Постанова

від 04.07.2023 по справі 911/1630/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2023 р. Справа№ 911/1630/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників: прокуратури - Ясир Є.М.

позивача-1 - Галдецька Ю.В.

позивача-2 - не з`явилися

відповідача - не з`явилися

третьої особи - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Бучанської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 22.02.2023 р. (повний текст складено 13.03.2023 р.)

у справі № 911/1630/22 (суддя - Колесник Р.М.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1. Бучанської міської ради

2. Відділу культури, національностей та релігій Бучанської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Харченко Яни Костянтинівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького

про визнання недійсним договору оренди майна та зобов`язання звільнити частину нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бучанської міської ради та Відділу культури, національностей та релігій Бучанської міської ради звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Харченко Яни Костянтинівни про:

- визнання недійсним договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об`єднаної територіальної громади, № 43, укладений 02.07.2021 р. між Бучанською міською радою, Відділом культури, національностей та релігії Бучанської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною;

- зобов`язання Фізичної особи-підприємця Харченко Яни Костянтинівни звільнити частину нежитлового приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, площею 24,9 кв.м, вартістю 522354,00 грн, розташованого за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), № 2, згідно договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об`єднаної територіальної, № 43, укладеного 02.07.2021 р. між Бучанською міською радою, Відділом культури, національностей та релігії Бучанської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною, та повернення вказаної частини нежитлового приміщення балансоутримувачу - Відділу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради за актом приймання-передачі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Левка Ревуцького є позашкільним навчальним закладом, оренда об`єктів та майна якої, як стверджує прокурор з посиланням на ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", можлива лише у випадках оренди для надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.02.2023 р. у справі № 911/1630/22 позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Бучанська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач-1 посилається на те, що на підставі угоди від 03.06.2021 р. про співробітництво (партнерство) Фізична особа-підприємець Харченко Я.К. зобов`язалась безкоштовно вести гурткову роботу «Перукарське мистецтво» та проводити практичні заняття з учнями Школи мистецтв, а Відділ культури прийняв на себе зобов`язання надати частину нежитлового приміщення Школи мистецтв загальною площею 24,9 кв. м, що за змістом ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» надавало можливість укласти спірний договір оренди. Також скаржник посилається на те, що нежитлове приміщення, що було передано в оренду, перебуває у користуванні Фізичної особи-підприємця Харченко Я.К. починаючи з 2005 року та від Відділу культури та/чи Школи мистецтв не надходило жодного звернення з приводу недостатності приміщень для здійснення освітнього процесу, а згідно абз. 9 п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483, майно закладів освіти, якщо воно не використовується у діяльності таких закладів протягом трьох років, може бути передано в оренду без обмежень.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1630/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Бучанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 22.02.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/1630/22.

До суду 27.04.2023 р. надійшли матеріали справи № 911/1630/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1630/22 та призначено до розгляду на 06.06.2023 р.

У судовому засіданні 06.06.2023 р. представники позивача-1 та прокуратури надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, після чого у судовому засіданні було оголошено перерву до 04.07.2023 р.

У судовому засіданні 04.07.2023 р. представники позивача-1 та прокуратури надали додаткові усні пояснення по суті апеляційної скарги, представники позивача-2, відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялись належним чином про час і місце розгляду скарги в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України та електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Також позивач-2 був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності представників позивача-2, відповідача та третьої особи суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представники позивача-2, відповідача та третьої особи були позбавлені можливості через будь-які перешкоди бути присутніми у судовому засіданні.

При цьому позивач-2, відповідач та третя особа не наполягали на обов`язковій участі їх представників у судовому засіданні, відповідних клопотань від них не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача-1 та прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням Бучанської селищної ради Київської області від 07.10.2004 р. № 1024-34-IV «Про передачу на баланс Вiддiлу культури та спорту виконавчого комітету Бучанської селищної ради будівлі по вул. Будьонного, № 2, що в селищі Буча» передано на баланс Вiддiлу культури та спорту виконавчого комітету Бучанської селищної ради будівлю площею 1066,9 кв. м в селищі Буча по вул. Будьонного, буд. 2, для облаштування школи мистецтв, починаючи з 15.10.2004 р.

Постановою Верховної Ради України від 09.02.2006 р. № 3434-ІV «Про віднесення селища міського типу Буча Ірпінської міської ради Київської області до категорії міст обласного значення» селище міського типу Буча Ірпінської міської ради Київської області віднесено до категорії міст та надано йому статус міста обласного значення.

Рішенням Міської ради від 25.06.2015 р. № 2282-72-VІ «Про перейменування існуючих вулиць в м. Буча Київської області» було вирішено перейменувати вулицю Будьонного на вулицю Михайла Гориня.

Відповідно до інвентаризаційної справи № 2652 на будинок № 2 по вулиці Будьонного (на даний час вул. Михайла Гориня) в місті Буча Київської області до переліку найменувань за номером вказаної будівлі входять: центр дитячої творчості (А), гараж (В), огорожа (№ 1, 2), замощення (І), власником майна є територіальна громада селища Буча в особі селищної громади.

Частина нежитлового приміщення площею 24,9 кв. м, розташованого за адресою: Київська область, місто Буча, вулиця Будьонного (вул. Михайла Гориня), будинок 2, є безпосередньо приміщенням, розташованим в будівлі Школи мистецтв, власником якої є територіальна громада селища Буча в особі селищної ради.

Як передбачено п. п. 1.1, 1.4, 1.5 статуту Школи мистецтв, затвердженого рішенням Міської ради від 30.05.2019 р. № 3469-59-VII, Школа мистецтв є позашкільним навчальним закладом, який надає знання, формуючи уміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та її інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров`я вихованців, учнів і слухачів у позаурочний та позанавчальний час. Засновником Школи мистецтв є Міська рада. Даний позашкільний навчальний заклад належить до комунальної власності територіальної громади міста Буча, головною метою якої є забезпечення реалізації права дитини на доступність здобуття позашкільної освіти у межах державних вимог до навчання і виховання у позаурочний та позанавчальний час.

Відповідно до п. 1.2 статуту Школи мистецтв визначено, що засновником - Міською радою здійснюється фінансування даного позашкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надання необхідних будівель з обладнанням i матеріалами, організація будівництва та ремонту приміщень, їх господарське обслуговування. Власником майна даного позашкільного навчального закладу є територіальна громада міста Буча в особі Міської ради та він знаходиться в підпорядкуванні Відділу культури.

Згідно з п. п. 1, 3, 5, 6, 8, 17 Положення про Відділ культури, затвердженого рішенням Міської ради від 25.07.2019 р. № 3695-62-VII, визначено, що Відділ культури є самостійним структурним підрозділом Міської ради, що утворюється рішенням міської ради, підзвітний та підконтрольний міському голові, заступнику міського голови з соціально-гуманітарних питань Бучанської міської ради, управлінню культури, національностей та релігії Київської обласної державної адміністрації, а також Міністерству культури України, в межах передбачених чинним законодавством. Відділ культури утворено з метою створення умов для реалізації прав громадян Бучанської об`єднаної територіальної громади на свободу літературної і художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, доступності всіх видів культурних послуг та культурної діяльності, реалізації державної політики у сфері культури, туризму, мистецтва, тощо. Відділ культури здійснює керівництво діяльністю, координацію і контроль за роботою закладів культури і мистецтва, що знаходяться в комунальній власності Бучанської міської об`єднаної територіальної громади. Об`єктами діяльності Відділу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради, серед іншого, є початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, що знаходяться в комунальній власності Бучанської міської об`єднаної територіальної громади. Майно відділу належить йому на праві оперативного управління, він ним володіє та користується. До переліку структурних підрозділів, які входять до складу Відділу культури, віднесено і Школу мистецтв, розташовану за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), буд. 2.

Приміщення Школи мистецтв за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), буд. 2, перебуває на балансі Відділу культури, що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів в бюджетних установах № 19 (форма № 03-6 бюджет).

Рішенням Міської ради від 29.04.2021 р. № 980-11-VIIІ «Про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. або укладений з новим орендарем» вирішено оголосити аукціон, за результатами якого чинний договір оренди частини нежитлового приміщення Школи мистецтв, площею 24,9 кв. м, розташованої за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня буд. 2, може бути продовжений з існуючим орендарем Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. або укладений з новим орендарем.

Відповідно до протоколу електронного аукціону від 09.06.2021 р. № UA-PS-2021-05-13-000103-1 переможцем вказаного вище аукціону стала Фізична особа-підприємець Харченко Я.К.

02.07.2021 р. між Міською радою (далі - орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. (далі - орендар) та Відділом культури (далі - балансоутримувач) було укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об`єднаної територіальної громади, № 43 (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 4.1 змінюваних умов договору оренди об`єктом оренди виступає частина нежитлового приміщення комунальної власності за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня, буд. 2, площею 24,9 кв. м.

За п. 5.1 змінюваних умов договору оренди процедура, в результаті якої майно отримано в оренду - продовження за результатами проведення аукціону.

Як передбачено п. 7.1 змінюваних умов договору оренди, цільове призначення майна - майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря.

Строк оренди становить 4 роки та 11 місяців (п. 12.1 змінюваних умов договору оренди).

02.07.2021 р. між Відділом культури (далі - балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. (далі - орендар) було підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, відповідно до якого балансоутримувачем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування майно: загальною та корисною площею об`єкта 24,9 кв. м, розташованого на 1-му поверсі Школи мистецтв за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня, буд. 2, що перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Міської ради.

Вбачається, що фізична особа-підприємець Харченко Я.К. здійснює господарську діяльність, пов`язану з наданням послуг перукарнями та салонами краси, що підтверджується класифікацією діяльності, зазначеною в кодах КВЕД, вказані при її державній реєстрації як фізичної особи-підприємця.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об`єднаної територіальної громади № 43 від 02.07.2021 р., на думку прокуратури, підлягає визнанню недійсним, оскільки Школа мистецтв є позашкільним навчальним закладом, оренда об`єктів та майна якої відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» можлива лише у випадках оренди для надання послуг, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. Оскільки використання Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. орендованого приміщення для надання послуг перукарнями та салонами краси до забезпечення освітнього процесу не відноситься, тому порушено інтереси держави, в особі Міської ради, адже унеможливлює досягнення освітніх цілей, завдань та напрямків діяльності щодо організації та матеріально-технічного забезпечення навчально-виробничого процесу з метою забезпечення прав дітей на навчання відповідно до їх покликань, інтересів та здібностей.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як передбачено ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

У відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України унормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За ч. 1 ст. 207 ЦК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За змістом ст. 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність. Освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей. Освітня діяльність - діяльність суб`єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті. Освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб`єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про освіту» невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб`єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти; освітня діяльність закладу позашкільної освіти - процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів позашкільної освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів особи.

Як передбачено ст. 2 Закону України «Про позашкільну освіту», законодавство України про позашкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України «Про освіту», цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 4 Закону України «Про позашкільну освіту» унормовано, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про позашкільну освіту» державна політика у сфері позашкільної освіти здійснюється на принципах: доступності позашкільної освіти громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; фінансування державних та комунальних закладів позашкільної освіти відповідно до їх структури; добровільності вибору типів закладів позашкільної освіти, форм позашкільного навчання і видів діяльності; науковості; світського характеру освіти у державних і комунальних закладах позашкільної освіти; правового і соціального захисту вихованців, учнів і слухачів в їх прагненні до вільного, різнобічного розвитку особистості; інших принципах, визначених Законом України «Про освіту».

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на збереження та розвиток мережі державних та комунальних закладів позашкільної освіти без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду, концесію, відчуження (продажу) землі, майна.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4, 6 ст. 10 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади та які проводять діяльність у сфері позашкільної освіти, здійснюють управління діяльністю зазначених навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. Державне управління позашкільною освітою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, органи місцевого самоврядування. Державний нагляд (контроль) у сфері позашкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Місцеві органи виконавчої влади тa органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції, серед іншого затверджують обсяги фінансування комунальних позашкільних навчальних закладів, забезпечують збереження і зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, розвиток їх мережі, ефективне використання закріплених за ними земельних ділянок.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про позашкільну освіту» заклад позашкільної освіти володіє, користується і розпоряджається майном, земельною ділянкою відповідно до законодавства України. Для здійснення навчально-виховної роботи закладам позашкільної освіти надаються в користування або в оренду спортивні об`єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безоплатно або на пільгових умовах. Порядок надання зазначених об`єктів у користування або в оренду визначається відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України. Вимоги до матеріально-технічної бази позашкільного навчального закладу визначаються відповідними будівельними, протипожежними і санітарно-гігієнічними нормами, правилами облаштування та утримання позашкільного навчального закладу, навчальними планами та програмами. До матеріально-технічної бази закладу позашкільної освіти належать приміщення, споруди, обладнання, засоби зв`язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває у його власності або у повному господарському віданні, оперативному управлінні, орендоване чи надане йому засновником (власником).

За ч. 1 ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Як передбачено ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов`язкове використання об`єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто пов`язаність з навчально-виховним (освітнім) процесом мети такого використання (в тому числі, на умовах оренди).

З наведеного вбачається, що майно (частина нежитлового приміщення) Школи мистецтв, повинно використовуватись лише та виключно для забезпечення освітнього процесу та здійснення освітньої діяльності відповідним суб`єктом освітньої діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що Школа мистецтв є позашкільним навчальним закладом, засновником якої є Міська рада. Даний позашкільний навчальний заклад належить до комунальної власності територіальної громади м. Буча.

Відповідно до Інвентаризаційної справи № 2652 на будинок № 2 по вулиці Будьонного (вул. Михайла Гориня) в місті Буча Київської області, частина нежитлового приміщення площею 24,9 кв. м є безпосередньо приміщенням, розташованим в будівлі Школи мистецтв.

Як було встановлено вище, 02.07.2021 р. між Міською радою, Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. та Відділом культури було укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об`єднаної територіальної громади, № 43, відповідно до якого Фізичній особі-підприємцю Харченко Я.К. передано в оренду частину нежитлового приміщення Школи мистецтв.

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру (станом на час вирішення справи) господарська діяльність Фізичної особи-підприємця Харченко Я.К. (основний вид діяльності) пов`язана з наданням послуг перукарнями та салонами краси, про що вказують коди КВЕД, зазначені при її державній реєстрації, як фізичної особи-підприємця, а саме: КВЕД 96.02 - надання послуг перукарнями та салонами краси (основний); КВЕД 47.75 - роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; КВЕД 56.30 - обслуговування напоями; 85.59 - інші види освіти.

Однак, нормами чинного законодавства передбачено, що майно (приміщення) позашкільних навчальних закладів, до яких відноситься Школа мистецтв, повинно використовуватись лише та виключно для забезпечення освітнього процесу та здійснення освітньої діяльності відповідним суб`єктом освітньої діяльності.

Відтак, Міська рада, передаючи частину приміщення Школи мистецтв в оренду Фізичній особі-підприємцю Харченко Я.К., порушила імперативну законодавчу вимогу про заборону використання майна позашкільного навчального закладу в цілях, відмінних від освітніх, що, у свою чергу, має наслідком визнання спірного договору оренди недійсним.

Стосовно доводів скаржника про те, що на підставі угоди від 03.06.2021 р. про співробітництво (партнерство), Фізична особа-підприємець Харченко Я.К. зобов`язалась безкоштовно вести гурткову роботу «Перукарське мистецтво» та проводити практичні заняття з учнями Школи мистецтв, а Відділ культури прийняв на себе зобов`язання надати частину нежитлового приміщення Школи мистецтв загальною площею 24,9 кв. м, що за змістом ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» надавало можливість укласти спірний договір оренди, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що така угода між сторонами укладена та Фізична особа-підприємець Харченко Я.К. прийняла на себе зобов`язання вести вказаний гурток, що, як зазначає Міська рада, стало передумовою для укладення спірного договору.

Разом з цим, спірний договір оренди було укладено за результатами аукціону.

Укладаючи угоду про співробітництво Відділ культури не міг гарантувати та забезпечити перемогу на аукціоні саме Фізичній особі-підприємцю Харченко Я.К.

Крім цього, надання безоплатних освітніх послуг не було конкурсною вимогою для участі у аукціоні. Тобто, якщо б переможцем аукціону став би інший суб`єкт господарювання, то у нього обов`язків з надання безоплатних освітніх послуг не було.

Зазначена угода свідчить лише про бажання підлаштувати вже укладений договір до формальних вимог, що містяться в ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», проте навіть укладання такої угоди та прийняття Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. обов`язків із ведення гуртка не може свідчити про усунення порушень вимог зазначеної норми та безоплатне надання послуг не може вважатися наданням послуг, які не можуть надаватися закладом освіти.

У розумінні ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» сутність господарської діяльності відповідного суб`єкта має полягати у наданні послуг освітнього характеру, а здійснення протягом більшості часу звичайної господарської діяльності з функціонування салону краси чи перукарні та лише у певні дні поряд із здійсненням такої господарської діяльності ведення гуртку з перукарського мистецтва не свідчить про надання саме освітніх послуг, адже основною діяльністю залишається функціонування салону краси.

Крім цього, всі документи необхідні для участі в аукціоні було подано 31.05.2021 р., тобто до підписання угоди про співробітництво (партнерство), яка була укладена лише 03.06.2021 р., тому на момент надання пропозиції умови щодо безоплатного ведення гуртку не існувало та жодна зі сторін не могла керуватися тим, що Фізична особа-підприємець Харченко Я.К. здійснюватиме надання освітніх послуг.

Колегією суддів також взято до уваги той факт, що рішенням Господарського суду Київської області від 23.09.2021 р. у справі № 911/1645/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 р. та постановою Верховного Суду від 07.06.2022 р., було визнано недійсним договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об`єднаної територіальної громади, № 9, укладеного 12.11.2020 р. між Міською радою, Відділом культури та Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К.; зобов`язано Фізичну особу-підприємця Харченко Я.К. звільнити частину нежитлового приміщення Школи мистецтв, площею 24,9 кв. м, розташованого за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), буд. 2, та повернути вказану частину нежитлового приміщення балансоутримувачу - Відділу культури за актом приймання-передачі.

Вбачається, що зазначене судове рішення фактично не було виконано, оскільки через проведення аукціону було укладено новий договір та відповідно виникла нова правова підстава для користування орендованим майном Школи мистецтв.

Проте, на момент укладення спірного договору оренди (02.07.2021 р.) Міській раді мало бути відомо про існування позову прокурора та відкриття провадження у справі № 911/1645/21, в межах якого оспорювався попередній договір оренди з тих саме підстав, що і в межах розгляду цієї справи, проте, Міська рада та Фізична особа-підприємець Харченко Я.К. не зупинили процес оформлення нового договору та такі дії свідчили про бажання створити нову правову підставу для користування приміщенням.

Разом з цим, ведення Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. гуртку не спростовує невідповідності спірного договору вимогам ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», оскільки ведення такого гуртку є лише другорядною діяльністю останньої, яка здійснюється поряд з діяльністю перукарні чи салону краси.

Також скаржник посилається на те, що нежитлове приміщення, що було передано в оренду, перебуває у користуванні Фізичної особи-підприємця Харченко Я.К. починаючи з 2005 року та від Відділу культури та/чи Школи мистецтв не надходило жодного звернення з приводу недостатності приміщень для здійснення освітнього процесу, а згідно абз. 9 п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483, майно закладів освіти, якщо воно не використовується у діяльності таких закладів протягом трьох років, може бути передано в оренду без обмежень.

Згідно з абз. 9 п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, обмеження щодо використання майна закладів освіти не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об`єктів протягом трьох років (для об`єктів площею менш як 500 кв. м за умови, що це не порушує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі.

При цьому, факт перебування приміщення Школи мистецтв у користуванні Фізичної особи-підприємця Харченко Я.К. з 2005 року свідчить лише про те, що це приміщення не використовується Школою мистецтв за призначенням.

Проте, положення Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, не можуть змінювати імперативних приписів ст. 80 Закону України «Про освіту», оскільки вказаний Порядок прийнято на виконання ч. 2 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з метою конкретизації самої процедури передання майна в оренду, тому зміна підходів оренди майна закладів освіти має здійснюватися у спосіб внесення змін до відповідного Закону, а не у спосіб прийняття зазначеного порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання недійсним договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об`єднаної територіальної громади, № 43, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Харченко Яни Костянтинівни звільнити частину нежитлового приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, площею 24,9 кв. м, розташованого за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), № 2, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту, як правило, договір найму припиняється.

Як передбачено ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, визнання недійсним договору оренди є правовим наслідком повернення цього приміщення орендодавцю в порядку і на умовах, які встановлені законом, а позовні вимоги, в цій частині є похідними від вимог про визнання договору недійсним.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога прокурора про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Харченко Яни Костянтинівни звільнити частину нежитлового приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, площею 24,9 кв. м, розташованого за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), № 2, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно підстав представництва прокурором держави у суді в інтересах Міської ради та Відділу культури, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Отже прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Звертаючись з позовом до суду, прокурор зазначив, що Міською радою, як власником та розпорядником майна Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, не вжито заходів для захисту та поновлення порушених інтересів держави у сфері освіти, спрямованих, в тому числі, на визнання недійсним спірного договору оренди та повернення майна балансоутримувачу.

Листами від 11.02.2022 р. № 24-309вих-22, від 11.07.2022 р. № 24-817вих-22, від 04.08.2022 р. № 24-929вих-22 прокуратура повідомила Міську раду, та листом від 08.08.2022 р. № 24-944вих-22 Відділ культури, національностей та релігій Бучанської міської ради про те, що спірний договір оренди суперечить приписам Закону України «Про освіту» та Закону України «Про позашкільну освіту», що свідчить про факт порушення інтересів держави. У зв`язку з чим прокурор просив Міську раду та Відділ культури повідомити про те, чи встановлювались наведені у листі порушення під час укладення спірного договору, та чи вживались або вживатимуться Міською радою та Відділом культури заходи цивільно-правового характеру з метою захисту інтересів держави.

У відповідь на вказані вище листи прокуратури Міська рада листами від 24.02.2022 р. № 12.1-08/2/914 та від 12.08.2022 р. № 12.1-08/2/2613 повідомила про те, що на підставі норм ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» 28.08.2019 р. між Відділом культури та Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. було укладено договір про надання послуг, предметом якого є надання замовнику послуг з підготовки сценічних образів для виступів школярів Бучанської міської територіальної громади. Відтак послуги, які надаються Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. дитячій школі, спрямовані на задоволення потреб учасників навчального процесу.

Посилаючись на п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483, Міська рада вказувала, що законодавчо відсутні обмеження щодо передачі в оренду окремих приміщень та частин таких приміщень - майна закладів освіти, що не використовуються у діяльності такими закладами протягом трьох років.

Відділ культури повідомив прокуратуру про те, що спірний договір оренди укладено з урахуванням вимог чинного законодавства, який не суперечить чинному законодавству, оскільки нежитлове приміщення Школи мистецтв, здане в оренду, використовується за освітнім призначенням, а саме з метою розширення освітніх культурних послуг створено гурток «Перукарське мистецтво». Повідомив також про те, що між Відділом культури та Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. було укладено угоду «Про партнерство (співпрацю)», згідно з якою остання надає послуги на безоплатній основі.

Однак недотримання визначеного законом порядку надання в оренду об`єктів комунального майна та їх ефективне використання за цільовим призначенням становить суспільний інтерес та переважає приватний інтерес у використанні таких об`єктів окремими суб`єктами господарювання.

Водночас користування орендованим майном комунальної власності з порушенням вимог чинного законодавства порушує права та інтереси держави в особі Міської ради та Відділу культури як власника та балансоутримувача майна. Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у комунальній власності, спричиняють шкоду «інтересам держави» і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду щодо визнання недійсними договорів.

З матеріалів справи вбачається, що зверненню прокурора з даним позовом передувало відповідне листування з Міською радою та Відділом культури, з якого вбачається, що компетентні органи (власник та балансоутримувач комунального майна) були обізнані з фактом наявності необхідності захисту порушених інтересів держави, проте не здійснили самостійний захист інтересів держави в суді, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу щодо захисту інтересів держави.

Враховуючи те, що відповідне обґрунтування підставності здійснення представництва інтересів держави прокурором міститься в позові, яке судом визнано обґрунтованим, та яке цілком узгоджується із вимогами, що ставляться до питань представництва прокурором інтересів держави, судова колегія виходить з того, що звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Міської ради та Відділу культури відповідає вимогам ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, місцевий суд дійшов висновку про те, що витрати прокуратури на оплату судового збору, керуючись ч. 9 ст. 129 ГПК України, необхідно покласти на позивача-1 - Бучанську міську раду, адже спір у справі виник внаслідок саме її неправильних дій.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що оскільки прокуратурою визначено відповідачем у справі саме Фізичну особу-підприємця Харченко Я.К., та спір виник в тому числі і з її неправильних дій, тому судові витрати на оплату судового збору за подання позову необхідно покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як передбачено ч. ч. 1, 4 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 22.02.2023 р. у справі № 911/1630/22 підлягає зміні в частині розподілу судового збору, в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 ГПК України та беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви необхідно покласти на відповідача, витрати та по сплаті апеляційної скарги - на позивача-1.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Бучанської міської ради задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.02.2023 р. у справі № 911/1630/22 змінити в частині розподілу судового збору, в іншій частині рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Харченко Яни Костянтинівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Україники, 27/2, код 02909996) 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві),00 грн судового збору за подання позовної заяви.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Бучанську міську раду.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 27.07.2023 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко