Рішення

від 04.05.2023 по справі 761/13428/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13428/21

Провадження № 2/761/1365/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альянс капітал», Адвокатського об`єднання «Кросондович Лойерс», третя особа - ОСОБА_5 про виселення з приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альянс капітал», Адвокатського об`єднання «Кросондович Лойерс» про виселення з приміщення.

У своїй позовній заяві просив суд виселити ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альянс Капітал», Адвокатське об`єднання «Кросондович Лойерс» та інших пов`язаних з ними осіб, з нежилих приміщень з №1 по №16 (групи приміщень № 42 (в літ. А), загальною площею 210,00 (двісті десять) кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Свою позовну заяву обґрунтував тим, що Позивач є власником нежилих приміщень з №1 по №16 (групи приміщень № 42 (в літ. А), загальною площею 210,00 (двісті десять) кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач набув право власності на вказані нежилі приміщення за договором іпотеки від 24.04.2019, що був укладений ним з громадянкою ОСОБА_5 . Після прийняття Позивачем у власність нежилих приміщень ОСОБА_4 з метою і подальшого розміщення там офісу своїх підприємств 26.12.2019 уклав з Позивачем договір оренди нежилих приміщень з правом викупу. Даний договір було укладено на період з 26.12.2019 по 31.12.2020 включно і до спливу даного договору ОСОБА_4 мав право викупити нежилі приміщення, а Позивач взяв на себе зобов`язання продати дані приміщення саме ОСОБА_4 29.12.2020 року Позивачем було направлено лист ОСОБА_4 , яким Позивач повторно просив погасити існуючу заборгованість та звільнити нежилі приміщення до 05.01.2021, передавши представникам Позивача ключі від приміщень, та всі необхідні документи. Відповідачі у добровільному порядку не звільняють нежилі приміщення, що належать на праві власності Позивачу, тому Позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2021 року матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 19 квітня 2021 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

15 червня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_4 відповідно до змісту якого заперечував щодо позовних вимог у повному обсязі.

Також 15 червня 2021 року на адресу суду від ОСОБА_4 надійшло клопотання про залучення третьої особи - ОСОБА_5 .

Також 15 червня 2021 року на адресу суду від ОСОБА_4 надійшло клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Одночасно з цим, 15 червня 2021 року на адресу суду від ОСОБА_4 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

17 червня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Адвокатського об`єднання «Кросондович Лойерс» відповідно до змісту якого заперечував щодо позовних вимог у повному обсязі.

13 липня 2021 року на адресу суду надійшли пояснення по справі від представника позивача.

Також 13 липня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів від представника позивача.

Одночасно з цим, 13 липня 2021 року на адресу суду надійшли заперечення на клопотання і заяву ОСОБА_4 відповідно до змісту якого представник позивача просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження, закриття провадження у справі та залучення третьої особи.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 13 липня 2021 року було вирішено залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_5

10 серпня 2021 року на адресу суду надійшла уточнена редакція позовної заяви.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 14 вересня 2021 року було закрито підготовче провадження у справі.

29 вересня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника третьої особи ОСОБА_5 про відвід головуючого судді Фролової І.В. від розгляду цивільної справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 29 вересня 2021 року питання про відвід судді було передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 30 вересня 2021 року заяву представника третьої особи ОСОБА_5 про відвід головуючого судді Фролової І.В. від розгляду цивільної справи було залишено без задоволення.

04 жовтня 2021 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача Адвокатського об`єднання «Кросондович Лойерс» про зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року заяву представника відповідача Адвокатського об`єднання «Кросондович Лойерс» про зупинення провадження у справі було залишено без задоволення.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 01 грудня 2022 року було закрито підготовче провадження у справі.

13 лютого 2023 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_4 про залучення до участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Добровольче формування територіальної громади міста Києва «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_3.

14 лютого 2023 року на адресу суду надійшла заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Добровольче формування територіальної громади міста Києва «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_3.

10 квітня 2023 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_4 про залучення до участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Добровольче формування територіальної громади міста Києва «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_3.

Також 10 квітня 2023 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_4 про призначення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та економічної експертизи.

Протокольними ухвалами суду від 11 квітня 2023 року клопотання про залучення третьої особи та призначення експертиз було залишено без розгляду у зв`язку з пропущенням строків звернення з клопотаннями.

12 квітня 2023 року на електронну пошту суду надійшла заява представника третьої особи ОСОБА_5 про залучення до участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Добровольче формування територіальної громади міста Києва «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_3.

Також 12 квітня 2023 року на електронну пошту суду надійшла заява представника відповідача Адвокатського об`єднання «Кросондович Лойерс» про призначення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та економічної експертизи.

Одночасно з цим, 12 квітня 2023 року на електронну пошту суду надійшла заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Добровольче формування територіальної громади міста Києва «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_3.

03 травня 2023 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_4. про зупинення провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити.

Інші сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Відповідно до Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 29 липня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Коберник Є.В. (зареєстровано в реєстрі за №1409) вбачається, що ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) передав у власність (продав) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) нежилі приміщення з №1 по №16 (групи приміщень № 42 (в літ. А), загальною площею 210,00 (двісті десять) кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 29 липня 2016 року вбачається, що за домовленістю сторін та з урахуванням загальної вартості нежилих приміщень, продаж здійснюється за ціною 20 000 000,00 грн.

В подальшому, між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було укладено Договір позики від 24 квітня 2019 року.

Зі змісту Договору позики, а саме п. 1 вбачається, що: «1. Позичальник, ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , позичив (взяв у борг) у Позикодавця ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 суму у розмірі 6750000 (шість мільйонів сімсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, що за домовленістю Сторін еквівалентно250000 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів США 00 центів.».

Відповідно до п. 4 Договору позики вбачається, що сторонами було погоджено: «4. Позичальник зобов`язується забезпечити позику нерухомим майном, а саме: іпотекою нерухомого майна: нежилі приміщення з №1 (один) по №16 (шістнадцять) (групи приміщень №42 (сорок два) (в літ. А), загальною площею 210,0 (двісті десять) кв.м. що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .».

В забезпечення виконання боргових зобов`язань, між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було укладено Договір іпотеки від 24 квітня 2019 року.

Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки вбачається, що: «1.1. Згідно з Договором позики, укладеним 24 квітня 2019 року між Позичальником/Іпотекодавцем - ОСОБА_5 , реєстраційний номер, облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , Позикодавець/Іпотекодержатель надав Позичальнику/Іпотекодавцю позику в сумі 6750000 (шість мільйонів сімсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, що за домовленістю Сторін еквівалентно 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів США 00 центів. Позичальник/Іпотекодадець зобов`язаний повернути суму позики у термін, визначений зазначеним договором позики та/або додатковими угодами до нього.».

Відповідно до п.2.1 Договору іпотеки вбачається, що: «2.1. На забезпечення виконання Основного зобов`язання Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотеко держателю належне їй на праві власності нерухоме майно (надалі іменується «Предмет іпотеки»), а саме (надалі разом - «Предмет іпотеки»):

нежилі приміщення з №1 (один) по №16 (шістнадцять) (групи приміщень №42 (сорок два) (в літ. А), загальною площею 210,0 (двісті десять) кв.м. що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані нежилі приміщення належать Іпотекодавцю на підставі Договору- купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідченого Коберник Є.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 29 липня 2016 року за реєстровим №1409. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 липня 2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 488952880000, номер запису про право власності: 15649922.».

Відповідно до п. 6.1 Договору іпотеки сторони погодили, що: «Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя викладене в цьому розділі даного Договору, згідно статті 36 Закону України «Про іпотеку», вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який визначає можливий спосіб звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».».

Як було повідомлено сторонами у судовому засіданні, у зв`язку з невиконання умов Договору позики, Позивачем було здійснено звернення на предмет іпотеки.

На момент розгляду справи, ОСОБА_3 є власником нежилих приміщень з №1 по №16 (групи приміщень № 42 (в літ. А), загальною площею 210,00 (двісті десять) кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №177175202 від 12.08.2019.

Після прийняття Позивачем у власність нежилих приміщень, між ним та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено Договір оренди від 26 грудня 2019 року.

Згідно з п.п. 1.1 та 1.2 Договору оренди сторони погодили наступне: «1.1.Орендодавець передає у тимчасове оплатне користування (оренду), а Орендар приймає в оренду Об`єкт оренди на умовах, зазначених в даному договорі.

1.2. Об`єкт оренди складається з наступних приміщень:

- нежилі приміщення з №1 (один) по №44 (сорок чотири) (групи приміщень № 300 (триста) що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , загальною площею 350.60 (триста п`ятдесят цілих шістдесят сотих) квадратних метрів (далі - Приміщення-1).

- нежилі приміщення з №1 (один) по №16 (шістнадцять) групи приміщень №42 (сорок два) в літ. А, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 210.00 (двісті десять) квадратних метрів (далі - Приміщення-2).».

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3. Договору оренди, даний договір перестає діяти з 01 січня 2021 року без будь-яких повідомлень Сторін і не підлягає подовженню.

Сторонами також було підписано Акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 26 грудня 2019 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_4 прийняв у тимчасове платне користування наступні нежитлові приміщення:

- нежилі приміщення з №1 (один) по №44 (сорок чотири) (групи приміщень № 300 (триста) що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , загальною площею 350.60 (триста п`ятдесят цілих шістдесят сотих) квадратних метрів;

- нежилі приміщення з №1 (один) по №16 (шістнадцять) групи приміщень №42 (сорок два) в літ. А, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 210.00 (двісті десять) квадратних метрів.

Позивач зазначив, що напередодні припинення дії договору 22.12.2020 ним було надіслано лист ОСОБА_4 , яким Позивач просив погасити заборгованість у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів США у гривневому еквіваленті, а також повідомив, що не зацікавлений у продовженні дії договору оренди нежилих приміщень на 2021 рік та просив звільнити нежилі приміщення до 05 січня 2021 року.

На підтвердження зазначеного до матеріалів справи долучено копію опису відправлення та накладна за №0405200178530.

29 грудня 2020 року Позивачем було направлено повторний лист ОСОБА_4 , яким Позивач повторно просив погасити існуючу заборгованість та звільнити нежилі приміщення до 05 січня 2021 року, передавши представникам Позивача ключі від приміщень, та всі необхідні документи.

На підтвердження зазначеного до матеріалів справи долучено копію опису відправлення та накладна за №0405200177517.

05 квітня 2021 року Позивач звернувся до охоронної фірми для оновлення коду тривожної сигналізації та встановлення посту охорони у нежилих приміщеннях.

Цього ж дня було складено акт, відповідно до якого нежилі приміщення використовуються ТОВ «ФК Альянс-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Кросондович Лойерс», співзасновником та керівником даних юридичних осіб є Відповідач - Бойко О.В.

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 6.2 Договору оренди, даний договір припиняє свою дію з 01 січня 2021 року без будь-яких повідомлень і не підлягає продовженню.

Відповідно до п. 6.3. договору оренди орендар зобов`язаний заздалегідь підготуватися до звільнення нежилих приміщень та звільнити їх не пізніше 01 січня 2021 року.

Статтею 562 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у .межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому немає значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6- 709цс16).

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 1 1 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317. 319, 321 ЦК України).

У свою чергу відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як вбачається з ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право користування полягає втому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості речі (майна) для себе, здобувати з цього користь, вигоду. Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю речі (майна). Право розпорядження закріплює абсолютну владу власника над річчю (майном), яка може виражатися навіть у відчуженні або знищенні речі (майна).

Згідно п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист власності та інших речових прав», застосовуючи положення ст. 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391. 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Відповідно до висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі № 752/13845/16-ц, способом захисту права власника приміщення від неправомірних дій наймача є пред`явлення негаторного позову, який за правовою природою є позовом про виселення наймача.

Відповідачами у своїх відзивах було звернуто увагу суду на те, що 01 березня 2019 року між ОСОБА_5 та Адвокатським об`єднання «КРОСОНДОВИЧ ЛОЙЕРС» було укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно умов якого було передано в платне користування нежилі приміщення №1 (один) по №16 (шістнадцять) групи приміщень №42 (сорок два) в літ. А, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 210.00 (двісті десять) квадратних метрів.

З пункту 3.1 вказаного Договору вбачається, що термін оренди визначається з дня передачі об`єкта в оренду орендодавцем Орендарю за актом приймання-передачі, і закінчується «1» березня 2024 року. тобто Договір укладено на строк 5 років.

Відповідачі зауважили, що даний договір оренди укладено в період коли третя особа була одноособовим власником нежилих приміщень, зокрема, жодних заборон та обмежень щодо укладання такого правочину не було, тобто даний договір оренди було укладено до моменту звернення стягнення на нежилі приміщення у власність Позивача в рахунок виконання зобов`язання в порядку передбаченого ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»

Частиною 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 769 ЦК України вбачається, що передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави.

Як визначеноч. 1 ст. 770 ЦК України, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

У зв`язку з чим, на переконання відповідачів, між сторонами існують договірні відносини, а відтак позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Проте, суд не в змозі погодиться з вказаним твердження у зв`язку з наступним.

Як вбачається з п. 4.2.1 Договору іпотеки, Іпотекодавець ( ОСОБА_5 ) була зобов`язана протягом терміну/строку дії цього Договору не відчужувати Предмет іпотеки (будь-яку його частину), не передавати його в безоплатне користування, тимчасове користування на будь-яких інших підставах, без письмової згоди Іпотекодержателя ( ОСОБА_3 ).

Доказів того, що ОСОБА_5 було отримано таку письмову згоду матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Після того як 12 серпня 2019 року Позивач звернув стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення та набув право власності на них, ОСОБА_6 не передала Позивачу в порядку ст. 517 ЦК України права за даним договором та заміна кредитора за даним договором не відбулась.

Окремо суд звертає увагу на те, що як вбачається з тексту копії Договору оренди нежитлового приміщення від 01 березня 2019 року, наданого представником відповідача, а саме п.3.1 термін дії договору оренди становить 5 років.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації

Відповідно до вимог ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з вимогами ст.ст. 793, 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Наданий договір не був нотаріально посвідчений та не пройшов державної реєстрації у передбаченому законом порядку, а відтак суд критично ставиться до вказаного доказу.

Відтак, твердження представника відповідача, що Позивач перебуває в договірних відносинах з Адвокатським об`єднанням «Кросондович Лойерс» на підставі наданої ним копії договору не підтверджується належними доказами.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Встановивши, що позивач є власником нежитлових приміщень, в свою чергу, договір оренди, укладений між Позивачем та ОСОБА_4 закінчився 31.12.2020 року, ТОВ «ФК Альянс-Капітал» та Адвокатського об`єднання «Кросондович Лойерс» жодних договорів з Позивачем з приводу користування нежилими приміщеннями не укладали, то у Відповідачів відсутні будь-які правові підстави для користування нежилими приміщеннями Позивача, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Одночасно з цим, позивач просив суд виселити ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альянс Капітал», Адвокатське об`єднання «Кросондович Лойерс» та інших пов`язаних з ними осіб, з нежилих приміщень з №1 по №16 (групи приміщень № 42 (в літ. А), загальною площею 210,00 (двісті десять) кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зауважує, що позивачем не було конкретизовано та обґрунтовано позовні вимоги в частині «інших пов`язаних з ними осіб», що, в свою чергу, позбавляє можливості однозначного трактування позовних вимог.

У зв`язку з чим, суд доходить висновку щодо залишення позовних вимог в цій частині без задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 908,00 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, на підставі Конституції України, Загальної декларації прав людини, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст.ст. 13-16, 182, 220, 334, 317, 319, 391, 513, 530, 562, 759, 763, 769, 770, 793, 794 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альянс капітал», Адвокатського об`єднання «Кросондович Лойерс», третя особа - ОСОБА_5 про виселення з приміщення - задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альянс капітал», Адвокатське об`єднання «Кросондович Лойерс» з нежилих приміщень з №1 по №16 (групи приміщень №42 (в літ. А), загальною площею 210,00 (двісті десять) кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альянс капітал», Адвокатське об`єднання «Кросондович Лойерс» в рівних долях на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

В решті вимог позовної заяви - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

ОСОБА_4 , адреса місця проживання - АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альянс капітал», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Тургенівська, буд. 76-78, оф. 1, код ЄДРПОУ 43345972,

Адвокатське об`єднання «Кросондович Лойерс», адреса місцезнаходження -. Київ, вул. Тургенівська, буд. 76-78, оф. 1-16, код ЄДРПОУ 35896068,

ОСОБА_5 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлений 14 липня 2023 року.

Суддя: