Постанова

від 13.07.2023 по справі 524/9534/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/9534/21 Номер провадження 22-ц/814/2772/23Головуючий у 1-й інстанції Гончаренко О.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Обідіної О.І.,

розглянула у письмовомупровадженні занаявними матеріаламицивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районногосуду м.КременчукаПолтавської областівід 13грудня 2022року,ухвалене суддеюГончаренко О.В., повний текст рішення складено 19.12.2022 року, по справі за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2021 року Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування позову вказувала, що у період з 01.06.2020 року по 06.10.2021 року відповідач користувався земельною ділянкою, кадастровий номер: 5310436100:04:003:0273, площею 4136 кв.м, на якій знаходиться об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , проте відповідач з дня набуття ним права власності на вищевказаний об`єкт незавершеного будівництва, орендної плати за користування земельною ділянкою у встановленому порядку не вносив, внаслідок чого Кременчуцька міська рада Полтавської області не отримала грошові кошти у сумі 29949,56 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13 грудня 2022 року позовні вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області безпідставно збережені кошти у розмірі 29949,56 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок районного суду про те, що він, як фактичний користувач спірної земельної ділянки, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою, зобов`язаний повернути власнику земельної ділянки, є передчасним, оскільки є орендар земельної ділянки МКП «Граніт», який повинен сплачувати оренду за спірну земельну ділянку.

Зазначає, що він є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки є інша особа, а саме орендар земельної ділянки МКП «Граніт».

Окрім того вказує, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки суд позбавив його можливості реалізувати свої процесуальні права, а саме, право взяти участь в судовому засіданні, надавати пояснення та подавати докази.

11 липня 2023 року від Кременчуцької міської ради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті надійшоввідзив наапеляційну скаргу,в якийвона просилаапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити беззадоволення,а рішеннярайонного судубез змін.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За змістомст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ізст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.08.2021 року, ОСОБА_1 15.06.2016 року набув право власності на незавершене будівництво, багатоповерховий житловий будинок за адресою: : АДРЕСА_1 .

Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5310436100:04:003:0273, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, площа - 4136 кв.м.

Також встановлено, що у період з 01.06.2020 року по 06.10.2021 року відповідач використовував вищезазначену земельну ділянку без укладання договору оренди, плату за фактичне користування не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єктів нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю.

Розмір доходу, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів), у виді орендної плати за землю з 01.06.2020 року по 06.10.2021 року, складає 29949,56 грн., що підтверджується розрахунком Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Задовольняючи позов районний суд виходив з того, що оскільки відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, наявні підстави для стягнення вказаних коштів відповідно до ч.2 ст. 1212 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 152ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову у даній справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з її власником та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно достатті 206 ЗК України використання землів Україні є платним.Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Отже, єдиною формою здійснення плати за користування спірною земельною ділянкою для ОСОБА_1 , як землекористувача, могла бути орендна плата. Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою має визначатися як розмір неодержаної орендної плати за землю.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, чинної на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель`дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 4136 кв. м складає 1233355,20 грн., що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.08.2021 року № 206/428-1 ( а.с.18).

Розмір доходу, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів), у виді орендної плати за землю з 01.06.2020 року по 06.10.2021 року, складає 29949,56 грн., що підтверджується розрахунком Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано.

За таких обставин районний суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача коштів за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.07.2020 року по 06.10.2021 року у розмірі 29949,56 грн.

Доводиапеляційної скаргипро те,що МКП«Граніт» єорендарем спірноїземельної ділянкита самевоно маєсплачувати орендуплату,не заслуговуютьна увагу,оскільки вматеріалах справивідсутні доказитого,що увказаний періодбули наявнідогори орендиземлі між Кременчуцькоюміською радою Кременчуцькогорайону Полтавськоїобластіта МКП «Граніт».

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, що МКП «Граніт» зверталось до суду з позовами про поновлення договору оренди землі.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального справа не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права, яке полягає в примусі написання заяви про розгляд справи у відсутність відповідача та його представника, не заслуговують на увагу, оскільки заява про розгляд справи без участі була написана, як відповідачем, так і його представником, який має юридичну освіту та розуміє наслідки подачі такої заяви.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами та застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Оскільки рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судубез змін.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.

Витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення (частина другастатті 136 ЦПК України).

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентуєтьсяст.141 ЦПК України.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українипідлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при зверненні до суду першої інстанції та за подачу апеляційної скарги.

Як вбачається із ухвали Полтавського апеляційного суду від 28 квітня 2023 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення районного суду без змін, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3405 грн.

Керуючись ст.ст.368,375,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13 грудня 2022 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3405 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25.07.2023 року.

Головуюча суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

О.І. Обідіна