Рішення

від 27.07.2023 по справі 280/2786/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року Справа № 280/2786/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі позивач, ГУ ДСНС) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача привести в готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття, обліковий №29653, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на те, що на обліку в Запорізькій області перебуває захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття №29653, розташоване за адресою: Запорізька область, м.Вільнянськ, вул.Соборна, буд.15, яке вбудоване в двоповерхову будівлю. Зазначає, що відповідач, як фізична особа є власником захисної споруди. Вказує, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що протирадіаційне укриття №29653 є неготовим для використання за призначенням, що свідчить про наявність підстав для зобов`язання відповідача привести укриття до готовності до використання за призначенням. Просить задовольнити позовні вимоги.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області у наданих письмових поясненнях підтримало заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що ОСОБА_1 не є власником зазначеної захисної споруди, не здійснює підприємницьку діяльність, а відповідно відповідач не може бути балансоутримувачем зазначеної захисної споруди. Зазначає, що прокурором не надано доказів проведення інвентаризації, що могло б свідчити про наявність захисної споруди протирадіаційного укриття обліковий номер №29653, її власника, докази прийняття протирадіаційного укриття в експлуатацію. Також, представник відповідача вказував на те, що відсутні акти приймання-передачі відповідачу до матеріалів справи не надано. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив закрити провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до листа Вільнянської міської ради Запорізької області від 17.02.2023 №02-02-08/2992 захисна споруда з обліковим №29653, що розташована по вул.Соборна, буд.15, зареєстрована у Книзі обліку захисних споруд цивільного захисту, розташованих на території Вільнянської міської територіальної громади.

Згідно до облікової картки та паспорта протирадіаційного укриття, обліковий №29653, захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття, обліковий №29653, за адресою: Запорізька область, м.Вільнянськ, вул.Соборна, буд.15, вбудована в двоповерхову будівлю, загальна площа становить 109,5 кв.м, загальний об`єм 527 куб.м, місткість 150 осіб, один вхід, один аварійний вихід.

За результатами огляду укриття №29653 встановлено, що таке має недоліки, що свідчать про його неготовність до використання за призначенням, а саме:

-відсутність, несправність або некомплектність обладнання, передбаченого проектом: вентиляторів, редукторів електроручних або ручних вентиляторів, електричних мереж та електрообладнання (п.9 Розділу ІІ, глава 4 Розділу ІІІ Вимог) згідно з пп.2 п.2 категорії «Не готові» Розділу «Протирадіаційні укриття» Додатку 13 до Вимог;

-відсутність формування (відповідальної особи) з обслуговування захисної споруди (п.1 глава 1 Розділу VI Вимог) згідно з пп.2 п.3 категорії «Не готові» Розділу «Протирадіаційні укриття» Додатку 13 до Вимог.

Також, було встановлено недоліки, які свідчать про її обмежену готовність до використання за призначенням, а саме:

-нерегулярне проведення технічних обслуговувань, регламентних робіт, поточних і капітальних ремонтів, оглядів та обстежень (п.7 Розділу ІІ Вимог) згідно з пп.3 п.1 категорії «Обмежено готові» Розділу «Протирадіаційні укриття» Додатку 13 до Вимог;

-несправність або некомплектність частини електроосвітлювальних та інших електричних приладів (вимикачів, розеток тощо) (п.9 Розділу ІІ Вимог), згідно з пп.2 п.2 Розділу категорії «Обмежено готові» «Протирадіаційні укриття» Додатку 13 до Вимог;

-відсутність окремого обладнання зв`язку і оповіщення (глава 7 Розділу ІІІ Вимог) згідно з пп.3 п.2 категорії «Обмежено готові» Розділу «Протирадіаційні укриття» Додатку 13 до Вимог;

-відсутність експлуатаційно-технічної документації (п.15 глави 3 Розділу VI, п.20 глави 5 Розділу ІІІ Вимог) згідно з пп.4 п.2 категорії «Обмежено готові» Розділу «Протирадіаційні укриття» Додатку 13 до Вимог;

-недостатня підготовка формувань (відповідальної особи) з обслуговування захисної споруди (п.1 глава 1 Розділу VI Вимог) згідно з пп.1 п.3 категорії «Обмежено готові» Розділу «Протирадіаційні укриття» Додатку 13 до Вимог;

-відсутність або не повний обсяг оформлення документації захисної споруди (п.15 глави 3 Розділу VI Вимог) згідно з пп.2 п.3 категорії «Обмежено готові» Розділу «Протирадіаційні укриття» Додатку 13 до Вимог;

-відсутність таблички на вході у захисну споруду (п.4 Розділу ІІ Вимог) згідно з пп.3 п.4 категорії «Обмежено готові» Розділу «Протирадіаційні укриття» Додатку 13 до Вимог.

З урахуванням виявлених обставин щодо неготовності до експлуатації протирадіаційного укриття №29653, а також у зв`язку із не усуненням зазначених обставин у позасудовому порядку, прокуратура звернулась з даним позовом до суду.

Згідно з ч.1 ст.32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належать: 1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

За приписами п. 1 ч.3 ст.32 Кодексу цивільного захисту України укриттю підлягають:

1) у сховищах:

а) працівники найбільшої працюючої зміни суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів;

б) працівники найбільшої працюючої зміни атомних електростанцій, інших ядерних установок, працівники суб`єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок) та перебувають у зоні можливих значних руйнувань навколо них;

в) працівники найбільшої працюючої зміни суб`єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, які не підлягають евакуації в безпечне місце і перебувають у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів.

