Рішення

від 09.05.2023 по справі 761/388/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/388/22

Провадження № 2/761/4230/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання спільної сумісної власності, та поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 про визнання спільної сумісної власності, та поділ майна подружжя.

У своїй позовній заяві просив суд:

- визнати спільною сумісною власністю подружжя - Позивача ОСОБА_1 та Відповідача - ОСОБА_5 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43. 6 кв. м. та трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 - загальною площею 112 кв. м.;

- в порядку поділу майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 43. 6 кв. м. та 1\2 частину трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 - загальною площею 112 кв. м.;

- в порядку поділу майна подружжя, визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 4. 6 кв. м. та 1\2 частину трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 - загальною площею 112 кв. м.;

- визнати за ОСОБА_5 право власності на гроші у сумі 200 000 тисяч (двісті тисяч) грн., що знаходяться на депозитному вкладі «Вклад класичний строковий» (депозитний рахунок № НОМЕР_1 ) від 26.08.2021 року, що відкритий на підставі укладеного договору про надання банківських та інших послуг від 19.08.2020 року між Позивачем та АТ «Укрєксімбанк»;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти у сумі 200 000 (двісті тисяч гривень) 00 копійок, що знаходяться па Депозитниму вкладі «Стандарт» строковий на 6 міс., НОМЕР_12 що відкритий на підставі укладеного договору банківського вкладу між ОСОБА_1 та АТ «Приват банк» 01.10.2016;

- залишити у особистій власності ОСОБА_1 автомобіль марки «Skoda Octavia А5», легковий хетчбек, 2012 р.в., кузов VIN НОМЕР_2 ; реєстраційний номер: НОМЕР_3 ; Колір - бежевий з присудженням на користь ОСОБА_5 , відповідної грошової компенсації у розмірі вартості 1\2 частки;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки «Skoda Octavia А5», легковий хетчбек, 2012 р.в., кузов VIN НОМЕР_2 ; реєстраційний номер: НОМЕР_3 ; Колір - бежевий у розмірі - 108 351, 06 грн.

Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що сторони з 18 травня 1996 року перебували в зареєстрованому шлюбі. На момент звернення Позивача з даним позовом до суду, шлюбні відносини між Позивачем та Відповідачем фактично припинені, і, як наслідок, сторонами було подано до Шевченківського районного суду м. Києва позовні вимоги про розірвання шлюбу. У період сумісного проживання, перебуваючи в шлюбі, сторонами для спільного проживання однією родиною було придбано наступне нерухоме майно: Двокімнатна квартира по АДРЕСА_3 , загальною площею 43,6 кв. м. та трьохкімнатна квартира по АДРЕСА_4 - загальною площею 112 кв. м. Також за згодою сторін та за рахунок їх спільних коштів було придбано автомобіль марки «Skoda Oktavia А5»,легковий хетчбек, 2012 р.в., кузов VIN НОМЕР_4 ; реєстраційний номер: НОМЕР_5 ;. Колір - бежевий. З метою накопичення грошових коштів на забезпечення родини, покращення її добробуту, Позивачем було відкрито два депозитних рахунку, зокрема: депозитний вклад «Вклад класичний строковий» (депозитний рахунок № НОМЕР_6 на суму 200 000 грн. та Вклад «Стандарт», строковий НОМЕР_12 на суму 200 000 грн. Оскільки між сторонами не досягнуто домовленостей щодо поділу майна подружжя у позасудовому порядку та не існує інших юридичних фактів щодо позасудового розподілу майна сторін, Позивач, з урахуванням наведеного, просить суд визнати спільним майном подружжя та здійснити поділ такого майна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2022 року матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року було накладено арешт на квартиру по АДРЕСА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

14 вересня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідачки про подовження строку на подання відзиву.

06 жовтня 2022 року на адресу суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, остання, частково визнала позовні вимоги.

22 листопада 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

05 грудня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про долучення додатків до відповіді на відзив.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

Позивач зі своїм представником у судовому засіданні просили суд позов задовольнити.

Відповідачка зі своїм представником позовні вимог визнали частково, просили відмовити у задоволенні позову в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 - загальною площею 112 кв. м. та автомобіль марки «Skoda Octavia А5», легковий хетчбек, 2012 р.в., кузов VIN НОМЕР_2 ; реєстраційний номер: НОМЕР_3 ; Колір - бежевий.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з 18 травня 1996 року позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_7 від 18 травня 1996 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_8 від 26 червня 1997 року.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 квітня 2022 року у справі №761/39840/21 шлюб між сторонами було розірвано.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року вирішено питання щодо присвоєння дошлюбного прізвища відповідача, а саме - ОСОБА_7 .

За час перебування в шлюбі, сторонами було нажито спільне майно:

1) Двокімнатна квартира, загальною площею 41,32 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

2) Депозитний вклад «Класичний строковий» (депозитний рахунок № НОМЕР_6 ) на суму 200 000,00 гри. (двісті тисяч гривень 00 копійок), відкритий на ім`я позивача в AT «Укрексімбанк» 26.08.2021 НОМЕР_13;

3) Депозитний вклад «Стандарт» строковий на 6 міс., залишок на вкладі на 05.11.2021 в сумі 201009,47 UAN (двісті одна тисяча дев`ять гривень сорок сім копійок) відкритий на ім`я позивача в AT «Приватбанк» НОМЕР_12 від 01.10.2016.

Відповідачка у своєму відзиві та під час розгляду справи визнає, що вищевказане майно, набуте подружжям за час шлюбу та належить їм на праві спільної сумісної власності.

Одночасно з цим, відповідачкою було зауважено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_2 була придбана (проінвестована) відповідачкою, виключно, за власні кошти, які були подаровані відповідачці її батьком - ОСОБА_8 .

Щодо вказаного з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, батько відповідачки - ОСОБА_8 був власником іменних цінних паперів: прості іменні акції ВАТ «Вишевичі агротехніка» (код ЄДРПОУ 00903653) випуск №1 у кількості 824370 шт., що складало 49,984357% (відсотків) частки у Статутному фонді вказаного товариства, що підтверджується Випискою №1232 з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку від 22.01.2007 та Випискою з реєстру іменних цінних паперів №1305 про стан особового рахунку від 04.04.2008.

04 квітня 2008 року ОСОБА_8 повністю продав належні йому на праві приватної власності вищевказані прості іменні акції ВАТ «Вишевичі агротехніка» - ОСОБА_9 , отримавши від останнього за них 2 245 000.0 грн. (два мільйони двісті сорок п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Одразу, після цієї угоди (04 квітня 2008 року) ОСОБА_8 , його дружина - ОСОБА_10 , їхній син - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , (які всі разом були присутні на угоді з продажу акцій), поїхали до ВАТ АБ «Укргазбанк» (Лівобережне відділення №53), де до них приєдналась відповідачка ОСОБА_13 і де ОСОБА_8 подарував своїй доньці - відповідачці 2 000 000,00 (два мільйона гривень 00 коп.) на купівлю 3-ї квартири за адресою: АДРЕСА_4 та на купівлю машини.

На підтвердження зазначеного до матеріалів справи було долучено:

1) Заява-Свідчення ОСОБА_9 від 28 вересня 2022 року, завірена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лушкіною О.В., зареєстровано в реєстрі за №671;

2) Заява-Свідчення ОСОБА_12 від 21 вересня 2022 року, завірена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.І., зареєстровано в реєстрі за №2537;

3) Заява-Свідчення ОСОБА_11 від 21 вересня 2022 року, завірена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.І., зареєстровано в реєстрі за №2536;

4) Заява-Свідчення ОСОБА_10 від 21 вересня 2022 року, завірена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.І., зареєстровано в реєстрі за №2535;

5) Заява-Свідчення ОСОБА_8 від 21 вересня 2022 року, завірена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.І., зареєстровано в реєстрі за №2533;

Відповідачка поклала подаровані батьком кошти на свій рахунок відкритий в ВАТ АБ «Укргазбанк», що підтверджується квитанцією №357012 від 04 квітня 2008 року.

