Ухвала

від 28.07.2023 по справі 601/2147/22

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/2147/22

Провадження № 1-кс/601/813/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2023 року місто Кременець

Слідчий суддя Кременецького районного судуТернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кременець клопотання прокурора Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022212030000017 від 03 листопада 2022 року, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України,-

УСТАНОВИВ:

Прокурор Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно.

Клопотання обґрунтовує тим, що Кременецькою окружною прокуратурою 03.11.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022212030000017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.1 ст.362, ч.3 ст. 362 КК України та розпочато досудове розслідування.

Громадянином України ОСОБА_5 , жителем Кременецького району Тернопільської області, у вересні 2019 року з метою реєстрації розподілу земельної ділянки, розташованої в м. Шумськ Кременецького району, надано державному реєстратору Кременецької міської ради завідомо підроблені проекти землеустрою, який здійснив реєстрацію поділу земельної ділянки, чим завдав матеріальних збитків інтересам співвласників.

Крім того встановлено, що представниками ТОВ «ТІНТО» (ЄДРПОУ 38645557), АДРЕСА_1 , з метою приховування факту будівництва гаражів, як окремих нежитлових приміщень, за попередньою змовою групою осіб, на підставі наданих ОСОБА_5 підроблених документів, здійснили розробку технічної інвентаризації - паспортів об`єктів за № НОМЕР_1 , розташованих поблизу житлового багатоквартирного будинку ( АДРЕСА_2 ) та внесли недостовірні відомості до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що на підставі рішення Шумського районного суду від 16 жовтня 2014 року справа №609/1304/14-ц за ОСОБА_5 визнано право власності на незавершене будівництво нежитлової будівлі, корпус інфекційного відділу за адресою: АДРЕСА_2 , а також на земельну ділянку комунальної власності на якій розташоване приміщення з кадастровим номером 6125810100:02:003:0262 площею 0,5642 га з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги» попри відсутність підстав та норм діючих на день винесення рішення, які б надавали дозвіл на безоплатну передачу земельних ділянок громадянам.

На підставі вище вказаного рішення 10.09.2015 за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку.

Рішенням Шумської міської ради №1697 від 17 серпня 2015 року затверджено ОСОБА_5 проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з «для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги» на «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

В період 2016-2017 років на вище вказаній земельній ділянці ОСОБА_5 побудовано та здано в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок.

В період з 2017 по 2019 роки вище вказаною особою частину приміщення квартир на підставі укладених договорів купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно на земельній ділянці продано. Фізичні особи, які придбали квартири у багатоквартирному житловому будинку відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», набули статусу співвласників спільного майна багатоквартирного будинку та земельної ділянки, котра закріплена за об`єктом будівництва.

Однак, всупереч наведеного у 2019 році та 2021 році ОСОБА_5 у змові з державним реєстратором Кременецької міської ради прийняли рішення щодо розподілу спільного майна громадян, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6125810100:02:003:0262 площею 0,5642 га та подальшим продажем земельних ділянок іншим особам.

Також встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб подав представникам ТОВ «ТІНТО» код ЄДРПОУ 38645557 в 2021 році документи з внесеними неправдивими відомостями щодо будівництва нежитлових приміщень №41-46, розташованих в АДРЕСА_2 , на підставі яких посадові особи ТОВ «ТІНТО», код ЄДРПОУ 38645557 здійснили розробку інвентаризаційних справ технічних паспортів на нежитлові приміщення АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 45, 46, розташованих по АДРЕСА_2 поблизу житлового багатоквартирного будинку ( АДРЕСА_2 ) та внесли недостовірні відомості до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

В подальшому ОСОБА_5 здійснив відчуження нежитлових приміщень № 41, 42, 43, 44, 45, 46, шляхом продажу майнових прав на нерухоме майно іншим особам, а саме:

- на підставі договору купівлі продажу майнових прав від 01 липня 2019 року, укладеного між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_6 , право власності на нежитлове приміщення (гараж) № НОМЕР_2 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за останньою;

- на підставі договору купівлі продажу майнових прав від 02 липня 2019 року, укладеного між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_7 , право власності на нежитлове приміщення (гараж) № НОМЕР_3 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за останньою;

- на підставі договору купівлі продажу майнових прав від 03 липня 2019 року, укладеного між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_8 , право власності на нежитлове приміщення (гараж) № НОМЕР_4 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за останнім;

- на підставі договору купівлі продажу майнових прав від 03 липня 2019 року, укладеного між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_9 , право власності на нежитлове приміщення (гараж) № НОМЕР_5 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за останнім;

- право власності на нежитлове приміщення (гараж) № НОМЕР_6 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_5 зареєстровано за собою;

- на підставі договору купівлі продажу майнових прав від 04 липня 2019 року, укладеного між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_10 , право власності на нежитлове приміщення (гараж) № НОМЕР_7 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за останнім.

На даний час отримано відомості про те, що особи ( ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) за якими зареєстровано право власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 45, 46, розташованих по АДРЕСА_2 вживають заходів щодо продажу зазначених об`єктів нерухомого майна з метою перешкоджанню проведенню досудового розслідування та отримання статусу особами які придбають земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_2 статусу добросовісних набувачів.

Згідно вимог ст. 98 КПК України є підстави вважати, що вищевказані нежитлові приміщення АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , 46, розташовані по АДРЕСА_2 містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Оскільки за участі вказаних об`єктів необхідно в межах кримінального провадження провести ряд експертиз, інших слідчих дій щодо законностіїхнього будівництвата реєстраціїправа власності, забезпечити їх незмінний стан.

Враховуючи, що нежитлові приміщення АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , 43, 44, 45, 46, розташовані по АДРЕСА_2 містять відомості,які можутьбути використаніяк доказфакту таобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження, несуть доказову інформацію у даному кримінальному провадженні, скасування заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом не накладення арешту на майно (нежитлові приміщення), може призвести до пошкодження, відчуження, приховування, спотворення або знищення речей, які в сукупності з іншими доказами нададуть органу досудового розслідування можливість встановити осіб причетних до вчинення кримінальних правопорушень та прийняти законне процесуальне рішення.

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду від нього надійшла заява в якій просить дане клопотання задовольнити з підстав, наведених у ньому та розглядати без його участі.

Власник майна ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, однак до суду надійшов рапорт слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про те, що ОСОБА_9 про день та час судового засідання повідомлена в телефонному режимі, останній повідомив, що з`явитися в судове засідання не зможе через сімейні обставини.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.07.2023 нежитлове приміщення (гараж) № НОМЕР_5 , яке розташоване по АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_11 .

Відповідно до ч. 2 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вирішуючи питання про арешт майна, у відповідності до статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За таких обставин, враховуючи те, що існує ризик незаконного відчуження вищевказаного нежитлового приміщення № 44, яке перебуває у приватній власності ОСОБА_11 , що унеможливить збереження вказаного речового доказу та проведення, щодо нього, усіх необхідних слідчих дій, може негативно вплинути на дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення повноти та всебічності розслідування кримінального провадження, приходжу до переконання, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, наклавши арешт на вказане майно, яке на думку слідчого судді відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, оскільки є речовим доказом у справі.

Одночасно роз`яснюю, що згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись статтями 98, 110, 167, 170-173, 174, 309, 369-372, 395 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: нежитлове приміщення (гараж) № НОМЕР_5 , яке розташоване по АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , шляхом заборони відчуження, розпорядження (в тому числі реконструкції).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1