Постанова

від 19.07.2023 по справі 369/5592/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 липня 2023 року

м. Київ

справа № 369/5592/19

провадження № 61-5796св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іліос Груп», державний реєстратор Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко Ангеліна Вікторівна,

треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні Інвестиції», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор», ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліос Груп» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 серпня 2022 року у складі судді Янченка А. В. та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Олійника В. І., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів попередніх інстанцій

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліос Груп» (далі - ТОВ «Іліос Груп»), державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В., треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні Інвестиції» (далі - АТ «Банк «Національні Інвестиції»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор», ОСОБА_2 , про скасування реєстрації права власності.

Позов мотивовано тим, що 18 червня 2008 року між ОСОБА_1 та Акціонерним банком «Національні інвестиції» з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 18 червня 2008 року № 373-08, укладеним між Акціонерним банком «Національні інвестиції», правонаступником якого є АТ «Банк «Національні інвестиції» та ОСОБА_2 , укладено договір іпотеки, предметом якого є домоволодіння, загальною площею 360,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,161 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

08 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 26045804, згідно з яким за ТОВ «Іліос Груп» зареєстровано право власності на домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер 108253132224), загальною площею 360,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для внесення зазначеного запису є рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 40986429 від 08 травня 2018 року, прийняте державним реєстратором Бондаренко А. В.

Крім того, 08 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 26046121, згідно з яким за ТОВ «Іліос Груп» зареєстровано право власності на земельну ділянку (реєстраційний номер 108161632224), площею 0,161 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для внесення зазначеного запису є рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 40987092 від 08 травня 2018 року, прийняте державним реєстратором Бондаренко А. В.

Підставою виникнення у ТОВ «Іліос Груп» права власності є договір іпотеки від 18 червня 2008 року.

Перехід права власності на предмет іпотеки до ТОВ «Іліос Груп» відбувся з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки від 18 червня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним банком «Національні інвестиції».

Відповідно до іпотечного договору від 18 червня 2008 року іпотекодержателем є АБ «Національні інвестиції». Водночас право власності на іпотечне майно набуло ТОВ «Іліос Груп», що свідчить про передачу іпотекодержателем Акціонерним банком «Національні інвестиції» права вимоги за іпотечним договором. Проте на запит ОСОБА_2 від 11 квітня 2019 року АТ «Банк «Національні інвестиції» листом № 03/160 повідомило про те, що саме банк є належним кредитором за кредитним договором від 18 червня 2008 року № 373-08. Крім того, банк зазначив, що договір відступлення прав вимоги від 04 вересня 2015 року № 373-08, укладений між АТ «Банк «Національні інвестиції» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор-Комфорт» (далі - ТОВ «Фактор-Комфорт»), щодо передачі останньому прав вимоги за кредитним договором від 18 червня 2008 року № 373-08, та договір про відступлення прав за договором іпотеки, укладений 15 вересня 2015 року між АТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Фактор-Комфорт», є нікчемними. Крім того, АТ «Банк «Національні інвестиції» повідомило про наявність судового спору щодо наслідків вказаних нікчемних правочинів.

Іпотекодержатель не виконав умов надсилання письмової вимоги про усунення порушень, недобросовісно використав своє право звернення стягнення на предмет іпотеки та передчасно вчинив дії щодо переходу права власності на предмет іпотеки, а державний реєстратор протиправно здійснив реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Іліос Груп».

Із урахуванням наведених обставин, ОСОБА_1 просила суд:

- скасувати реєстрацію за ТОВ «Іліос Груп» права власності на домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер 108253132224), загальною площею 360,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26045804), здійснену 08 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 40986429 від 08 травня 2018 року;

- скасувати реєстрацію за ТОВ «Іліос Груп» права власності на земельну ділянку (реєстраційний номер 108161632224), площею 0,161 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26046121), здійснену 08 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 40987092 від 08 травня 2018 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано реєстрацію за ТОВ «Іліос Груп» права власності на домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер 108253132224), загальною площею 360,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26045804), здійснену 08 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 40986429 від 08 травня 2018 року.

Скасовано реєстрацію за ТОВ «Іліос Груп» права власності на земельну ділянку (реєстраційний номер 108161632224) площею 0,161 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26046121), здійснену 08 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 40987092 від 08 травня 2018 року.

В частині вимог до державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В. відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «Іліос Груп» не виконало умов іпотечного договору, оскільки повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки не було надіслано на адресу позивачки, яка зазначена у договорі іпотеки та за якою позивачка зареєстрована з 28 січня 2003 року, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відмовляючи у задоволенні вимог позову до державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В., суди попередніх інстанцій виходили з того, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спір виник між ОСОБА_1 та ТОВ «Іліос Груп», державний реєстратор не є належним відповідачем у справі.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2023 року ТОВ «Іліос Груп» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі заявник зазначає про те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/13551/19, від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі № 207/3897/18-ц, від 19 січня 2022 року у справі № 361/3222/19, від 12 травня 2022 року у справі № 756/15123/18, від 10 лютого 2023 року у справі № 206/1198/19.

У травні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу ТОВ «Іліос Груп», у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. Відзив мотивовано тим, що доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення іпотекодержателя є безпідставними, оскільки суди правильно встановили, що позивачка не отримувала від іпотекодержателя письмової вимоги про усунення порушень згідно зі статтею 35 Закону України «Про іпотеку». Також необґрунтованими є посилання у касаційній скарзі на обрання позивачкою неналежного способу захисту, оскільки скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «Іліос Груп» припинить запис про реєстрацію права власності за ТОВ «Іліос Груп» та відновить запис про право власності на це майно попереднього власника.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження,Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення -скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Обставини, встановлені судами

18 червня 2008 року між ОСОБА_1 та АБ «Національні інвестиції» з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 18 червня 2008 року № 373-08, укладеним між кредитором АБ «Національні інвестиції» та позичальником ОСОБА_2 , укладено договір іпотеки, згідно з яким предметом іпотеки є домоволодіння, загальною площею 360,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,161 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з підпунктом 5.3 пункту 5 договору іпотеки від 18 червня 2018 року задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснене у позасудовому порядку прийняттям іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя після спливу тридцятиденного строку з моменту надсилання на адресу іпотекодавця письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаної вимоги.

04 вересня 2015 року між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Фактор-Комфорт» укладено договір відступлення прав вимоги № 373-08, який посвічений 15 вересня 2015 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою І. А.

19 квітня 2016 року між ТОВ «Фактор-Комфорт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор-Сервіс» укладено договір відступлення прав вимоги № 373-08-1, який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою І. А.

19 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор-Сервіс» та ТОВ «Іліос Груп» укладено договір відступлення прав вимоги № 1-11171, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою І. А.

20 березня 2018 року ТОВ «Іліос Груп» направило ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , вимогу-повідомлення про погашення заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2018 року № 373-08/05, в якій зазначено, що станом на дату відступлення права вимоги - 19 січня 2018 року сума зобов`язання перед ТОВ «Іліос Груп» складає: основна сума заборгованості - 167 666,09 доларів США; проценти за користування кредитом - 48 480,00 доларів США. У зв`язку з наведеним, ТОВ «Іліос Груп» вимагало протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги виконати порушені зобов`язання, забезпечені іпотекою, шляхом погашення заборгованості за кредитним договором. У випадку невиконання у встановлений строк цієї вимоги ТОВ «Іліос Груп» розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки.

Вимогу-повідомлення про погашення заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2018 року № 373-08/05, адресовану ОСОБА_1 (іпотекодавець), отримано 27 березня 2018 року ОСОБА_2 (позичальником), що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

08 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис, згідно з яким за ТОВ «Іліос Груп» зареєстровано право власності на домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер 108253132224), загальною площею 360,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

08 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис, згідно з яким за ТОВ «Іліос Груп» зареєстровано право власності на земельну ділянку (реєстраційний номер 108161632224) площею 0,161 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Підставою виникнення у ТОВ «Іліос Груп» права власності на вказане нерухоме є договір іпотеки від 18 червня 2008 року, що підтверджується інформаційною довідкою від 08 травня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Правове обґрунтування

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно із частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 зазначеного Закону).

Отже, за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Пунктом 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (у редакції, чинній на момент направлення вимоги про погашення заборгованості), встановлено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судові повістки», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «Іліос Груп» не виконало умов іпотечного договору, оскільки повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки не було надіслано на адресу позивачки, яка зазначена у договорі іпотеки та за якою позивачка зареєстрована з 28 січня 2003 року, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Верховний Суд не може погодитися із таким висновком судів попередніх інстанцій.

У цій справі суди встановили та матеріалами справи підтверджено, що вимогу-повідомлення про погашення заборгованості за кредитним договором, адресовану ОСОБА_1 (іпотекодавець), отримано 27 березня 2018 року ОСОБА_2 (позичальником). Наведена обставина підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 177 т. 1).

За змістом пункту 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (у редакції, чинній на момент направлення вимоги про погашення заборгованості), у разі відсутності адресата за вказаною адресою рекомендоване повідомлення про вручення вважається належним чином надіслане у разі його вручення повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).

Згідно з пунктом 2.1.1 договору іпотеки від 18 червня 2008 року предмет іпотеки є спільною сумісною власністю подружжя; заява чоловіка іпотекодавця - ОСОБА_2 про згоду на передачу дружиною предмета іпотеки в іпотеку, справжність підпису на якій засвідчена ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, доведена до відома іпотекодержателя.

Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою той факт, що вимогу-повідомлення про погашення заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2018 року № 373-08/05, у якій зазначено про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимог щодо погашення заборгованості за кредитним договором, отримано членом сім`ї іпотекодавця - чоловіком ОСОБА_2 , а тому така вимога, відповідно до положень пункту 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (у редакції, чинній на момент направлення вимоги про погашення заборгованості), вважається належним чином отримана адресатом.

Презумпція належного повідомлення іпотекодавця про необхідність усунення порушень основного зобов`язання позивачкою в загальному порядку належними та допустимими доказами не спростована.

Помилковими є посилання судів попередніх інстанцій на те, що ТОВ «Іліос Груп» надіслало вимогу-повідомлення про погашення заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2018 року № 373-08/05 з порушенням порядку, встановленого договором іпотеки від 18 червня 2008 року, оскільки вказаний договір не містить умови, яка б визначала конкретну адресу іпотекодавця, на яку іпотекодержателю необхідно направляти повідомлення.

Враховуючи те, що позивачка не оспорювала визначений ТОВ «Іліос Груп» розмір заборгованості за кредитним договором, суди не встановили інших порушень порядку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку», тому висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для скасування реєстрації за ТОВ «Іліос Груп» права власності на спірні будинковолодіння та земельну ділянку є помилковими.

У касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження вказує, що суди не врахували висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі № 207/3897/18-ц, від 19 січня 2022 року у справі № 361/3222/19, від 12 травня 2022 року у справі № 756/15123/18

У вказаних постановах зазначено, що належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору.

Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Отже, доводи заявника, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Водночас Верховний Суд відхиляє посилання заявника у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/13551/19, від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, Верховного Суду від 10 лютого 2023 року у справі № 206/1198/19.

У вказаних постановах зазначено, що задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Верховний Суд звертає увагу на те, що ефективний спосіб захисту є такий, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.

Тобто, у разі встановлення факту порушення прав позивача суд визначає, чи обраний позивачем спосіб захисту є ефективним.

Враховуючи те, що у цій справі не встановлено порушення прав позивачки під час звернення стягнення на предмет іпотеки, що є підставою для відмови у задоволенні позову, тому відсутні правові підстави для вирішення питання щодо ефективності обрання позивачкою способу захисту її прав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшли помилкових висновків про часткове задоволення позову, то оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо клопотань про зупинення касаційного провадження у справі

У травні та липні 2023 року до Верховного Суду надійшли клопотання ТОВ «Іліос Груп» про зупинення касаційного провадження у справі, у яких заявник просить суд зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 759/5454/19.

Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначених клопотань.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 759/5454/19 справу прийнято до розгляду з підстав вирішення питання щодо належного та ефективного способу захисту в контексті статті 37 Закону України «Про іпотеку», з урахуванням впливу принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи те, що у цій справі не встановлено порушення прав позивачки під час звернення стягнення на предмет іпотеки, що є підставою для відмови у задоволенні позову, тому відсутні правові підстави для вирішення питання щодо ефективності обрання позивачкою способу захисту її прав.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги ТОВ «Іліос Груп» сплатило судовий збір у розмірі 4 962,00 грн, що підтверджується квитанцією від 30 серпня 2022 року № 1079887179, за подання касаційної скарги - у розмірі 3 100,00 грн, що підтверджується квитанцією від 18 квітня 2023 року № 32528798800006736273.

Зважаючи на висновки, зроблені за результатами касаційного перегляду, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іліос Груп» підлягає стягненню 8 062,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись статтями 141, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальності «Іліос Груп» про зупинення провадження у справі відмовити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Іліос Груп» задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліос Груп», державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко Ангеліни Вікторівни, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні Інвестиції», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор», про скасування реєстрації права власності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліос Груп» 8 062,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко