Постанова

від 25.07.2023 по справі 906/1197/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Справа № 906/1197/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 04.04.23р. суддею Шніт А.В. о 09:57 у м.Житомирі, повний текст складено 13.04.23р. та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 18.04.23р. о 16:52, повний текст складено 26.04.23р. у справі № 906/1197/22 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" на додаткове рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 18.04.23р. суддею Шніт А.В. о 16:52 у м.Житомирі, повний текст складено 26.04.23р. у справі № 906/1197/22

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех"

про відшкодування моральної шкоди

Апеляційні скарги розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Кортекс" звернулося до Господарського суду Житомирської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" 200 000,00грн моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що неправомірними діями ТОВ "Інженерно-технічний центр "Елтех", які полягають у тривалому перешкоджанні у користуванні ТДВ "Кортекс" частиною земельної ділянки 1822510100:01:016:0249, яка розташована за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 56, та невиконанні рішення суду від 14.06.2021 у справі №906/1140/18 щодо покладення на відповідача обов`язку демонтувати металеві ворота для вільного проїзду по частині земельної ділянки №1822510100:01:016:0249, відносно якої встановлено земельний сервітут від 08.11.2011, і залізобетонний паркан, довжиною 7,76м на межі земельної ділянки №1822510100:01:016:0249 та №1822510100:01:016:0386 (новий номер: 1822510100:01:016:0399) їхньому підприємству було завдано моральної шкоди. За позицією ТДВ "Кортекс", директор ТОВ "Інженерно-технічний центр "Елтех" поширював, зокрема, у соціальних мережах інформацію, яка принижує честь і гідність та ділову репутацію керівника ТДВ "Кортекс", що негативно вплинуло на діяльність підприємства, а саме: зниження престижу та ділової репутації ТДВ "Кортекс", зменшення фінансових показників, тривала неспроможність здійснення повноцінної господарської діяльності тощо. Правовими підставами позову вказано ст.23 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.04.23 у справі № 906/1197/22 в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" про стягнення 200 000,00грн моральної шкоди відмовлено.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст. 11, 16, 23, 91, 1167 ЦК України, постанову Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995, постанову Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №914/371/19, докази наявні в матеріалах справи, рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2007 у справі STANKOV v. BULGARIA, №68490/01, постанову Великої Палати Верховного Суду України від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц вказав, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, необхідно розуміти втрати немайнового характеру, що настали саме у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що реального виконання судових рішень у справі №906/1140/18 та постанови виконавчої служби у виконавчому провадженні №67307019 відповідачем не було здійснено, чим, на його думку, Товариству з додатковою відповідальністю "Кортекс" завдається серйозних фінансових та моральних збитків. Докази зниження престижу і довіри до діяльності позивача як господарюючого суб`єкта та порушення інших його немайнових прав, які не конкретизовано, докази наявності душевних страждань і у кого саме, з огляду на те, що юридична особа не може зазнавати душевних страждань (з урахуванням її природи) та докази, які підтверджують приниження ділової репутації, честі й гідності позивача, відсутні. Таким чином, така складова як шкода Товариством з додатковою відповідальністю "Кортекс" не підтверджена належними і достатніми доказами. А тому прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" про стягнення 200 000,00грн моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.04.23 у справі № 906/1197/22 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" 3 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу. У частині стягнення 27 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Так, в обґрунтування додаткового рішення, суд з посиланням на ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009, ст.ст. 1, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 11.11.2021 у справі №910/7520/20, рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014, у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, додаткові постанови Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, постанови від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, докази наявні в матеріалах справи, вказав, що заявлені витрати відповідача на професійну правничу допомогу порівняно з предметом спору та складністю справи є неспіврозмірними та достатньо завищеними, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою по даній справі, а тому суд прийшов до висновку, що справедливими, співрозмірними є витрати на професійну правничу допомогу, про які заявлено у заяві про ухвалення додаткового рішення, в розмірі 3 000,00грн. А тому в решті вимог у сумі 27 000, 00 грн слід відмовити.

Не погодившись із ухваленими рішеннями, скаржник звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/1197/22 від 04 квітня 2023 року повністю. Прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ТДВ "Кортекс" у повному обсязі, а саме: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно технічний центр "Елтех" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 56, ід. код 32935025) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 56, ід. код 00306503) грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 копійок) відшкодування моральної шкоди".

Скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/1197/22 від 18 квітня 2023 року повністю. Прийняти нове рішення, яким судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції повністю покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех", а саме - судовий збір в сумі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок), всього - 33 000,00 грн (тридцять три тисячі гривень 00 копійок).

Вказує, що ТДВ «Кортекс» не погоджується з рішенням Господарського суду Житомирської області від 04 квітня 2023 року та з додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року з огляду на те, що вважає, що обидва рішення суду прийняті ним з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, чим порушені права ТДВ «Кортекс».

Вважає, що оскаржені рішення та додаткове рішення базувались на суто формальних підставах, а не враховували основного принципу судочинства - принципу справедливості, як того вимагає і рекомендує застосовувати при розгляді справ не тільки вітчизняне законодавство, а й Європейський суд з прав людини.

Зауважує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" не було виконано рішення та судові накази господарського суду у справі №906/1140/18, оскільки і на сьогодні ТДВ «Кортекс» не може вільно, як про це вказано в рішеннях судів, користуватися сервітутним проїздом, так як і по сьогодні не прибрані з проїзної частини перепони у вигляді залізобетонних конструкцій, металевої сітки, грунту тощо.

Зазначає, що за самими скромними підрахунками (по 10 гривень за 1 кв.м. орендної плати), невикористання 3000 кв.м. вільних закритих виробничих площ та 5000 кв.м. вільних земельних ділянок могли приносити дохід Товариству «Кортекс» в розмірі 80000 (Вісімдесят тисяч) гривень на місяць, відповідно на рік - 960000 (дев`ятсот шістдесят тисяч) грн., а за п`ять років, на протязі яких не виконувався Договір на встановлення земельного сервітуту - 4800000 (Чотири мільйони вісімсот тисяч) гривень. Відповідно, не мала і не має доходу і держава у зв`язку з недоотриманням потенційних податків - орієнтовно 800000 (вісімсот тисяч) грн. податку на додану вартість та 144000 (сто сорок чотири тисячі) грн. єдиного податку, сумарно - 944000 (дев`ятсот сорок чотири тисячі) гривень.

Вказує, що ТОВ ІТЦ «Елтех» і зараз постійно створює надумані штучні конфліктні ситуації, що є провокативними. На підтвердження вказаного, зазначає про лист ТОВ ІТЦ «Елтех» вих.№25/04 від 26 квітня 2023 року, який було додано до апеляційної скарги. Сутність тексту цього листа носить явно провокативний характер і, м`яко кажучи, далекий від юридично коректного змісту, і є яскравим прикладом невиправдано конфліктного характеру керівництва ТОВ ІТЦ «Елтех». Скаржник не виключає, що ТОВ ІТЦ «Елтех» реально може здійснити свої погрози, не дивлячись на юридичну неспроможність того, що має намір заподіяти.

Звертає увагу, що маючи юридичну законну можливість користування проїздом по сервітутній частині земельної ділянки ТОВ ІТЦ «Елтех», Товариство «Кортекс» з приниженням власної гідності вимушене продовжувати регулярно умовляти власників сусідніх земельних ділянок про надання можливості проїзду по їх приватних земельних ділянках.

Разом з тим, про порушення судом першої інстанції норм матеріального та недотриманням норм процесуального права з посиланням на ч.9 ст.80, ст.165 ГПК України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» зазначає, що відзив відповідача по справі є юридично неспроможним, так як суд не має підтвердження про надсилання та доставку відзиву на адресу позивача у повній відповідності з вимогами ГПК України.

Отже, як вважає скаржник, суд першої інстанції повинен був ухвалити рішення, яким не мав брати до уваги поданий відзив.

Таким чином, доводи відповідача у вказаному відзиві, в тому числі і про витрати на професійну правничу допомогу, Господарський суд Житомирської області не мав підстав застосовувати при прийнятті як рішення від 04 квітня 2023 року так і додаткового рішення від 18 квітня 2023 року.

Вважає, що суд першої інстанції необ`єктивно підійшов до розгляду питання розподілу судових витрат, оскільки ТДВ «Кортекс» надало суду першої інстанції достатньо об`єктивних аргументів та доказів того, що спір по справі №906/1197/22 виник внаслідок неправильних дій саме ТОВ ІТЦ «Елтех» відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України щодо необхідності добросовісного виконання судових рішень.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ІТЦ «Елтех» наводить свої міркування на спростування доводів скаржника. Просить у задоволенні апеляційної скарги ТДВ «Кортекс» на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.04.2023 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2023 у справі №906/1197/22 відмовити повністю.

Крім того, не погодившись із ухваленим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" звернулося з апеляційною скаргою в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від18.04.2023 року у справі №906/1197/22 - частково, в частині відмови у стягненні 27000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалити нове рішення у цій частині, яким заяву представника ТОВ "Інженерно технічний центр "Елтех" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити повністю, стягнути 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Вважає, що суд втрутився у правовідносини адвоката та клієнта щодо визначення гонорару та порушив принцип свободи договору, на підтвердження своєї позиції вказує на додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 року у справі №910/12876/19, постанови Верховного Суду, зокрема, від 27.04.2023 у справі №910/12946/20, від 27.04.2023 у справі №755/11605/21, від 20.04.2023 у справі №149/3271/21, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 26.04.2023 у справі №910/6711/22, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, Договір про надання правової допомоги №20.01/23-1 від 20 січня 2023 року. Зауважує, що всупереч положенням ГПК України, неправомірно зменшив розмір витрат на правову допомогу, втрутився у правовідносини між адвокатом та клієнтом, порушив принцип свободи договору.

У відзиві на апеляційну скаргу ТДВ «Кортекс» наводить свої доводи щодо необхідності скасування оскарженого рішення та додаткового рішення. Просить скасувати Рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/1197/22 від 04 квітня 2023 року - повністю. Прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ТДВ «Кортекс» у повному обсязі, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно- технічний центр "Елтех" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 56, ід. код 32935025) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Кортекс» (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 56, ід. код 00306503) грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 копійок) відшкодування моральної шкоди. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/1197/22 від 18 квітня 2023 року повністю. Прийняти нове Додаткове рішення, яким судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції повністю покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех", а саме - судовий збір в сумі 3 000,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн, всього - 33 000,00 грн.

Крім того, у вказаному відзиві просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: копію апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2023 по справі №906/1197/22 від представника апелянта (відповідача) адвоката Кузьміна Д.Л. - на 3 арк.; копію Постанови про закриття кримінального провадження №42022062190000093 від 27.03.2023 - на 3 арк.; копію Акта депутата Коростишівської міської ради Вдовіної Ольги Валеріївни від 01.06.2023 за №806 - на 1 арк..; фотодокази в кількості 3 штук - на 3 арк.

Зазначає, що відповідач заблокував проїзд до сервітутної ділянки встановленням скатів. Вказані факти підтверджуються складанням Акту депутатом Коростишівської міської ради Вдовіною Ольгою Валеріївною від 01.06.2023 за №806 та фотодоказами. При цьому, вказує, що додає вказані докази до відзиву, так як дані події відбулись вже після подання позову по справі №906/1197/22. Вважає, що вказані документи мають основоположний, суттєвий характер для прийняття судом апеляційної інстанції справедливого рішення. А тому просить суд залучити ці докази до матеріалів справи.

Колегія суддів з приводу поданого клопотання, позивача щодо долучення нових доказів вказує таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, оскільки таких документів, як акту від 01.06.2023 за №806, фотодоказів та листа ТОВ ІТЦ «Елтех» від 26.04.2023, який на думку позивача носить провокаційний характер, про що останній вказує в своїй апеляційній скарзі, не існувало на момент розгляду справи в суді першої інстанції, а тому в силу вимог ч. 5 ст. 269 ГПК України така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15 від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19.

Отже, враховуючи наведене вище, колегія суддів вказує, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції не існувало вказаних вище нових доказів. А тому вони не беруться до уваги судом апеляційної інстанції при перегляді оскарженого рішення.

Щодо клопотання про долучення поданої копії постанови про закриття кримінального провадження №42022062190000093 від 27.03.2023 - на 3 арк., суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до приписів частин першої та третьої ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, необхідна наявність таких критеріїв, як: «винятковість випадку», «причини, що об`єктивно не залежать від особи» та «наявність доказів неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близькою за змістом є правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №915/2222/19.

Верховним Судом вказано, що за змістом частин 4 та 8 статті 80 ГПК України, яка врегульовує загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що на залежали від неї.

Суд касаційної інстанції також вказав, що відповідно до висновку щодо застування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасність вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що скаржник у своєму клопотанні не навів правових підстав для долучення додаткових доказів на стадії апеляційного розгляду справи, зокрема: не обґрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначеного доказу до суду першої інстанції; не довів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від заявника; не надав доказів неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції.

За наведеного, колегія суддів не бере до уваги долучену копію постанови про закриття кримінального провадження №42022062190000093 від 27.03.2023

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Від скаржника надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у разі призначення такого засідання з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 01.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортекс" про розгляд апеляційних скарг у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи № 906/1197/22 та відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортекс" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.04.23 та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.23 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" на додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.23 у справі № 906/1197/22 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційні скарги в межах вимог та доводів наведених в них, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні та додатковому рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення та додаткового рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі №906/1140/18 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" (позивач у даній справі) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" (відповідач у даній справі) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою на підставі договору земельного сервітуту (а.с. 23-30), зокрема, рішення Господарського суду Житомирської області від 14.06.2021 у справі №906/1140/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання демонтажу бетонної огорожі, задоволивши позов у цій частині, виклавши резолютивну частину рішення в редакції наступного змісту:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, ід. код 32935025) щодо порушення умов договору земельного сервітуту від 8 листопада 2011 року.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, ід. код 32935025) усунути перешкоди в користуванні Товариством з додатковою відповідальністю "Кортекс" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, ід. код 00306503) частиною земельної ділянки 1822510100:01:016:0249, яка розташована за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Стоні, 56 шляхом покладення обов`язку демонтувати металеві ворота, які перешкоджають вільному проїзду по частині земельної ділянки № 1822510100:01:016:0249, відносно якої встановлено земельний сервітут від 8 листопада 2011 року та демонтувати залізобетонний паркан, довжиною 7,76м на межі земельної ділянки №1822510100:01:016:0249 та №1822510100:01:016:0386 (новий номер 1822510100:01:016:0399) в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

3. В задоволенні решти позову - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, ід. код 32935025) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" (12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 68, ід. код 00306503) 3524 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 16746 грн 67 коп. витрат по оплаті судової експертизи."

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2021 Господарським судом Житомирської області видано наказ №906/1140/18 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" усунути перешкоди в користуванні Товариством з додатковою відповідальністю "Кортекс" частиною земельної ділянки 1822510100:01:016:0249, яка розташована за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Стоні, 56 шляхом покладення обов`язку демонтувати металеві ворота, які перешкоджають вільному проїзду по частині земельної ділянки №1822510100:01:016:0249, відносно якої встановлено земельний сервітут від 8 листопада 2011 року та демонтувати залізобетонний паркан, довжиною 7,76м на межі земельної ділянки №1822510100:01:016:0249 та №1822510100:01:016:0386 (новий номер 1822510100:01:016:0399) в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили (а.с. 38, т.1).

Постановою начальника Коростишівського відділу Державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2021 ВП №67307019 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" протягом десяти робочих днів виконати зазначений вище наказ (а.с. 43, т.1).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Акту державного виконавця від 14.06.2022, рішення суду в справі №906/1140/18 виконано (а.с. 46, т.1).

Водночас, як зазначає позивач у позовній заяві, після складання вказаного вище акту, директор ТОВ "Інженерно-технічний центр "Елтех" знову створив позивачеві перешкоди у користуванні земельною ділянкою на підставі договору земельного сервітуту від 08.11.2011 шляхом натягнення на межі проїзної частини металевої сітки та станом на день звернення з позовом до суду в даній справі не усунув їх, на підтвердження чого, зокрема, подав копію заяви до органів поліції №84 від 12.09.2022 (а.с. 57-59, т.1).

Посилаючись на те, що реального виконання судових рішень у справі №906/1140/18 та постанови виконавчої служби у виконавчому провадженні №67307019 відповідачем не було здійснено, чим, на думку позивача, Товариству з додатковою відповідальністю "Кортекс" завдається фінансових та моральних збитків, останнє звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Елтех" 200 000,00грн моральної шкоди.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно п.3 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання моральної шкоди іншій особі.

Приписами частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положеннями частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", зокрема, визначено наступне:

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Варто зауважити, що юридична особа має такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст.91 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, необхідно розуміти втрати немайнового характеру, що настали саме у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

При цьому, ділову репутацію юридичної особи створює престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед споживачів її товарів і послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, в тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розглядається оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку робить така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є розширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, які дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №914/371/19.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що реального виконання судових рішень у справі №906/1140/18 та постанови виконавчої служби у виконавчому провадженні №67307019 відповідачем не було здійснено, чим, на його думку, Товариству з додатковою відповідальністю "Кортекс" завдається серйозних фінансових та моральних збитків.

За таких обставин, суд вважає, що докази зниження престижу і довіри до діяльності позивача як господарюючого суб`єкта та порушення інших його немайнових прав, які не конкретизовано, докази наявності душевних страждань і у кого саме, з огляду на те, що юридична особа не може зазнавати душевних страждань (з урахуванням її природи) та докази, які підтверджують приниження ділової репутації, честі й гідності позивача, відсутні.

Таким чином, така складова як шкода Товариством з додатковою відповідальністю "Кортекс" не підтверджена належними і достатніми доказами.

Також, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги посилання позивача, в якості обґрунтування позовних вимог, на поширення директором ТОВ "Інженерно-технічний центр "Елтех" Антонюком О.Я. серед громади міста Коростишева, представників господарюючих суб`єктів, органів місцевого самоврядування інформації про незаконне бажання позивача заволодіти частиною земельної ділянки відповідача, з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів справи, а саме з доданих до позовної заяви скріншотів з публікацій із сторінки в соціальних мережах громадянина Олександра Антонюка від 21.07.2018 та від 28.07.2018 не вбачається жодного зазначення чи згадки щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" (а.с. 143, 144, т.1). Інших доказів щодо розповсюдження відповідачем будь-якої інформації, що принижує, чи дискредитує ділову репутацію позивача, останнім до матеріалів справи не подано.

Окрім того, самим позивачем зазначається, що подібного характеру інформація, що, на його думку, шкодить діловій репутації та престижу Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс", поширюється Антонюком О.Я. як фізичною особою (що, власне, вбачається і з поданих позивачем скріншотів), а не ТОВ "Інженерно-технічний центр "Елтех" як юридичною особою.

Таким чином, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що позивачем не надано належних та достатніх доказів розповсюдження відповідачем неправдивих, компрометуючих, недостовірних відомостей, спрямованих на дискредитування господарської діяльності Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс", чи приниження його ділової репутації.

Також, варто зазначити, що згідно ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Тобто, чинне законодавство не встановлює ні мінімального, ні максимального розміру відшкодування моральної шкоди. Безумовно, моральну шкоду неможливо компенсувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового вираження щиросердечного болю, честі, гідності особи, тому будь-який її розмір буде мати суто умовне вираження. Критерії оцінки, якими можна керуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, різноманітні. Головне - щоб за їх допомоги можна було вимірити глибину і тривалість страждань (для людей), оцінити втрати немайнового характеру (для юридичних осіб).

Загалом, оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2007 у справі STANKOV v.BULGARIA, №68490/01).

Разом з тим, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц.

З огляду на викладене та з врахуванням заявленої позивачем моральної шкоди в розмірі 200 000,00грн, то і в цій частині позивач не обґрунтував своєї вимоги, не надав розрахунку чи критеріїв, з яких він виходив при визначенні заявленої до стягнення суми. Позивач, як у суді першої так і у суді апеляційної інстанції лише зазначив, що це розмір, достатній для розумного задоволення потреб позивача на локалізацію негативних наслідків від порушення морально-етичних засад суспільства, триваючого характеру незаконних дій відповідача, зниження фінансових показників Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс", неможливості здійснення повноцінної господарської діяльності. Проте, як суд першої, так і суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити такі твердження позивача з огляду на відсутність будь-яких обґрунтувань та доказів у цій частині позову.

При цьому зазначення в апеляційній скарзі про недоотримання державою доходу (потенційних податків) у розмірі 944000,00 грн у зв`язку із невикористанням позивачем вільних земельних ділянок та вільних закритих виробничих площ є власною думкою позивача не підтвердженою жодними доказами та не впливає і не підтверджує розмір вказаної суми моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн.

Доводи апелянта щодо неправомірного прийняття місцевим судом відзиву відповідача не беруться судовою колегією до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Як убачається із матеріалів справи, клопотанням від 26.01.2023 відповідач долучив до матеріалів справи докази надіслання відзиву позивачу, а саме на його електронну пошту вказану в позовній заяві - kor-tex@ukr.net (а.с. 162-163, т. 1).

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вказана електронна адреса є адресою, якою позивач користується та отримує електронні листи, відповідно використовує її в своїй господарській діяльності, оскільки зазначає її як в позовній заяві, заяві від 09.02.2023 №11, заяві від 13.02.2023 №14, додаткових письмових поясненнях від 03.04.2023 №37, клопотанні про ухвалення додаткового рішення від 07.04.2023 №39.

Таким чином на переконання суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції було правомірно прийнято поданий відповідачем відзив, без порушення норм процесуального права, а тому доводи позивача про те, що суд першої інстанції не має підтвердження про надсилання та доставку відзиву на адресу позивача не заслуговують на увагу та спростовуються наведеним вище.

За наведеного, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди в суми 200 000,00 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо оскарження додаткового рішення суд апеляційної інстанції враховує таке.

Як убачається із матеріалів справи 07.04.2023 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Інженерно-технічний центр "Елтех" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№01-44/1190/23 від 07.04.2023), відповідно до якої останній просить суд стягнути з ТОВ "Кортекс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00грн.

Позивач у клопотанні №39 від 07.04.2023 заперечував проти задоволення заяви представника ТОВ "Інженерно-технічний центр "Елтех" про ухвалення додаткового рішення. Зокрема, зазначив, що відповідачем при розгляді справи №906/1197/22 було подано відзив на позовну заяву, копію якого позивач не отримав. Також, представником відповідача не надано документального обґрунтування суми витрат ТОВ "Інженерно-технічний центр "Елтех" на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.04.23 у справі № 906/1197/22 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" 3 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу. У частині стягнення 27 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Окрім цього, суд має також враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем до суду першої інстанції було подано копії: подано копії договору надання правової допомоги №20.01/23-1 від 20.01.2023 (а.с. 210-211, т.1), ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1043491 від 20.01.2023 (а.с. 157, т.1), рахунку №06.04/23-1 від 06.04.2023 (а.с. 212, т.1), платіжної інструкції №@2PL017667 від 06.04.2023 (а.с. 213, т.1).

Крім того, матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Кузьміним Д.Л. професійної правничої допомоги ТОВ "Інженерно-технічний центр "Елтех" у справі №906/1197/22, зокрема, щодо складання та подання до суду відзиву на позовну заяву та участь у трьох судових засідання з розгляду даної справи (09.02.2023 (згідно протоколу судового засідання від 09.02.2023), 06.03.2023 (згідно протоколу судового засідання від 06.03.2023), 04.04.2023 (згідно протоколу судового засідання від 04.04.2023) (а.с. 171-172, 188-189, 196-197, т.1)).

Згідно п.1.1 Договору від 20.01.2023 №20.01/23-1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику послуги правової допомоги з підготовки та подачі відзиву на позовну заяву в справі №906/1197/22 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" 200000,00грн моральної шкоди, а також супровід цієї справи у суді.

Детальний перелік послуг, надання яких є обов`язком виконавця, визначений у п.2.4.1 Договору.

За змістом п.3.2 Договору оплата послуг виконавця здійснюється, зокрема, у розмірі 30000,00грн після ухвалення рішення суду першої інстанції у випадку позитивного результату.

Відповідно до п.4.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2023.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що надані докази в їх сукупності підтверджують надання відповідачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи у заявленому обсязі на загальну суму 30 000,00 грн.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку що заявлені витрати відповідача на професійну правничу допомогу порівняно з предметом спору та складністю справи є неспіврозмірними та достатньо завищеними, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою по даній справі.

За таких обставин, судова колегія погоджується із місцевим господарським судом, що справедливими, співрозмірними є витрати на професійну правничу допомогу, про які заявлено у заяві про ухвалення додаткового рішення, в розмірі 3 000,00грн.

Витрати в зазначеній сумі є достатніми для підготовки та подання відзиву на позовну заяву та забезпечення участі адвоката в судових засіданнях.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

На думку суду апеляційної інстанції дана справа не відноситься до категорії складних, підготовка до справи не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацюванню великого обсягу документів.

Оцінюючи витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на надання консультацій клієнту та складення відзиву на позов як кваліфікований фахівець, сукупний час, необхідний на надання таких послуг, судова колегія погоджується із місцевим господарським судом про те, що справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення відповідачу 3 000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу

Таким чином, в зв`язку з відмовою у задоволенні позову, суд першої інстанції правомірно поклав на позивача саме 3 000,00 грн судових витрат, а не 30 000,00 грн, як просив відповідач, відповідно до встановлених судом обставин на підставі частин 4 та 5 статті 129 ГПК України, що спростовує доводи як позивача, так і відповідача щодо незаконності додаткового рішення.

Доводи позивача щодо незаконності додаткового рішення суду першої інстанції, колегія суддів не бере до уваги, оскільки сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на їх власних оцінках та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 04.04.23 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.23 у справі № 906/1197/22 прийняті з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.04.23, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником - позивачем.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Кортекс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.04.23 та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.23 у справі № 906/1197/22 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Елтех" на додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.23 у справі № 906/1197/22 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.04.23 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.23 у справі № 906/1197/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу № 906/1197/22 повернути до Господарського суду Житомирської області .

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.