Частинами 4, 5 статті 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 7, 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Частинами 15, 16 статті 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Суд зазначає, що з визначення, наведеного у п. 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі Порядок №138), вбачається, що балансоутримувачами захисних споруд є власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Суд зазначає, що з приписів наведених норм вбачається, що утримання захисних споруд має здійснюватися не лише юридичними особами, на балансі яких перебувають захисні споруди, а й власниками такого майна.

При цьому зазначені норми не визначають, що виключно у юридичної особи, на балансі якої перебувають захисні споруди, має здійснюватися таке утримання.

З визначення, наведеного у п. 3 Порядку №138 вбачається, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктом 9 Порядку №138 визначено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Відповідно до п.п. 10-12 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Згідно з п.1 глави 1 розділу VII Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених 09.07.2018 наказом Міністерства внутрішніх справ України №579, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за №879/32331 (далі Вимоги №579), у разі переведення ЄДС ЦЗ, її функціональних та територіальних підсистем, ланок територіальних підсистем до функціонування в режимах підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період (далі - вищі ступені готовності) балансоутримувачі фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, здійснюють заходи щодо приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням, його утримання та експлуатації у вищих ступенях готовності (далі - готовність) у строк, зазначений у паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Пунктом 2 глави 1 розділу VII Вимог №579 визначено, що готовність фонду захисних споруд передбачає:

належний технічний стан несучих огороджувальних конструкцій, гідроізоляції і захисних пристроїв захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття);

надійну герметичність захисної споруди (для сховищ);

справність і постійну готовність до роботи спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисної споруди, наявність нормативних аварійних запасів води, паливно-мастильних матеріалів, а також майна, необхідного для життєзабезпечення населення, що підлягає укриттю;

підготовленість особового складу формування з обслуговування захисних споруд;

належний протипожежний та санітарний стан приміщень споруд фонду захисних споруд.

Відповідно до п. 1 розділу II Вимог №579 споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

У п.7 розділу II Вимог №579 зазначено, що споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами. Заміна окремих вузлів та агрегатів обладнання захисних споруд не має погіршувати технічних характеристик інженерних систем та систем життєзабезпечення.

Відповідно до п.1 глави 2 розділу VI Вимог №579 для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Виходячи із наведених норм права дійсно укриття повинні бути приведенні до належного стану, щоб надавало можливість їх належного використання за призначенням.

Проте, суд вважає за необхідне вказати на таке.

В обґрунтування підстав представництва інтересів держави прокурор наводить приписи ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру та зазначає, що саме ГУ ДСНС допущено бездіяльність, яка полягає у неподанні передбаченого Кодексом цивільного захисту України позову про часткове або повне зупинення роботи відповідних об`єктів, та, як наслідок, про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді в порядку ст. 23 зазначеного Закону.

Згідно з статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

У ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України зазначено: … 2.Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: … 16) реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд; … 48) звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом; … 51) перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти; … 3.Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення).

За приписами пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 68 цього Кодексу у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Наведені вище приписи законодавчих норм свідчать, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Враховуючи наведені норми права та обставини справи, суд зазначає, що здійснення захисту інтересів держави у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Заявляючи даний позов прокурор зазначив, що саме ГУ ДСНС належить право пред`явлення такого позову, проте цей суб`єкт владних повноважень допустив бездіяльність щодо не звернення до суду із відповідним позовом.

Суд зазначає, що звернення до адміністративного суду здійснюється суб`єктом владних повноважень виключно у випадках та порядку, встановлених законом. Це означає, що суб`єкт владних повноважень, виступаючи позивачем, має бути уповноважений законом на звернення до суду за вирішенням спору прямо визначеного законом (право звернення до суду із позовними вимогами, які передбачені законом).

У розглянутому спорі відсутній як суб`єкт владних повноважень, який би за законом мав право звернутись до суду з такими позовними вимогами до відповідачів, так і визначене законом право заявлення до суду такої вимоги до відповідачів.

При цьому суд зазначає, що відповідач , до якого прокурором був заявлений позов, у спірних правовідносинах не виступає суб`єктом владних повноважень, а тому цей позов не може бути заявлений прокурором з підстави відсутності органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, в порядку адміністративного судочинства (в такому випадку буде відсутня хоча б одна сторона, яка здійснює публічно-владні управлінські функції).

Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає можливість звернення ГУ ДСНС, як позивача, із заявленою позовною вимогою, а суд, в силу вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, не має повноважень для виходу за межі заявлених прокурором позовних вимог.

Крім того, сформульована прокурором позовна вимога виключає можливість як добровільного, так і примусового виконання судового рішення у разі задоволення позову, внаслідок не визначення конкретних дій, які мають вжити відповідач.

Також суд зазначає, що у даному випадку ГУ ДСНС з приводу неможливості використання захисної споруди №29653 не застосовувались до будь-якої особи санкції, визначені ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах висловлено, наприклад: Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.10.2019 у справі №0440/4892/18 (адміністративне провадження №К/9901/16550/19); Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2021 у справі №0440/6931/18 (адміністративне провадження №К/9901/7730/19); Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 24.01.2023 у справі №160/11352/22; Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 13.02.2023 у справі №160/9753/22; Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.04.2023 у справі №160/16394/22.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (69002, м.Запоріжжя, вул.Залізнична, буд.17) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул.Фортечна, буд.65, код ЄДРПОУ 38625593), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова