Рішення

від 16.09.2010 по справі 2-2073

САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

                                   

                                                        Справа №2-2073, 2010р.

РІШЕННЯ

И М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     16 вересня 2010 р.                                м. Саки

     Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

     Головуючого судді:                                О.В. Копичинського

     При секретарі:                                    Є.Ф. Кузьменко        

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання арештованого майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, про визнання права власності на Ѕ подружню частку в цьому майні, про виключення цього майна з протоколу опису та звільнення з під арешту, з участю третьої особи - Відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Міністерства юстиції України,

встановив:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2:

     -про визнання об’єктом права спільної сумісної власності подружжя: автомобіль «SKODA FABIA COMBI», легковий-універсал, випуску 2006 року, р/н НОМЕР_1; телевізор марки «LG»; холодильник марки «LG»; пральну машинку марки «Indezit»; м’який куточок;

     -про визнання права власності на Ѕ подружню частку в цьому майні;

     -про виключення його з протоколу опису та про звільнення його з під арешту.

     Позов мотивований зазначене майно було придбано ними в період шлюбу. Вироком Колегії суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду АРК. від 17.11.09р. відповідачку було засуджено по ч.2 ст.368 КК України к 3 рокам позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності. Але у разі здійснення цієї конфіскації буде порушено його право на Ѕ подружню частку цього майна.

     У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, які просив задовольнити.

     Відповідачка, яку було допитано відповідно до вимог ст.132 ЦПК України, а.с.15, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

     Представник 3-ї особи позовні вимоги визнав частково і пояснив, що спірне майно відноситься до складу неподільних речей, у зв’язку з чим, його можливо виключити з опису лише зі сплатою позивачем його Ѕ вартості в дохід Держави.

     Заслухавши пояснення позивача, представника 3-ї особи, вивчивши і дослідивши матеріали справи і надані документи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до ч.1 ст.60 СК і ч.1 ст.368 ЦК України – майно, набуте подружжями під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.    

     З пояснень позивача і матеріалів справи судом встановлено, що з 26.02.1977р. сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, а.с.6.

     В період шлюбу сторони придбали на спільні кошти: телевізор марки «LG»; холодильник марки «LG»; пральну машинку марки «Indezit»; м’який куточок.

     Також в 2007р. сторони придбали автомобіль «SKODA FABIA COMBI», легковий-універсал, випуску 2006 року, р/н НОМЕР_1, який 04.12.07р. було зареєстровано в Євпаторійському відділенні РЕР УДАІ ГУ МВС України в АРК. на ім’я відповідачки, а.с.7.      

     Держвиконавець ВДВС Сакського МРУЮ АРК. не надав суду доказів на підтвердження того факту, що зазначене майно належить особисто боржнику, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

     На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя.

     У зв’язку з цим суд вважає за необхідне визнати за позивачкою право власності на Ѕ подружню частку зазначеного нерухомого майна тому, що:

     -згідно ст.63 СК України – дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними;

     -у відповідності до ч.1 ст.70 цього Кодексу і ч.2 ст.372 ЦК України – у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначеного домовленістю між ними або шлюбним договором;

     -відповідно до ст.392 ЦК України – власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою особою.

     Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.5 постанови "Про судову практику у справах про виключення майна з опису" від 27.08.76р. №6 - судам необхідно мати на увазі, що при вирішенні питання про належність описаного майна слід керуватись Законом України "Про власність" і нормами цивільного та шлюбно-сімейного законодавства, що регулюють право власності і його захист.

     Вирішуючи позов одного з подружжя про виключення з опису належної йому частки майна у спільній сумісній власності подружжя, суду необхідно враховувати, що відповідно до ст.ст.22,28 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і у випадку поділу його їх частки визнаються рівними.

*

     Відповідно до ст.328 ЦК України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

     Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності на встановлена судом.

     Судом встановлено, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2.

     На підставі зазначеного вище суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на Ѕ подружню частку цього майна.

*

     Згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. – стягнення звертається на майно боржника.

     Відповідно до ст. 59 цього Закону - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржнику, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

     Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови "Про судову практику у справах про виключення майна з опису" від 27.08.76р. №6 - за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, які ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння цим майном.

     Судом встановлено, що на виконанні в ВДВС Сакського МРУЮ АРК. МЮУ знаходиться вирок Колегії суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду АРК. від 17.11.09р., яким ОСОБА_2 було засуджено по ч.2 ст.368 КК України к 3 рокам позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності, а.с.10.

     Під час досудового слідства по даній справі слідчим Сакського МРВ ГУ МВС України в АРК. від 22.06.07р. було складено протокол опису майна обвинуваченої ОСОБА_2, а саме: телевізора марки «LG»; холодильника марки «LG»; пральної машинки марки «Indezit»; м’якого куточку.

     У виконання зазначеного судового вироку держвиконавець ВДВС Сакського МРУЮ АРК. МЮУ виніс постанову про арешт автомобіля «SKODA FABIA COMBI», легковий-універсал, випуску 2006 року, р/н НОМЕР_1.

     Судом встановлено, що Ѕ частка зазначеного майна належить на праві власності позивачу.

     Також, в силу своєї природи, кожне це майно є неподільною річчю.

     Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.7 постанови "Про судову практику у справах про виключення майна з опису" від 27.08.76р. №6 - роз'яснити судам, що в тих випадках, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ, на яку звертається конфіскація або стягнення на користь організації, питання про виключення цієї речі з опису (при відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до ст. 55 Закону "Про власність" і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 7 постанови від 22 грудня 1995 р. N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності". При цьому суд з урахуванням конкретних обставин може виключити річ з акта опису і стягнути з позивача в доход держави чи на користь організації грошову компенсацію за частку, що припадає боржнику, або залишити річ в описові, зобов'язавши відповідну державну податкову інспекцію або організацію виплатити позивачу відповідну частину її вартості.

     На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку про можливість звільнити автомобіль з-під арешту, а інше майно виключити з протоколу опису, залишивши його у користуванні позивача, стягнувши з нього в дохід Держави грошову компенсацію за Ѕ частку цього майна, яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_2

*

     Згідно п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України і пп.«а» п.1 ст.3 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.93р. №7-93 - ціна позову про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам, визначається у розмірі 1% від дійсної вартості нерухомого майна.

     Судом встановлено, що загальна сума спірного майна складає 39.150гр.00коп.

     З зазначеного виходить, що судовий збір по справі повинен бути сплачений позивачем в сумі 391гр.50коп.

     Але з матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду позивач сплатив судовий збір лише у розмірі 51гр.00коп., а.с.1.

     Зазначене свідчить про недоплату судового збору у розмірі 340гр.50коп. (391,50гр. – 51гр. = 340,50гр.).

     Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід Держави недоплачену суму судового збору тому, що згідно ч.2 ст.80 ЦПК України – якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору відповідно до ціни позову попередньо визначає суд з наступних стягненням недоплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні спору.

*

     На підставі ст.ст. 60,63,70 СК України, ст.ст. 368,72,392 ЦК України, ст.ст. 50,59 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р., ст.ст. 328,368 ЦК України, ст. 60 СК України, п.п.4,5,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про виключення майна з опису" від 27.08.76р. №6, і керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

     Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

     Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2: автомобіль «SKODA FABIA COMBI», легковий-універсал, випуску 2006 року, р/н НОМЕР_1; телевізор марки «LG»; холодильник марки «LG»; пральну машинку марки «Indezit»; м’який куточок.

     Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ подружню частку автомобіля «SKODA FABIA COMBI», легковий-універсал, випуску 2006 року, р/н НОМЕР_1; телевізора марки «LG»; холодильника марки «LG»; пральної машинки марки «Indezit»; м’якого куточку.

     Звільнити з-під арешту автомобіль «SKODA FABIA COMBI», легковий-універсал, випуску 2006 року, р/н НОМЕР_1.

     Виключити з протоколу опису від 22 червня 2007 року: телевізор марки «LG»; холодильник марки «LG»; пральну машинку марки «Indezit»; м’який куточок.

     Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Держави грошову компенсацію за Ѕ частку автомобіля «SKODA FABIA COMBI», випуску 2006 року, р/н НОМЕР_1; телевізора марки «LG»; холодильника марки «LG»; пральної машинки марки «Indezit»; м’якого куточку, яка складає 39.150гр.00коп., попередньо перерахував цю грошову суму на депозитний рахунок Відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Міністерства юстиції України №37315001003423, МФО 824026, ЄДРПОУ 35041213, банк ДУ ДКУ в АРК. м. Сімферополь.

*

      Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Держави  судовий збір по справі у розмірі 340гр.50коп. в дохід держави на р/р 31416537700021 місцевий бюджет м. Саки АР Крим, код 22090100, ЄДРПОУ 34740887, банк одержувач – УДК в АРК. м. Сімферополь.

*

     Копію судового рішення направити відповідачці.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

     Суддя: