ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/6355/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними та скасування наказів.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Самбірського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 2, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Самбірського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27.02.2022 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Самбірського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27.02.2022 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач вказує, що з 24.02.2022 по 03.03.2022 не отримував жодних повісток-викликів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, для проходження військово-лікарської комісії чи у зв`язку із призовом по мобілізації та не перебував на військовому обліку, не проходив службу у Збройних Силах України. 03.03.2022 позивач добровільно разом із командиром взводу ст. лейтенантом ОСОБА_2 вперше прибув у пункт постійної дислокації ТрО в/ч НОМЕР_1 для виконання завдань територіальної оборони у межах Самбірської територіальної громади. Без проходження медичного огляду, без укладення контракту добровольця та проходження ведичного, професійного, психологічного відбору 03.03.2022 в присутності командира взводу старшого лейтенанта ОСОБА_3 позивач прочитав зміст присяги зі зброєю у руках та його повідомлено про зарахування до особового складу ТрО м. Самбір. 14.04.2022 позивачу стало відомо про вчинення запису від 27.02.2022 у його військовому квитку про те, що він призваний 27.02.2022 по мобілізації, також про присвоєння йому нової військово-облікової спеціальності «сапер». Позивач вважає, що присвоєння йому ВОЗ «сапер» без відповідної кваліфікації та без проходження відповідної підготовки 27.02.2022 та до складання присяги 03.03.2022, а також залучення його до роботи по розмінуванні в Україні є незаконним. Також позивач зазначає, що до 03.03.2022 він на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебував та не проходив військово-лікарської комісії на предмет придатності за станом здоров`я у особливий період, а отже не міг перебувати у запасі. Отже, з позиції позивача, оскільки він не був резервістом та не перебував на військовому обліку, як військовозобов`язаний в запасі, не підписував контракту добровольця, не проходив медичного огляду на стан придатності до військової служби у особливий період, то наказ про призов його у зв`язку із мобілізацією та направлення до ВЧ НОМЕР_1 , та наказ командира ВЧ НОМЕР_1 про зарахування його до особового складу ВЧ НОМЕР_1 є незаконними.
Ухвалою суду від 05.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
ВЧ НОМЕР_1 проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві. Вказано, що після видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.02.2022 №6 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, як такого що прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначення на посаду сапера інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-ХІІ. Таким чином, рішення про призов та про зарахування до списків особового складу військової частини, вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові. Окрім цього, слід врахувати, що позивач 03.03.2022 прийняв військову присягу. Під час проходження військової служби пройшов огляд військово-лікарською комісією, про що видана довідка від 31.08.2022 №1030. З змісту зазначеної довідки вбачається, що позивач є придатними до військової служби, зокрема, у частинах (підрозділах) забезпечення. У свою чергу, позивач проходить службу на посаді сапера інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , який згідно штату військової частини НОМЕР_1 є підрозділом забезпечення. Таким чином, оскаржуваний наказ командира військової НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.02.2022 №6 є такими, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Самбірський РТЦК та СП подав відзив на позов. Вказано, що ОСОБА_1 1967 року народження перебував на військовому обліку в Самбірському об`єднаному міському військовому комісаріаті з 16.05.1994 по 22.10.1998, з 29.12.1998 по 30.12.2003, після чого знявся з військового обліку та вибув у Волянську сільську раду, колишній Старосамбірський район, Львівської області. Отже, ОСОБА_1 1967 року народження, згідно з п. 9 ст. 1 Закон України № 2232-ХІІ - на день призову мав статус військовозобов`язаного, обов`язками якого, згідно п. 10 ст. 1 цього Закону, є прибувати за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду та призову на військову службу і виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Позивач проявив мужність і добровільно прибув у пункт постійної дислокації безпосередньо до ВЧ НОМЕР_2 , чим знехтував правилами військового обліку та унеможливив проходження військово-лікарської комісії. Однак, у разі наявності скарг на стан здоров`я позивач мав право подати скаргу до військової частини чи РТЦК та СП, та за її наявності позивач підлягав направленню до відповідного медичного спеціаліста для визначення ступеня придатності до військової служби. Проте позивач не надав доказів звернення до Самбірського РТЦК та СП про направлення для проходження медичного огляду. Отже, позивач міг самостійно вжити заходів, ще до прийняття присяги на вірність українському народу 03.03.2022, та до передачі військового квитка у стройову частину, для отримання свого права на проходження медичного огляду. Однак доказів вжиття відповідних заходів до суду не надав. Відповідач 1 просить також врахувати, що позивач звернувся до суду більше ніж через рік після призову на військову службу, саме після його переведення до нового місця служби у с. Привілля Донецької області та у зв`язку з необхідністю вибуття до нового місця служби, при цьому не надав жодного доказу, що за весь цей період він звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із скаргами на стан здоров`я чи на те що не проходив ВЛК при призові на військову службу.
Позивач повинен був повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 про місце проживання, а також надати документи, що підтверджують його право не бути призваним під час мобілізації. На день призову документів, які б надавали право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в ІНФОРМАЦІЯ_3 не обліковано. На виконання вищевказаних нормативних документів, ОСОБА_1 27.02.2022 призвано на військову службу під час мобілізації. З метою приведення військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідність та для закріплення за позивачем соціальних пільг і гарантій військовослужбовця, були здійсненні відповідні заходи, щодо оформлення призову на військову службу по мобілізації та подальше виключення з військового обліку, як призваного. Відповідач наголошує, що оскаржені позивачем накази, як акти індивідуальної дії, є вже реалізованими, а їх дія вичерпана, а тому навіть скасування таких наказів не мало б бути наслідком автоматичного звільнення позивача з військової служби.
Ухвалою суду від 11.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про зупинення провадження у справі.
Позивач надав відповідь на відзив. Вказує, що вперше прибув добровільно до ВЧ НОМЕР_1 , без будь - яких викликів та повісток, яка на той час дислокувалось у приміщенні навчального закладу у м. Самбір 03.03.2022 разом із старшим лейтенантом ОСОБА_2 . Вважає, що запис у його військову квитку про призов у зв`язку із мобілізацією від 27.02.2022 є підробленим та вчинений без будь-якої підстави та не відповідає дійсним обставинам. Наголошує, що прибув у пункт Самбірського ТрО добровільно 03.03.2022, проте контракт з ним не укладався. До цього часу жодних повісток він не отримував, ВЛК не проходив та мобілізаційного розпорядження відносно нього не було. Також його не викликали для уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії, що має обов`язково передувати рішенню про призов по мобілізації.
Самбірський РТЦК та СП подав заперечення. Твердження позивача про фальсифікацію документів посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає безпідставними. Оскільки наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №10 від 27.02.2022 вшитий у справу та зданий на зберігання у діловодство ІНФОРМАЦІЯ_2 . В наказі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №10 від 27.02.2022 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період у складі команд» позивач, проходить під номером 85. В поіменному списку від 27.02.2022 №1/1019 позивач, проходить під номером 20. Оригінал зазначеного поіменного списку також зданий на зберігання у діловодство ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 10.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзивів, відповіді на відзив, заперечень, а також долучених письмових доказів,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1987 року (категорія 2).
Згідно з військовим білетом (дублікат) НОМЕР_4 виданим Самбірським об`єднаним військовим комісаріатом Львівської області позивач з травня 1986 року по червень 1988 року проходив військову строкову службу /арк.спр.13,14/.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі продовжено.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Сторонами не спростовується, що позивач добровільно прибув у пункт постійної дислокації ТрО ВЧ НОМЕР_1 для виконання завдань територіальної оборони у межах Самбірської територіальної громади.
Відповідно до поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.02.2022 №1/1019 позивач (порядковий номер у списку 20), як військовозобов`язаний, призваний і відправлений у складі команди № НОМЕР_1 -ТрО в розпорядження командира НОМЕР_1 -ТрО /арк.спр.58/.
Відповідно до витягу з наказу начальника Самбірського РТЦК та СП від 27.02.2022 №10 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період у складі команд» призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані і відправлені в склад НОМЕР_1 /арк.спр.87/.
Відповідно до витягу із списку команди НОМЕР_1 (додаток №4 до наказу від 27.02.2022 №10) рядовий ОСОБА_1 включений у нього під номером 85 /арк.спр.88/.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2022 №6 відповідно до Указу Президента України від 24.01.2022 №69/2022, директиви командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 24.01.2022 №»М-6/т» рядового ОСОБА_1 зараховано до списку особового складу частини, на всі види забезпечення і призначенио сапером інженерно-саперного взводу /арк.спр.65/.
Вважаючи накази про свій призов на військову службу та зарахування до списку особового складу частини протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частина 14 вказаної статті визначає, що виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Суд акцентує увагу, що Законом України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-XII (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №1932-ХІІ) визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абз. 13 ст. 1 Закону №1932-ХІІ).
У свою чергу воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (абз. 14 ст. 1 Закону №1932-ХІІ).
З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України №133/2022 продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, Указом Президента України №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з 3 пунктом цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Щодо доводів позивача про те, що він не викликався повістками до Самбірського РТЦК та СП, то суд наголошує, що в порушення п. 3 ст. 37 та п. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» будучи зареєстрованим у м. Самбір останній не встав на облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим самостійно унеможливив здійснення відповідних викликів за місцем проживання/реєстрації.
При цьому, як вже зазначалося та не спростовується позивачем до Самбірського РТЦК та ОСОБА_1 прибув добровільно.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п. 7 цього Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Згідно з п. 12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Суд встановив, що позивача до особового складу ВЧ НОМЕР_1 зарахований з 27.02.2022.
Суд враховує, що на той час механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначав Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 (далі - Порядок № 921).
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач окрім іншого покликається на те, що станом на 27.02.2022 не був військовозобов`язаним. Вказані доводи суд вважає хибними з огляду на таке.
Відповідно п. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби під час мобілізації вважається день відправлення у військову частину з відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пп. 3 п. 1 наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.02.2022 №2 «Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» наказано призов на військову службу здійснювати:
командирами військових частин - резервістів, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до їх військового оперативного резерву і прибули самостійно до місць дислокації визначених військових частин з обов`язковим проведенням медичних оглядів за спрощеною процедурою;
керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - резервістів, які перебувають на військовому обліку та які після їх звільнення з військової служби зараховані до військового оперативного резерву визначених військових частин з обов`язковим проведенням медичних оглядів за спрощеною процедурою.
Відповідно до пункту 66 Порядку №921 командири військових частин інших військових формувань, а також керівники підприємств, установ та організацій, які перебувають у підпорядкуванні інших військових формувань, надсилають у семиденний строк до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витяги з наказів про прийняття на військову службу призовників і військовозобов`язаних для виключення їх з військового обліку, вилучені військово-облікові документи, а також список таких осіб (додаток 25).
Відповідно до додатку №1 Порядку №921 затверджені Правила військового обліку призовників і військовозобов`язаних, пунктом 1 яких встановлено, що призовники і військовозобов`язані повинні, зокрема:
-перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;
-не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідних керівників СБУ або Служби зовнішньої розвідки;
-особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;
-подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.
Позивач перебував на військовому обліку в Самбірському об`єднаному міському військовому комісаріаті з 16.05.1994 по 22.10.1998, з 29.12.1998 по 30.12.2003, після чого знявся з військового обліку та вибув у Волянську сільську раду, колишній Старосамбірський район, Львівської області. Вказане підтверджується відмітками у військовому квитку Серії НОМЕР_4 /арк.спр.80/. Згідно з паспортними даними з 2007 року позивач зареєстрував місце проживання у м. Самбір /арк.спр.11/ проте в порушення вищевказаних приписів Порядку №921 на облік у Самбірський РТЦК та СП не став. А тому під час звірки облікових даних з військовою частиною НОМЕР_1 , був поновлений на військовому обліку.
Суд враховує також твердження відповідача 1 стосовно того, що позивач на день призову мав статус військовозобов`язаного, виходячи з того, що він:
-громадянин України;
-проходив строкову військову службу з 03.05.1986 по 17.06.1988, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 ;
-проживав на території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відміткою у паспорті громадянина України № НОМЕР_5 ;
-не досяг граничного віку перебування в запасі;
-не був виключений чи знятий з військового обліку за станом здоров`я що підтверджується відсутністю відповідних записів у військовому квитку серії НОМЕР_4 .
Суд погоджується з позивачем, що згідно з ч. 13 ст. 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Позивач такого медичного огляду не проходив.
Водночас, з даного приводу суд зазначає, що ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ передбачено, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.
Директивою Головнокомандувача Збройних Сил України №300/1/С/744 від 24.02.2022, визначено, що під час проведення загальної мобілізації ступінь придатності до військової служби громадян, які призначені (призначаються) на доукомплектування військових частин, Сил територіальної оборони Збройних Сил України, здійснюється в обсязі тілесного огляду шляхом опитування скарг та заяв. У разі зазначення скарг громадянин направляється до відповідного медичного спеціаліста для визначення ступеня придатності до військової служби.
Тобто, підставою для направлення на медичний огляд є звернення військовозобов`язаного.
Позивач у свою чергу доказів звернення із скаргами на стан здоров`я ні на дату винесених наказів, ні на дату, як він стверджує 03.03.2022, прибуття до РТЦК та СП не надав.
Рапорти позивача про тимчасове звільнення від виконання службових обов`язків датовані значно пізніше (03.09.2022) /арк.спр.25/.
Отже, при винесені спірних наказів підстав вважати позивача обмежено придатним у відповідачів не було. Позивач повинен був повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 про місце проживання, а також надати документи, що підтверджують його право не бути призваним під час мобілізації. Водночас позивач не заперечує, що добровільно з`явився для проходження служби. На переконання суду, отримати відстрочку від призову на підставі Закону №3543-XII, можна лише до моменту набуття статусу військовослужбовця. Після зарахування до особового складу військової частини подання заяви з відповідними документами про відстрочку, навіть якщо у особи є для цього підстави, втрачає свою мету.
Стосовно тверджень позивача про фальсифікацію документів, суд звертає увагу на таке. Поіменний список Самбірського РТЦК та СП від 27.02.2022 №1/1019 є списком складу команди № НОМЕР_1 -ТрО, а список команди НОМЕР_1 є додатком №4 до наказу від 27.02.2022 №10. Тобто це два різні списки порядок формування, яких жодним чином не впливає на зміст спірних наказів та не спростовує факту складання позивачем присяги вже в складі ВЧ НОМЕР_1 02.03.2022 /арк.спр.66/.
Крім того суд враховує, що приписами п. 4-7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення №1153/2008), відповідно до яких громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом №2232-XII. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Частина 3 ст. 24 Закону №2232-ХІІ передбачає, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до п. 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до п. 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених п. 225 Положення №1153/2008.
Згідно з абз. 2 п. 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених ч. 3, п. 2 ч. 4, п. 3 ч. 5 та п. 3 ч. 6 ст. 26 Закону №2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пункт 233 Положення №1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Натомість, з моменту набуття особою статусу військовослужбовця, під час воєнного стану звільнення з військової служби військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, можливе лише за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ.
Суд зазначає, що доказів того, що позивач звертався до командування військової частини із рапортом про його звільнення з військової служби немає.
Відповідно до пп. б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:
- під час воєнного стану: за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до довідки ВЛК №1030 від 31.08.2022 позивач обмежено придатний до військової служби, не придатний до військової служби у високо мобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах; придатний до служби в частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах /арк.спр.26/.
З даного приводу суд зазначає, що позивач проходить службу на посаді сапера інженерно-саперного взводу ВЧ НОМЕР_1 , який згідно штату військової частини НОМЕР_1 є підрозділом забезпечення.
Крім того, з сукупного аналізу викладеного суд висновує, що оскаржені позивачем накази, як акти індивідуальної дії, вже реалізовані, а їх дія вичерпана, а тому навіть скасування таких наказів не буде мати наслідком звільнення позивача з військової служби.
Враховуючи зазначене, з урахуванням того, що під час розгляду справи та дослідження доказів суд дійшов висновку про правомірність винесення спірних наказів підстав для їх скасування немає.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий ним при поданні позову не сплачувався, підстав вирішувати питання розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, суд,-
в и р і ш и в :
1.У задоволенні позову відмовити повністю.
2.Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2023 |
Оприлюднено | 28.07.2023 |
Номер документу | 112437145 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Мікула Оксана Іванівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравців Олег Романович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні