Рішення

від 12.07.2023 по справі 910/14178/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.07.2023Справа № 910/14178/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/14178/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАНБУД» (код 39167127; 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15)

до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

та товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фінансовий будівельний холдинг» (код 44065727; 03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, 8 А, офіс 618)

про стягнення 5 083 340,23 грн,

за участю представників:

позивача: Ющенко Н.В. (самопредставництво);

відповідача-1: Буняк В.С. (адвокат);

відповідача-2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНБУД» (далі - позивач, Товариство) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, ОСОБА_1 ) та товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фінансовий будівельний холдинг» (далі - відповідач-2, Компанія) про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 2 496 256,93 грн і штрафу 2 587 083,30 грн за договором будівельного підряду від 08.07.2021 №8410 (далі - Договір) та договором поруки від 08.07.2021 (далі - Договір поруки). Також, за прострочення грошового зобов`язання пред`явлено до стягнення 36 806,21 грн 3% річних та 346 377,61 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем-2 робіт за Договором та додатковими угодами до Договору, авансування яких здійснено позивачем. На твердження позивача, сума невикористаного за цільовим призначенням та неповернутого відповідачем-2 авансу становить 2 496 256,93 грн. Враховуючи невиконання відповідачем-2 зобов`язань за Договором та укладений позивачем, відповідачем-2 та відповідачем-1 Договір поруки, позивач заявив до стягнення солідарно з відповідачів-1,2 суму боргу за Договором та штраф за невиконання його умов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 було правлено запит на отримання відомостей щодо відповідача-1.

03.01.2023 та 10.01.2023 на запит в порядку частини шостої статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача-1 фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/14178/22; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.02.2023.

17.01.2023 Товариство звернулось із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на наявне нерухоме майно ОСОБА_1 (низка квартир).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 заяву Товариства про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14178/22.

На виконання Ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2023 про витребування з Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/14178/22, справу надіслано до суду апеляційної інстанції та ухвалою суду від 01.03.2023 зупинено провадження у справі до повернення матеріалів справи після перегляду оскаржуваного судового рішення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 (повний текст підписано 08.05.2023) ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 залишено без змін.

Матеріали справи №910/14178/22 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 поновлено провадження у справі №910/14178/22 та підготовче засідання призначено на 24.05.2023.

22.05.2023 відповідач-1 подав суду:

- клопотання про витребування документів;

- відзив на позовну заяву.

Суд протокольною ухвалою від 24.05.2023 постановив поновити строк на подання заяви по суті та прийняти відзив на позов до розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд залишив без задоволення клопотання про витребування доказів частково, у витребувані доказів вказаних у п.2.1, 2.3-2.5 відмовлено з підстав необґрунтованості (пункт 2 частини другої статті 81 ГПК України), задовольнивши лише в частині витребування списку обумовлених і виконаних робіт за Договором та робіт, які залишились невиконаними підрядником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2023, зокрема, зобов`язано Товариство надати перелік робіт обумовлених Договором та робіт, які залишились невиконаними підрядником, встановлено позивачу строк до 15.06.2023 для надання витребуваних доказів, відкладено підготовче засідання на 20.06.2023.

Крім того, встановлено, що Відповідач - 1 вказував, що на запит до директора відповідача -2 останнім надано пояснення щодо ходу виконання договору будівельного підряду №8410 від 08.07.2021 і що ОСОБА_2 , директор товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фінансовий будівельний холдинг» (код 44065727) обізнаний про розгляд справи 910/14178/22.

29.05.2023 позивач подав суду відповідь на відзив.

13.06.2023 Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 24.05.2023.

20.06.2023 відповідач-1 подав суду клопотання про продовження підготовчого засідання та відкладення слухання справи.

Суд протокольною ухвалою від 20.06.2023 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.07.2023.

У судове засідання 12.07.2023 представники відповідача-2 не з`явилися, про дату час і місце проведення судового засідання Компанія була повідомлена належним чином.

Слід зазначити, що ухвали суду були надіслані відповідачу-2 на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

До матеріалів справи долучено конверти-повернення поштових відправлень, що надсилалися відповідачу-2 без вручення з відміткою пошти "за зазначеною адресою не знаходиться".

Положення статті 242 ГПК України встановлюють, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За таких обставин, Господарський суд дійшов висновку про повідомлення належним чином відповідача-2 про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем-2 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача-1, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 12.07.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.07.2021 між Товариством (генпідрядник) і Компанією (підрядник) укладено Договір, відповідно до умов якого:

- акти - це акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В (або іншої довільної форми), що відображають фізичні обсяги використаних за звітний період матеріалів і Робіт, складені уповноваженим представником підрядника, погоджені та підписані уповноваженим представником генпідрядника згідно умов Договору. Вказані Акти надаються підрядником генпідряднику не частіше одного разу на місяць в строки згідно з Договором (підпункт 1.1. 17 пункту 1.1);

- генпідрядник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати генпідряднику відповідно до умов Договору та Проєктної документації комплекс основних робіт по будівництву Об`єкта «Будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами на вул. Сім`ї Хохлових, 8 у Шевченківському районі міста Києва» (далі - Об`єкт будівництва або Об`єкт, Роботи) та Супутні загальнобудівельні роботи, безпосередньо пов`язані з основними Роботами, та роботи з поліпшення Об`єкту після вводу в експлуатацію в межах ліцензії підрядника, а генпідрядник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, забезпечити підрядника Проєктною документацією, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником Робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих генпідрядником, відповідно до умов Договору (пункт 2.1);

- склад, вартість, обсяги, строки (терміни) та режим виконання Робіт, робіт з поліпшення Об`єкту після вводу в експлуатацію, та їх етапів, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання Робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються у Угодах до Договору. Строки (терміни) виконання Робіт за Угодами визначаються Угодами та/або Календарними графіками виконання робіт до відповідних Угод до Договору (пункт 2.2);

- ціна Договору та відповідно загальна вартість Робіт являє собою суму вартостей Робіт згідно з підписаними сторонами Угодами до Договору. Ціна кожної окремої Угоди визначається на підставі Договірної ціни з підтверджуючими її кошторисними розрахунками (пункт 3.1);

- остаточна вартість Робіт, яку має сплатити генпідрядник на користь підрядника, визначається на підставі Актів, підписаних сторонами на виконання Договору (пункт 3.2);

- розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточні рахунки сторін в наступній послідовності (якщо інше не передбачено Угодою та Календарними графіками виконання робіт), зокрема:

3.7.1. Авансування Робіт здійснюється генпідрядником на підставі письмових заявок на авансування, які складаються підрядником за формою, визначеною Додатком №1 до даного Договору (надалі - Заявка). Сплата авансу здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів від дати отримання генпідрядником належно оформленої Заявки, та за умови відсутності зауважень щодо такої заявки. У випадку надання Заявки, яка не відповідає встановленій Додатком №1 до Договору формі, генпідрядник має право не проводити оплату такої Заявки. При цьому терміни виконання Робіт не переносяться.

3.7.3. При цьому підрядник не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня перерахування йому грошових коштів, зобов`язаний надати генпідряднику Звіт про цільове використання отриманих коштів у формі та порядку, визначених пунктом 7.2.44 Договору. Оплату виконаних та прийнятих в поточному місяці Робіт генпідрядник здійснює згідно підписаних сторонами щомісячних Актів, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Актів сторонами. Генпідрядник сплачує вартість лише фактично виконаних підрядником і прийнятих Робіт та використаних при виконанні Робіт матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання відповідно до затвердженої Проєктної документації (пункт 3.7);

- строки виконання Робіт та/або етапів Робіт визначаються сторонами у Календарному графіку виконання Робіт та/або Угодах до Договору (пункт 5.1);

- строки виконання Робіт можуть переглядатися сторонами тільки за їх взаємною згодою шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідних Додаткових угод до Договору/Угод до Договору (пункт 5.2);

- підрядник не має права зупиняти виконання Робіт за цим Договором, крім випадків, передбачених п. 5.8. та підпунктами а), д) пункту 5.4 Договору (пункт 5.9);

- датою прийняття виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником Робіт є дата підписання сторонами Актів окремо по кожній Угоді (пункт 6.1);

- підрядник не пізніше 5 (п`ятого) числа звітного місяця надає Акти для узгодження обсягів фактично виконаних Робіт уповноваженими представниками Організації, що здійснює технічний нагляд та уповноваженими представниками генпідрядника на Об`єкті. Акти вважаються переданими генпідряднику належним чином, якщо на супровідному листі, до якого додано Акти, є підпис уповноваженої генпідрядником особи про їх отримання. Уповноважений представник Організації, що здійснює технічний нагляд, та уповноважений представник генпідрядника на Об`єкті в термін 5 (п`яти) календарних днів зобов`язані узгодити надані Акти, або надати свої обґрунтовані заперечення. Акти вважаються узгодженими представником Організації, що здійснює технічний нагляд за умови наявності його підпису та штампу "Обсяги, склад та якість робіт перевірено". Підрядник не пізніше 10 (десятого) числа звітного місяця, після узгодження з уповноваженими представниками Організації, що здійснює технічний нагляд та генпідрядника на Об`єкті, обсягів фактично виконаних Робіт, надає генпідряднику Акти, а генпідрядник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів розглянути та у випадку відсутності обґрунтованих заперечень їх підписати або надати свої обґрунтовані заперечення протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Актів. Підрядник надає генпідряднику зазначені Акти в паперовому вигляді не менш ніж у 3 (трьох) екземплярах, крім того в електронному вигляді, шляхом направлення на адресу електронної пошти генпідрядника (пункт 6.2);

- у разі несвоєчасного надання Актів та/або несвоєчасного надання податкових накладних на суму відповідних податкових зобов`язань згідно положень даного Договору та чинного законодавства України та/або несвоєчасного виправлення помилок в Актах, генпідрядник набуває право не приймати такі Роботи у поточному звітному періоді, а приймати їх для розгляду у наступному звітному місяці. При цьому, підрядник зобов`язаний продовжувати виконувати Роботи за Договором/Угодами до нього в раніше погоджені сторонами строки, що визначені Договором/Угодами до нього без отримання оплати з боку генпідрядника за виконані Підрядником, але не прийняті генпідрядником Роботи. Відсутність оплати з боку генпідрядника за фактично виконані підрядником роботи, але не передані генпідряднику та/або не прийняті останнім, не може бути підставою для зупинення виконання Робіт підрядником (пункт 6.3);

- підрядник зобов`язаний, зокрема:

7.2.3. Дотримуватись строків виконання Робіт, а у разі їх порушення зі своєї вини нести встановлену цим Договором та чинним законодавством України відповідальність.

7.2.44. Не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня перерахування йому грошових коштів генпідрядником згідно з відповідною Заявкою, надати генпідряднику Звіт про цільове використання отриманих коштів за формою, встановленою Додатком №2 до даного Договору. При цьому, до Звіту про цільове використання отриманих коштів додаються належно завірені копії документів щодо підтвердження цільового використання коштів (придбання, оплату придбаних або поставлених матеріалів; придбання, оренду, оплату придбаних або поставлених техніки, механізмів; розрахунки із субпідрядниками і т.п.), як то: рахунків-фактур, договорів, актів, платіжних документів тощо.

У випадку, якщо підрядник використав перераховані йому генпідрядником грошові кошти не за цільовим призначенням, вказаним у відповідній Заявці, або підрядник не надав генпідряднику документи щодо підтвердження цільового використання коштів як це зазначено вище, підрядник зобов`язаний за вимогою генпідрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня направлення генпідрядником підряднику письмової вимоги про це: повернути генпідряднику всю суму коштів або її частину, перерахованих підряднику на підставі відповідної Заявки та/або сплатити генпідряднику штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) % від перерахованої згідно відповідної Заявки суми та/або генпідрядник набуває право на розірвання в односторонньому порядку Договору (пункту 7.2);

- генпідрядник має право не приймати до розгляду Акти, що передані йому неналежним чином (підпункт 8.1.11 пункту 8.1);

- у випадку порушення підрядником положень пунктів 7.2.44 та/або 13.7 Договору в частині повернення авансу підрядником, генпідрядник набуває право притримати техніку, матеріали, обладнання або матеріали підрядника на Будівельному майданчику загальною вартістю притриманого майна підрядника, яка не перевищує суми боргу, до повного виконання підрядником своїх зобов`язань щодо повернення суми невикористаного авансу генпідряднику (пункт 10.5);

- Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє впродовж 10 років з дати набрання чинності, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання (пункт 13.1).

Крім того, на виконання умов Договору сторони уклали такі угоди:

- від 08.07.2021 №841001 на суму 3 121 446,64 грн;

- від 08.07.2021 №841002на суму 3 573 327,50 грн (далі - Угоди).

Договір і Угоди підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорений та не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина друга статті 875 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно з частиною четвертою статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Загальна вартість Робіт, які зобов`язався виконати підрядник на Об`єкті за Угодами становить 6 694 774,14 грн з ПДВ

Для належного виконання сторонами умов Договору, а саме для виконання відповідачем-2 робіт на Об`єкті за Угодами, позивач здійснив авансування Робіт на загальну суму 3 365 623,95 грн з ПДВ, а саме:

- за Угодою №841001 - 1 177 367,50 грн, що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 15.07.2021 №0016734 на суму 400 000 грн з ПДВ; від 15.07.2021 №0016735 на суму 517 334,30 грн з ПДВ; від 06.08.2021 №0018782 на суму 250 000 грн з ПДВ; від 21.09.2021 №0022496 на суму 10 033,20 грн з ПДВ;

- за Угодою №841002 - 2 188 256,45 грн, що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 23.07.2021 №0017480 на суму 400 000 грн з ПДВ; від 23.07.2021 №0017481 на суму 400 00 грн з ПДВ; від 23.07.2021 №0017482 на суму 400 000 грн з ПДВ; від 23.07.2021 №0017483 на суму 400 000 грн з ПДВ; від 23.07.2021 №0017484 на суму 333 980,72 грн з ПДВ; від 06.08.2021 №0018783 на суму 250 000 грн з ПДВ; від 02.09.2021 №0021082 на суму 4 275,73 грн з ПДВ.

У свою чергу, Товариство виконало та передало позивачу Роботи на суму 869 367,02 грн, у тому числі ПДВ, що підтверджується актами виконаних робіт, а саме:

- за Угодою №841001: актом від 20.05.2022 на суму 77 480,50 грн; актом від 31.08.2022 на суму 180 209,42 грн; актом від 30.11.2022 на суму 101 998,56 грн;

- за Угодою №841002: актом від 20.05.2022 на суму 389 167,40 грн; актом від 31.08.2022 на суму 120 511,14 грн.

Разом з тим, кінцевим строком закінченням Робіт за Угодами сторони визначили - 20.08.2021.

Позивач вказує, що сума авансу, яку підрядник використав не за цільовим призначенням становить 2 496 256,93 грн.

Крім того, на забезпечення виконання зобов`язань підрядника (Компанії) було укладено тристоронній Договір поруки Товариством (генпідрядник), громадянином України ОСОБА_1 (поручитель) та Компанією (боржник), відповідно до умов якого:

- поручитель добровільно бере на себе зобов`язання нести відповідальність перед генпідрядником за невиконання або неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань, що випливають із укладених між генпідрядником та боржником:

Договору будівельного підряду №8410 від 08.07.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті будівництва: "Будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами на вул. Сім`ї Хохлових, 8 у Шевченківському районі міста Києва" (далі - Об`єкт) та усіх додатків до нього;

Угод, Додаткових угод, змін, доповнень та додатків до Договору будівельного підряду №8410 від 08.07.2021, які укладені та/або будуть укладені в майбутньому та є або будуть його невід`ємними частинами, які в подальшому у тексті разом іменовані "Договір будівельного підряду" (пункт 1.1);

- сторони встановлюють, що зобов`язання поручителя перед генпідрядником є безумовними і дотримання будь-яких умов, крім тих, що передбачені цим Договором та Договором будівельного підряду не потребують (пункт 1.2);

- поручитель відповідає перед генпідрядником за виконання зобов`язання боржником за Договором будівельного підряду в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи відшкодування генпідряднику витрат та/або збитків, завданих порушенням боржником зобов`язань за Договором будівельного підряду, сплату неустойки (пені, штрафу), повернення генпідряднику не використаного або використаного не за призначенням авансу. Розмір відповідальності визначається Договором будівельного підряду (пункт 1.4);

- у разі порушення боржником зобов`язань за Договором будівельного підряду, поручитель і боржник відповідають перед генпідрядником як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право генпідрядника вимагати, виконання зобов`язань згідно цього Договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного з них окремо (пункт 1.5);

- поручитель несе відповідальність як у випадку порушення боржником будь-якої частини зобов`язання, передбаченого Договором будівельного підряду, так і при невиконанні його в цілому (пункт 1.6);

- поручитель відповідає перед генпідрядником за порушення боржником зобов`язань, передбачених Договором будівельного підряду, у повному об`ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами і не залежно від того чи перебуває він з боржником у трудових відносинах та/або є учасником (власником) боржника (пункт 1.7);

- поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, взяті на себе по цьому Договору, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від генпідрядника. У вимозі повинно бути визначено невиконані боржником зобов`язання, а також вказаний перелік (в т.ч. розрахований розмір збитків, штрафів, пені, неустойки, що належать до сплати) зобов`язань, що належить виконати поручителю (пункт 2.1);

- сторони визначають, що цей Договір підписаний на добровільних засадах та відповідає намірам сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов`язань (пункт 5.1);

- підписанням цього Договору поручитель підтверджує, що ознайомлений з текстом Договору будівельного підряду, обсягом зобов`язань (відповідальності) боржника за Договором будівельного підряду та надає свою згоду на внесення змін до Договору будівельного підряду, в т.ч. прийняття боржником додаткових зобов`язань (відповідальності) за Договором будівельного підряду без додаткового повідомлення поручителя, та поширення на них дії цього Договору в частині забезпечення їх виконання порукою. Підписанням цього Договору Боржник підтверджує, що ознайомлений з обсягом зобов`язань поручителя за цим Договором та надає свою згоду на прийняття поручителем додаткових зобов`язань за Договором і погоджується з цим (пункт 5.2).

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з частинами першою та другою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Отже, укладений сторонами Договір поруки за своєю правовою природою є договором поруки.

Частинами першою та другою статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини перша та друга статті 543 ЦК України).

Слід зазначити, що відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оскільки, Товариством не подано відзив у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів частини дев`ятої статті 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами, які не спростовані відповідачем-2.

Відповідач-1 заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, зокрема, таке:

- відповідачу-1 невідомо, які саме будівельні роботи не виконано відповідачем-2 за Договором;

- матеріали справи не містять заявок Компанії на перерахування авансу, передбачених пунктами 3.7.1 та 7.2.44 Договору, а, отже, перерахування коштів Товариством відбувалося не в порядку, визначеному Договором, відповідно, неповернення відповідачем-2 коштів, отриманих від позивача не в порядку Договору, не створює правових підстав для солідарної відповідальності відповідача-1 як поручителя;

- позивач вимагає стягнення штрафу, розмір якого є більшим за суму основної заборгованості, що є неспівмірним у розумінні частини третьої статті 551 ЦК України, наразі не враховано дію в Україні пандемії Ковід-19 (з 12.03.2020) та воєнного стану (з 24.02.2022).

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з такого.

Як встановлено вище, позивачем було перераховано аванс у розмірі 3 365 623,95 грн, а роботи відповідачем виконані на суму 869 367,02 грн.

Твердження відповідача-1 про те, що перерахування коштів здійснювалось позивачем не в порядку, визначеному Договором, судом відхиляються як безпідставними, оскільки умовами Договору не встановлено порядок подання заявок підрядником (засобами поштового або електронного зв`язку або нарочно, тощо). Судом враховано, що наявні в матеріалах справи заявки на авансування Робіт (а.с. 75, 77-78 том ІІІ) відповідають встановленій Додатком №1 до Договору формі та надіслані на електронну пошту і прийняті в роботу відповідачем-2 та частково ним виконані.

Разом з тим, докази, які б спростовували направлення відповідачем-2 позивачу заявок на авансування Робіт засобами електронного зв`язку суду не подані.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять ні заперечень Компанії щодо отримання ним здійсненого позивачем авансування Робіт за Угодами, ані доказів повернення відповідачем-2 позивачу коштів такого авансування (повністю або частково) як таких, що перераховані позивачем безпідставно або помилково.

Крім того, позивачем належним чином підтверджено, а відповідачами не спростовано, факт виконання відповідачем-2 та прийняття позивачем за Угодами робіт на загальну суму 869 367,02 грн, водночас матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних і вірогідних доказів виконання відповідачем-2 робіт на суму більшу, ніж 869 367,02 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач-2 в порушення умов Договору не підтвердив використання ним за цільовим призначенням авансованих йому позивачем коштів у розмірі 2 496 256,93 грн [3 365 623,95 грн (загальна сума сплачених позивачем авансів) - 869 367,02 грн (загальна сума виконаних відповідачем-2 робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними сторонами)].

Як встановлено вище, кінцевим строком виконання відповідачем-2 робіт сторони узгодили - до 20.08.2021.

Вдповідач-2 жодним чином не заперечив щодо порушення позивачем строку виконання зобов`язань щодо сплати авансів, що призвело б до затримки виконання Робіт.

Другим абзацом підпункту 7.2.44 пункту 7.2 Договору передбачено, що у випадку, якщо підрядник використав перераховані йому генпідрядником грошові кошти не за цільовим призначенням, вказаним у відповідній Заявці, або підрядник не надав генпідряднику документи щодо підтвердження цільового використання коштів, підрядник зобов`язаний за вимогою генпідрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня направлення генпідрядником підряднику письмової вимоги про це: повернути генпідряднику всю суму коштів або її частину, перерахованих підряднику на підставі відповідної Заявки та/або сплатити генпідряднику штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) % від перерахованої згідно відповідної Заявки суми та/або генпідрядник набуває право на розірвання в односторонньому порядку Договору.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Оскільки, відповідач-2 не надав позивачу підтверджуючих документів стосовно перерахованого позивачем авансу за Угодами, зокрема звітів про цільове використання отриманих коштів згідно з підпунктом 7.2.44 пункту Договору, та прострочив виконання Робіт за Угодами, позивач, керуючись вказаним підпунктом Договору, направив відповідачу-2 низку вимог про повернення авансу та оплату штрафу (від 03.12.2021 №1047, від 06.12.2021 №1049, від 04.07.2022 №253).

Слід зазначити, що вимоги від 06.12.2021 №1049 та від 04.07.2022 №253 були надіслані як відповідачу-1, так і відповідачу-2.

Вказані вище вимоги були отримані відповідачем-2, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Втім відповідачі за невиконання або неналежне виконання відповідачем-2, взятих на себе зобов`язань за Договором/Угодами до Договору, відповіді на вимоги позивача не надали, суму сплачених позивачем авансів, використання яких не підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт, та суму штрафу не сплатили.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач-2 не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про використання за цільовим призначенням одержаного від позивача авансу, враховуючи також, що відповідач-1 не виконав зобов`язання за Договором поруки, доказів протилежного суду не надано, суд виснуває про задоволення у повному обсязі позовних вимог в частині основного боргу та штрафу, який нараховано відповідно до підпункту 7.2.44 пункту 7.2 Договору та стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 2 496 256,93 грн основного боргу та 2 587 083,30 грн штрафу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд виходить з того, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.

У даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний [постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17]. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Позивачем доведено заявлені позовні вимоги, водночас, суду не подано належних, достовірних, допустимих і вірогідних доказів, які б спростовували доводи Товариства.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КАНБУД» до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фінансовий будівельний холдинг» про стягнення 5 083 340,23 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) та товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фінансовий будівельний холдинг» (код 44065727; 03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, 8 А, офіс 618) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАНБУД» (код 39167127; 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15): 2 496 256 (два мільйони чотириста дев`яносто шість тисяч двісті п`ятдесят шість) грн 93 коп. заборгованості; 2 587 083 (два мільйони п`ятсот вісімдесят сім тисяч вісімдесят три) грн 30 коп. штрафу та 76 250 (сімдесят шість тисяч двісті п`ятдесят) грн 10 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.07.2023.

Суддя Ігор Курдельчук