Постанова

від 12.07.2023 по справі 907/886/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р. Справа №907/886/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Бонк Т.Б.,

Суддів:Бойко С.М.,Якімець Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Б ЕНД Б від 02.03.2023(вх. суду від 09.03.2023 №01-05/709/23)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2023 (повний текст рішення складено 06.02.2023, суддя Андрейчук Л.В., м.Ужгород)

у справі № 907/886/22

за позовом Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Б ЕНД Б, м. Мукачево, Закарпатська область

про стягнення 18 700,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022року Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ «Б ЕНД Б» про стягнення 18 700грн заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору №КБР-192/09/21-Н від 22.09.2021 про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах щодо здійснення виплати винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав від користувача.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2023 у справі №907/886/22 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 18 700,00 грн та 2481,00 грн судового збору.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо сплати повної передоплати за рік, внаслідок чого в останнього утворився борг перед позивачем в сумі 18 700грн. Зокрема, суд встановив, що відповідач має заборгованість перед позивачем за період з грудня 2021 року по вересень 2022року (за перший рік дії договору), та оскільки відповідач не подав належного повідомлення щодо припинення договору, такий був пролонгований ще на один рік, а відтак відповідач також має заборгованість за другий рік дії договору з жовтня 2022року до вересня 2023року.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що умовами договору №КБР-192/09/21-Н від 22.09.2021 передбачено, що відповідач мав сплачувати встановлений єдиний сукупний платіж за майнові права на розрахунковий рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав», яка, в свою чергу, перераховує 50% винагороди на рахунок позивача. Апелянт вказує, що звертаючись в листопаді 2022року з відповідним позовом до суду, позивач не надав належного розрахунку суми, на яку він претендує, не надав доказів порушення його прав. Так, крім самого договору з додатками, позивач не додав інших доказів щодо його виконання сторонами, в тому числі актів нарахування роялті, складання якого передбачено п.3.6 договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вказує, що в матеріалах справи наявна достатня кількість доказів на підтвердження його вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості, зокрема, позивач надав докази часткової оплати відповідачем роялті банківську виписку про проведені платежі відповідача, в якій вказані попередні оплати за минулим договором позивача, так і за договором, який є предметом даного спору, а також акт звіряння взаємних розрахунків з відповідачем. Сам же детальний розрахунок та період виникнення заборгованості викладений у позовній заяві.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та вирішено здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

22.09.2021 Громадська спілка «Українська ліга авторських і суміжних прав» (позивач, суміжна організація), Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав»(ПО УЛАСП), Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами»(авторська організація) та ТОВ "Б ЕНД Б" (відповідач, користувач) уклали договір №КБР-192/09/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах(а.с. 19-21).

В преамбулі договору зазначено, що сторони уклали цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об`єктів авторського права (творів), так і суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Згідно з п.1.1 договору користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права, так і дозволів на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Відповідно до п. 3.1. договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Згідно з п. 3.2. договору договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Відповідно до п. 3.3. договору за договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2.,користувач здійснює оплату за весь строк дії шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами, розмір яких встановлено у Додатку №3 до цього Договору. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем, як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - «Єдиний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в Додатку №3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) в строк для сплати Роялті, що визначений у Додатку №3 до цього Договору на рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав».

Згідно з п.3.4 договору користувач може здійснити оплату одразу за весь строк дії договору річним платежем, попередньо вказавши про це в додатку №3, на умовах, які передбачені для платежів періодами. У такому разі механізм розстрочки не застосовується.

У п.3.5 договору визначено, що механізм розстрочки, передбачений цим договором, діє наступним чином:

Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього(п.3.5 договору).

Відповідно до п.3.6 отриманий ПО УЛАСП від користувача Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок суміжної організації та на рахунок Авторської організації завжди в рівних частках- 50% на 50%, тобто 50% має отримати суміжна організація, 50%-авторська організація.

Акт нарахування роялті виписується кожний період оплати, що визначений у додатку №3 до цього договору(п.3.7 договору).

Структура договірних відносин між сторонами визначена у 4розіділі договору, а саме: договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатку №1 до цього договору і є його невід`ємною частиною; договір про надання дозволу на використання авторських прав та виплату винагороди за використання об`єктів авторських прав оформлений у вигляді додатку №2 до цього договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.4.3 договору надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо додатках №1 та №2, Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додатки №1, №2) Адреса публічного закладу, в якому користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав визначені в додатку №3. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами в додатку №3.

У п. 5.1. договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості Користувача за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією, окремо Суміжною організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською організацією та Суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.

Як додаток №1 до договору №КБР-192/09/21-Н користувач, від імені якого діє ПО УЛАСП, та Громадська спілка «Українська ліга авторських і суміжних прав» (позивач, суміжна організація) уклали договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав(а.с. 22-23).

Як додаток №2 до договору №КБР-192/09/21-Н користувач, від імені якого діє ПО УЛАСП, та Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами»(авторська організація) уклали договір про надання дозволу на використання авторських прав та виплату винагороди за використання об`єктів авторських прав(а.с. 24-25).

У пункті 5.1 зазначених договорів передбачено, що вони набирають чинності з 01.10.2021 і діють 1 рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення( п.5.2. договору).

У додатку №3 до договору сторони визначили наступне(а.с. 26):

- перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторських прав, - кафе «В and B espresso bar» на вул. Миру, 11 а в м.Мукачеві;

-розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права 1 700,00грн;

-сторони погодили, що Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права є щомісячним платежем та сплачується щомісячно;

-єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» відповідно до умов Основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку періоду (місяця), за який він здійснюється. Перший платіж здійснюється не пізніше п`яти календарних днів з моменту підписання Основного договору. Це ж правило застосовується у випадку пролонгації Основного договору.

Позивач долучив до матеріалів справи банківську виписку, в якій зазначені проведені відповідачем щомісячні оплати протягом березня 2019року по вересень 2021року на загальну суму 17 900грн, зокрема, остання оплата 29.09.2021 на суму 1 700грн з призначенням платежу «роялті за жовтень 2021року»(а.с. 43-44).

Посилаючись на те, що передбачений п.3.5 договору механізм розстрочки не діє, позивач вказує, що відповідач мав провести повну річну передоплату, а відтак зазначає про наявність заборгованості відповідача за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року включно (за перший рік дії договору) та за другий рік дії договору (з жовтня 2022 року по вересень 2023 року).

Відповідно, 1 700 грн Х 10 (кількість місяців у першому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 17 000,00 грн та 1700 грн Х 12 (кількість місяців у другому році дії договору, за які відповідач має заборгованість) = 20 400,00 грн.

Отже, загальна заборгованість за договором за два роки становить: 17 000 + 20 400,00 = 37 400,00 грн.

Застосувавши встановлену у п.3.6 договору пропорцію перерахунку у розмірі 50% від винагороди, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 18 700грн заборгованості.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Як зазначено вище, предметом даного спору є вимоги Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав як суміжної організації про стягнення з ТОВ «Б ЕНД Б» як користувача 18 700грн заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору №КБР-192/09/21-Н від 22.09.2021 про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-192/09/21-Н від 22.09.2021 з додатками до нього за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Матеріалами справи підтверджено, що як додаток №1 до договору №КБР-192/09/21-Н користувач, від імені якого діє ПО УЛАСП, та Громадська спілка «Українська ліга авторських і суміжних прав» (позивач, суміжна організація) уклали договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав.

Як додаток №2 до договору №КБР-192/09/21-Н користувач, від імені якого діє ПО УЛАСП, та Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами»(авторська організація) уклали договір про надання дозволу на використання авторських прав та виплату винагороди за використання об`єктів авторських прав.

У пункті 5.1 зазначених договорів передбачено, що вони набирають чинності з 01.10.2021 і діють 1 рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення( п.5.2. договору).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів звернення кожної із сторін із заявою про припинення ліцензійної угоди в порядку, передбаченому п.5.1 договору, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що такий договір продовжив свою дію з жовтня 2022 року до вересня 2023 року.

Так, умовами п.3.3 договору сторони погодили, що за договорами про надання дозволу на використання суміжних/ авторського права Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем, як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - «Єдиний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в Додатку №3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) в строк для сплати Роялті, що визначений у Додатку №3 до цього Договору на рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав.

У додатку №3 до договору сторони визначили розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права в сумі 1 700,00грн.

Позивач стверджує, що в порушення взятих на себе зобов`язань відповідач не сплачував обумовлені договором роялті, зокрема, протягом періоду з грудня 2021 року по вересень 2022 року включно (за перший рік дії договору) та за другий рік дії договору (з жовтня 2022 року по вересень 2023 року).

Так, з долученої до матеріалів справи банківської виписки вбачається, що відповідач щомісячно проводив оплати протягом березня 2019року по вересень 2021року на загальну суму 17 900грн, зокрема, остання оплата 29.09.2021 на суму 1 700грн з призначенням платежу «роялті за жовтень 2021року».

В позовній заяві позивач вказував, що оскільки передбачений п.3.5 механізм розстрочки платежів не діє (так як користувач не сплатив єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права протягом двох місяців поспіль), відповідач мав сплатити роялті у вигляді повної річної передоплати. У зв`язку з чим позивач визначив заборгованість відповідача за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року (за перший рік дії договору) та за другий рік дії договору (з жовтня 2022 року по вересень 2023 року).

Відповідно, 1 700 грн Х 10 (кількість місяців у першому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 17 000,00 грн та 1700 грн Х 12 (кількість місяців у другому році дії договору, за які відповідач має заборгованість) = 20 400,00 грн.

Отже, загальна заборгованість за Договором за два роки становить: 17 000 + 20 400,00 = 37 400,00 грн.

У п. 5.1. договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією, окремо Суміжною організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською організацією та Суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.

Застосувавши встановлену у п.3.6 договору пропорцію перерахунку у розмірі 50% від винагороди, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 18 700грн заборгованості.

З такими доводами позивача погодився суд першої інстанції та задоволив позов в повному обсязі.

Однак, апеляційний суд вважає такі висновки помилковими та такими, що суперечать умовам укладеного сторонами договору.

Зокрема, у п.3.4 договору сторони визначили, що користувач може здійснити оплату одразу за весь строк дії договору річним платежем, попередньо вказавши про це в додатку №3, на умовах, які передбачені для платежів періодами. У такому разі механізм розстрочки не застосовується.

Разом з тим, у додатку №3, а саме у п.2.2 такого, сторони визначили, що Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права є щомісячним платежем та сплачується щомісячно.

Відтак з аналізу передбачених сторонами умов договору вбачається, що сторони передбачили саме щомісячну сплату користувачем відповідних роялті, а не як стверджує позивач шляхом здійснення річної передоплати. При цьому, зі змісту позовних вимог випливає, що звернувшись до суду у листопаді 2022року, позивач просить стягнути з відповідача борг за період, який фактично ще не наступив на момент звернення до суду з позовом з грудня 2022року по вересень 2023року, що, на думку апеляційного суду, свідчить про передчасність таких позовних вимог.

З урахування наведеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів припинення дії укладеного сторонами ліцензійного договору станом на момент подання позову(18.11.2022) та відсутність доказів сплати користувачем передбачених договором роялті, враховуючи визначений позивачем період заборгованості з грудня 2021року по листопад 2022року, апеляційний суд вважає такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги, які розраховані за цей період(12 місяців).

Тому, враховуючи визначений сторонами розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права 1 700,00грн, за період з грудня 2021року по листопад 2022року(12 місяців) відповідач мав сплатити 20 400грн.

З огляду на встановлений в п.3.6 договору принцип розподілу єдиного сукупного платежу між авторською та суміжною організаціями (50%), відповідач повинен відшкодувати позивачу 10 200грн (20 400:2).

Доводи апелянта про те, що позивач не надав належного розрахунку суми, на яку він претендує, не надав доказів порушення його прав апеляційний суд відхиляє як необгрунтовані та такі, що спростовуються наявними у справі матеріалами. При цьому, суд враховує положення статей 13-14 ГПК України, якими передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що внаслідок нез`ясування обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення 18 700грн заборгованості.

Отже, рішення суду першої інстанції належить скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10 200грн заборгованості.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи судом першої та апеляційної інстанцій підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених позовних та апеляційних вимог.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Б ЕНД Б від 02.03.2023(вх. суду від 09.03.2023 №01-05/709/23) - задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2023 у справі №907/886/22 скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов позовом Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Б ЕНД Бпро стягнення 18 700,00 грн задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Б ЕНД Б» (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Свято-Михайлівська, буд. 1, корпус А, код ЄДРПОУ 42698877) на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ 42502769) заборгованість у розмірі 10 200,00 грн та 1 353,27грн судового збору.

3.Стягнути з Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ 42502769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Б ЕНД Б» (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Свято-Михайлівська, буд. 1, корпус А, код ЄДРПОУ 42698877) 1 691,59грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.

4.Матеріали справи № 907/886/22 до Господарського суду Закарпатської області.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Т.Б. Бонк

СуддяС.М. Бойко

СуддяГ.Г. Якімець