Постанова

від 25.07.2023 по справі 569/4498/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 року

м. Рівне

Справа № 569/4498/20

Провадження № 22-ц/4815/830/23

Головуючий у Рівненському міському суді

Рівненської області: суддя Тимощук О.Я.

Рішення суду першої інстанції

(вступна і резолютивна частини) проголошено

28 березня 2023 року (час не зазначено)

у м. Рівне Рівненської області

Повний текст рішення складено: 31 березня 2023 року

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26";

відповідач1 - ОСОБА_1 ;

відповідач2 - ОСОБА_2 ;

відповідач3 - ОСОБА_3 ;

відповідач4 - ОСОБА_4 ;

відповідач5 - ОСОБА_5 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради;

за участі: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" на рішення Рівненського міського суду від 25 липня 2023 року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича -26" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради; про визнання недійсними договорів та зобов`язання знести самочинне будівництво,

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року через свого представника - адвоката Таборовця А.П. в суд звернулося Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" (далі - ОСББ "Ніла Хасевича-26") з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів дарування частки кімнат від 17 жовтня 2019 року, договору про припинення права на аліменти від 10 січня 2018 року та зобов`язання знести самочинне будівництво. Мотивуючи вимоги, вказувалося, що ОСББ "Ніла Хасевича -26" на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5610100000:01:014:0105, площею 0,312 га, призначена для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Починаючи з 2015 року, відповідачами самовільно розпочато будівництво прибудови до кімнат № 8,9 секції ІІ в гуртожитку по АДРЕСА_1 , на самовільно зайнятій земельній ділянці. Дану добудову позивач вважає об`єктом самочинного будівництва, а тому відповідачі не можуть набути на нього права власності. Вважає, що цей факт підтверджується актом перевірки № 679 Управління ДАБІ у Рівненській області від 01 жовтня 2015 року, приписом Управління ДАБІ у Рівненській області № 314 від того ж числа, актом перевірки № 828 Управління ДАБІ у Рівненській області від 30 листопада 2015 року, приписом Управління ДАБІ у Рівненській області № 370 від 31 листопада 2015 року, постановою Управління ДАБІ у Рівненській області від 08 грудня 2015 року № 347-ф, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 18842 КУпАП.

На підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2017 року у справі № 659/12566/17 за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснено державну реєстрацію приватної спільної часткової власності у розмірі частки по 1/5 за кожним кімнати АДРЕСА_2 .

Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 569/12566/17 рішення суду першої інстанції від 15 вересня 2017 року скасовано. Тобто це судове рішення не створює жодних правових наслідків з моменту прийняття, а тому не могло бути підставою для реєстрації права власності за відповідачами, а також не надавало їм права укладати будь-які договори щодо самочинного збудованого майна.

Зверталася увага на те, що самочинна добудова до кімнат гуртожитку здійснена відповідачами на земельній ділянці, яка їм не належить на праві власності, і створює перешкоди ОСББ "Ніла Хасевича-26" та іншим співвласникам гуртожитку використовувати її за цільовим призначенням.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року залучено Службу у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 березня 2023 року ОСББ "Ніла Хасевича-26" відмовлено в позові до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради; про визнання недійсними договорів дарування частки кімнат від 17 жовтня 2019 року, договору про припинення права на аліменти від 10 січня 2018 року та зобов`язання знести самочинне будівництво.

У поданій через свого представника - адвоката Таборовця А.П. апеляційній скарзі позивач, вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги ОСББ "Ніла Хасевича-26".

Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом обставин справи та норм закону, які регулюють фіктивність правочинів, оскільки оспорювані угоди не були спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків. При цьому дії відповідачів свідчать про умисел усіх сторін правочину приховати справжні наміри їх учасників, а саме виведення нерухомості із власності, ускладнення повернення об`єкта та уникнення знесення самовільно побудованої добудови без дозвільної документації.

Судом залишено без уваги те, що постановою Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у справі №569/12566/17 рішення суду першої інстанції, на підставі якого виникло у відповідачів право власності, скасовано. Тому у разі скасування судового рішення воно не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Отже, відповідачі набули право власності на самочинний об`єкт нерухомості на підставі судового рішення, яке скасоване, а саме нерухоме майно є самочинним будівництвом, тобто підстави для реєстрації речових прав на нього зникли. Не погоджується із висновками суду про те, що декларація щодо початку будівельних робіт у встановленому законом порядку не була визнана незаконною, а скасована за заявою замовника головою правління ОСББ "Ніла Хасевича-26" відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Щодо декларації про початок виконання будівельних робіт, то вона незалежно від її скасування не може тлумачитися судом як правовстановлювальний документ на об`єкт нерухомого майна, оскільки відсутність дозвільних документів на здійснення будівельних робіт свідчить про проведення відповідачами будівельних робіт без розробленої проектної документації та відповідних дозвільних документів на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети і належить на праві власності ОСББ "Ніла Хасевича-26". Тобто спірний об`єкт нерухомості є самочинним будівництвом відповідно до положень ст. 376 ЦК України.

Вважає, що земельна ділянка, на якій розташовано об`єкт самочинного будівництва, у порядку, встановленому законом, відповідачам не надавалася. Оскільки підстави для реєстрації речових прав на нього в подальшому зникли, тому оспорювані договори дарування частки у майні, що укладені на основі скасованого судового рішення, повинні бути визнані недійсними як такі, що суперечать Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Також судом порушено порядок залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Так, дана процедура передбачається ст. 53 ЦПК України, яку натомість не було додержано судом, що задовольнив клопотання представника відповідача - адвоката Бідюк Т.В. З урахуванням ст. 19 СК України та обставин правовідносин заявник вказував про те, що Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради діє винятково в інтересах дітей, її висновки носять інформаційно-рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії. Тому посилання суду на висновок третьої особи не наділений юридичним пріоритетом порівняно із вимогами закону.

Крім того, висновок експерта №СЕ-19/118-22/11194-БТ від 06 лютого 2023 року прийнятий судом з порушенням строків подання доказів, а саме через три роки після пред`явлення позову та після початку розгляду справи по суті. Цей висновок експерта жодним чином не спростовує обставин справи і не може переважати над нормами матеріального права, які підлягали до застосування, але суд їх не застосував.

У поданому відзиві представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , - адвокат Бідюк Т.В., вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Як з`ясовано судом, по АДРЕСА_1 зареєстроване ОСББ "Ніла Хасевича-26", яке діє на підставі відповідного Статуту, затвердженого протокольним рішенням № 2 від 22 лютого 2018 року загальних зборів об`єднання співвласників гуртожитку на АДРЕСА_3 ).

Зі свідоцтва про право власності від 25 травня 2010 року, що видане Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Рівненської міської ради, та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26314953, що видане 04 червня 2010 року Комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", вбачається, що відповідачам на праві спільної часткової власності належать кімнати 8,9 секції ІІ в гуртожитку по АДРЕСА_1 , у АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,312 га з цільовим призначенням: "Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку" належить на праві власності ОСГ "Ніла Хасевича-26" відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , що видане 18 березня 2013 року, кадастровий номер: 5610100000:01:014:0105, номер відомостей про речове право: 373972.

18 травня 2013 року після створення ОСГ "Ніла Хасевича -26" наказом голови правління було дозволено ОСОБА_1 зайняти частину приватизованої земельної ділянки навпроти її вікон для здійснення добудови.

Рішенням позачергових зборів членів правління ОСГ "Ніла Хасевича-26" від 18 червня 2013 року, зафіксованим у протоколі №3, також погоджено дозвіл на зайняття ОСОБА_1 частини приватизованої земельної ділянки навпроти її вікон з метою здійснення добудови.

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області протягом 2015 року здійснювалися перевірки додержання вимог закону при реконструкції приміщень гуртожитку АДРЕСА_4 . За їх наслідками виявлено порушення законодавства, зокрема виконання будівельних робіт з реконструкції 46\100 частин секції гуртожитку (сек. ІІ) без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт (п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

За наслідками виявлених порушень Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області винесено приписи №314 від 01 жовтня 2015 року і № 370 від 31 листопада 2015 року, та на ОСОБА_1 накладено адміністративні стягнення у виді штрафу.

У 2016 році на замовлення ОСОБА_1 . Комунальним підприємством «Рівненський архітектурно-будівельний нагляд» Рівненської міської ради виготовлено Робочий проект «Реконструкції приміщень гуртожитку на АДРЕСА_1 », яким передбачено добудову до кімнат № 8,9 секції ІІ гуртожитку, у відповідності з чинними на час проектування і видачі документів нормами і правилами, інструкціями і державними стандартами.

12 вересня 2016 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень гуртожитку АДРЕСА_4 за підписом голови відповідного ОСББ.

02 лютого 2017 року слідчим СВ Рівненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області відкрито кримінальне провадження за фактом підроблення зазначеного підпису і проводилося досудове розслідування за ч. 1 ст. 358 КК України, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 4217181010000021.

Рішенням головного інспектора будівельного нагляду від 14 липня 2017 року № 42-гбн реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 12 вересня 2016 року №РВ83162562770 відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» скасовано, тобто правова підстава виконання будівельних робіт зникла.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2017 року у справі № 569/12566/17 визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 право приватної спільної часткової власності на кімнати АДРЕСА_2 , у складі приміщень 1 поверху: «1» - коридор площею 14,9 кв.м., «2» - житлова площею 16,5 кв.м., «3» - вітальня площею 12,3 кв.м.; та приміщень цокольного поверху: «4» кухні площею 12,6 кв.м., «5» ванни площею 2,4 кв.м., «6» туалету площею 1,5 кв.м., загальною площею 57,1 кв.м., з яких житлова площа 28,8 кв.м. та допоміжна площа 28,3 кв.м., по 1/5 частині за кожним.

На підставі цього рішення за ОСОБА_2 (номер запису про право власності 22831033), ОСОБА_1 (номер запису про право власності 22831063), ОСОБА_3 (номер запису про право власності 22831049), ОСОБА_4 (номер запису про право власності 228331044), ОСОБА_5 (номер запису про право власності 22831076) здійснено державну реєстрацію приватної спільної часткової власності у розмірі частки 1/5 за кожним кімнати АДРЕСА_2 та виготовлено технічний паспорт за станом на 12.07.2017 року (інвентаризаційна справа № 12577).

10 січня 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , від імені якого діяла ОСОБА_3 , укладено договір про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з передачею права власності на нерухове майно - 1/5 частку кімнати № 8,9, що знаходиться в АДРЕСА_1 , замість припинення права на аліменти, які стягувалися на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 лютого 2011 року у справі №2-246/11. Договір зареєстрований в реєстрі за №96, номер запису про право власності 24335036.

17 жовтня 2019 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_3 набула право власності на 2/5 ідеальної частки кімнати АДРЕСА_2 . Договір зареєстрований в реєстрі за № 3855, номер запису про право власності 33710814.

17 жовтня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування, за яким ОСОБА_1 набула право власності на 1/5 ідеальну частку кімнати АДРЕСА_2 . Договір зареєстрований в реєстрі за № 3862, номер запису про право власності 33716271.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 569/12566/17 рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 яка діяла в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 про визнання майна спільною частковою власністю відмовлено. Цією постановою встановлено, що відповідачі користуються частиною земельної ділянки, кадастровий номер: 5610100000:01:014:0105, по АДРЕСА_1 , на якій розташоване самочинне будівництво, без жодних правових підстав, тоді як право власності на неї належить ОСББ "Ніла Хасевича-26".

Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З листа-відповіді на адвокатський запит № 02/2021 від 12 січня 2022 року видно, що у період з 01.01.2018 по 16.03.2020, тобто по день звернення позивача до суду, до правління ОСББ «Ніла Хасевича-26» члени ОСББ «Ніла Хасевича-26» з заявами щодо порушення їхніх прав реконструкцією приміщень гуртожитку, а саме добудовою до кімнат № 8,9 секції ІІ гуртожитку, не звертались.

Вважаючи, що суб`єктивні цивільні права співвласників гуртожитку та земельної ділянки порушуються об`єктом самочинного будівництва, яке збудовано відповідачами, у березні 2020 року в суд звернулося ОСББ "Ніла Хасевича-26" з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в інтересах якого діє його мати - ОСОБА_3 , про визнання недійсними договору дарування 2/5 часток кімнат АДРЕСА_5 , укладеному 17 жовтня 2019 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , серія та номер: 3855, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М.; договору дарування 1\5 частки кімнат №№8,9 в секції ІІ гуртожитку АДРЕСА_4 , укладеному 17 жовтня 2019 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , серія та номер: 3862, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М.; договору про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно: 1/5 частку кімнат № АДРЕСА_2 , укладеному 10 січня 2018 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , від імені якого діяла ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С.С.; зобов`язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер: 5610100000:01:014:0105, що належтить ОСББ "Ніла Хасевича -26" на праві власності, шляхом знесення (демонтажу) за їх рахунок добудови до 46/100 частини секції гуртожитку (сек. ІІ) по АДРЕСА_1 у складі приміщень 1 поверху: "1" - коридор площею 14, 9 м2 та приміщень цокольного поверху: "4" кухні площею 12, 6 м2, "5" ванни площею 2, 4 м2, "6" туалету площею 1, 5 м2 з приведенням у попередній стан відповідно до технічного паспорту, виданого Комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" №61782.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення позову, адже позивач не заявляв вимог про проведення перебудови об`єкта самочинного будівництва у спосіб, не пов`язаний із його знесенням, що є обов`язковою передумовою для подальшого безпосереднього знесення самочинного будівництва. З`ясувавши умови, необхідні для встановлення підстав захисту прав власника земельної ділянки у спосіб знесення самочинної забудови, суд встановив, що таке втручання позивача з приводу захисту своїх прав не містить легітимної мети, захід із втручання у право відповідачів не є пропорційним визначеній меті, а задоволення вимоги про знесення самочинно побудованої споруди на чужій земельній ділянці завдасть відповідачам надмірного індивідуального тягаря.

Крім іншого, позивачем не надано суду жодного належного і об`єктивного доказу про те, що здійснена відповідачами добудова та виникнення права власності на підставі оспорюваних договорів будь-яким чином порушує його права, створює перешкоди у користуванні майном мешканцям гуртожитку та спричинила збитки.

Оскільки ОСББ" Ніла Хасевича -26" не було подано належних та допустимих доказів, які доводили би реальний інтерес суспільства, а саме співвласників гуртожитку, у визнанні недійсними оспорюваних правочинів, тому вимоги про їх оспорення залишено без задоволення.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Згідно із ч.ч. 1-4, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил..

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21) зроблено висновок, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України. Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо. Таким чином, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва особа (власник) може заявити за умови доведеності факту порушення своїх прав самочинною забудовою.

Верховний Суд України у постанові від 06 вересня 2017 року в справі № 6-1721цс16 зазначав, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу)

Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

За частиною другою цієї статті право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Водночас згідно з ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України: а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; б) якщо така забудова порушує права інших осіб; в) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування (виконати роботи по приведенню об`єкта будівництва у відповідність із проєктною документацією шляхом перебудови) та притягнення винної особи до відповідальності. До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 462/469/14-ц (провадження № 61-23742св18); від 21 травня 2020 року у справі № 726/824/15-ц (провадження № 61-45216св18), від 30 червня 2020 року у справі № 201/2886/15-ц (провадження № 61-4332св20), 02 червня 2022 року у справі № 727/7282/15-ц (провадження № 61-9671св21).

Отже, очевидно, що 46/100 частин секції гуртожитку (сек. ІІ) по АДРЕСА_1 у складі приміщень 1 поверху: "1" - коридор площею 14, 9 м2 та приміщень цокольного поверху: "4" кухні площею 12, 6 м2, "5" ванни площею 2, 4 м2, "6" туалету площею 1, 5 м2, є об`єктами самочинного будівництва внаслідок їх монтажу на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи і належно затвердженого проекту.

Тому слід задовольнити позов у частині зобов`язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка належить ОСББ "Ніла Хасевича-26" на праві власності, шляхом знесення (демонтажу) зазначених приміщень з приведенням у попередній стан відповідно до технічного паспорта, виданого Комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" №61782.

З приводу вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів дарування та припинення права на аліменти, то вони також підлягають до задоволення.

Так, на підставі рішення Рівненського міського суду від 15 вересня 2017 року, яким визнано право спільної часткової власності за відповідачами, за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було зареєстровано відповідне речове право на частку у кімнатах АДРЕСА_2 .

Проте правова підстава для реєстрації права власності зникла внаслідок прийняття 22 жовтня 2019 року Рівненським апеляційним судом своєї постанови, якою скасовано рішення суду попередньої інстанції та відмовлено в позові.

Разом з тим під час дії правового титулу на підставі рішення Рівненського міського суду від 15 вересня 2017 року на частку у кімнатах №№8,9 між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , від імені якого діяла ОСОБА_3 , 10 січня 2018 року укладено договір про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно - 1/5 частку. 17 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір дарування 2/5 часток і між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - договір дарування 1/5 частки у кімнатах № АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.ст. 215, 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Своєю правовою позицією, яка висловлена у постановах від 24 червня 2015 року у справі №907/544/14 та від 13 травня 2015 року у справі №6-53цс15, Верховний Суд України стверджував про те, що у разі скасування судового акта він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Такі ж висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №903/295/17 та від 18 грудня 2018 року у справі №910/2382/18. Тому зважаючи на те, що рішення Рівненського міського суду від 15 вересня 2017 року не створювало жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, в т.ч. не могло бути і підставою для реєстрації права власності за відповідачами, оспорювані правочини щодо самочинного будівництва укладено всупереч вимогам закону. Тому їх необхідно визнати недійсними.

Приходячи до переконання про скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів не може погодитися із покликаннями суду першої інстанції про відсутність вимог позивача щодо проведення перебудови об`єкту самочинного будівництва у спосіб, не пов`язаний із його знесенням, а також застосуванням у зв`язку з цим постанов Верховного Суду України від 19 квітня 2017 року у справі № 6-129цс17 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16. Так, правовідносини з приводу перебудови об`єкта самочинного будівництва не можуть виникати, адже його збудовано взагалі без проектно-дозвільної документації, тобто без додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Тому в розумінні положень закону ця перебудова є неможливою.

Щодо висновку Служби у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 31 серпня 2022 року №01-16/226, підписаного начальником цієї Служби, то з його прийняттям при вирішенні спірних правовідносин колегія суддів погодитися не може.

Як видно зі змісту даного висновку, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради висловила своє переконання про звуження обсягу майнових і житлових прав неповнолітнього ОСОБА_4 , 2009 р.н., у разі визнання судом недійсним договору про припинення права на аліменти на дитину та знесення самочинної добудови.

Між тим, згідно з ч.ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до пункту 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, органами опіки та піклування є районні, районні у м.м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Отже, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради не є Органом опіки і піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради, а тому не може перебирати на себе його функціональні права і обов`язки та підміняти цей орган. Тобто висновок зазначеної Служби від 31 серпня 2022 року №01-16/226, який складений на виконання ухвали Рівненського міського суду від 13 червня 2022 року, не ґрунтується на вимогах закону і свідчить лише про особисті переконання третьої особи при вирішенні справи.

Хибним є застосування судом при вирішенні справи висновку експерта від 06 лютого 2023 року №СЕ-19/118-22/11194-БТ у будівельно-технічній експертизі, Так, цим висновком стверджується, що проведення реконструкції приміщень гуртожитку по АДРЕСА_1 , а саме добудова приміщень №№1,4,5,6, кімнат №№ НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 , не призвело до аварійного стану будівлі та спричинило часткові пошкодження, оздоблення гуртожитку, які можливо усунути без знесення усієї добудови; добудова приміщень №№1,4,5,6, кімнати №№8,9, секції ІІ, гуртожитку не створює перешкоди у доступі до водо-, газо-, електро-, каналізаційних комунікацій, підвального приміщення цього гуртожитку. Натомість даний висновок експерта не спростовує факту порушення суб`єктивних цивільних прав співвласників гуртожитку, в інтересах яких діє ОСББ "Ніла Хасевича-26", наявності об`єкта самочинного будівництва та не свідчить про законність будівництва. Тобто як доказ цей висновок не може бути прийнятий судом внаслідок його неналежності в розумінні ст. 77 ЦПК України.

Норми частин 1-2, 4 цієї статті вказують, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як убачається, суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до пункту 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття постанови про задоволення позову відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, що спонукало до неправильного застосування норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права, що призвело до хибного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 25 липня 2023 року скасувати.

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування 2/5 часток кімнат ( АДРЕСА_2 , що укладений 17 жовтня 2019 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , та посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., зареєстровано в реєстрі за №3855.

Визнати недійсним договір дарування 1/5 частки кімнат ( АДРЕСА_2 , що укладений 17 жовтня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., зареєстровано в реєстрі за №3862.

Визнати недійсним договір про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно - 1/5 частку кімнат (8, 9) секції ІІ гуртожитку АДРЕСА_1 , що укладений 10 січня 2018 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , від імені якого діяла ОСОБА_3 , та посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С.С., зареєстровано в реєстрі за №96.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер: 5610100000:01:014:0105, що належить Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Ніла Хасевича-26" на праві власності, шляхом знесення (демонтажу) за їх рахунок добудови до 46/100 частин секції гуртожитку (сек. ІІ) по АДРЕСА_1 у складі приміщень першого поверху: "1" - коридор площею 14, 9 м2; приміщень цокольного поверху: "4" кухні площею 12, 6 м2, "5" ванни площею 2, 4 м2, "6" туалету площею 1, 5 м2, з приведенням у попередній стан відповідно до технічного паспорта, виданого Комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" №61782.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.О.Гордійчук

Н.М.Ковальчук