Водночас, за декілька днів до цього, а саме 02 квітня 2008 року відповідачка ( ОСОБА_5 , або замовник) уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Житломаркет - Іпвест» (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд - 1 «імені М.П. Загороднього» (забудовник) Угоду №ГТ 7/37 про резервування (бронювання) об`єкту будівництва (надалі - Угода).

Відповідно до п. 1.1 цієї Угоди виконавець зобов`язувався здійснити резервування за замовником (відповідачкою) об`єкту будівництва, яким є квартира в житловому будинку за адресою АДРЕСА_5 характеристики якої вказані в п.1.2, надалі - «об`єкт», а замовник зобов`язується придбати обумовлений цією угодою Пакет облігацій, емітованих Виконавцем (Свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій №367/2/06 від 07 червня 2006).

Згідно п. 1.2 цієї Угоди об`єкт що резервується за Замовником, має такі проектні характеристики: поверх - 9, № квартири - 37, кількість кімнат - 3, загальна площа (підлягає уточненню за актом інвентаризації БТІ) кв.м. - 117,05.

07 квітня 2008 року на виконання п. 1.3. Угоди, відповідачкою було придбано пакет облігацій - 11 705 шт., за які платіжним дорученням №1 від 07.04.2008 нею було сплачено 1 872 800.0 грн (один мільйон вісімсот сімдесят дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок).

В подальшому, на виконання п.п. 1.4.-1.8. Угоди, 28 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Житломаркет-Інвест» та відповідачкою було укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , яка складалась з 3 (трьох) жилих кімнат загальною площею 112,10 кв.м., жилою площею 64,80 кв.м., який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Авдієнко В.В., номер у реєстрі нотаріальних дій 4214.

06 січня 2011 року право власності відповідачки було зареєстровано в державному реєстрі прав за №32348492, номер запису: 46288 в книзі: 656-291, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №28609650 від 06.01.2011.

Вказані обставини в судовому засіданні також підтвердили свідки зі сторони відповідача: ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Так, ОСОБА_8 (батько відповідачки) показав про те, що 04 квітня 2008 року він продав належні йому на праві приватної власності прості іменні акції ВАТ «Вишевичі агротехніка» випуск № 1 у кількості 824 370 штук, що складало 49,984357% частки у статному фонді вищевказаного товариства ОСОБА_9 , за що отримав від останнього 2 245 000 грн. і в цей же день він разом з дружиною ОСОБА_10 та своїм сином ОСОБА_11 , консультантом ОСОБА_12 та донькою ОСОБА_17 приїхали в банк ВАТ УБ «Укргазбанк», де подарував з цю суму у розмірі 2 000 000 грн. на купівлю квартири своїй доньці за адресою: АДРЕСА_4

Всі, допитані свідки з боку відповідача підтвердили покази батька відповідачки з приводу походження грошей для придбання квартири по АДРЕСА_5 .

Щодо автомобіля марки «Skoda Octavia А5», легковий хетчбек, 2012 р.в., кузов VIN НОМЕР_2 ; реєстраційний номер: НОМЕР_3 ; Колір - бежевий з матеріалів справи вбачається наступне.

Вказаний автотранспортний засіб придбаний за згодою сторін та за рахунок їх спільних коштів та допомоги від батьків сторін під час перебування у шлюбі та зареєстрований на праві титульної власності за Позивачем.

Автотранспортний засіб був придбаний Позивачем у автосалоні «Skoda» за 213 000 тисяч грн. у 2012 року.

Право титульної власності за Позивачем на автотранспортний засіб підтверджується технічним паспортом НОМЕР_9 від 24.04.2012 року.

Відповідно до звіту про оцінку вартості транспортного засобу від 08 грудня 2021 року, підготовлений ФОП ОСОБА_18 для визначення ринкової вартості вбачається, що вартість автомобіля марки «Skoda Octavia А5», легковий хетчбек, 2012 р.в., кузов VIN НОМЕР_2 ; реєстраційний номер: НОМЕР_3 ; Колір - бежевий станом на 08 грудня 2021 року становить 216 702,12 грн.

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зі змісту частин 1, 2, 3 статті 61 СК України вбачається, що об`єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно,, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частини 1 статті 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Як вже зазначалося по тексту рішення, за час перебування в шлюбі, сторонами було нажито спільне майно:

1) Двокімнатна квартира, загальною площею 41,32 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

2) Депозитний вклад «Класичний строковий» (депозитний рахунок № НОМЕР_6 ) на суму 200 000,00 гри. (двісті тисяч гривень 00 копійок), відкритий на ім`я позивача в AT «Укрексімбанк» 26.08.2021 НОМЕР_13;

3) Депозитний вклад «Стандарт» строковий на 6 міс., залишок на вкладі на 05.11.2021 в сумі 201009,47 UAN (двісті одна тисяча дев`ять гривень сорок сім копійок) відкритий на ім`я позивача в AT «Приватбанк» НОМЕР_12 від 01.10.2016.

Оскільки відповідачка визнає, що вказане майно набуте подружжям за час шлюбу, то у відповідності до вимог ст. ст . 60, 61 СК України належить їм на праві спільної сумісної власності, а відтак у відповідності до вимог ст. 70 СК України вказане майно має бути поділене між позивачем та відповідачем в рівних частинах.

Щодо позовних вимог в частині поділу трьохкімнатної квартири по АДРЕСА_5 , то суд не вбачає підстав для поділу вказаного майна, зважаючи на наступне.

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка закріплені в статті 57 СК України, в пунктах 1-3 частини першої якої визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею. ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею. ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Тобто, тлумачення цього пункту свідчить, що у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю.

Так, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 711/2302/18, приймаючи постанову від 22.01.2020 дійшов наступних висновків:

«У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Застосовуючи норму статті 22 КпШС України або статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя».

Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17 (провадження № 61-1935св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 3 частини першої статті 57 СК України та вказано, що «у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно е особистою приватною власністю».

У відповідності до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних доказів того, що спірна трикімнатна квартира могла бути придбана на спільні кошти позивача та відповідачки.

Натомість, відповідачкою було надано до суду докази на підтвердження походження грошових коштів, за рахунок яких було здійснено придбання спірної квартири АДРЕСА_2 , а саме була придбана (проінвестована) відповідачкою, за власні кошти, які були подаровані відповідачці її батьком - ОСОБА_8 . Також вказане було підтверджено показами свідків.

З огляду на викладене, та надані суду докази, позовні вимоги про визнання спільною сумісною власністю подружжя -трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 112 кв.м. та про визнання права власності на 1/2 цієї квартири не підлягають задоволенню, оскільки трикімнатна квартира була придбана за особисті кошти відповідачки і є її особистою власністю.

Щодо позовних вимог в частині поділу легкового автомобіля, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя (стаття 61 СК України).

Відповідно до статті 71 СК України - майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1). Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.2). Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя (ч.3).

Відповідно до ст. 183 ЦК України, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.

Під час розгляду справи сторонами не заперечувалось, що транспортний засіб постійно перебуває у користуванні Позивача.

Відповідно до ч.1-2 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Заявляючи вказану позовну вимогу Позивач посилався висновки Верховного Суду, що містяться у Постанові Верховного Суду у справі № 347/955/16 від 25.05.2020 року.

В свою чергу, суд не може погодитися з твердженнями відповідачки про відсутність підстав для поділу автомобіля, у зв`язку з тим, що кошти, за які купувався автомобіль були її особистими, оскільки, відповідачкою не було доведено, що купівля автомобілю Scoda відбулася з її особистих коштів, а тому суд вважає за доцільне визнати особистою власністю позивача автомобіль, зобов`язавши відповідача оплатити половину вартості автомобіля.

Оскільки відповідно до звіту про оцінку вартості транспортного засобу від 08 грудня 2021 року, підготовлений ФОП ОСОБА_18 для визначення ринкової вартості вбачається, що вартість автомобіля марки «Skoda Octavia А5», легковий хетчбек, 2012 р.в., кузов VIN НОМЕР_2 ; реєстраційний номер: НОМЕР_3 ; Колір - бежевий станом на 08 грудня 2021 року становить 216 702,12 грн.

Отже, сума стягнення з Позивача на користь Відповідача 1/2 частину вартості автотранспортного засобу в рахунок компенсації права на належну частку Відповідача складає 108 351, 06 грн.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Встановивши, що майно, яке просить поділити позивач у межах заявлених вимог, є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: 1) Двокімнатна квартира, загальною площею 41,32 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 2) Депозитний вклад «Класичний строковий» (депозитний рахунок № НОМЕР_6 ) на суму 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), відкритий на ім`я позивача в AT «Укрексімбанк» 26.08.2021 НОМЕР_13; 3) Депозитний вклад «Стандарт» строковий на 6 міс., залишок на вкладі на 05.11.2021 в сумі 201009,47 UAN (двісті одна тисяча дев`ять гривень сорок сім копійок) відкритий на ім`я позивача в AT «Приватбанк» НОМЕР_12 від 01.10.2016, та вказане визнано відповідачкою, суд, виходячи з інтересів сторін у справі, принципу рівності часток у спільному майні подружжя, приходить до висновку, що заявлені вимоги за позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Одночасно з цим, відповідачкою було надано до суду докази на підтвердження походження грошових коштів, за рахунок яких було здійснено придбання спірної квартири АДРЕСА_2 , а саме була придбана (проінвестована) відповідачкою, за власні кошти, які були подаровані відповідачці її батьком - ОСОБА_8 . Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Також, в частині вимог щодо поділу транспортного засобу, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки транспортний засіб було придбано під час шлюбу в інтересах сім`ї, а тому слід залишити у особистій власності ОСОБА_1 автомобіль марки «Skoda Octavia А5», легковий хетчбек, 2012 р.в., кузов VIN НОМЕР_2 ; реєстраційний номер: НОМЕР_3 ; Колір - бежевий з присудженням на користь ОСОБА_5 , відповідної грошової компенсації у розмірі вартості 1\2 частки у розмірі - 108 351, 06 грн.

За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 5 038,00 грн. стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладено, та з урахуванням ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71СК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання спільної сумісної власності, та поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41,32 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 41,32 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 41,32 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти у сумі 200 000 (двісті тисяч гривень) 00 копійок, що знаходяться па Депозитниму вкладі «Стандарт» строковий на 6 міс., НОМЕР_12 що відкритий на підставі укладеного договору банківського вкладу між ОСОБА_1 та АТ «Приват банк» 01.10.2016.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на грошові кошти у сумі 200 000,00 (двісті тисяч гривень) 00 копійок, що знаходяться на Депозитному вкладі «Класичний строковий» (депозитний рахунок № НОМЕР_1 ) від 26.08.2021. що відкритий на підставі укладеного договору про надання банківських та інших послуг НОМЕР_13 від 16.08.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Укрексімбанк».

Залишити у особистій власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) автомобіль марки «Skoda Oktavia А5», легковий хетчбек, 2012 р.в., кузов VIN НОМЕР_4 ; реєстраційний номер НОМЕР_5 ; Колір - бежевий з присудженням на користь ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_11 ) відповідної грошової компенсації у розмірі вартості 1\2 частки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_11 ), грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки «Skoda Oktavia А5», легковий хетчбек, 2012 р.в., кузов VIN НОМЕР_4 ; реєстраційний номер НОМЕР_5 ; Колір - бежевий, у розмірі 108 351 (сто вісім тисяч триста п`ятдесят одна) гривень 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 038 (п`ять тисяч тридцять вісім) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_10 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Повний текст рішення виготовлений 21 липня 2023 року.

Суддя: