Ухвала

від 30.05.2024 по справі 758/11320/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 758/11320/20

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8238/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Якимець О.І., по справі за позовом ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна порука», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова ініціатива» про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування майна, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2020 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування майна.

Позивачка ОСОБА_3 просила визнати договір купівлі-продажу квартири від 07 листопада 2012 року, укладений нею з ОСОБА_1 , недійсним, як укладений за складних обставин, щоб уникнути втрати спірної квартири як єдиного житла, на вкрай невигідних умовах для неї, оскільки в дійсності вона не отримувала коштів, за які б могла придбати собі інше житло. Більш того, за відсутності таких обставин, договір за жодних інших обставин не укладався б. Крім того, так як оспорюваний договір купівлі-продажу спірної квартири є недійсним з огляду на те, що її волевиявлення, як учасника правочину, не було вільним і не відповідало її внутрішній волі, тому вона згідно зі статтею 388 ЦК України має право витребувати у ТОВ «Фінансові ініціативи» належну їй квартиру.

Крім того, позивачка просила поновити строк позовної давності для звернення з позовом до суду, посилаючись на те, що з 2004 року хворіє, з червня 2013 року періодично знаходилася на стаціонарному лікуванні, довго вишукувала професійного адвоката для надання їй правової допомоги (т. 1 а.с. 2-15).

У відзиві на позовну заяву представник ТОВ «Народна порука» - адвокат Буднік О.П. просила відмовити в задоволенні позову. На обґрунтування відзиву зазначала, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які могли б бути визнані підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу за ст. 233 ЦК України, як укладеного під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах (т. 1 а.с. 144-151).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року у зв`язку із смертю позивачки ОСОБА_3 , залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_3 - її сина ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 19).

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 57-64).

Не погодившись із рішенням суду, 07 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення (т. 2 а.с. 80-85).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Народна порука» - адвокат Буднік О.П. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін (т. 2 а.с. 117-126).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення (т. 2 а.с.134-137).

30 грудня 2022 року ТОВ «ФК «Народна позика» змінило назву на ТОВ «Народна порука» (т. 2 а.с. 169-186).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер правонаступник позивачки ОСОБА_3 , її син - ОСОБА_2 , останнім за життя був складений заповіт, яким він заповів усе належне йому майно своїй сестрі - ОСОБА_1 , яка є відповідачкою у цій справі (т. 2 а.с. 195-199)

14 березня 2023 року і 30 травня 2023 року до апеляційного суду надійшли заяви від відповідачки ОСОБА_1 про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі (т. 2 а.с. 158-163, 206-207).

Постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року залишено без змін (т. 2 а.с. 210-218).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т. 3 а.с. 87-93).

Скасувавши постанову суду апеляційної інстанції і направивши справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд зазначив, що апеляційному суду слід було в порядку законного представництва обговорити питання щодо заміни позивача його спадкоємцем - ОСОБА_1 . Після цього, оскільки вона одночасно є відповідачем, суду слід було вирішити її клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання договору купівлі-проваджу недійсним і продовжити розгляд справи за її позовом (як представника позивача) до інших відповідачів про витребування на її користь квартири (т. 3 а.с. 87-93).

З огляду на положення ч. 1 ст. 417 ЦПК України, вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 лютого 2024 року у цій справі є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , її представник - адвокат Боровик І.В. підтримали заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання правочину недійсним. Представник ТОВ «Народна порука» - адвокат Буднік О.П. не заперечувала проти заяви про часткове закриття провадження у справі.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази (т. 3 а.с. 113-115).

Зважаючи на вимоги ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про закриття провадження з наступних підстав.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер правонаступник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 лютого 2023 року (т. 2 а.с. 160, 195).

Заповітом від 27 березня 2021 року ОСОБА_2 всі свої права та обов`язки, які можуть належать йому на момент складення заповіту, а також інші права та обов`язки, які можуть належати йому в майбутньому та все своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось, і взагалі те, що буде йому належати на день смерті і на що за законом він матиме право, заповів сестрі ОСОБА_1 , яка є відповідачем у справі (т. 2 а.с. 161, 196).

Згідно з листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тетяни Осадчої від 07 квітня 2023 року вих. № 1/02-14/1/2023, 07 квітня 2023 року заведено спадкову справу № 1/2023 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Станом на 07 квітня 2023 року ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем по спадковій справі, інших заяв не надходило (т. 2 а.с. 197-199).

Предметом позову ОСОБА_3 є визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, укладеному між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та витребування квартири від ТОВ «Фінансова ініціатива» на користь позивачки. У ході розгляду справи позивачка ОСОБА_3 померла і районний суд залучив до участі у справі її правонаступника - ОСОБА_2 , який помер після ухвалення рішення районним судом і правонаступником якого є один з відповідачів - ОСОБА_1 .

Предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

З урахуванням викладеного спірні правовідносини допускають правонаступництво, оскільки предметом спору є майно - спірна квартира, щодо якої є спадкоємець.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

ЦПК України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає й поняття «неналежний позивач», не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із «самим собою».

Таким чином, у випадку встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суду у складі Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 29 червня 2021 року

у справі № 907/551/17, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 304/185/19, провадження № 61-4724св22.

У випадку встановлення судом процесуального випадку, за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору як такого (відповідно до

пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України).

У зв`язку з викладеним, оскільки представник позивача помер після ухвалення районним судом рішення, апеляційний суд обговорив питання і дійшов висновку про заміну позивача його спадкоємцем - ОСОБА_1 порядку законного представництва.

При цьому, ОСОБА_1 не відмовлялась від заявлених позовних вимог за її позовом (як представника позивача) до інших відповідачів про витребування на її користь спірної квартири.

Частиною першою статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України, перелік якої є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає. За правилом пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією з сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Виходячи з наведеного оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Оскільки ОСОБА_1 одночасно є відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення її клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання договору купівлі-проваджу недійсним, і продовжити розгляд справи за її позовом (як представника позивача) до інших відповідачів про витребування на її користь квартири.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 255, 374, 377, 381-384 ЦПК України,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна порука», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова ініціатива» про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири - скасувати.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна порука», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова ініціатива» про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , яка є правонаступником позивача ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна порука», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова ініціатива» про витребування майна

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено: 31 травня 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова