (далі КК України) та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України (далі це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено старшим групи прокурорів,- прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.

В обґрунтування клопотання зазначає, що Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з рішенням ради адвокатів Рівненської області від 24.12.2021 № 287 ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.01.2022 № 2070. ОСОБА_5 є керівником адвокатського бюро Ігоря Петровського (код ЄДРПОУ 44692898).

Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Водночас, ОСОБА_5 , будучи адвокатом, незважаючи на те, що на нього, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено обов`язки діяти лише у межах повноважень та способом, які передбаченіКонституцією України і Законами України, вчинив злочини за наступних обставин.

05.05.2023 ОСОБА_6 звернулася до адвоката ОСОБА_5 , як фахівця у галузі права, про надання правової допомоги у кримінальному провадженні №12023181010000204, розпочатого 16.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 КК України, за фактом підкупу працівника патронажної амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 3 КНП «ЦПМСД «Північний» РМР» за внесення неправдивих відомостей до інформаційно-телекомунікаційної системи «Хелсі» щодо проходження вакцинації/профілактики від COVID-19, у якому слідчими Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області 05.05.2023 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , вилучено два мобільні телефони ОСОБА_6 , а також слідчим вручено повістку ОСОБА_6 про виклик її на 10 годину 10.05.2023 для проведення допиту.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється групою слідчих СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, які згідно зі ст. ст. 1, 13, 15 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п. 1 Примітки до ст. 364 та п. 2 Примітки до ст.368 Кримінального кодексу України є представниками влади, працівниками правоохоронного органу та службовими особами, які займають відповідальне становище.

У ході розмови, яка відбулась між адвокатом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 близько 12 години 05.05.2023 в офісному приміщенні за адресою: м.Рівне, вул. Героїв поліції, 5, де ОСОБА_5 здійснює адвокатську діяльність, останній надав згоду на надання ОСОБА_6 правової допомоги у кримінальному провадженні №12023181010000204, після чого між ними укладено договір про надання правової допомоги, а також обумовлено грошову винагороду за надання такої допомоги у розмірі 500 доларів США. Частину обумовленої суми грошової винагороди за надання правової допомоги у розмірі 200 доларів США ОСОБА_6 оплатила адвокату ОСОБА_5 того ж дня.

Після цього, у адвоката ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману під приводом начебто надання неправомірної вигоди слідчим СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження та на підбурення ОСОБА_6 до надання їм неправомірної вигоди, як способу подальшого заволодіння її грошовими коштами. При цьому, адвокат ОСОБА_5 не мав наміру передавати грошові кошти таким службовим особам у якості неправомірної вигоди.

Надалі, близько 17 години 09.05.2023 адвокат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, на виконання свого злочинного умислу, перебуваючи в офісному приміщенні, де він здійснює адвокатську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , задля створення у ОСОБА_6 бажання та рішучості надати неправомірну вигоду слідчим СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, використовуючи свій авторитет як фахівця в області права, користуючись її необізнаністю з процедурою та порядком проведення досудового розслідування, шляхом усного умовляння спонукав її до необхідності надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, а саме слідчим СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за невчинення, з використанням службового становища, дій в її інтересах, інтересах її чоловіка ОСОБА_7 , а насправді мав намір заволодіти у такий спосіб її, тобто чужим для нього майном, шляхом обману, повідомивши в усній формі про те, що ОСОБА_6 має надати йому 3000 доларів США задля вирішення питання про непритягнення її та ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12023181010000204 та повернення вилученого під час обшуку майна, а саме двох мобільних телефонів.

З огляду на сформоване у ОСОБА_6 уявлення, що лише за умови надання нею неправомірної вигоди, слідчі СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області не вживатимуть заходів щодо притягнення її та чоловіка ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 354 КК України, повернуть їй вилучені мобільні телефони, маючи довіру до адвоката як фахівця в сфері права, ОСОБА_6 погодилася на пропозицію адвоката ОСОБА_5 про передачу грошових коштів.

Близько 14 години 31.05.2023 адвокат ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу офісного приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Героїв Поліції, 5, з метою підтримання у ОСОБА_6 рішучості та бажання до надання неправомірної вигоди, продовжив переконувати її в необхідності надати неправомірну вигоду слідчим СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, однак повідомив, що внаслідок тривалої перерви обставини змінилися і розмір неправомірної вигоди збільшився, а точну суму він озвучить після узгодження з слідчими СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

У подальшому, близько 20 години 05 хвилин 01.06.2023, адвокат ОСОБА_5 , бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_6 , шляхом обману та підбурювання її до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, ініціював з нею зустріч на території автостоянки торгово-розважального центру «Чайка», що знаходиться по вулиці Гагаріна, 16 у м.Рівному та, перебуваючи в автомобілі марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , озвучив їй в усній формі остаточну суму неправомірної вигоди, а саме 4000 доларів США за непритягнення ОСОБА_6 , її чоловіка ОСОБА_7 та її племінниці ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12023181010000204 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 КК України, повернення двох мобільних телефонів, які були вилучені 05.05.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та наполягав на необхідності якнайшвидшого надання вказаної суми неправомірної вигоди.

Надалі, близько 22 години 45 хвилин 02.06.2023 адвокат ОСОБА_5 , продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману та підбурювання її до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, прибув до будинку АДРЕСА_2 , у якому проживає ОСОБА_6 , з метою уточнення у неї готовності надати неправомірну вигоду в обумовленому розмірі 4 000 доларів США, при цьому активно переконуючи її у здійсненні такої дії з одночасним підсиленням страху перед потенційними наслідками кримінально-правового характеру для неї та її близьких у випадку ігнорування його протиправних порад, а тому ОСОБА_6 вимушено надала свою згоду.

Близько 14 години 55 хвилин 05.06.2023 адвокат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, на виконання свого злочинного умислу, перебуваючи в офісному приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , одержав від ОСОБА_6 кошти у сумі 300 доларів США як останню частину обумовленої грошової винагороди за надання правової допомоги, а також половину від обумовленого розміру неправомірної вигоди, а саме 2000 доларів США, що за курсом НБУ становило 73137,2 грн., які, як вважала ОСОБА_6 , призначались для надання в якості неправомірної вигоди службовим особам СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за непритягнення ОСОБА_6 , її чоловіка ОСОБА_7 та її племінниці ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12023181010000204 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 КК України, повернення двох мобільних телефонів, які були вилучені під час проведеного 05.05.2023 обшуку, хоча насправді не мав наміру передати вказані грошові кошти, а обернув на свою користь, тобто заволодів ними шляхом обману.

Одночасно, адвокат ОСОБА_5 ініціював укладення з ОСОБА_6 договору про надання правової допомоги із зазначенням у ньому суми гонорару у розмірі 4000 доларів США, маючи на меті таким чином приховати обставини здійснюваної протиправної діяльності та задля створення видимості законності отримання таких коштів, незважаючи на те, що ці кошти позиціонуються перед ОСОБА_6 як неправомірна вигода, яку необхідно надати службовим особам СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

ОСОБА_6 оплатила адвокату ОСОБА_5 грошову винагороду за надання адвокатом ОСОБА_5 правової допомоги у сумі 300 доларів США.

Після цього, близько 19 години 25 хвилин 06.06.2023 адвокат ОСОБА_5 , продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману та підбурювання її до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, прибув до будинку АДРЕСА_2 , у якому проживає ОСОБА_6 та у ході розмови запевнив ОСОБА_6 у тому, що задля вирішення вищевказаного питання зі слідчими СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області вона має надати другу частину неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США, щоб він мав можливість передати всю суму неправомірної вигоди у розмірі 4000 доларів США таким службовим особам.

У подальшому, близько 20 години 15 хвилин 27.06.2023 адвокат ОСОБА_5 бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, шляхом обману та підбурювання до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, прибув до будинку АДРЕСА_2 , у якому проживає ОСОБА_6 та перебуваючи в автомобілі марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , дав вказівку ОСОБА_6 помістити у підлокітник, що знаходиться між водійським та пасажирським сидіннями цього транспортного засобу, частину раніше обумовлено суми неправомірної вигоди, а саме 2000 доларів США, що за курсом НБУ становило 73137,2 грн., які, як вважала ОСОБА_6 , призначались для надання в якості неправомірної вигоди службовим особам СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, хоча насправді не мав наміру передати вказані грошові кошти, а отже у такий спосіб він обернув їх на свою користь, тобто заволодів ними шляхом обману.

Як наслідок, 27.06.2023 о 20 год. 19 хв. адвоката ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

З огляду на встановлення додаткових фактичних обставин, які стосуються чітко спланованих кримінальних правопорушень, 29.06.2023 слідчим додатково зареєстровано кримінальні провадження:

№ 62023240030000067 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому;

№ 62023240030000068 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст.27 ч.3 ст. 369 КК України закінчений замах на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданої їй влади.

Того ж дня кримінальні провадження № 62023240030000067 та №62023240030000068 об`єднані з кримінальним провадженням №62023240030000050, залишивши їм реєстраційний номер останнього.

Враховуючи достатні підстави, 28.06.2023 о 18 год. 04 хв. адвокату ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15 ч.4 ст.27 ч.3 ст. 369 КК України.

Враховуючи наявність передбаченого у ст. 369 КК України додатково покарання у вигляді конфіскації майна, у сторони обвинувачення виникає обов`язок вжити вичерпних необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, а отже є всі достатні підстави звертатися до суду з цим клопотанням з метою вилучення, у тому числі цінностей та грошових коштів, набутих протиправним шляхом та/або отриманих внаслідок вчинення зазначених кримінальних правопорушень та/або доходів одержаних від них, а також майна, в яке їх було повністю або частково перетворено, які належать ОСОБА_5 та іншим співучасникам злочинів.

Відповідно актового запису про шлюб від 10.07.2015 № 62 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одружився з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, ОСОБА_9 має з 27.07.2018 на підставі договору купівлі-продажу у власності житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1605310856101.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Сімейного Кодексу України (далі СК України), сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частина 3 статті 368Цивільного КодексуУкраїни (далі-ЦК України) передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.60СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частина 2 статті 60СК України встановлює презумпцію, відповідно до якої кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Це має велике практичне значення як при здійсненні правомочності, пов`язаної зі спільною сумісною власністю подружжя, так і у разі поділу спільного майна дружини і чоловіка.

З вказаним норм законодавства випливає, що набуте у власність дружиною підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_9 під час перебування з ним у шлюбі житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 автоматично є спільною сумісною власністю з підозрюваним у цьому провадженні, тобто її чоловіком ОСОБА_5 .

Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики застосування судами конфіскації майна Верховного суду України від 19.09.2000 року, при повній конфіскації вилучається в натурі й звертається у власність держави все майно, належне засудженому на праві власності, а також його частка в спільній з іншими особами власності.

Згідно з ч. 1 ст.131Кодексу заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Частина 4 статті 170 Кодексу вказує, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКодексом.

Відповідно до вимог ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а отже злочин, які досліджуються у цьому провадженні прямо дають підстави для застосування такого виду конфіскації.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 6202224003000078 від 19.08.2022 ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає спеціальну конфіскацію майна та додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а отже злочин, який досліджуються у цьому провадженні прямо дають підстави для застосування такого виду конфіскації.

Забезпечення стороною обвинувачення конфіскації майна та спеціальної конфіскації можливе у випадку накладення на нього арешту задля запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Водночас, цими актами законодавства передбачено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Однак, слід врахувати, що попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з ч. 11 ст.170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт на майно.

Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Накласти арешт на майно із забороною ним розпоряджатися та відчужувати, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме: житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1605310856101.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1