Постанова

від 18.07.2023 по справі 607/18289/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/18289/22Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/817/642/23 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Дикун С. І.,

за участі секретаря Сович Н.А.

та сторін представника ОСОБА_1 адвоката Притули О.Б., представника Підгородянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області - Микитюк І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/18289/22 за апеляційною скаргою Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26квітня 2023 року, ухваленого суддею Братасюком В.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення завданої моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення двадцятої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 566 від 23 грудня 2021 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 »; зобов`язати Підгороднянську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області прийняти рішення про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,6150 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, сільськогосподарського призначення на території Почапинської сільської ради Тернопільського району (за межами населеного пункту), кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 та передачу її у власність позивачу; стягнути з відповідача в користь позивача 85 000 грн. моральної шкоди; встановити судовий контроль за його виконанням шляхом зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень, подати у місячний строк, з моменту набранням судовим рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення у даній адміністративній справі.

В обґрунтування позову посилається на те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі № 500/2183/21 визнано протиправним та скасовано рішення Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 09 квітня 2021 року № 171 «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» у частині відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,6150 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Почапинської сільської ради Тернопільського району (за межами населеного пункту), кадастровий номер 6125287000:01:001:0032. Також, зобов`язано Підгороднянську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 березня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6150 га (кадастровий номер 6125287000:01:001:0032), розташованої на території Почапинської сільської ради Підгороднянської ОТГ (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства.

Проте, рішенням двадцятої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 566 від 23грудня 2021 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 » йому вкотре відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6150 га та її передачі у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Почапинської сільської ради (за межами населеного пункту) Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287000:01:001:0032.

Позивач вказує, що підставами для відмови було: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; при заяві гр. ОСОБА_1 відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; існуюче цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; продано на земельних торгах (аукціоні) право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,6150 га кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту села Забойки на території Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та укладено і підписано договір оренди землі від 22.11.2021.

Позивач вважає, що однією з підстав відмови відповідача у затвердженні проекту землеустрою стала та сама підстава, що й раніше - проведення земельного аукціону, стосовно якої надав правову оцінку суд апеляційної інстанції, що свідчить про фактичне ігнорування відповідачем висновків суду апеляційної інстанції та його неповне виконання.

Щодо невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, вважає, що даний факт може бути підставою для відмови лише у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не під час затвердження проекту землеустрою, яка є іншим етапом приватизації земельної ділянки, відтак відмова у затвердженні проекту землеустрою із зазначенням даної підстави є незаконною та такою що суперечить вимогам закону.

Також, вважає, що такої підстави як відсутність оригіналу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки при повторному розгляді, за умови ознайомлення з його змістом раніше, не передбачено для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки й чинним законодавством.

Отже, на думку позивача, дії відповідача щодо відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою грубо суперечать нормам чинного законодавства і носять відверто протиправний характер, що і стало причиною звернення до суду.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення двадцятої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 566 від 23 грудня 2021 року Про розгляд заяви ОСОБА_1 .

Зобов`язано Підгороднянську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1, 6150 га для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського значення на території Почапинської сільської ради (за межами населеного пункту) кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 та надати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .

Стягнуто з Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в користь ОСОБА_1 20 000 гривень завданої моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в дохід держави 1948, 80 гривень судового збору.

В апеляційній скарзі Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд фактично розглянув спір який заявлено як адміністративний позов, обґрунтований адміністративними правовими нормами, пов`язаними із діяльністю суб`єкта владних повноважень, із застосуванням способів захисту прав та інтересів визначених адміністративними, а не цивільним судочинством.

При цьому у зв`язку з розглядом справи як цивільного спору, у справі відсутні заяви про зміну предмету чи підстав позову з прив`язкою до цивільно-правового спору, способів захисту прав та законних інтересів визначених ЦК України та Земельним кодексом України.

Суд в оскаржуваному рішенні безпідставно відображає спірні відносини як систематичність відмов сільської ради у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки площею 1,6150 га для ведення особистого селянського господарства, які виразились у прийнятті відповідачем рішень №133 від 04.03.2021р. «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», №171 від 09.04.2021р. «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», №346 від 16.08.2021р. «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ».

Всі наведені вище рішення органу місцевого самоврядування є чинними та виконаними на даний час, як і дійсним є договір оренди землі. При цьому процедура підготовки та проведення аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 здійснена з дотриманням вимог ст. ст. 134-138 ЗК України, адже право комунальної власності було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку встановленому чинним законодавством.

Не може бути підставою для скасування рішення відповідача № 566 від 23.12.2021р. посилання суду на положення ч. 3 ст. 22 ЗК України про те, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, оскільки частину третю статті 22 ЗК України виключено на підставі Закону № 1423-ІХ від 28.04.2021р.

Серед підстав задоволення позовних вимог суд також невірно застосовує ст. 32 Закону України «Про оренду землі», адже правове регулювання вказаної норми поширене на відносини саме з «припинення договору оренди землі шляхом його розірвання», що не є предметом позову, та ч. 1 ст. 33 ЗК України, яка стосується земельних ділянок особистих селянських господарств та регулює лише правовідносини по користуванню, а не наданню у власністю.

Оскільки, на момент розгляду відповідачем заяви про затвердження проекту землеустрою, земельна ділянка була включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, та було продано право оренди на земельних торгах, в силу приписів ч. 5 ст. 116 та ч. 5 ст. 136 ЗК України це було законною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Висновки суду в оскаржуваному рішенні про відсутність перешкод для передачі земельної ділянки позивачу не відповідають положенням ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, оскільки земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом, що відсутнє в даному випадку.

За наведеного вище, вважають, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування правомірного рішення Підгороднянської сільської ради № 566 від 23.12.2021р. «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 » та зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою та надати у власність земельну ділянку не підлягали до задоволення.

Щодо стягнення моральної шкоди зауважують, що відсутнє будь-яке рішення про протиправну бездіяльність, поведінку чи умисну вину відповідача по спірних правовідносинах, не доведено систематичності чи формальності дій відповідача при розгляді його заяв. Сільська рада не застосовувала тих самих відмов, що були раніше, всупереч висновкам суду. Відповідачем не вчинено жодних дій, які свідчили б про приниження людини з боку органу місцевого самоврядування.

Посилання на психологічні напруження, розчарування, незручності та порушення прав людини, які не спричинили погіршень у стані здоров`я не можуть слугувати підставою для стягнення моральної шкоди.

Відзив на апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до суду апеляційної інстанції не поступав.

У судовому засіданні представник Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Микитюк І.С. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній.

Представник ОСОБА_1 адвокат Притула О.Б. апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області не визнала, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився і не повідомив причин своєї неявки.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності третьої сторони.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі № 500/2183/21 визнано протиправним та скасовано рішення Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 09 квітня 2021 року № 171 «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» у частині відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,6150 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Почапинської сільської ради Тернопільського району (за межами населеного пункту), кадастровий номер 6125287000:01:001:0032. Також, зобов`язано Підгороднянську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 березня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6150 га (кадастровий номер 6125287000:01:001:0032), розташованої на території Почапинської сільської ради Підгороднянської ОТГ (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 27-29).

На виконання зазначеної постанови рішенням двадцятої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 566 від 23 грудня 2021 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 » позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6150 га та її передачі у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Почапинської сільської ради (за межами населеного пункту) Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 (копія рішення наявна у матеріалах справи), а саме сільська рада вирішила: 1. Відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6150 га кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Забойки Тернопільського району Тернопільської області у відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. При заяві гр. ОСОБА_1 від 09.03.2021 року відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6150 га кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Забойки Тернопільського району Тернопільської області. Згідно з відомостей з Державного земельного кадастру існуюче цільове призначення земельної ділянки площею 1,6150 га кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У відповідності до ст.ст. 134-138 Земельного кодексу України та на підставі протоколу земельних торгів LRE001-UA-20211012-60579 від 15.11.2021 року продано на земельних торгах (аукціоні) право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,6150 га кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту села Забойки на території Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та укладено і підписано договір оренди землі від 22.11.2021 року (т. 1 а.с. 20).

Тобто підставами відмови у затвердженні проекту землеустрою є наступні:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;

- відсутність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- невідповідність цільового призначення;

- право оренди на земельну ділянку продано на земельних торгах (аукціоні), та укладено і підписано договір оренди землі від 22.11.2021 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що підстави відмови у затвердженні проекту землеустрою з передачею земельної ділянки, які зазначені в оскаржуваному рішенні сільської ради не відносяться ні до однієї з тих, що визначені ст. 118 ЗК України, а тому кваліфікується судом як протиправна бездіяльність, з ознаками свавільності і тому, оскільки права позивача є порушеними існує необхідність у визнанні протиправним і скасуванні рішення двадцятої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 566 від 23 грудня 2021 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1 » та зобов`язанні Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1, 6150 га для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського значення на території Почапинської сільської ради (за межами населеного пункту) кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 та надати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .

При цьому, суд враховує умисну вину відповідача, повторюваність, тривалість порушення, що свідчить про небажання відповідача виконати вимоги закону, а тому враховуючи вимоги розумності та справедливості прийшов до висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 гривень.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Аналогічні норми містить ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, держава визнала за органами місцевого самоврядування і територіальними громадами автономію у вирішенні питань місцевого значення, які потребують певних матеріальних і фінансових ресурсів, закріпила за ними право розпоряджатись власним майном, в тому числі і землею, для досягнення економічного ефекту задля фінансування власних потреб, а тому заперечення права відповідача на вільне розпорядження землею, підриває саму суть економічної самостійності органів місцевого самоврядування.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом ( ч. 4 ст. 13 Конституції України).

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів ( ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Підпунктами а, б, в ч. 1 ст. 12 ЗК України наділяє сільські, селищні, міські ради у галузі земельних відносин повноваженнями щодо розпорядження землями територіальних громад; передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.

Так, згідно зі статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

При цьому, згідно пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України.

Зокрема, за змістом даної статті (в редакції, яка діяла до 27.05.2021, тобто на час, коли позивачі розпочали процес приватизації бажаної земельної ділянки), було передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність.

Із вищевикладеного слідує, що в межах процедури безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності всі дії відповідних суб`єктів цих правовідносин є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання заявником земельної ділянки у власність.

Спір між сторонами виник на стадії подання позивачем розробленого проекту землеустрою до органу місцевого самоврядування та його розгляду відповідачем.

Так, на час ініціювання позивачем питання про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, на час розроблення такого проекту землеустрою, та на час звернення позивача до відповідача із заявою від 09.03.2021 про затвердження проекту землеустрою, регулювалося частини 8 та 9 статті 118 ЗК України (в редакції до 27.05.2021), які передбачали, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому, частиною 6 статті 186-1 ЗК України (в редакції до 27.05.2021) було визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Підгороднянської сільської ради № 566 від 23.12.2012, що основною підставою для відмови позивачу у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було те, що продано на земельних торгах (аукціоні) право оренди на спірну земельну ділянку.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 59-ОТГ від 16.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» (т. 1 а.с. 70), відповідно до ст. 15-1, 117, 122, 148-1 ЗК України, Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України № 113 від 16.11.2020 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, наказу Держгеокадастру України від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» передано Підгороднянській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 6,4600 га, які розташовані на території колишньої Почапинської сільської ради, згідно додатку, в тому числі і спірну земельну ділянку кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 площею 1,615 га за актом приймання-передачі, як землі запасу - 16.00 земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам (згідно Класифікації видів цільового призначення земель (далі КВЦПЗ))

Вказаний акт із Наказом були підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки. При цьому у розділах додатку до Наказу «Відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку (користувач)» та «Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки» зазначено про відсутність обмежень чи обтяжень щодо спірної земельної ділянки.

Державним реєстратором прийнято рішення 27.01.2021 про державну реєстрацію права комунальної власності відповідача на земельну ділянку кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 площею 1,615 га із розміром частки 1/1.

Підпунктом 1.7 пункту 1 рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради № 161 від 09.04.2021 «Про визначення переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом продажу на земельних торгах права оренди на них на території Підгороднянської сільської ради», на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 134-138 ЗК України, земельну ділянку кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 площею 1,6150 га категорія - землі запасу, які ненадані у власність або користування включено до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та пунктом 8 рішення дано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки комунальної власності для подальшого продажу права оренди на неї на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення землі запасу (т. 1 а.с. 22-23)

14.05.2021 пунктом 1 рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради № 200 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», затверджено проект землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 для продажу права оренди терміном на 7 років на земельних торгах у формі аукціону (аркуш справи 75).

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-6114698892021 від 09.06.2021 підтверджено внесення відомостей до Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 з видом використання та цільовим призначенням - 01.01 для ведення товарного- сільськогосподарського виробництва.

Згідно рішення восьмої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради № 310 від 13.07.2021 «Про продаж на земельних торгах права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1650 га за межами населеного пункту села Забойки на території Підгороднянської сільської ради» вирішено продати спірну земельну ділянку на аукціоні та затверджено стартову ціну, крок аукціону та умови оренди (т. 1 а.с. 79).

Протоколом про результати земельних торгів від 15.11.2021, визначено переможця земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6125287000:01:001:0032, договір оренди землі укладено 22.11.2021 і переможцем торгів сплачено ціну продажу земельної ділянки (т. 1 а.с. 80) та укладено договір оренди землі від 22.11.2021 (т. 1 а.с. 82-84).

Положеннями частини 5 статті 136 ЗК України встановлено імперативну заборону відчуження в будь-який спосіб земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

Враховуючи те, що на момент розгляду відповідачем заяви про затвердження проекту землеустрою, земельна ділянка була включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами та було продано право оренди на земельних торгах, в силу приписів ч. 5 ст. 116 та ч. 5 ст. 136, ч. 5 ЗК України, колегія суддів вважає що це є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Крім того, лише факт включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які буде продано на земельних торгах (аукціоні), виключає можливість відчуження цих земельних ділянок її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17, від 17.10.2019 у справі №823/1120/16, від 08.11.2019 у справі №420/914/19.

Також, відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою (землевпорядна документація) затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо; робочий проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів з використання та охорони земель, що включає розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом строку, встановленого цим проектом.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що проект землеустрою - це суто технічна документація і попереднє надання позивачеві дозволу на їх розробку не тягне виникнення будь-яких прав на земельну ділянку, так як отримання дозволу на розробку проекту землеустрою це лише один з етапів процесу отримання земельної ділянки у власність, відповідно, до моменту затвердження проекту землеустрою, власник землі вправі вчиняти щодо земельної ділянки будь-які дії і отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не накладає на нього будь-яких обмежень.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду - отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язанні з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28.11.2018 у справі № 826/5735/16).

Відповідні майнові права на обрану земельну ділянку, так само, як і легітимні очікування на виникнення таких прав наразі у позивача відсутні, адже рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом (постанова від 23.01.2019 у справі № 308/10112/16-а).

Не заслуговує на увагу посилання ОСОБА_1 про те, що продаж на аукціоні права оренди на земельну ділянку, не є перешкодою у передачі цієї земельної ділянки у власність, оскільки затвердження проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність іншій особі з подальшим наданням цієї ділянки у власність, суперечить положенням ч. 5 ст. 116 ЗК України, якою передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Відтак, вказані обставини є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Дана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №560/8837/20.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на систематичність порушень зі сторони відповідача, з огляду на наявність неодноразових звернень на безоплатне отримання земельної ділянки, які долучає до позовної заяви, оскільки позивачем не доведено послідовність протиправних дій відповідача та порушень прав позивача, а посилання на постанову восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі № 500/2183/21 є безпідставним, оскільки як вбачається з даної постанови, що суд не надавав оцінці підставі для відмови у затверджені проекту, а лише зазначив, що рішення сільради від 09.04.2021 №161 "Про визначення переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом продажу на земельних торгах права оренди на них на території Підгороднянської сільської ради" на час прийняття оспорюваного рішення, ще не набрало чинності, а отже не могло бути підставою для відмови позивачу у затверджені проекту землеустрою. Крім того, зазначеною постановою зобов`язано лише повторно розглянути заяву позивача від 09.03.2021, що і було зроблено відповідачем. Проте на час прийняття оспорюваного рішення Підгороднянською сільською радою № 566 від 23.12.2021 рішення сільради від 09.04.2021 №161 набрало чинності.

Оскільки, колегія суддів не вбачає порушення прав ОСОБА_1 з боку Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області щодо протиправності відмови в затвердженні проекту землеустрою відведення спірної земельної ділянки, тому позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди також не підлягає до задоволення.

Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області слід задовольнити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26квітня 2023 року - скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення завданої моральної шкоди відмовити.

Оскільки, в силу вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, судові витрати за подану апеляційну скаргу слід компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26квітня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення завданої моральної шкоди відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 липня 2023 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

С.І. Дикун