Ухвала

від 24.07.2023 по справі 758/11320/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 липня 2023 року

м. Київ

справа № 758/11320/20

провадження № 61-10614ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна порука», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова ініціатива» про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним вище позовом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у зазначеній справі до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна порука» задоволено. Поновлено провадження у зазначеній справі.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року

у задоволенні позову ОСОБА_2 , правонаступником якої

є ОСОБА_3 , відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року залишено без змін.

16 липня 2023 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, у якій просить постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року скасувати, провадження у справі закрити.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо

в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється

з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У змісті клопотання, поданого до Верховного Суду 18 липня 2023 року через приймальню громадян, ОСОБА_1 , порушується клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки копію повного тексту судового рішення заявник отримала 14 червня 2023 року, а із касаційною скаргою звернулася 16 липня 2023 року, оскільки

є особою з інвалідністю, а у зв`язку із загостренням хвороби 12, 13 липня

2023 року була позбавлена можливості звернутися до суду з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Одночасно, заявником до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження зазначених обставин, зокрема доказів на підтвердження дати отримання повного тексту оскаржуваної постанови, а також на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження з урахуванням того, що останнім днем для звернення до суду з касаційною скаргою, з урахуванням дати отримання копії постанови Київського апеляційного суду, яку зазначає заявник, є 14 липня 2023 року.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса

в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його

складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Так, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду,

а також того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України. Крім того заявником не зазначено про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк саме з урахуванням дати отримання оскаржуваної постанови.

Таким чином, на підтвердження наведених обставин пропуску строку слід надати відповідні докази, про що зазначено вище.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження

у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Таким чином заявникові необхідно на підтвердження наведених обставин пропуску строку надати суду відповідні докази в оригіналах або завірені

в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.

2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу.

Так, у прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року та закрити провадження у зазначеній справі.

Проте, зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявником викладено обґрунтування необхідності скасування рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року, зокрема зазначено, що судом першої інстанції помилково віднесено справу до категорії малозначних, Подільський районний суд м. Києва необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та інші. Таким чином зі змісту касаційної скарги неможливо встановити як судові рішення, які оскаржуються заявником у касаційному порядку, а також підстави їх оскарження, з урахуванням прохальної частини касаційної скарги.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення

від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених

частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок,

та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку

із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389

ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.

Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах

є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується

з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц,

від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року

у справі № 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 у справі

№ 522/2732/16-ц).

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник, як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, з урахуванням прохальної частини касаційної скарги, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Таким чином, заявникові необхідно: 1) На підтвердження наведених обставин пропуску строку надати суду відповідні докази в оригіналах або завірені

в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами та звернутися до суду з відповідним клопотанням; 2) Уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України а також вимог статті 409 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням прохальної частини касаційної скарги та судових рішень які мають бути предметом перегляду у касаційному порядку.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393, 409 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник